Ухвала суду № 50426593, 16.09.2015, Ковпаківський районний суд м. Суми

Справа № 592/9037/15-к

Провадження № 1-кс/592/2933/15

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про застосування запобіжного заходу - особисте зобов'язання

16 вересня 2015 року м.Суми

Слідчий суддя Ковпаківського районного суду міста Суми Котенко О.А., при секретарі Чайка Т.В., за участю старшого прокурора прокуратури Сумського району ОСОБА_1, захисника ОСОБА_2, підозрюваного ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Суми клопотання старшого прокурора прокуратури Сумського району ОСОБА_1 про застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту до підозрюваного

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, працює директором Всеукраїнський центр професійної і трудової реабілітації інвалідів «Гармонія», зареєстрований в ІНФОРМАЦІЯ_3, проживає за адресою ІНФОРМАЦІЯ_4 Космодем`янської, 7, кв. 6, раніше не судимий в силу ст.89 КК України,

за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №120132004400004804 від 04.07.2013 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.190, ч.3 ст.190, ч.4 ст.190, ч.4 ст.191, ч.5 ст.191 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

Прокурор своє клопотання обґрунтовує тим, що прокуратурою Сумського району здійснюється процесуальне керівництво у кримінальному провадженні №120132004400004804 від 04.07.2013 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.190, ч.3 ст.190, ч.4 ст.190, ч.4 ст.191, ч.5 ст.191 КК України. Досудовим розслідування встановлено, що ОСОБА_3 згідно протоколу №1 від 29.04.2005 року загальних зборів засновників та відповідно до наказу № 01-ОС від 11.05.2015 призначений та постійно до 06.02.2012 року займав посаду директора товариства з обмеженою відповідальністю «ЖМ ГРУП» (далі ТОВ «ЖМ ГРУП»). Згідно статуту товариства засновниками його є ОСОБА_3 та Корпорація «Інтер-Атлантік груп Корп». 06.05.2008 у звязку з нестачею коштів на підприємстві, директором ТОВ «ЖМ ГРУП» ОСОБА_3 від імені товариства укладено договір купівлі-продажу з заступником ТОВ «ЖМ ГРУП» ОСОБА_4 квартири б/н №2 в будинку №3 по вул. Зелена в с. Сад, Сумського району. Для забезпечення даного договору ОСОБА_3 запропонував ОСОБА_4 взяти кредитні кошти в ВАТ «Всеукраїнський ОСОБА_5». На вимогу ОСОБА_3, 06.05.2008 року ОСОБА_4 уклав у вказаній банківській установі кредитний договір №219 на отримання кредитних коштів у сумі 272170,00грн. Надалі вказані грошові кошти ОСОБА_4 були передані ОСОБА_3, який розпорядився ними на власний розсуд. Окрім цього, з метою забезпечення кредитного договору №219 від 06.05.2008 року між ОСОБА_4 та банком ВАТ «Всеукраїнський ОСОБА_5» 06.05.2008 року укладено договір іпотеки посвідчений нотаріусом, згідно якого в іпотеку банку передано квартиру №2 по вищевказаній адресі. В подальшому 01.03.2009 року у звязку з нестачею коштів для виплати кредитних коштів по кредиту №219 від 06.05.2008 року директором ТОВ «ЖМ ГРУП» ОСОБА_3 від імені товариства укладено з ОСОБА_4 договір №1 на реалізацію нерухомості, а саме квартири АДРЕСА_1. На початку 2009 року до ОСОБА_3 звернулась ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_5 та її бабуся ОСОБА_7 щодо можливості придбання квартири у власність у будинку №3 по вул.Зелена у с.Сад Сумського району. При цьому ОСОБА_3 повідомив про те, що ТОВ «ЖМ ГРУП» проводить реалізацію квартир у вказаному вище будинку та вони належать на праві власності ТОВ «ЖМ ГРУП». Надалі 03.03.2009 року між ОСОБА_3, який діяв на підставі Статуту ТОВ «ЖМ ГРУП», Протоколу №1 зборів засновників ТОВ «ЖМ ГРУП» від 29.04.2005 року та Протоколу №39 зборів засновників ТОВ «ЖМ ГРУП» від 21.09.2007, укладено попередній договір №1 з ОСОБА_6 про продаж в майбутньому двокімнатної квартири №9 у 32-х квартирному чотирьохповерховому з мансардою житловому будинку №3 по вул. Зелена с.Сад, Сумський район. Надалі, 06.03.2009 року ОСОБА_3, який діяв на підставі Статуту, Протоколу №1 зборів засновників ТОВ «ЖМ ГРУП» від 29.04.2005 року та Протоколу №39 зборів засновників ТОВ «ЖМ ГРУП» від 21.09.2007 року укладено доповнення до попереднього договору №1 з ОСОБА_6 про продаж в майбутньому трикімнатної квартири №2 у 32-х квартирному чотирьохповерховому з мансардою житловому будинку №3 по вул. Зелена с. Сад, Сумський район. Відповідно до п. 4 доповнення до попереднього договору №1 продаж вказаної квартири буде здійснено за суму 356580,00грн. При цьому, ОСОБА_3 було достовірно відомо, що вказана квартира належить ОСОБА_4 та перебуває у заставі банку.

В подальшому на виконання умов договору ОСОБА_6 у період 2009 2011 років перерахувала 356580,00грн. на рахунок ТОВ «ЖМ ГРУП».

Отримані грошові кошти від ОСОБА_6 ОСОБА_3 обернув на користь ТОВ «ЖМ ГРУП», розпорядившись ними на власний розсуд з урахуванням потреб підприємства. При цьому фінансові можливості виконати зобовязання перед ОСОБА_6 у ОСОБА_3 були, але переслідуючи корисливий мотив на заволодіння її грошовими коштами, зловживаючи своїм службовим становищем, ОСОБА_3 привласнив вказані гроші. На даний час, ОСОБА_6 не отримала зазначені грошові кошти чи/або вищевказану квартиру.

11.07.2008 року у звязку з нестачею коштів на підприємстві, директором ТОВ «ЖМ ГРУП» ОСОБА_3 від імені товариства укладено договір купівлі-продажу з бухгалтером ТОВ «ЖМ ГРУП» ОСОБА_8 квартири АДРЕСА_2. Для забезпечення даного договору ОСОБА_3 запропонував ОСОБА_8 взяти кредитні кошти в ВАТ «Всеукраїнський ОСОБА_5». На вимогу ОСОБА_3 11.07.2008 ОСОБА_8 уклала в даній банківській установі кредитний договір №327 на отримання кредитних коштів у сумі 33084,10 євро, що складає еквівалент 251 770,00 гривень за курсом НБУ на момент укладення вказаного договору. З метою забезпечення кредитного договору №327 від 11.07.2008 між ОСОБА_8 та банком ВАТ «Всеукраїнський ОСОБА_5» 11.07.2008 укладено договір іпотеки посвідчений нотаріусом, згідно якого в іпотеку банку передано квартиру №8 по вищевказаній адресі. Вищевказані грошові кошти, отримані на придбання квартири ОСОБА_8 передала ОСОБА_3, який ними розпорядився на власний розсуд.

В подальшому 20.10.2010 року у звязку з нестачею коштів для виплати кредитних коштів по кредиту №327 від 11.07.2008 директором ТОВ «ЖМ ГРУП» ОСОБА_3 від імені товариства діючого на підставі статуту укладено з ОСОБА_8 договір №2 на реалізацію нерухомості, а саме квартири АДРЕСА_3. У 2010 році до ТОВ «ЖМ ГРУП» звернувся ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_6 щодо можливості придбати квартиру у будинку №3 по вул.Зелена, у с.Сад Сумського району. Надалі, 25.10.2010 року директором ТОВ «ЖМ ГРУП» ОСОБА_3 від імені товариства укладено попередній договір №3 з ОСОБА_9 про продаж двокімнатної квартири №8 у 32-х квартирному чотирьохповерховому з мансардою житловому будинку №3 по вул. Зелена с. Сад, Сумський район, яка відповідно до п. 1.1. даного договору належить ТОВ «ЖМ ГРУП». При цьому, ОСОБА_3 було достовірно відомо, що вказана квартира перебуває в іпотеці та належить ОСОБА_8 В подальшому 25.10.2010 ОСОБА_9 на рахунок ТОВ «ЖМ ГРУП» 33525838 відкритий в АТ БАНКУ «Меркурій» на виконання умов попереднього договору №3 від 25.10.2010 перераховано кошти в сумі 150 000,00 грн. 26.04.2011 ОСОБА_9 на рахунок ТОВ «ЖМ ГРУП» 33525838 відкритий в АТ БАНКУ «Меркурій» на виконання умов попереднього договору №3 від 25.10.2010 перераховано кошти в сумі 30000,00 грн.

Отримані грошові кошти від ОСОБА_9, ОСОБА_3 обернув на користь ТОВ «ЖМ ГРУП», розпорядившись ними на власний розсуд з урахуванням потреб підприємства. При цьому фінансові можливості виконати зобовязання перед ОСОБА_9 у ОСОБА_3 були, але переслідуючи корисливий мотив на заволодіння його грошовими коштами, зловживаючи своїм службовим становищем, ОСОБА_3 привласнив вказані гроші. На даний час, ОСОБА_9 не отримав зазначені грошові кошти чи/або вищевказану квартиру. .

31 липня 2015 року повідомлено про підозру ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_7, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191 КК України. Підозра у скоєнні ОСОБА_3 вищевказаного кримінального правопорушення обґрунтовується зібраними у кримінальному провадженні доказами: протоколом допиту потерпілого ОСОБА_9, протоколом допиту потерпілої ОСОБА_6, попереднім договором №3 укладеним між ОСОБА_3 та ОСОБА_9, попереднім договором №1 між ОСОБА_10 та ОСОБА_6, квитанціями щодо сплати грошових коштів, протоколом допиту свідка ОСОБА_8 та ОСОБА_4, ОСОБА_7

На даний час існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які є метою та підставою застосування запобіжного заходу щодо підозрюваного ОСОБА_11 у вигляді домашнього арешту. Зокрема, ОСОБА_3 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, за скоєння якого законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком від 7 до 12 років. Відповідно до вимоги про судимість, згідно ст. 89 КК України ОСОБА_3 не судимий, проте вже неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, що свідчить про його схильність до вчинення злочинів. Крім того, ОСОБА_3 тривалий час перебував за кордоном, проживав у Болгарії, на даний час має закордонний паспорт, що може бути використане ним з метою переховування від органів досудового розслідування та суду. ОСОБА_3 на даний час не одружений, неповнолітніх та малолітніх дітей на утриманні не має, що свідчить про відсутність соціальних звязків, що можуть позитивно вплинути на його поведінку.

В судовому засіданні старший прокурор прокуратури Сумського району підтримав заявлене клопотання про застосування до ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.

Підозрюваний ОСОБА_3, його захисник заперечували проти застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту, пояснивши, що ОСОБА_3 працює директором центру інвалідів, приймає участь у багатьох соціальних проектах. На даний час має намір приймати участь у місцевих виборах. Він має почесні відзнаки, нагороди, сталі соціальні звязки. Прокурором не надані докази в обґрунтування ризиків для застосування такого запобіжного заходу як домашній арешт. Підозрюваний зявлявся на допити, останні роки за кордон не виїжджав, за родом діяльності лише виїжджає до м.Києва. З 2004 року ОСОБА_3 постійно проживає в Україні. Стосовно обставин кримінального провадження, то ОСОБА_3 має намір повністю повернути грошові кошти, вважає, що між ним і потерпілими склалися цивільно-правові відносини, а відкрите кримінальне провадження є засобом тиску на нього. Захисник вважає за можливе обрати запобіжний захід у виді особистого зобовязання.

Заслухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши клопотання, копії матеріалів, якими прокурор обґрунтовує доводи клопотання, слідчий суддя дійшов до висновку що клопотання не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно змісту ст.ст.131-132 КПК України, запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду.

Згідно з нормами ст.194 КПК України слідчий суддя може обрати запобіжний захід, про застосування якого подане клопотання або більш мякий.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя враховує вимоги п.п.3,4,5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, згідно із якими обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

16.09.2015 року ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення за ч.5 ст.191 КК України.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини «Чеботарь проти Молдови» «обґрунтована підозра» означає наявність фактів чи інформації, які б могли переконати обєктивного спостерігача, що особа, можливо, скоїла злочин. В матеріалах кримінального провадження містяться факти та інформація, що ОСОБА_3 можливо скоїв злочин за ч.5 ст.191 КК України.

Згідно з вимогами п.4 ч.1 ст.184 КПК України під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених у п.1 ч.1 ст.177 КПК України і в обґрунтування застосування запобіжного заходу покладається необхідність запобігання спробам ОСОБА_3 переховуватися від органів досудового розслідування та суду, оскільки ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні особливо тяжкого корисливого злочину.

Відповідно до ч.4 ст.194 КПК України слідчий суддя, при розгляді клопотання слідчого, прокурора вправі застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, якщо прокурор не доведе, що застосування більш м'якого запобіжного заходу, ніж домашній арешт є недостатньо для запобігання ризикам, зазначених у клопотанні.

Слідчий суддя визнає доводи прокурора недостатніми для застосування щодо підозрюваного ОСОБА_3 запобіжного заходу у виді домашнього арешту, оскільки прокурор не довів недостатність застосування більш мяких запобіжних заходів, а саме, що підозрюваний ОСОБА_3 перешкоджав здійсненню кримінального провадження, впливав на свідків чи потерпілих. Не було доведено прокурором, що ОСОБА_3 останні роки на тривалий час виїжджав за кордон чи був відсутній за місцем проживання. Не підтверджено доказами, що ОСОБА_3 ухилявся від явки до слідчого чи прокурора під час здійснення кримінального провадження.

Судом оцінено репутацію підозрюваного, який раніше не судимий в силу ст.89 КК України, працює, має постійне місце проживання. Слідчий суддя приходить до висновку, що обрання запобіжного заходу у вигляді особистого зобовязання сприятиме запобіганню спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду та є менш суворим ніж домашній арешт.

Вирішуючи питання про обрання підозрюваному ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання, на підставі статей 179, 194 частина 5 КПК України, вважаю за необхідне покласти на підозрюваного обовязки: 1) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;2) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;3) прибувати за кожною вимогою на визначений час до СВ Сумського РВ УМВС України в Сумській області, прокуратури, суду; 4) носити електронний засіб контролю;5) здати до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 29, 55, 62, 63, 129 Конституції України, керуючись ст. ст. 131,132, 176-179, 182-184, 193, 194,196, 309, 369-372, 395 КПК України, слідчий суддя, -

постановив:

Відмовити у задоволенні клопотання старшого прокурора прокуратури Сумського району ОСОБА_1 про застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту відносно підозрюваного ОСОБА_3.

Застосувати до ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_3 обов'язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України:

1) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

2) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

3) прибувати за кожною вимогою на визначений час до СВ Сумського РВ УМВС України в Сумській області, прокуратури, суду;

4) носити електронний засіб контролю;

5) здати до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.

Строк, на який покладено обовязки на підозрюваного - два місяці.

Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_3, що в разі їх невиконання до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру мінімальної заробітної плати до 2 розмірів мінімальної заробітної плати.

Виконання ухвали слідчого судді покласти на старшого прокурора прокуратури Сумського району ОСОБА_1

Ухвала слідчого судді щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення і припиняє свою дію після закінчення строку дії ухвали.

Апеляційна скарга, на ухвалу слідчого судді, може бути подана протягом п'яти днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.

Суддя О.А. Котенко