Постанова № 50423931, 13.07.2011, Тернопільський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2-а/1970/1673/11

"13" липня 2011 р. м. Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд в складі:

головуючої суддіДанилевич Н.А.

при секретаріСтасюк А.В.

за участю:

представника позивачаОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тернополі справу за адміністративним позовом Тернопільської обєднаної державної податкової інспекції до товариства з обмеженою відповідальністю «Укра-Пол», товариства з обмеженою відповідальністю «Західенерго»ЛТД про визнання недійсним договору, суд -

ВСТАНОВИВ:

Тернопільська обєднана державна податкова інспекція, надалі позивач, звернулася до суду з адміністративним позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Укра-Пол», товариства з обмеженою відповідальністю «Західенерго»ЛТД, надалі відповідачі, про стягнення заборгованості.

Позивач в обґрунтування своїх вимог посилається на те, що проведеною позаплановою виїзною перевіркою встановлено, що між ТзОВ «Укра-Пол»та ТзОВ «Західенерго»ЛТД укладено договір купівлі-продажу фарфорових пляшок «Козак»4500 штук на загальну суму 60 750 грн., однак ТзОВ «Західенерго»ЛТД не змогло документально підтвердити факту придбання у своїх контрагентів фарфорових пляшок «Козак», а відтак - не могло реалізувати їх ТзОВ «Укра-Пол». Отже, договір купівлі-продажу фарфорових пляшок «Козак»підлягає визнанню недійсним, оскільки він укладений сторонами без наміру настання правових наслідків, а з метою зменшення сум податкових зобов'язань ТзОВ «Укра-Пол», які підлягають до сплати.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав з мотивів, викладених у позовній заяві та просив його задовольнити, пояснивши, що договір укладений між відповідачами без наміру настання правових наслідків, оскільки за результатами проведеної перевірки встановлено, що ТзОВ «Західенерго»ЛТД не може документально підтвердити факту придбання у своїх контрагентів фарфорових пляшок «Козак», а згідно інформації по руху коштів на банківських рахунках даного підприємства - зазначений товар товариство ні в кого не придбавало. Крім того, відповідальні особи ТзОВ «Західенерго»ЛТД дали пояснення, що фарфорові пляшки «Козак»не оприбутковувалися і не зберігалися на складі товариства.

Представники відповідачів в судове засідання не зявилися. Про час, місце розгляду справи повідомлялися належним чином, шляхом направлення судової повістки за місцем державної реєстрації. Причин неявки суду не повідомили, клопотань про розгляд справи за їх відсутності не надходило. Суд вважає за можливе розглянути справу без участі відповідачів на підставі наявних доказів відповідно до ст.128 КАС України.

Судом встановлено, що 24.05.2006 рок позивачем проведена позапланова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «Укра-Пол», щодо взаєморозрахунків з Приватним підприємством «Транстехмаш»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Західенерго»ЛТД за період з 01.01.2004 року по 30.10.2005 року, за результатами якої складено акт від 24.05.2006 року № 11072/23-420/1/24638536. Проведеною перевіркою встановлено, що між ТзОВ «Укра-Пол»та ТзОВ «Західенерго»ЛТД 01.02.2005 року укладено договір купівлі-продажу фарфорових пляшок «Козак» 4500 штук на загальну суму 60 750 грн.

В підтвердження виконання умов зазначеного договору купівлі-продажу ТзОВ «Західенерго»ЛТД виписало податкову накладну № 502/2-4 від 02.02.2005 р на загальну суму 60 750 грн. та видаткову накладну № 502/2-4 від 02.02.2005 року на загальну суму 60 750 грн.

Однак, позивач стверджує, що ТзОВ «Західенерго» ЛТД не придбавало у своїх контрагентів фарфорові пляшки «Козак», а тому - не могло реалізувати їх ТзОВ «Укра-Пол», оскільки, згідно із ст.658 Цивільного кодексу України, право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власникові товару.

Відповідно до ст.2 Закону україни «Про державну податкову службу в Україні» від 4 грудня 1990 року N 510-XII, завдання органів державної податкової служби є:

-здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством (далі - податки, інші платежі);

-внесення у встановленому порядку пропозицій щодо вдосконалення податкового законодавства;

-прийняття у випадках, передбачених законом, нормативно-правових актів і методичних рекомендацій з питань оподаткування;

-формування та ведення Державного реєстру фізичних осіб - платників податків та Єдиного банку даних про платників податків - юридичних осіб;

-надання податкових консультацій;

-запобігання злочинам та іншим правопорушенням, віднесеним законом до компетенції податкової міліції, їх розкриття, припинення, розслідування та провадження у справах про адміністративні правопорушення.

Відповідно до ст.656 Цивільного кодексу України, предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

Згідно ч.1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Саме на ч.5 ст.203 ЦК України посилається податковий орган, а згідно ч.2 ст. 215 Цивільного кодексу України України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Відповідно до пункту 11 ст.10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» державна податкова інспекція має право подавати до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами. Тобто, органи державної податкової служби мають право звертатись до суду з позовами про визнання угод недійсними з підстав, за яких чинне законодавство передбачає стягнення в доход держави коштів, одержаних за такими угодами, посилаючись на їх нікчемність.

Однак правові норми, на які послався позивач, не передбачають стягнення в доход держави коштів, одержаних за недійсною угодою.

З огляду на вищевказане, суд вважає, що позивачем невірно обраний спосіб захисту порушених прав.

Таким чином, виходячи з вищенаведених норм права, суд приходить до переконання, що позивач не вправі звертатися із позовом про визнання угоди недійсною, а відтак в задоволенні позову слід відмовити.

Керуючись ст.ст.6, 50, 86, 128, 158, 163, 186 КАС України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні позову Тернопільської обєднаної державної податкової інспекції до товариства з обмеженою відповідальністю «Укра-Пол», товариства з обмеженою відповідальністю «Західенерго»ЛТД про визнання недійсним договору - в і д м о в и т и.

Постанова набирає законної сили в порядку встановленому ст. 254 КАС України і може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду в порядку і строки, передбачені ст.186 КАС України.

Головуючий суддяДанилевич Н.А.