Постанова № 50423801, 18.07.2011, Тернопільський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2-а/1970/1904/11

"18" липня 2011 р. м. Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд в складі:

головуючої суддіДанилевич Н.А.

при секретаріСтасюк А.В.

за участю:

представника позивачаОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тернополі справу за адміністративним позовом Тернопільського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності до дочірнього підприємства «Ріфт»Товариства з обмеженою відповідальністю українсько-польського підприємства «Укрпольімплекс»про стягнення заборгованості, суд -

В С Т А Н О В И В:

Тернопільське обласне відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, надалі позивач, звернулося до суду з адміністративним позовом до дочірнього підприємства «Ріфт»Товариства з обмеженою відповідальністю українсько-польського підприємства «Укрпольімплекс», надалі відповідач, про стягнення заборгованості. Позов мотивовано тим, що відповідач в порушення Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням»не сплачував в установлені строки та в повному обсязі страхові внески, внаслідок чого в останнього виникла заборгованість в сумі 1916,69 грн.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив позов задовольнити повністю з мотивів, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача в судове засідання не зявився, причину неявки суду не повідомив, про дату, час і місце судового розгляду справи повідомлялися належним чином шляхом направлення судової повістки за адресою державної реєстрації.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази, заслухавши пояснення представника позивача суд вважає, що позов підставний і підлягає до задоволення, виходячи з наступних міркувань.

Страхування громадян на випадок тимчасової втрати працездатності є, відповідно до ст. 4 «Основ законодавства України про загальнообовязкове державне соціальне страхування»від 14.01.1998 року (із відповідними змінами та доповненнями), окремим видом загальнообовязкового державного соціального страхування і здійснюється на підставі Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування у звязку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням»від 18.01.2001 року № 2240-ІІІ (далі Закон №2240-ІІІ).

Стаття 19 Розділу ІV Закону № 2240-ІІІ визначає одним з джерел формування коштів загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням є страхові внески страхувальників роботодавців і застрахованих осіб, що сплачуються на умовах і в порядку, передбачених цим Законом.

Платниками страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, є страхувальники та застраховані особи, юридичні особи набувають статусу страхувальника з дня взяття їх на облік у робочому органі відділення Фонду (ст. 22 Розділ ІV Закону № 2240-ІІІ).

Відповідач по справі, є страхувальником в розумінні ст. 2 Закону № 2240-ІІІ, а відтак до 1 січня 2011 року відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 27 Закону № 2240-ІІІ страхувальник зобов'язаний нараховувати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески і згідно ст. 30 Закону № 2240-ІІІ несе відповідальність за несвоєчасність сплати та неповну сплату страхових внесків, у тому числі страхових внесків, що сплачують застраховані особи через рахунки роботодавців, а також за порушення порядку використання страхових коштів.

Порядок і строки сплати страхових внесків встановлений ст. 23 Розділу ІV Закону № 2240-ІІІ та Інструкцією про порядок надходження, обліку та витрачання коштів Фонду, затвердженою постановою Правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності № 16 від 26.06.2001 р. (далі Інструкція № 16), проводиться страхувальниками роботодавцями до Фонду, шляхом сплати різниці між нарахованими для роботодавців і найманих працівників страховими внесками та витратами, пов'язаними з наданням матеріального забезпечення та соціальних послуг застрахованим особам відповідно до цього Закону. Сплата страхових внесків провадиться за безготівковими розрахунками або готівкою через установи банків, а у разі відсутності рахунків в установах банків поштовими переказами через підприємства зв'язку на рахунок Фонду. Перерахування коштів на рахунки Фонду страхувальниками роботодавцями здійснюється одночасно з одержанням коштів на оплату праці в установах банків.

В силу положень п. п. 5.1. п. 5 Інструкції № 16 страхувальник роботодавець несе відповідальність за несвоєчасність сплати та неповну сплату страхових внесків, у тому числі страхових внесків, що сплачують застраховані особи через рахунки роботодавців, а також за порушення порядку використання страхових коштів.

У разі несвоєчасної сплати страхових внесків страхувальником, у тому числі фізичною особою, яка не має статусу підприємця та використовує найману працю, або неповної їх сплати страхувальник сплачує суму донарахованих контролюючим органом страхових внесків (недоїмки), штраф та пеню та/або відображає суми цих фінансових санкцій в звіті за формою Ф4-ФСС з ТВП.

Як видно з поданого відповідачем звіту «Про нараховані внески, перерахування та витрати, пов`язані із загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності»за 1 квартал 2011 року (а.с.7), останній самостійно зазначив прострочену заборгованість в загальній сумі 1916,69 грн., яка була на початок року. Вказана заборгованість підтверджується також розрахунком заборгованості по коштах загальнообовязкового державного соціального страхування (а.с.8).

Станом на час розгляду справи в суді відповідачем не представлено, а судом не здобуто доказів добровільного погашення вказаної позивачем заборгованості в сумі 1916,69 грн., яка не обтяжена заходами примусового стягнення.

Згідно статті 71 Кодексу Адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Виходячи з вищенаведеного, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам та матеріалам справи, ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, не заперечені належним чином відповідачем, а отже підлягають до задоволення в повному обсязі.

Відповідно до ст. 94 КАС України судовий збір та судові витрати з відповідача не стягуються.

На підставі наведеного, керуючись статтями 4, 6, 18, 49, , 58, 70, 71, 79, 86, 94, 98, 122, 160, 162, 163, 167 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити.

Стягнути з дочірнього підприємства «Ріфт»Товариства з обмеженою відповідальністю українсько-польського підприємства «Укрпольімплекс»(вул. Кривоноса, 10, м. Тернопіль, код ЄДОПОУ 24631260) на користь Тернопільського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності 1916,69 грн. (одна тисяча девятсот шістнадцять грн. 69 коп.) заборгованості по сплаті страхових внесків станом на 23.06.2011 року на рахунок №25603188 в ВАТ «Райффайзенбанк «АВАЛЬ»МФО 338501, код ЄДРПОУ одержувача 26024541 одержувач: міжрайонна виконавча дирекція Тернополя та Тернопільського району.

Постанова набирає законної сили в порядку встановленому ст. 254 КАС України і може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду в порядку і строки, передбачені ст.186 КАС України.

Головуючий суддяДанилевич Н.А.