Постанова № 504215, 21.03.2007, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 березня 2007 р.

№ 5/177

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Божок В.С. –головуючого,

Костенко Т.Ф.,

Коробенко Г.П.

розглянувши матеріали

касаційної скарги

ДП “Придніпровська залізниця”, пр. Карла Маркса, 108, м. Дніпропетровськ

на рішення

господарського суду Івано-Франківської області від 11.01.2007р.

у справі

господарського суду Івано-Франківської області

за позовом

ДП “Придніпровська залізниця”, пр. Карла Маркса, 108, м. Дніпропетровськ

до

ТОВ “Віза-Вторма”, вул. Ботанічна, 10а,

м. Івано-Франківськ

про

стягнення штрафу в сумі 13 185 грн.

за участю представників:

позивача: Чабіна М.С. –дов. від 01.01.2007р. №315; Гладка А.В. –дов. від 01.01.2007р. №116,

відповідача: не з’явився

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство “Придніпровська залізниця” звернулось з позовною заявою до господарського суду Івано-Франківської області про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю “Віза-Вторма” штрафу в сумі 13185,00 грн.

Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 11.01.2007р. у справі №5/177 позов задоволено частково, стягнуто з ТОВ “Віза-Вторма” на користь ДП “Придніпровська залізниця” 1318,5 грн. штрафу, 131, 85 грн. сплаченого державного мита та 118 грн. інформаційно-технічних послуг. В решті суми заявленого штрафу відмовлено.

Рішення суду щодо зменшення розміру штрафу мотивоване тим, що розмір штрафу є великим порівняно із вартістю вантажу та попередженням відповідачем спричинення позивачу збитків, з посиланням на ст.ст. 118, 122 Статуту залізниць України, п.5.5. Правил оформлення перевізних документів, ст. 233 ГК України.

Не погоджуючись з вказаним рішенням у даній справі, ДП “Придніпровська залізниця” звернулось з касаційною скаргою та доповненнями до неї до Вищого господарського суду України, в якій просить рішення змінити, позов задовольнити повністю, мотивуючи скаргу тим, судом були порушені та неправильно застосовані норми матеріального і процесуального права, а саме ст.ст. 122, 188 Статуту залізниць України, п.1, 2 ст. 216, ст. 233 ГК України, ст. 7 Закону України “Про судоустрій України”, ст. 42 ГПК України.

У відзиві ТОВ “Віза-Вторма” на касаційну скаргу, останнє просить залишити судове рішення без змін, а касаційну скаргу без задоволення.

Відповідач не реалізував своє процесуальне право на участь у судовому засіданні суду касаційної інстанції.

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при винесенні оспорюваного судового акту, знаходить необхідним в задоволенні касаційної скарги відмовити, враховуючи наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 30.05.2006р. ТОВ “Віза-Вторма” листом №20 звернулось на станцію Івано-Франківськ із заявкою про виділення піввагонів для відвантаження склобою на станцію Вільногірськ Придніпровської залізниці.

31.05.06р. згідно поданої заявки станцією Івано-Франківськ відбулось оформлення накладної № 35717377 на вагон № 66780065. При цьому відправником в графі “Одержувач” було вказано код вантажоодержувача 6871 (ТОВ “Вільногірське скло”).

Як встановлено місцевим господарським судом, 31.05.2006р. під час оформлення накладної №35717377 на вагон №66780065 на станції Івано-Франківськ мав місце збій в програмі АРМ ТВК, внаслідок чого неможливо було ввести правильний код вантажоодержувача, що підтверджується довідкою станції Івано-Франківськ за №281 від 07.12.2006р.

На підставі телеграми № НР 085 від 03.06.06р., листа ТОВ “Віза-Вторма” за № 55 від 03.06.06р., довіреності одержувача вантажу №1 від 30.12.05р. та договору № ПР.ДН-1/05 –6341690/НЮ “Про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги” на станції Вільногірськ Придніпровської залізниці у накладній та дорожній відомості №35717377 зроблено зміну коду одержувача на 6870, що було засвідчено актом загальної форми №50 від 06.06.06р., складеним станцією Вільногірськ Придніпровської залізниці.

Даним актом на відправника –ТОВ “Віза-Вторма” було накладено штраф на суму 13185,00 грн., що складає п’ятикратний розмір провізної оплати вантажу.

При цьому колегія зазначає про відсутність факту виникнення у позивача збитків внаслідок неправильного зазначення відповідачем у накладній певних реквізитів (код та адреса одержувача), оскільки як встановлено місцевим господарським судом відповідач упередив виникнення таких збитків завчасним виправленням коду вантажоодержувача, що позивачем не спростовано.

Згідно зі ст.ст. 118, 122 Статуту залізниць України за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника стягується штраф у розмірі п’ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.

Відповідно до ст.ст. 230, 233 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання; у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов’язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов’язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

За таких обставин, колегія вважає, що місцевий господарський суд, реалізовуючи право на зменшення розміру штрафних санкцій, застосованих позивачем на підставі ст. 118, 122 Статуту залізниць України, обгрунтовано врахував приписи ст.233 ГК України, яка узгоджується з вимогами п.3 ст. 83 ГПК України, щодо майнового стану сторін, врахував ступінь виконання зобов’язання відповідачем та дійшов правильного висновку про зменшення суми штрафу до 1318, 5 грн.

Наведене спростовує доводи касаційної скарги щодо неправильного застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, з урахуванням чого колегія суддів вважає, що місцевим господарським судом дана належна юридична оцінка обставинам справи, судове рішення відповідає чинному законодавству України та обставинам справи і підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1118, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні касаційної скарги відмовити.

Рішення господарського суду Івано-Франківської області від 11.01.2007р. у справі № 5/177 залишити без змін.

Головуючий суддя В.С. Божок

Судді: Т.Ф. Костенко

Г.П. Коробенко