Вирок № 50419119, 22.01.2015, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

№ 521/3078/14-к

№ 1-кп/521/393/14

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2015 року м. Одеса

Малиновський районний суд м. Одеси у складі колегії суддів:

головуючого судді Черевко С.П.,

суддів - Іщенко О.В., Журик С.В.,

при секретарях Пошали К.С., Гребнєвої Т.П.,

за участю прокурора Моско О.В.,

захисника, обвинуваченого, адвоката ОСОБА_1,

представника потерпілої, адвоката ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в приміщені суду, кримінальне провадження по обвинуваченню:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, Російська Федерація, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, працюючого приватним підприємцем, не одруженого, у відповідності до вимог ст. 89 КК України, особи що не має судимості, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4,

у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 115 ч. 2 п. 6, ст. 187 ч. 4, 289 ч. 3, 263 ч. 1 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_3, приблизно у 1994 році, у невстановленої особи, незаконно придбав бойовий пістолет Токарева «TT» № ОЕ 1338, 1944 р.в. та набої до нього, які в подальшому незаконно носив при собі та зберігав за місцем свого проживання в ІНФОРМАЦІЯ_5.

10.09.2013 року, ОСОБА_3, через всесвітню мережу «Інтернет» знайшов об'яву про продаж автомобіля -- пасажирського мікроавтобусу «VOLKSWAGEN TRANSPORTER», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, яку розмістив ОСОБА_4

Ознайомившись з оголошенням про продаж автомобіля, дізнавшись про його стан та технічні характеристики, у ОСОБА_3 виник злочинний намір на незаконне заволодіння зазначеним транспортним засобом.

Реалізуючи свій злочинний намір на вбивство з корисливих мотивів та заволодіння транспортним засобом ОСОБА_3 з 14.09.2013 року перебуваючи в м. Одесі в районі вулиць Гастелло, Радісна, Овідіопольська дорога, та інших, підібрав малолюдне місце для подальшого нападу на власника транспортного засобу з метою заволодіння останнім.

Після чого, 18 19 вересня 2013 року, ОСОБА_3О домовився з ОСОБА_4 по телефону про зустріч, при цьому заздалегідь приготував наявну у нього вогнепальну зброю, а саме пістолет Токарева «TT» № ОЕ 1338, 1944 р.в., спорядивши його бойовими набоями - патронами калібру 7,62 мм, в кількості восьми штук.

20.09.2013 року о 15 годині, ОСОБА_5, на своєму автомобілі «VOLKSWAGEN Т5», державний реєстраційний номер НОМЕР_2, будучи озброєним зазначеною вогнепальною зброєю, зустрівся з гр. ОСОБА_4, який прибув на зустріч на автомобілі «VOLKSWAGEN TRANSPORTER», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, до кафе «Телець», розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Радісна, 9-а.

При зустрічі ОСОБА_3 оглянув вказаний автомобіль ОСОБА_4, дізнався у останнього про його технічні характеристики та запропонував проїхатись до естакади щоб детальніше оглянути транспортний засіб, на що ОСОБА_4 погодився.

Слідуючи по вул. Радісній в м. Одесі, вони здійснили поворот на вул. Гастелло, де ОСОБА_3, з метою реалізації свого злочинного наміру на незаконне заволодіння автомобілем «VOLKSWAGEN TRANSPORTER», державний реєстраційний номер «ВН 8788 ЕА», використовуючи особливості відлюдності місцевості, яку він раніше підібрав як місце для скоєння злочину, попросив ОСОБА_4 зупинитись з метою сходити в туалет. ОСОБА_4 зупинив автомобіль на проїзній частині дороги по вул. Гастелло біля будинку № 161, і вони разом пішли до туалету в напрямку кущів, які знаходились по одній із сторін дороги. Після цього, ОСОБА_3 маючи намір реалізувати свій злочинний намір направлений на незаконне заволодіння автомобілем, направився назад до автомобілю, де по шляху слідування із належної в нього сумки-портфеля дістав раніше підготовлений та споряджений бойовими патронами пістолет Токарева «TT» № ОЕ 1338, 1944 р.в., який привів у готовність пересмикнувши затвор направивши патрон в патронник та знявши з запобіжника, приховав його та сів на переднє пасажирське сидіння. В цей момент в автомобіль на місце водія сів ОСОБА_4 та намагався його завести. Використовуючи момент, що ОСОБА_4 відволікся, ОСОБА_3 дістав із належної йому сумки-портфеля вогнепальну зброю та приставив ствол пістолета до нижньої частини стегна правої ноги ОСОБА_4, і сказав останньому виходити із салону автомобіля. Після чого, ОСОБА_4, своїми руками схопив за дуло пістолета та руки ОСОБА_3, намагаючись вихватити зброю та не допустити здійснення в нього пострілів. Далі між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 в салоні вказаного автомобіля виникла боротьба, під час якої ОСОБА_3 не бажаючи зупинити свій злочинний намір вирішив вчинити умисне вбивство гр. ОСОБА_4.

Під час фізичного протистояння в салоні автомобілю ОСОБА_3, здійснив кілька пострілів, завдавши при цьому потерпілому три вогнепальні поранення. Після цього, продовжуючи бійку ОСОБА_4 та ОСОБА_3 випали із салону автомобіля на проїжджу частину дороги по вул. Гастелло, 161, де від отриманих вогнепальних поранень ОСОБА_4 помер на місці події.

Згідно висновку судово-медичної експертизи № 187-3190/13 від 22.10.2013, у ОСОБА_4 виявлено одне вогнепальне кульове сліпе проникаюче поранення грудної і черевної порожнини з пошкодженням шкіри і м'яких тканин грудей, м'язів грудей в правому 8-му міжреберному проміжку по середньо-ключичній лінії, пристінкової плеври і реберної частини грудочеревної перегородки, великого сальника, декількох петель тонкої кишки, брижейки тонкої та товстої кишок; одне вогнепальне кульове сковзне поранення лівого плеча з пошкодженням шкіри та м'яких тканин плеча; одне вогнепальне кульове сковзне поранення лівого стегна з пошкодженням шкіри та м'яких тканин стегна.

Смерть ОСОБА_4 знаходиться в прямому причинно-наслідковому зв'язку з вогнепальним кульовим сліпим проникаючим пораненням грудної і черевної порожнин з пошкодженням м'яких тканин правої половини грудей і пристінкової плеври з крововиливом в праву плевральну порожнину, пошкодженням грудочеревної перегородки, великого сальника, петель тонкої кишки, а також брижейки тонкої та товстої кишок з крововиливом в черевну порожнину, що супроводжувалось розвитком крайньоважкого гіповолемічного шоку, що і явилось безпосередньою причиною смерті.

Після вчинення вбивства ОСОБА_4, ОСОБА_6 заволодів автомобілем «VOLKSWAGEN TRANSPORTER», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, вартістю 170 785 (сто сімдесят тисяч сімсот вісімдесят п'ять) гривень 02 копійки, а також мобільним телефоном потерпілого «Prestigio», білого кольору, з чохлом білого кольору, вартістю 1777 (одна тисяча сімсот сімдесят сім гривень), забравши з собою знаряддя вчинення вбивства - пістолет Токарева «TT» № ОЕ 1338, 1944 р.в., з місця скоєння злочину зник.

Діючи далі, ОСОБА_6 перегнав вказаний автомобіль та припаркував його у дворі домів розташованих на Овідіопольської дорозі в м. Одесі, щоб його ніхто не зміг знайти, з метою подальшого його використання на власний розсуд.

21.09.2013 року у дворі будинку № 69 по вул. Овідіопольська дорога в м.Одесі при проведенні огляду автомобілю «VOLKSWAGEN TRANSPORTER», державний реєстраційний номер «ВН 8788 ЕА», було виявлено та вилучено один патрон калібру 7,62x25 мм, який належить ОСОБА_3

Окрім цього, 24.09.2013 при проведенні санкціонованого обшуку в будинку ОСОБА_3, за адресою: м. Миколаїв, провулок Ювілейний, 10, було виявлено та вилучено пістолет Токарева «TT» № ОЕ 1338, 1944 р.в., 7,62 мм, та боєприпаси до нього калібру 7,62x25 мм, в загальній кількості 104 штуки, які він зберігав без передбаченого законом дозволу.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6, свою вину у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. ст. 115 ч. 2 п. 6, ст. 187 ч. 4, 289 ч. 3 КК України не визнав. У скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 263 ч. 1 КК України вину визнав у повному обсязі.

Разом з цим обвинувачений пояснив, що в середині вересня 2013 року він вирішив придбати автомобіль. При пошуку автомобіля за допомогою інтернет сайту «Авторіа» його вибір впав на автомобіль «Фольксваген транспортер». З вказаного сайту він обрав у м. Одесі декілька варіантів та виписав контакти людей, які в м. Одесі продавали необхідний йому автомобіль.

19.09.2013 року, з метою закупівлі на його підприємство сировини (риби) він направився у відрядження в південні райони Одеської області. При цьому обвинувачений уточнив, що мав при собі відповідні кошти у сумі більш ніж 20000 гривень для придбання риби які знаходилися в його портфелі і які дозволяли йому, у випадку вибору підходящого автомобіля, залишити за нього задаток. В звязку з тим, що у відрядження він поїхав сам, то враховуючи криміногенну обстановку, з метою оборони він взяв з собою належний йому пістолет «ТТ», який від придбав задовго до вказаних подій та зберігав у домі своїх батьків. Обвинувачений також уточнив, що кошти, які він взяв для придбання сировини були невеликими купюрами в пачках.

20.09.2013 року, в першій половині дня, коли він перебував у м. Одесі, він подзвонив ОСОБА_4 з метою огляду його автомобіля для можливого послідуючого придбання. На його пропозицію зустрітись потерпілий відповів, що на даний час він зайнятий і може з ним зустрітися не раніше 15 години.

В той же день, о 15 годині, йому на телефон подзвонив ОСОБА_4 і вони домовились перо зустріч на вул. Радісній в м. Одесі. Через деякий час потерпілий під?їхав до узгодженого ними місця. Після чого він підійшов до потерпілого і почав огляд автомобіля. Оглянувши автомобіль та вияснивши необхідну інформацію про нього, він запропонував ОСОБА_4 проїхати до естакади щоб більш детально оглянути авто. Після чого вони сіли в автомобіль і вирушили в пошуках естакади, при цьому дорогу вибирав сам водій ОСОБА_4.

Обвинувачений також відмітив, що вже на той час він для себе вирішив, що вказаний автомобіль йому не підходить в зв?язку з його технічним станом, роком випуску та заміненою головкою двигуна.

Після чого, на одній з вулиць в приватному сектору вони зупинилися біля естакади, але в зв?язку з тим, що естакада була маленькою та незручною, він сказав ОСОБА_4, що туди не полізе. Після чого ОСОБА_4 запропонував йому оглянути авто на підйомнику.

Проїхавши невелику відстань від естакади, вони зупинилися щоб справити нужду.

Першим з машини вийшов ОСОБА_4 та пішов до узбіччя де знаходилися кущі. Він вийшов вслід за ним. Справивши потребу ОСОБА_4 пішов до авто та сів на місце водія. Після чого, він справивши потребу, теж направився до автомобілю. В цей момент він побачив як ОСОБА_4 нахилився в сторону пасажирського сидіння, де знаходився його портфель. Після чого він швидко підійшов до автомобілю та через відкриті двері сів на пасажирське сидіння. Сівши в автомобіль, чи при безпосередньої посадці в нього, точно обвинувачений вказати не зміг, він побачив, що його портфель знаходився у ОСОБА_4, а також в його руках він побачив пістолет, який ОСОБА_4 тримав між своїх ніг та перемістив затвор пістолета привівши його в бойову готовність. На вказані дії ОСОБА_4 він запитав, що він робить. На що останній відповів, щоб він не хвилювався, оскільки у нього є такий самий пістолет.

Після чого ОСОБА_4 перемістив руку з пістолетом через свою ногу в напрямок його ноги. Побоюючись за своє життя, у відповідь на вказані дії потерпілого, він схватив потерпілого за руку з пістолетом своїми руками. Після чого у них відбулося фізичне протистояння в ході якого він потяг руку потерпілого з пістолетом на себе. В процесі протистояння відбувся постріл, куля пройшла поруч з ним. Після чого він двома руками вивернув пістолет в сторону потерпілого і зміг його фізично вилучити з його рук. Далі він відхилився вниз від потерпілого і намагався зняти пістолет з бойового взводу. В цей момент потерпілий знову схватився за пістолет який на той час вже був направлений в його бік. Після чого знову почалося фізичне протистояння в ході якого потерпілий намагався забрати пістолет у нього. В процесі штовханини потерпілий виштовхнув його з салону автомобіля, двері автомобіля при цьому були відкриті. В цей момент пролунав постріл, куди він прийшовся, йому невідомо, оскільки на той час він з потерпілим в процесі протистояння знаходились щільно один до одного. У зв?язку з вказаними обставинами вони вдвох випали з автомобіля таким чином, що потерпілий опинився зверху на ньому. Потерпілий в цей час тягнувся до його руки через нього з метою заволодіння зброєю, а він в свою чергу, з метою запобігання цьому, перекинув його через себе. Після чого потерпілий через нього впав на землю на спину. Далі він піднявся та викинув пістолет в салон автомобіля і підійшов до потерпілого. Потерпілий в цей час лежав на спині та ще дихав. Після чого він за куртку підтягнув потерпілого до автомобіля. Далі він підняв з землі різні речі і поклав їх до портфелю після чого знову підійшов до потерпілого і виявив що він вже не дихав. Перебуваючи в стані шоку він ще деякий час походив на вказаному місцю після чого сів до автомобілю і направився в напрямку з якого вони приїхали.

Через деякий час він залишив автомобіль і на попутному транспорті поїхав до місця де він залишив свій автомобіль. Вже на своєму автомобілю він направився в мотель розташований в районі Котовського в м. Одесі де і провів вказану ніч. Після чого він поїхав до себе додому у м. Миколаїв, де в домі заховав пістолет та виявлений ним вже на місці телефон потерпілого.

При цьому, ОСОБА_6 пояснив суду, що умислу на скоєння умисного вбивства, а так само на заволодіння транспортним засобом та речами потерпілого у нього не було. Вказані події сталися внаслідок неправомірних дій потерпілого, який заліз до його портфелю в якому знаходилися грошові кошти та пістолет. Обвинувачений при цьому висловив припущення, що коли вони з потерпілим оглядали двигун автомобіля на вул. Радісній в м. Одесі, то коли він шукав у портфелі свої окуляри, потерпілий міг побачити в його портфелі грошові кошти, якими потім і вирішив заволодіти. При цьому обвинувачений допустив факт того, що при огляді портфелю потерпілий помилився відділенням у портфелі і достав замість коштів пістолет.

Обвинувачений у судовому засіданні також пояснив, що забрав автомобіль з місця події виключно тому, що бажав на ньому повернутися до свого автомобіля, ніякого умислу на заволодіння ним з корисливих мотивів у нього не було, оскільки він та його сім?я має добрий фінансовий стан, який дозволяє йому та його родині вести досить забезпечений образ життя. При цьому він пояснив, що мав достатню суму коштів для придбання автомобілю.

Також, на питання учасників судового розгляду, обвинувачений пояснив, що не може дати однозначної відповіді на те, чому він після скоєного злочину декілька разів повертався у м. Одесу до залишеного ним автомобіля потерпілого, а так само причину знаття з вказаного автомобіля номерних знаків та оголошення про його продаж. Разом з цим вказує, що на той час він перебував у стані шоку.

Крім того обвинувачений уточнив, що оглядав автомобіль для придбання не тільки в потерпілого, а і в багатьох інших людей в м. Одесі, оскільки мав реальний намір купити авто.

Не зважаючи на те, що обвинувачений ОСОБА_6 свою вину у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 115 ч. 2 п. 6, ст. 187 ч. 4, 289 ч. 3 КК України не визнав, а епізод обвинувачення по ст. 263 ч. 1 КК України у повному обсязі, його вина, кваліфікація дій та обставини скоєних кримінальних правопорушень повністю підтверджуються отриманими під час судового розгляду наступними доказами.

- показами свідка ОСОБА_7 про те, що він працює в БНОН «Беркут» ГУМВС України в Одеської області. 23.09.2013 року по розпорядженню начальника ГУМВС України в Одеської області, він та ще декілька його колег мали надати допомогу співробітникам УКР ГУМВС України в Одеської області з затримання особи, яка підозрювалася у скоєнні тяжких злочинів.

Отримавши інструкції від оперативних співробітників, на службовому автомобілі, його група прибула до дому № 12 розташованого по вул. Старицького в м. Одесі в районі гаражів. Згідно наданих їм вказівок, на вказаному місці вони організували таємне спостереження за автомобілем марки «Фольксваген», білого кольору. Метою спостереження була необхідність, у випадку можливої появи злочинця, його затримання, оскільки вказана особа підозрювалась у скоєнні умисного вбивства за допомогою вогнепальної зброї.

24.09.2013 року, близько 6 години, старшому групи по радіостанції від оперативних співробітників надійшла інформація про те, що у автомобіль за яким ведеться спостереження сів чоловік. Після чого, вся його група, за виключенням водія, побігли по вул. Старицького у сторону вул. Кордонної з метою затримання вказаної особи.

В цей момент, перед ними на великої швидкості проїхав автомобіль «Фольксваген Транспортер» білого кольору і направився в сторону вул. ОСОБА_8. Після чого вони повернулися до їхнього автомобілю з метою подальшого переслідування порушника. Здійснюючи рух по району, безпосередньо на площі Дерев?янка, по рації, вони отримали інформацію про те, що в приватному секторі на вулицях 6 та 7 Степної знаходиться злочинець на вказаному автомобілі. Прибувши на місце, на перехрестя вулиць 6-та ОСОБА_9 Сільська, вони побачили як їм на зустріч рухався чоловік щільної статури. Після чого вони направилися на зустріч вказаному чоловіку з метою його затримання. В цей момент, вказана особа, побачивши їх, розвернулася та не втримавши рівновагу, внаслідок мокрого покриття ґрунтової дороги, впала на землю. В цю мить, до вказаного чоловіка підбіг хтось з оперативних співробітників і спробував здійснити його затримання. На послідуючі фізичні дії співробітника міліції, який намагався затримати вказаного чоловіка, останній почав здійснювати активний фізичний опір. У цю мить до них підбігли члени їхньої групи і затримали вказаного чоловіка, який також продовжував здійснювати активний фізичний опір їхнім діям, направленим на його затримання.

При цьому свідок категорично заявив, що жодних недозволених фізичних методів при затримані до вказаної особи зі сторони співробітників міліції не застосовувалось. Вже після затримання до вказаної особи були застосовані спец засоби наручники.

Свідок також пояснив, що безпосередньо після затримання, на узбіччі вулиць Сільска Корнюшина, він побачив автомобіль «Фольксваген Транспортер», білого кольору, який стояв з вимкнутим двигуном.

Після чого, вказана особа була доставлена в ОСОБА_8

На питання учасників кримінального провадження, свідок категорично заявив, що особа яку він з іншими співробітниками міліції, за наведених вище обставин затримав, та особа яка перебуває під вартою у залі суду, є одним і тим же чоловіком.

- показами свідка ОСОБА_10 про те, що він не є очевидцем та безпосереднім свідком досліджуваних судом подій. Разом з цим свідок пояснив, що з особою яка перебуває під вартою в залі суду він знайомий. Познайомився з вказаною особою, як на даний час йому вже відомо ОСОБА_3, внаслідок його оголошення про продаж належного йому автомобіля марки «Фольксваген Транспортер Т-5» в мережі Інтернет. Оголошення про продаж належного йому автомобіля він розмістив на сайті «Сландо» приблизно на початку вересня 2013 року, на якому і залишив свої координати.

14.09.2013 року, зранку, на його мобільний телефон подзвонив не знайомий йому чоловік та почав цікавитись стандартними характеристиками його автомобіля з метою можливого подальшого його придбання. Після чого вони домовилися про зустріч того ж дня о 15 годині біля кінотеатру «Москва», розташованого по вул. Варненській в м. Одесі. Вказане місце запропонував він особисто, на що зацікавлена особа погодилась.

Того ж дня, о 15 годині, на парковочному майданчику кінотеатру «Москва», до нього підійшов ОСОБА_3 та почав розглядати його автомобіль. При цьому ОСОБА_3 задавав йому стандартні питання по комплектації автомобіля та його стану. Після того, як вони оглянули автомобіль, ОСОБА_3 запропонував йому здійснити поїздку на вказаному автомобілі з метою його випробування в ходу. На що він погодився і вони разом направилися на вказаному автомобілі по вул. Варненської в сторону 25 Чап. Дивізії. Після чого вони деякий час їздили по різним вулицям м. Одеси з метою випробування автомобіля. В процесі руху він також передав керування автомобілем ОСОБА_3.

Через деякий час ОСОБА_3 запропонував йому поїхати на естакаду щоб оглянути автомобіль, на що він запропонував йому під?їхати на СТО та оглянути автомобіль там. На його пропозицію про СТО ОСОБА_3 відмовився та пояснив, що може оглянути машину сам на естакаді. Після чого він пояснив ОСОБА_3 що не має сенсу їхати на естакаду в зв?язку з тим, що автомобіль мокрий та брудний, на що ОСОБА_3 йому відповів згодою. Після чого вони зупинились і він назад сів за кермо і вони направились до кінотеатру «Москва». По шляху руху вони домовились про ще одну зустріч, коли буде відповідна для огляду авто погода. Після чого вони попрощалися, і чоловік сказав що через кілька днів йому подзвонить.

- показами свідка ОСОБА_11 про те, що він не є очевидцем та безпосереднім свідком досліджуваних судом подій і нічого з цього приводу суду пояснити не може. При цьому свідок пояснив, що познайомився з ОСОБА_3 у 2002 році коли почав працювати менеджером в ТОВ «Приморье», керівником якого був ОСОБА_3.

Свідок також пояснив, що на початку вересня 2013 року йому зателефонував ОСОБА_3 та повідомив про необхідність пошуку сировини (риби) для їх підприємства і що їм з цією метою необхідно їхати в південні райони Одеської області. На пропозицію ОСОБА_3 він відмовився пославшись на особисту зайнятість.

Через деякий час йому подзвонила співмешканка ОСОБА_3 та повідомила про його затримання.

- показами свідка ОСОБА_12 який пояснив, що обвинувачений являється його батьком. В зв?язку з тим, що він не є очевидцем та безпосереднім свідком досліджуваних судом подій, то ніяких свідчень з цього приводу надати суду не може.

При цьому свідок пояснив, що з моменту як він переїхав на постійне місце проживання до м. Одеси з обвинуваченим він спілкувався дуже рідко. Характеризує ОСОБА_3 виключно з позитивної сторони.

- показами свідка ОСОБА_13 яка пояснила, що обвинувачений являється її цивільним чоловіком, з яким вона спільно проживає з 2008 року. В зв?язку з тим, що вона не є очевидцем та безпосереднім свідком досліджуваних судом подій, то ніяких свідчень з цього приводу надати суду не може.

При цьому свідок пояснила, що дійсно ОСОБА_3 користувався мобільними телефонами з номерами НОМЕР_3 та НОМЕР_4 та у власності їхньої сім?ї перебуває автомобіль «Фольксваген Транспортер» д.н. НОМЕР_5. Характеризує ОСОБА_3 виключно з позитивної сторони.

Також свідок пояснила, що була присутня при проведені обшуків за місцем їхнього з ОСОБА_3 проживання, але нічого про законність та правильність проведення вказаних слідчих дій пояснити не може, оскільки не є фахівцем з вказаних питань. Разом з цим свідок підтвердила, що в ході обшуку співробітниками міліції були виявлені пістолет та патрони до нього, а також мобільний телефон білого кольору.

- показами потерпілої ОСОБА_14 про те, що в серпні 2013 року вони з чоловіком ОСОБА_4 вирішили продати належний їм автомобіль «Фольксваген транспортер» про що її чоловік дав оголошення в мережі інтернет. Зі слів ОСОБА_4 їй відомо, що їхньою машиною зацікавився якись чоловік і вони домовились про зустріч на 19.09.2013 р., однак вказана зустріч з невідомих їй причин була перенесена на 20.09.2013 р.. Наступного дня під час спілкування з чоловіком по телефону він їй повідомив, що запропонував чоловіку зустрітись з приводу огляду авто десь в центрі міста, однак вказаний чоловік відмовився і запропонував зустрітися в районі «Черемушок» о 15 годині. Після чого ОСОБА_4 повідомив їй, що до нього на зустріч йде якись чоловік і їхня розмова обірвалася. Далі вона неодноразово телефонувала чоловіку на телефон, але він був вимкнений.

На питання учасників судового розгляду потерпіла також повідомила, що причиною продажу автомобіля було те, що вони хотіли придбати після його продажу більш економне авто. При цьому потерпіла заявила, що належний їм автомобіль був у доброму стані та не мав жодних несправностей. Також потерпіла категорично виключила можливість перебування в автомобілі заборонених та небезпечних предметів таких як ножі чи інше, оскільки в їхньої сім?ї троє маленьких дітей.

- показами свідка ОСОБА_15 який пояснив, що він не є очевидцем та безпосереднім свідком досліджуваних судом подій, та ніяких свідчень з цього приводу надати суду не може.

Разом з цим свідок пояснив, що після смерті його матері фактичним його вихованням займалася дружина потерпілого ОСОБА_4 - ОСОБА_14. У зв?язку з чим він підтримував гарні відносини з потерпілим.

Йому відомо, ОСОБА_4 мав намір продати належний їхньої сім?ї автомобіль «Фольксваген Транспортер».

20.09.2013 року, близько 12.30 години, він зустрівся з ОСОБА_4 на вул. Мечникова в м. Одесі. Сидячи з потерпілим в автомобілі ОСОБА_4 видав йому гроші, які йому були необхідні для особистих нужд. Олексій також йому повідомив, що у нього в цей день запланована зустріч з метою показу автомобіля для продажу.

- показами свідка ОСОБА_16 який пояснив, що він являється приватним підприємцем та спеціалізується на ремонті авто. З 2010 року він був знайомим з гр. ОСОБА_4, з яким перебував у дружніх стосунках і автомобілі якого він постійно обслуговував. Відносно стану автомобіля «Фольксваген Транспортер», належного ОСОБА_4, свідок пояснив, що вказаний автомобіль перебував у гарному стані без будь яких несправностей. Відносно ремонту головки двигуна вказаного автомобіля, свідок пояснив, що такого ремонту він не здійснював.

Разом з вказаними показами свідків, вина обвинуваченого також підтверджується наступними дослідженими під час судового розгляду доказами, залученими до кримінального провадження:

витягом з ЄРДР з кримінального провадження № 12013170470006101 від 21.09.2013 року, згідно якого було порушено кримінальне провадження по ст. 115 ч. 1 КК України на підставі повідомлення оператора «103» з причини виявлення невстановленої особи з ознаками насильницької смерті. (Т. № 1, а.с. 1) повідомленням оператора «103». (Т. № 1, а.с. 2) протоколом огляду місця події від 20.09.2013 року з фото додатками, згідно якого, за адресою м. Одеса, вул. Гастелло, 161, був виявлений труп чоловіка розташований лежачи на спині. (Т. № 1, а.с. 3 - 22) протоколом огляду місця події від 21.09.2013 року з фотододатками. (Т. № 1, а.с. 40 - 55) протоколом пред?явлення трупа для впізнання від 23.09.2013 року. (Т. № 1, а.с. 69) протоколом огляду місця події від 24.09.2013 року з фотододатками. (Т. № 1, а.с. 113 - 120) протоколом проведення обшуку від 24.09.2013 року. (Т. № 1, а.с.164-155) витягом з ЄРДР по кримінальному провадженню № 12013170470006101. (Т. № 1, а.с. 174-175) протоколом додаткового огляду місця події від 25.05.2013 року транспортного засобу «Фольксваген Транспортер, д.н. НОМЕР_6. (Т. № 1, а.с. 188-202) протоколом проведення слідчого експерименту від 26.12.2013 року за участю підозрюваного ОСОБА_3 із застосуванням фото та відеофіксації. (Т. № 2, а.с. 56-68) дослідженими в ході судового розгляду відеозаписами допиту обвинуваченого та ходу слідчого експерименту за його участі. (Т.2, а.с 60) протоколом пред?явлення особи для впізнання за фотознімками, в ході якого свідок ОСОБА_10 впізнав ОСОБА_3 як особу, якої надавав свій автомобіль для огляду 14.09.2013 року з метою продажі. (Т. № 2, а.с. 99-103) довідкою про радіотехнічну розвідку, з якої вбачається, що в районі скоєного злочину в період з 14.09.2013 року по 24.09.2013 року епізодично перебував телефон обвинуваченого. (Т. № 2, а.с. 121-127). роздруківкою телефонних розмов, з якої вбачається що між потерпілим та обвинуваченим неодноразово відбувався телефонний контакт. (Т. № 2, а.с. 176, 199) протоколами огляду речових доказів. (Т. № 3, а.с. 22-27, 28-35, 37-52, 55-78, 91-101) постановами про долучення речових доказів до матеріалів кримінального провадження. (Т. № 3, а.с. 36, 53-54, 79-80, 102-103) актом судово-медичного обстеження № 3190 від 20.09.2013 року. (Т. № 3, а.с.129-141) висновком судово-медичної експертизи на померлого ОСОБА_4 № 187-3190/13 від 21.09.2013 року, згідно якого у ОСОБА_4 було виявлено одне вогнепальне кульове сліпе проникаюче поранення грудної і черевної порожнини з пошкодженням шкіри і м'яких тканин грудей, м'язів грудей в правому 8-му міжреберному проміжку по середньо-ключичній лінії, пристінкової плеври і реберної частини грудочеревної перегородки, великого сальника, декількох петель тонкої кишки, брижейки тонкої та товстої кишок; одне вогнепальне кульове сковзне поранення лівого плеча з пошкодженням шкіри та м'яких тканин плеча; одне вогнепальне кульове сковзне поранення лівого стегна з пошкодженням шкіри та м'яких тканин стегна.

Смерть ОСОБА_4 знаходиться в прямому причинно-наслідковому зв'язку з вогнепальним кульовим сліпим проникаючим пораненням грудної і черевної порожнин з пошкодженням м'яких тканин правої половини грудей і пристінкової плеври з крововиливом в праву плевральну порожнину, пошкодженням грудочеревної перегородки, великого сальника, петель тонкої кишки, а також брижейки тонкої та товстої кишок з крововиливом в черевну порожнину, що супроводжувалось розвитком крайньоважкого гіповолемічного шоку, що і явилось безпосередньою причиною смерті. (т. 1, а.с. 142-149)

актом судово-медичного обстеження № 515. (Т. № 3, а.с.150-167) висновком балістичної експертизи № 343-Б від 30.09.2013 року, згідно якого вилучена під чвс розтину трупа ОСОБА_4 куля являється частиною патрону до пістолетів «ТТ» та інших калібру 7,62х25. (Т. № 3, а.с. 243-246) висновком комплексної балістичної експертизи № 410-Б/165Д/1433Х від 19.11.2013 р. про те, що на представленому на дослідження пістолеті «ТТ», магазині та гільзах в кількості 3 шт. вилучених 21.09.2013, при проведенні огляду автомобіля «Фольксваген Транспортер», державний номер НОМЕР_1, та прилеглої до нього території, сліди папілярних узорів пальців та слідів папілярних узорів долонних поверхонь рук не виявлено.

Представлений на експертизу пістолет являється - 7,62-мм пістолетом Токарева (ТТ), № ОЕ 1338, 1944 р.в., виробництва СРСР та відноситься до нарізної короткоствольної вогнепальної зброї калібру 7,62 мм. Наданий пістолет справний та для стрільби придатний. В конструкцію наданого пістолета конструктивні зміни не вносились. Стрільба з наданого пістолета без натискання на спусковий гачок не можлива.

В стволі пістолету речовин, характерних для слідів пострілу, не виявлено.

Магазин № СРІ 1436 не являється складовою частиною даного екземпляру зброї - пістолета Токарева №ОЕ 1338. Патрони, надані на експертизу є боєприпасами до нарізної вогнепальної зброї - пістолетів Токарева (ТТ), пістолетів-кулеметів ППШ, ППС та ін.. калібру 7,62x25 мм. Кулі та гільзи, вилучені під час ОМП є частинами стріляних патронів калібру 7,62x25 мм до пістолетів Токарева (ТТ) та ін. Чотири патрони є боєприпасами до гладко ствольної зброї 12 калібру.

Патрони, вилучені під час обшуку у гр. ОСОБА_3 є боєприпасами до нарізної вогнепальної зброї - пістолетів Токарева (ТТ), пістолетів- кулеметів ППШ, ППС та ін.. калібру 7,62x25 мм.

Надані на експертизу патрони придатні для пострілів. Надані на дослідження гільзи та патрон, вилучені під час ОМП та патрони, вилучені під час обшуку у гр. ОСОБА_3 виготовлені на одному підприємстві в один й той же рік.

Кулі та гільзи, вилучені під час ОМП є частинами стріляних патронів калібру 7,62x25 мм до пістолетів Токарева (ТТ) та ін. та стріляні з пістолета Токарева (ТТ) калібру 7,62 мм.

Відповісти на питання «Чи являються гільзи та кулі виявлені та вилучені 21.09.2013 при проведенні огляду автомобіля «Фольксваген Транспортер», державний номер НОМЕР_1, а також куля вилучена під час проведення розтину трупа ОСОБА_4, частинами одного патрону?» не надається за можливе у зв'язку з тим, що куля після проходження через канал ствола знищує інформативні ознаки кріплення у дульці гільзи.

На поверхнях наданих куль та гільз, вилучених під час ОМП відобразились сліди від зброї, з якої вони стріляні та для ідентифікації зброї придатні. Надані кулі та гільзи стріляні з наданого пістолета ТТ №ОЕ 1338, 1944 року випуску. На поверхні патрону, вилученого під час ОПМ слідів від зброї не виявлено. (Т. № 4, а.с. 8-25)

висновком балістичної експертизи № 507-б від 26.12.2013 р., з якого вбачається, що гільза, яку видала ОСОБА_13 в сумці-портфелі ОСОБА_3, є частиною патрону калібру 7,62x25 мм до пістолетів Токарева (ТТ), ППШ, С, ППД та до категорії боєприпасів не відноситься. Надана гільза виготовлена заводським способом та стріляна з пістолета Токарева «ТТ» № ОЕ 1338, калібру 7,62мм.

Надана на досліджена гільза ОСОБА_13, гільзи, вилучені з автомобіля потерпілого під час ОМП, а також патрони, вилучені при проведені обшуку будинку ОСОБА_3, виготовлені на одному підприємстві в один і той же рік.

На поверхні наданої на дослідження гільзи, в упаковці № 2, відобразились сліди від зброї, з якої вона стріляна та для ідентифікації зброї придатна. Надана гільза стріляна з пістолета «ТТ», № ОЕ 1338. (Т. № 4, а.с. 33-39)

висновком балістичної експертизи № 508-б від 10.01.2014 р. згідно якого пошкодження виявлені на обшивках салону, представленого автомобіля марки «Фольксваген Транспортер», білого кольору, на момент дослідження д/з ВЕ 7786 АР, утворені метальними снарядами, більш твердими ніж матеріал з якого виготовлені деталі салону та деякі деталі каркасу, представленого автомобіля (даними метальними снарядами в тому числі можуть бути і кулі).

Пошкодження на обшивці лівої дверці було утворено, метальним снарядом який було спрямовано з права на ліво, під прямим кутом відносно площини обшивки, пошкодження на рульовому колі залишене метальним снарядом спрямованим з права на ліво, з верху в низ відповідно площини нахилу самого рульового кола під гострим кутом, пошкодження на кришці речового ящика, залишені метальним снарядом спрямованим в протилежний бік від ймовірного місця розташування самого стрільця, під кутом з верху в низ відповідно площини самої кришки.

Всі метальні снаряди, які створили пошкодження на обшивці автомобіля, рульовому колі та кришці речового ящика, були спрямовані приблизно з сторони пасажирського сидіння, під різними кутами відповідно площинам пошкоджених деталей.

Зброя була направлена з права на ліво, та в протилежну сторону від самого стрільця з сторони пасажирського сидіння в сторону перешкод пошкоджених поверхонь салону автомобіля. (т. № 4, а.с.64-82)

висновком судово-медичної криміналістичної експертизи № 597 від 18.11.2013 р., (Т. № 4, а.с. 47-57) висновком судово-медичної криміналістичної експертизи № 856 від 11.11.2013 р. (т. № 4, а.с. 88-125) висновком експертизи вибухових речовин, продуктів вибуху та пострілів № 1387 від 09.12.2013 р. (Т. № 4, а.с.154-170) висновком автотоварознавчої експертизи № 133 від 24.12.2013 р., згідно якої встановлено, що ринкова ціна автомобіля потерпілого марки «Фольксваген Транспортер», д.н. НОМЕР_7 станом на 24.09.2013 року складала 170785 гривень 02 коп. Сума завданого збитку нанесеного в наслідок пошкодження автомобіля склала 9866 гривень. 36 коп. (Т. № 4, а.с.191-208) висновком судової авто технічної експертизи № 11/а 476 від 08.01.2014 р., згідно з якого вбачається, що при огляді автомобіля «Фольксваген транспортер», д.н. НОМЕР_8 були виявлені механічні пошкодження і сліди розташовані в передній лівій частині автомобіля, а саме на панелі капота, декоративній накладці радіатора, передньої панелі передка та бамперу. Рульове управління, ходова частина, гальмівна система і система освітлення автомобіля до моменту настання даної події, знаходилися в працездатному стані і дозволяли водієві автомобіля змінювати напрям рух залежно від своїх намірів і ситуації, що складається на дорозі, без ознак наявності несправностей, які могли привести до настання раптових для водія відхилень автомобіля убік від займаної смуги, а також змінювати швидкість і режим руху цього автомобіля шляхом застосування гальмування з відомою водієві ефективністю. (Т. № 4, а.с. 218-225) висновком комплексної амбулаторної судової психолого-психіатричної експертизи ОСОБА_3 № 670, з якої вбачається, що ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_6, будь-якими психічними хворобами, недоумством не страждав та не страждає. В момент скоєння злочинів ознак будь-якого тимчасового розладу психічної діяльності не мав, у повному обсязі міг усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. В даний час ОСОБА_3 психічних розладів не виявляє, може правильно усвідомлювати свої дії та керувати ними, спроможний правильно розуміти факти маючі значення для справи і розуміти суть пред?явленого йому обвинувачення та необхідність відповідальності, приймати участь в слідчих діях та предстати перед судом. (Т. № 4, а.с. 237-243)

На підставі вищевикладеного, суд вважає, що вина ОСОБА_3 у скоєних кримінальних правопорушеннях повністю доказана та кваліфікує його дії:

по ст. 115 ч. 2 п. 6 КК України за ознаками: вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, скоєне з корисних мотивів; по ст. 289 ч. 3 КК України за ознаками: незаконне заволодіння транспортним засобом потерпілого, поєднане з насильством небезпечним для життя чи здоров?я потерпілого; по ст. 187 ч. 4 КК України за ознаками: напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із заподіянням тяжких тілесних ушкоджень; по ст. 263 ч. 1 КК України за ознаками: придбання, зберігання та носіння вогнепальної зброї та бойових припасів без передбаченого на те законом дозволу.

Свої доводи про вину ОСОБА_3 у скоєних кримінальних правопорушеннях суд обґрунтовує наступним.

Так, покази обвинуваченого про те, що у нього жодного умислу на заподіяння смерті потерпілому, а так само на заволодіння його майном та транспортним засобом не було, повністю спростовуються дослідженими в ході судового розгляду доказами, а саме показами самого обвинуваченого, його послідуючими діями і частково показами допитаних свідків ОСОБА_14, ОСОБА_15 та ОСОБА_10 в частині зацікавленості в зустрічі ОСОБА_3 з потерпілим з метою огляду його автомобіля. Версія обвинуваченого, про відсутність корисного мотиву при скоєнні злочину спростовується аналізом його поведінки безпосередньо після скоєного злочину та його показів даних в ході судового засідання. Оскільки судом достовірно встановлено, що обвинувачений безпосередньо після скоєння вбивства потерпілого заволодів його майном, а саме мобільним телефоном та автомобілем і виконав всі необхідні дії для звернення викраденого майна на свою користь. Судом встановлено, що обвинувачений перегнав викрадений автомобіль в малолюдне місце, після чого, зі спливом кількох днів повернувся до викраденого автомобіля, полагодив спущене колесо, зняв державні реєстраційні номера на автомобілі та вилучив з заднього скла напис про його продаж з координатами. Дані обставини вказують на те, що демонтуючи особливі відмінності вказаного автомобіля, обвинувачений намагався приховати його приналежність до скоєного злочину з метою його подальшого безперешкодного переміщення. При цьому, через декілька днів, обвинувачений знову повернувся і привів в рух вказаний автомобіль з метою його переміщення в невідомому напрямку. Всі дані обставини, на думку суду, явним чином свідчать про мотив злочину направлений саме на заволодіння майном потерпілого. Суд також вважає за необхідне відмітити той факт, що телефон потерпілого, яким в ході нападу заволодів обвинувачений, також був у нього вилучений в ході проведеного обшуку за місцем його проживання.

Окрім цього, суд вважає за необхідне відмітити наступні обставини, а саме, вимогу ОСОБА_3 зупинити автомобіль в малолюдному місці з надуманих підстав, та наявність у нього при собі спорядженої до використання зброї. З урахуванням чого, суд вважає, що до скоєння злочину мало місце готування ОСОБА_3 до нього, про що також свідчать дані радіоелектронної розвідки (Т. № 2, а.с. 182-185), з яких вбачається, що телефон ОСОБА_3 (НОМЕР_4) епізодично перебував в районі в якому був скоєний злочин в період з 14.09.2013 року і безпосередньо до моменту затримання обвинуваченого 24.09.2013 р., при цьому суд вважає, що ОСОБА_3, перебуваючи у вказаному районі за декілька днів до скоєного злочину, підшукував необхідне місце для його реалізації.

Версія обвинуваченого та його захисту про те, що у ОСОБА_3 був відсутній корисливий мотив при скоєнні інкримінуємих йому злочинів внаслідок наявності у нього та його сім?ї доброї фінансової забезпеченості, не відповідає встановленим в ході судового розгляду фактам. Так згідно наявної в матеріалах справи довідки з ГУ Міндоходів у Миколаївській області (Т.2, а.255-257), сума загального доходу отриманого підприємством «Приморря», засновником якого є ОСОБА_12, у 2012 році склала 8000 гривень, що, на думку суду, ставить під сумнів покази обвинуваченого щодо його фінансової спроможності. При цьому, ні обвинувачений ні його захист жодних доказів на підтвердження даної версії обвинуваченого суду не надав та не звертався до суду з клопотаннями для витребування будь-яких доказів на підтвердження даної версії обвинуваченого.

На користь того, що ОСОБА_12 був зацікавлений в заволодінні автомобілем потерпілого також вказують покази свідків та інші дані такі як велика кількість телефонних розмов відбувшихся між ОСОБА_12 та потерпілим (дані роздруківок тел. з?єднань т.2, а.176-181), а також покази потерпілої, що місце огляду машини вказав саме ОСОБА_12.

При цьому, кваліфікуючи дії обвинуваченого суд виходить з наступного. Навмисне вбивство скоєне з корисливих мотивів має місце у випадках, коли винуватий, позбавляючи життя потерпілого, мав намір отримати у зв?язку з цим матеріальні блага для себе. Для кваліфікації вказаних дій не має значення, отримав винуватий ці матеріальні вигоди одразу чи ні. Тобто, позиція обвинуваченого про те, що автомобіль він забрав лише в звязку з необхідністю переміщення до свого автомобіля є неспроможною, оскільки факт заволодіння автомобілем та телефоном потерпілого є доведеним.

Посилання захисту на те, що згідно з висновками балістичної експертизи (Т. 4, а. 20, п.7, 8) про відсутність в стволі пістолета слідів речовин характерних для пострілів, суд теж вважає безпідставними, в зв?язку з тим що знаряддя вбивства було вилучено з дому обвинуваченого через значний проміжок часу, що не виключає можливості здійснення ОСОБА_12 з вилученою зброєю будь-яких маніпуляцій, в тому числі і його чистки. Крім того суд також враховує, що обвинувачений не заперечує проти того, що знаряддям злочину був саме той пістолет, який був вилучений у нього дома в ході обшуку.

За наведених обставин, вищевказані доводи обвинуваченого про відсутність у нього умислу на вбивство потерпілого та заволодіння його майном, а так само провокування конфлікту потерпілим, суд вважає безпідставними та надуманими.

При прийнятті рішення про винуватість обвинуваченого суд також враховує той факт, що ОСОБА_3 на протязі всього досудового слідства та розгляду справи в суді постійно змінював свої свідчення, давав суперечливі неправдиві свідчення, що на думку суду свідчить про його не щирість перед слідством та судом. Дані дії обвинуваченого суд розцінює як обрану ним тактику захисту з метою введення слідства та суд в оману з метою уникнення відповідальності за скоєне.

При цьому, суд вважає за необхідне відмітити встановлені в ході судового розгляду виключно позитивні дані, які були отримані на потерпілого ОСОБА_4.

Таким чином, суд вважає, що органом досудового слідства в повному обсязі проведено досудове слідство, без істотних порушень норм КПК, в результаті якого зібрані достатні докази, які були досліджені судом, що викривають обвинуваченого у скоєних особливо тяжких злочинах.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд враховує ступінь тяжкості скоєних злочинів, які відповідно до вимог ст. 12 КК України віднесені до категорії особливо тяжких, суспільну небезпеку вчинених діянь, особу обвинуваченого, який раніше притягувався до кримінальної відповідальності, і обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Обставин справи, пом'якшуючих чи обтяжуючих покарання ОСОБА_3, в судовому засіданні не встановлено.

По матеріалам справи ОСОБА_3 характеризується позитивно.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку про неможливість виправлення обвинуваченого без ізоляції від суспільства, однак, з урахуванням віку обвинуваченого, стану його здоровя та представлених характеристик, суд вважає, що покарання у вигляді довічного позбавлення волі не буде відповідати вимогам ст. 65-67 КК України, тому вважає за необхідне призначити обвинуваченому покарання у вигляді позбавлення волі на певний строк з конфіскацією майна за сукупністю скоєних злочинів.

При обрані строку покарання за скоєння злочинів передбачених ст. 115 ч. 2 п. 6, 187 ч. 4, 289 ч. 3 КК України, суд також враховує, що обвинувачений фактично свою вину не визнав та не розкаявся у скоєному, завдав своїми злочинними діями непоправної шкоди інтересам потерпілої, і вважає, що покарання у вигляді позбавлення волі у верхніх межах санкцій осудних статей з конфіскацією майна буде достатнім для виправлення і перевиховання ОСОБА_3 та попередження скоєння ним нових злочинів.

Керуючись ст.ст.127, 128, 368, 370, 374 КПК України, суд, -

З А С У Д И В :

ОСОБА_3 визнати винним у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 115 ч. 2 п. 6, ст. 187 ч. 4, 289 ч. 3, 263 ч. 1 КК України і призначити йому покарання:

по ст. 115 ч. 2 п. 6 КК України у вигляді п?ятнадцяти років позбавлення волі з конфіскацією майна; по ст. 187 ч. 4 КК України у вигляді дев?яти років позбавлення волі з конфіскацією майна; по ст. 289 ч. 3 КК України у вигляді десяти років позбавлення волі з конфіскацією майна; по ст. 263 ч. 1 КК України у вигляді трьох років позбавлення волі;

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України шляхом повного поглинання менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити ОСОБА_3, за сукупністю злочинів, покарання у вигляді пятнадцяти років позбавлення волі з конфіскацією майна.

Запобіжний захід у відношенні ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили залишити без змін утримання під вартою.

Строк відбування покарання ОСОБА_3 вираховувати з моменту його фактичного затримання, тобто з 24.09.2013 року. (Т.1, а.с. 150-151)

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави в особі НДЕКЦ при ГУМВС України в Одеської області витрати повязані з проведеними по справі експертизами у загальній сумі 13831 гривень 38 коп.

Речові докази по справі: (Т. № 3 а.с.36) повернути законному власнику потерпілої; (т. № 3, а.с. 53-54, 102-103) знищити у встановленому законом порядку;

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Одеської області через Малиновський районний суд м. Одеси протягом тридцяти діб з моменту його проголошення.

Головуючий: Черевко С.П.

Судді: Іщенко О.В.

ОСОБА_9