Ухвала суду № 50417135, 19.05.2015, Київський районний суд м. Одеси

_____________________

Справа № 520/5713/15-ц

Провадження № 2/520/3261/15

УХВАЛА

про забезпечення позову

19.05.2015 року м. Одеса

Київський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого судді Прохорова П.А.,

при секретарі Кудіновій Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі заяву позивача про застосування заходів забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Державного виконавця Другого Київського ВДВС ОМУЮ ОСОБА_2 та ДП "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України, про визнання незаконними результатів електронних торгів та визнання недійсним протоколу електронних торгів,

встановив:

В провадженні Київського районного суду м. Одеси перебуває зазначена цивільна справа, ухвала про відкриття провадження від 27.04.2015 року.

18 травня 2015 року ОСОБА_1 звернулась до суду з заявою про застосування заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на 1/3 частину пятикімнатної квартири за адресою: АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_3.

В обґрунтування заяви заявник вказувала на те, що за її переконанням є належні підстави вважати електронні торги від 23.03.2015 року, на яких було реалізовано зазначене майно незаконними, та між тим, за її посланнями, існує вірогідність того, щодо закінчення вирішення цієї справи, державний виконавець вчинить дії щодо передачі майна, на яке позивач просить накласти обтяження, у власність особи переможця таких торгів , що у майбутньому, у випадку задоволення судом цього позову, значно ускладнить виконання такого рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа, без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі.

Сторони в судове засідання не викликались, та щодо заявленого ОСОБА_1 клопотання, суд вказує на наступне.

Відповідно до ч.ч.1-3 ст.151 ЦПК України, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені цим кодексом, заходи забезпечення позову. У заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено причини, у звязку з якими потрібно забезпечити позов, вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності, а також інші відомості, потрібні для забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Згідно п. п. 1, 2 ч.1 та ч. 3 ст. 152 ЦПК України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно. Види забезпечення позову мають бути співрозмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до наданих з приводу такого процесуального питання розяснень, що викладені у Постанові Пленуму Верховного Суду України Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову № 9 від 22 грудня 2006 року (п.4), розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; зясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При цьому одним із критеріїв обґрунтованості заяви є наявність причинного зв'язку між конкретним видом забезпечення позову, про який йдеться у відповідній заяві, та наслідком у формі потенційної загрози виконанню рішення суду.

З матеріалів справи та наданих раніше сторонами пояснень вбачається, що на вирішенні суду перебуває спір про визнання електронних торгів з продажу 1/3 частин пятикімнатної квартири за адресою: АДРЕСА_2, які були проведені 23.03.2015 року - незаконними.

Так, факт звернення позивача до суду з відповідною позовною заявою, сам по собі свідчить про наявність між сторонами спору, що має бути врегульовано у судовому порядку, та разом з тим з наведених позивачем посилань вбачається, що за переконанням позивача та його посиланнями на правові положення, звіт про оцінку майна, на підставі якого були проведені торги, є простроченим, та таким, що на час проведення торгів втратив свою актуальність. Зазначені обставини мають бути перевірені судом у ході вирішення справи, та на теперішній час вбачається, що за наслідками таких торгів має відбутися перехід права власності до особи-переможця цих торгів, яка в подальшому зможе розпорядитися спірним майном на власний розсуд.

Разом з тим, при вирішенні зазначеної заяви слід враховувати також і те, що Верховний суд України зазначив, що правова природа процедури реалізації майна на прилюдних торгах полягає у продажу майна, тобто у забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернено стягнення, до покупця - переможця прилюдних торгів.

Крім того, враховуючи особливості, передбачені законодавством, складання за наслідками проведення прилюдних торгів відповідного акта є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на прилюдних торгах, а отже є правочином.

Таким чином, ураховуючи, що відчуження майна з прилюдних торгів належить до договорів купівлі-продажу, такий договір може визнаватися недійсним на підставі норм цивільного законодавства про недійсність правочину (статті 203, 215 ЦК України).

З наведеної правової позиції випливає що зазначений спір між сторонами безпосередньо стосується прав власності щодо 1/3 частин пятикімнатної квартири за адресою: АДРЕСА_2, а тому таке майно слід вважати предметом спору.

Виходячи з наведених обставин та правових положень, зважаючи на надані у Постанові Пленуму Верховного Суду України Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову № 9, за якими наголошено про те, що особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову, суд доходить висновку про те, що тимчасове обтяження предмету спору шляхом накладення на нього арешту відповідає інтересам вирішення справи, та тимчасова неможливість переоформлення прав власності на зазначену частину спірної квартири, до вирішення цієї цивільної справи, істотним чином не зашкодить ані правам та інтересам її власника, ані інших осіб.

При цьому суд зважаючи на те, що заяву про застосування заходів забезпечення позову розглянуто за відсутності учасників справи та їх представників, з метою забезпечення прав таких учасників - вважає за необхідне розяснити учасникам справи передбачене положеннями ст. 153 ЦПК України право на звернення до суду з заявою про скасування або заміну застосованих судом заходів забезпечення позову, шляхом подачі до суду вмотивованої заяви.

Виходячи з викладеного та керуючись положеннями ст.ст. 10, 11, 57-60, 151-153, 208-210 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

Заяву позивача про застосування заходів забезпечення позову задовольнити.

Накласти арешт на 1/3 частину пятикімнатної квартири за адресою: АДРЕСА_3.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Одеської області шляхом подання до Київського районного суду м. Одеси апеляційної скарги протягом пяти днів з дня її отримання, однак оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Суддя П.А. Прохоров