Постанова № 50414397, 16.02.2012, Сумський окружний адміністративний суд

Копія

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 лютого 2012 р. Справа № 2a-1870/8665/11

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Соколова В.М.

за участю секретаря судового засідання - Заіченко А.М.,

представника відповідача - ОСОБА_1,

представника третьої особи - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції в місті Суми до публічного акціонерного товариства "Сумиоблагротехсервіс", третя особа - Головне управління Державної казначейської служби України в Сумській області про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И В:

Державна податкова інспекція в місті Суми (далі по тексту позивач, ДПІ в м. Суми) звернулася до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до публічного акціонерного товариства "Сумиоблагротехсервіс" (далі по тексту відповідач, ПАТ "Сумиоблагротехсервіс"), третя особа Головне управління Державної казначейської служби України в Сумській області про стягнення податкової заборгованості.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що між відповідачем та Сумською обласною державною адміністрацією і Управлінням державного казначейства України в Сумській області були укладені договори № 04/15 від 03.02.1999 та № 04/16 від 13.04.1999, відповідно до яких відповідачу було надано фінансову допомогу в розмірі 200 тис. грн. та 70 тис. грн. Відповідачем не було виконано умови договорів, щодо повернення фінансової допомоги, внаслідок чого за ним утворилася заборгованість за основним боргом 105 937,50 грн. та пеня 79 356,74 грн.

У судове засідання після перерви представник позивача не зявився, до оголошення перерви позовні вимоги підтримував у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні основну суму боргу в сумі 105 937,50 грн. визнав, а проти задоволення позову в частині стягнення пені в сумі 79 356,74 грн. заперечував у повному обсязі з підстав, викладених у запереченні.

Представник третьої особи у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.

У судовому засіданні 16.02.2012 закрито провадження у справі в частині вимог, щодо стягнення пені в сумі 21214,72 грн.

Суд, заслухавши повноважних представників сторін та третьої особи, розглянувши матеріали справи, дослідивши докази в їх сукупності, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

В судовому засіданні було встановлено, що між відповідачем та Сумською обласною державною адміністрацією і Управлінням державного казначейства України в Сумській області були укладені договори № 04/15 від 03.02.1999 та № 04/16 від 13.04.1999 (а.с 16-17), відповідно до яких відповідачу було надано фінансову допомогу в розмірі 200 тис. грн. та 70 тис. грн.

Зазначені угоди були укладені на підставі розпорядження голови Сумської обласної державної адміністрації від 20.01.1999 року № 20 «Про забезпечення вирощування врожаю сільськогосподарських культур в 1999 році» та розпорядження голови Сумської обласної державної адміністрації від 07.04.1999 року № 133 «Про внесення змін і доповнень до розпорядження голови обласної державної адміністрації від 20.01.1999 року № 20».

Відповідачем своєчасно не було виконано умови договорів, щодо повернення фінансової допомоги, у звязку з чим було затверджено графік погашення сум заборгованості, реструктуризованої згідно із розпорядженням кабінету міністрів України від 03 квітня 2002 року № 186-р. Згідно даного графіку, заборгованість мала бути погашена відповідачем протягом 2004-2011 років.

Однак, відповідачем зобовязання щодо погашення фінансової допомоги протягом встановленого терміну виконані не були.

Разом з тим, у судовому засіданні представник відповідача визнала адміністративний позов в частині стягнення основного боргу по фінансовій допомозі в сумі 105 937,50 грн., про що також зазначено в письмових запереченнях проти адміністративного позову (а.с.126-129).

При цьому варто зауважити, що згідно з ч. 1 ст. 136 КАС України позивач може відмовитися від адміністративного позову, а відповідач визнати адміністративний позов протягом всього часу судового розгляду, зробивши усну заяву.

Згідно з ч. 3 ст. 112 КАС України, у разі часткового визнання адміністративного позову відповідачем і прийняття його судом може бути прийнята постанова суду про задоволення визнаних відповідачем позовних вимог відповідно до статті 164 цього Кодексу. У разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову.

Відповідно до ч. 3 ст. 71 КАС України, обставини, які визнаються сторонами, можуть не доказуватися перед судом, якщо проти цього не заперечують сторони і в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.

Таким чином, позов у частині стягнення суми основного боргу в розмірі 105 937,50 грн., враховуючи визнання відповідачем вказаної суми боргу, підлягає задоволенню.

Щодо вимог про стягнення пені в сумі 58142,02 грн., то позов в цій частині також підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Питання стягнення простроченої заборгованості суб'єктів господарювання перед державою за фінансовою допомогою протягом 2004 - 2011 років регламентувалось законами України про Державний бюджет України на відповідний бюджетний період, Бюджетним кодексом України від 21.06.2001 за №2542-ІІІ, Бюджетним кодексом України від 08.07.2010 за №2456-VІ, Податковим кодексом України від 02.12.2010р., №2755-VІ, ОСОБА_3 про порядок нарахування та погашення пені за платежами, що контролюються органами державної податкової служби, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 11.06.2003 за №290, ОСОБА_3 про порядок нарахування та погашення пені за платежами, що контролюються органами державної податкової служби, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 17.12.2010 за № 953.

Так, відповідно до вимог ч. 4 ст. 17 Бюджетного кодексу України від 21.06.2001 за №2542-ІІІ, у разі невиконання юридичними особами своїх зобов'язань щодо погашення та обслуговування наданих на умовах повернення кредитів, залучених державою або під державні гарантії, інших гарантованих державою зобов'язань, та стягнення заборгованості перед Державним бюджетом України з наданих підприємствам і організаціям позичок із державного бюджету, позичок, наданих за рахунок коштів, залучених державою або під державні гарантії, плати за користування цими позичками органи стягнення застосовують механізм стягнення цієї заборгованості у порядку, передбаченому законом для стягнення не внесених у строк податків і неподаткових платежів, включаючи погашення такої заборгованості за рахунок майна боржників.

Таким чином до стягнення з відповідача фінансової допомоги має застосовуватись механізм стягнення цієї заборгованості у порядку, передбаченому законом для стягнення не внесених у строк податків і неподаткових платежів, включаючи погашення такої заборгованості за рахунок майна боржників.

ОСОБА_3 про порядок нарахування та погашення пені за платежами, що контролюються органами державної податкової служби, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 11.06.2003 за №290 (далі ОСОБА_3 № 290) встановлюється порядок ведення органами державної податкової служби обліку нарахування та погашення пені, що справляється з платника податків у зв'язку з несвоєчасним погашенням узгодженого податкового зобов'язання.

Зазначеною інструкцією не передбачено обмежень строків давності щодо нарахування пені. Натомість підпунктом 3.5 пункту 3 зазначеної ОСОБА_3 передбачено, що нарахування пені закінчується у день прийняття банком (органом державного казначейства), який обслуговує платника податків, платіжного документа про сплату суми податкового боргу. У разі часткової сплати суми податкового боргу нарахування пені зупиняється на таку сплачену частку.

Варто також звернути увагу на те, що на думку відповідача ОСОБА_3 № 290 не могла бути застосована до спірних правовідносин, у звязку з тим, що її розроблено відповідно до Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (далі Закон № 2181), в преамбулі якого в редакції чинній до 08.07.2010 року було зазначено, що цей закон не регулює питання погашення та обслуговування кредитів, наданих за рахунок бюджетних коштів або позик, залучених державою чи під державні гарантії, інших зобов'язань, що випливають з угод, укладених державними органами та/або від імені держави, які регулюються нормами цивільного законодавства та іншими законами з питань державного боргу та його обслуговування.

Разом з тим, суд дійшов висновку про необґрунтованість таких тверджень відповідача, оскільки правовідносини, що виникли між відповідачем та Сумською обласною державною адміністрацією на підставі договорів про надання фінансової допомоги за рахунок бюджетних коштів на проведення комплексу сільхозробіт в 1999 році носять публічний характер та не врегульовуються нормами цивільного законодавства.

Крім того, як було зазначено вище, відповідно до вимог ч. 4 ст. 17 Бюджетного кодексу України від 21.06.2001 за №2542-ІІІ, у разі невиконання юридичними особами своїх зобов'язань щодо погашення фінансової допомоги, наданої за рахунок бюджетних коштів, органи стягнення застосовують механізм стягнення цієї заборгованості у порядку, передбаченому законом для стягнення не внесених у строк податків і неподаткових платежів, включаючи погашення такої заборгованості за рахунок майна боржників.

При цьому, навіть за умови наявності суперечностей між положеннями Закону України № 2181 та Бюджетним кодексом від 21.06.2001 за №2542-ІІІ, до спірних правовідносин підлягає застосуванню саме бюджетний кодекс, оскільки в даному випадку він є спеціальним нормативним актом, оскільки цим Кодексом визначаються засади бюджетної системи України, її структура, принципи, правові засади функціонування, основи бюджетного процесу і міжбюджетних відносин та відповідальність за порушення бюджетного законодавства. Враховуючи, що допомога позивачеві була надана саме за рахунок бюджетних коштів, то і спірні правовідносини мають врегульовуватись саме Бюджетним кодексом України.

Нарахування пені за 2011 здійснювалося виходячі з того, що ч. 9 ст. 17 Бюджетного кодексу України від 08.07.2010 за №2456-VІ визначено, що прострочена заборгованість суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету (включаючи плату за користування такими кредитами (позиками) та пеню) стягується з такого суб'єкта господарювання органами державної податкової служби, що є органами стягнення такої заборгованості у порядку, передбаченому Податковим кодексом України або іншим законом, включаючи погашення такої заборгованості за рахунок майна цього суб'єкта господарювання.

Позовна давність на вимоги щодо погашення такої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) не поширюється.

Згідно зі ст. 129 Податкового кодексу України пеня нараховується на суму боргу із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого боргу. У разі часткового погашення боргу, пеня нараховується на залишок непогашеної заборгованості.

При цьому строки давності щодо застосування пені Податковим кодексом не обмежені.

Крім того, наказом ДПА України від 17.12.2010 за № 953 «Про затвердження ОСОБА_3 про порядок нарахування та погашення пені за платежами, що контролюються органами державної податкової служби», встановлюється порядок ведення органами державної податкової служби обліку нарахування та погашення пені, що справляється з платників податків у зв'язку із несвоєчасним погашенням узгодженого грошового зобов'язання, та пені на податкове зобов'язання, нараховане контролюючим органом у разі виявлення його заниження та/або визначене податковим агентом при виплаті (нарахуванні) доходів на користь платників податків - фізичних осіб та/або контролюючим органом під час перевірки такого податкового агента. Даною інструкцією також не передбачено обмежень щодо терміну протягом якого може бути нарахована пеня за несвоєчасне повернення фінансової допомоги, яка Бюджетним кодексом України прирівнюється до податкового боргу, про що зазначалось вище.

Щодо посилань представника відповідача про необґрунтоване застосування позивачем для нарахування пені Постанови Кабінету Міністрів України від 02.03.2011 за №174 «Про питання обліку заборгованості, в т.ч. простроченої перед державою за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, бюджетними позичками/фінансовою допомогою, наданими Міністерством фінансів у 1993-1998 роках, нарахування пені та списання безнадійної заборгованості» слід зазначити, що дана постанова не застосовувалась і не підлягала застосуванню, оскільки її регуляторний вплив розповсюджувався на правовідносини щодо фінансової допомоги наданої Міністерством фінансів України субєктам господарювання в 1993-1998 роках, натомість спірні правовідносини виникли в 1999 році.

З огляду на викладені обставини, суд дійшов висновку про обґрунтоване нарахування відповідачеві пені за 2004-2011 роки в розмірі 58142,02 грн.

Згідно п. 95.1 ст. 95 Податкового Кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно до п. 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Відповідно до п. 95.4 ст. 95 Податкового кодексу України, орган державної податкової служби на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Державної податкової інспекції в місті Суми до публічного акціонерного товариства "Сумиоблагротехсервіс", третя особа - Головне управління Державної казначейської служби України в Сумській області про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути з публічного акціонерного товариства "Сумиоблагротехсервіс" за рахунок коштів на рахунках у банках, що його обслуговують та готівки, що йому належить на користь держави заборгвоаність по фівнансовій допомозі за рахунок бюджетних коштів на проведення сільхозробіт в 1999 році та нарахованої на неї пені в розмірі:

- 58142,02 грн. на користь Державного бюджету на р/р 31111115700002, ГУДКУ в Сумській області, МФО 837013, код одержувача 23636315;

- 105937,50 грн. на користь Державного бюджету на р/р 31111115700002, ГУДКУ в Сумській області, МФО 837013, код одержувача 23636315.

Постанову направити для виконання до Державної податкової інспекції в м. Суми.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя (підпис) В.М. Соколов

Повний текст постанови складено 21.02.2012 року.

З оригіналом згідно

Суддя В.М. Соколов