АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД М. КИЄВА
Справа № 757/4091/15-ц Головуючий у суді першої інстанції: Середа К.О.
№ апеляційного провадження: 22-ц/796/10253/15 Доповідач у суді апеляційної інстанції: Волошина В.М.
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 вересня 2015 року колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:
Головуючого Волошиної В.М.
Суддів Антоненко Н.О., Слюсар Т.А.
при секретарі Миколенко М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за апеляційною скаргою Шутова Олексія Олеговича - представника Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» (в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Дельта Банк») на рішення Печерського районного суду м. Києва від 02 червня 2015 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_5 до Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_6 про зобов′язання вчинити дії.
Заслухавши доповідь судді Волошиної В.М., перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи скарги, колегія суддів, -
в с т а н о в и л а :
У лютому 2015 року ОСОБА_5 звернувся до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_6 про зобов′язання вчинити дії, уточнивши позовні вимоги просив суд зобов'язати відповідача повернути йому банківський вклад у розмірі 8000 (вісім тисяч) доларів США та проценти на суму банківського вкладу в розмірі 85 (вісімдесят п'ять) доларів 73 центи США, а також стягнути з відповідача на його користь три проценти річних за період з 15.01.2015 по 03.02.2015 у розмірі 13 (тринадцять) доларів 26 центів США, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що невиконання відповідачем обов'язку щодо повернення суми депозиту на першу вимогу вкладника та нарахованих відсотків є порушенням вимог чинного законодавства та умов депозитного договору.
Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 02 червня 2015 року позов задоволено. Зобов'язано Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» (код ЄДРПОУ 34047020, м. Київ, вул. Щорса, 36-Б) повернути ОСОБА_5 суму банківського вкладу у розмірі 8 000 (вісім тисяч) доларів США. Зобов'язано Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» (код ЄДРПОУ 34047020, м. Київ, вул. Щорса, 36-Б) повернути ОСОБА_5 проценти на суму банківського вкладу у розмірі 85 (вісімдесят п'ять) доларів 73 центи США. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» (код ЄДРПОУ 34047020, м. Київ, вул. Щорса, 36-Б) на користь ОСОБА_5 три проценти річних за період з 15.01.2015 по 03.02.2015 у розмірі 13 (тринадцять) доларів 26 центів США. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» (код ЄДРПОУ 34047020, м. Київ, вул. Щорса, 36-Б) на користь держави судовий збір у розмірі 1 707 (одна тисяча сімсот сім) грн. 66 коп.
Не погоджуючись з ухваленим рішенням суду першої інстанції представник відповідача подав апеляційну скаргу.
В апеляційній скарзі просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким в задоволенні позову ОСОБА_5 відмовити, мотивуючи тим, що рішення суду ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначив, що судом першої інстанції безпідставно не застосовано норми спеціального Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», яким регулюються правовідносини, пов′язані зі здійсненням організації виплат відшкодувань за вкладами. Судом не перевірено обставини, які стосуються порядку задоволення вимог вкладників відповідно до процедури, встановленої вказаним законом. Також зазначив про неправомірність укладення договору цесії між позивачем та третьою особою.
У судовому засіданні представник відповідача Шутов О.О, заперечував против доводів апеляційної скарги. Позивач та третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_6 в судове засідання не з'явились, про час і місце розгляду справи судом повідомлені у встановленому законом порядку. У відповідності до вимог статті 74, 305 ЦПК України неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи, а тому колегія суддів вважає можливим слухати справу у їх відсутності.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Задовольняючи позов ОСОБА_5, суд першої інстанції виходив із того, що відповідач взяті на себе договірні зобов'язання за депозитним договором не виконав, а тому позовні вимоги про зобов'язання повернути суму банківського вкладу, відсотки у заявленому розмірі є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. На підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача трьох процентів річних за період з 15.01.2015 по 03.02.2015 у розмірі 13 доларів 26 центів США.
Проте з таким висновком суду погодитися не можна з таких підстав.
Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства відповідно до статті 2 ЦПК, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин відповідно до статті 8 ЦПК, а також правильно витлумачив ці норми.
Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.
З матеріалів справи вбачається, що 15 грудня 2014 року між ОСОБА_6 ( третя особа) та ПАТ «Дельта Банк» укладено депозитний договір, відповідно до якого ОСОБА_6 по 14 січня 2015 року розмістила у ПАТ «Дельта Банк» вклад у розмірі 8000 доларів США, на який ПАТ «Дельта Банк» мав здійснювати нарахування процентів за процентною ставкою 5,5% річних. Відповідно до п. 1.9 Депозитного договору нараховані проценти за вкладом виплачуються одночасно з поверненням суми вкладу у разі закінчення строку залучення вкладу, зазначеного в п. 1.3 Депозитного договору та з врахуванням п.1.11 Депозитного договору, або в день продовження дії цього Депозитного договору, а також в іншій термін дострокового припинення дії цього Депозитного договору у випадках передбачених, цим Депозитним договором та Правилами, шляхом зарахування на поточний рахунок, операції за яким можуть здійснюватись із використанням електронних платіжних засобів № НОМЕР_1, відкритий на ім'я вкладника в установі банку. Нараховані проценти суму вкладу не збільшують. Відповідно до п. 1.10 Депозитного договору вклад виплачується по закінченню строку розміщення вкладу, зазначеного в п.1.3 даного Депозитного договору, шляхом зарахування на поточний рахунок, операції за яким можуть здійснюватись із використанням електронних платіжних засобів № НОМЕР_1, відкритий на ім'я вкладника в установі банку.
14 січня 2015 року закінчився строк розміщення вкладу за Депозитним договором та депозит в розмірі 8000 доларів США та нараховані проценти в розмірі 48 доларів 25 центів США були зараховані на поточний рахунок, а 30 січня 2015 року по Депозитному договору 37 доларів 48 центів США, внаслідок чого розмір процентів за Депозитним договором на момент звернення до суду становив 85 доларів 73 центи США.
ОСОБА_6 з врахуванням вимог Цивільного кодексу України відступила ОСОБА_5 право вимоги за вищевказаними грошовими коштами за Депозитним договором на підставі Договору цесії від 05 січня 2015 року. За цим договором ОСОБА_5 набув право вимоги, належне ОСОБА_6 (третя особа по справі) за Депозитним договором та став кредитором щодо грошових коштів, які знаходяться на вкладному (депозитному) рахунку № НОМЕР_2 та на поточному рахунку № НОМЕР_1.
05.01.2015, 16.01.2015, 22.01.2015 та 29.01.2015 позивач письмово звернувся до відповідача із заявами щодо видачі усіх грошових коштів за Депозитним договором. Відповідач письмово погодився повернути позивачу грошові кошти за Депозитним договором, однак в установі відповідача було відмовлено в наданні грошових коштів за Депозитним договором.
Судом першої інстанції встановлено, що з 03.03.2015 у ПАТ «Дельта Банк» запроваджена тимчасова адміністрація та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ "Дельта Банк".
Відповідно до ч. 1 ст. 1074 ЦК України обмеження прав клієнта щодо розпорядження грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаним злочинним шляхом, або фінансування тероризму, передбачених законом.
Тобто, випадки обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, можуть бути передбачені в спеціальному законі.
Процедура щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку врегульована Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», який є спеціальним законом, що регулює дані правовідносини.
Згідно з п. 16 ст. 2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» тимчасова адміністрація - процедура виведення банку з ринку, що запроваджується Фондом стосовно неплатоспроможного банку в порядку, встановленому цим Законом.
Відповідно до п. 6 ст. 2 цього Закону України ліквідація банку - це процедура припинення банку як юридичної особи відповідно до законодавства.
Таким чином, у спорах, пов'язаних з виконанням банком, у якому введена тимчасова адміністрація та/або запроваджена процедура ліквідації, своїх зобов'язань перед його кредиторами, норми Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» є спеціальними, і цей Закон є пріоритетним відносно інших законодавчих актів України у цих правовідносинах.
Статтею 36 вказаного Закону України врегульовано наслідки запровадження тимчасової адміністрації.
Зокрема, згідно з пп. 1, 2 ч. 5 ст. 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» під час тимчасової адміністрації не здійснюється: задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку; примусове стягнення коштів та майна банку, звернення стягнення на майно банку, накладення арешту на кошти та майно банку.
Відповідно до ч. 2 ст. 46 цього Закону з дня призначення уповноваженої особи Фонду банківська діяльність завершується закінченням технологічного циклу конкретних операцій у разі, якщо це сприятиме збереженню чи збільшений ліквідаційної маси.
Відповідно до рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 71 від 08.04.2015 про внесення змін до рішення виконавчої дирекції Фонду від 02.03.2015 № 51 «Про запровадження тимчасової адміністрації у акціонерному товаристві «Дельта Банк» (далі - АТ «Дельта Банк»). Згідно з даним рішенням тимчасову адміністрацію в АТ «Дельта Банк» запроваджено строком на шість місяців з 03 березня 2015 року до 02 вересня 2015 року включно. Постановою Правління НБУ від 02.03.2015 №150 ПАТ «Дельта Банк» віднесено до категорії неплатоспроможних.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про те, що після запровадження у банку тимчасової адміністрації, задоволення вимог кредиторів відбувається в особливому, передбаченому зазначеним спеціальним законом порядку, з дотриманням принципу черговості.
Крім того, представником уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» було передано інформацію щодо виплати коштів для позивача за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, що підтверджується витягом із списку вкладників, які отримують кошти в межах гарантованої суми за рахунок цільової позики Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Суд першої інстанції на зазначені положення закону уваги не звернув, не застосував норми матеріального права, які підлягали застосуванню та дійшов помилкового висновку про задоволення вимог ОСОБА_5
Таким чином, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позову ОСОБА_5 до Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_6 про зобов′язання вчинити дії.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 316, 317 ЦПК України, колегія суддів, -
в и р і ш и л а:
Апеляційну скаргу Шутова Олексія Олеговича - представника Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» (в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Дельта Банк») задовольнити.
Рішення Печерського районного суду м. Києва від 02 червня 2015 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову ОСОБА_5 до Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_6 про зобов′язання вчинити дії відмовити.
Рішення може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили рішенням апеляційного суду.
Головуючий:
Судді:
Судове рішення № 50408281, Апеляційний суд міста Києва було прийнято 08.09.2015. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 757/4091/15-ц. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: