Постанова № 50408196, 21.01.2011, Тернопільський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2-а-3920/10/1970

"21" січня 2011 р. м. Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд в складі:

головуючої судді Данилевич Н.А.

при секретарі Дудар М.В.

за участю:

представника позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі адміністративну справу за адміністративним позовом Кременецької міжрайонної державної податкової інспекції до дочірнього підприємства «Шумський торфозавод»Державного підприємства «Поділляторф»про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

Кременецька міжрайонна державна податкова інспекція, далі позивач, звернулася до суду з адміністративним позовом до дочірнього підприємства «Шумський торфозавод»Державного підприємства «Поділляторф»про стягнення за рахунок активів боржника податкового боргу на суму 53317,87 грн.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав повністю, суду пояснив, що відповідач несвоєчасно та не в повному обсязі сплачував узгоджені суми податкового зобовязання, внаслідок чого станом на 15.11.2010 року у нього є податковий борг на загальну суму 53317,87 грн. по комунальному податку, по податку на прибуток, по податку з власників транспортних засобів, по збору за забруднення навколишнього природного середовища, по земельному податку, по орендній платі за землю. Оскільки відповідач не сплатив в добровільному порядку зазначену суму податкового боргу, то представник позивача просив стягнути заборгованість за рахунок активів боржника.

Представник відповідача в судове засідання не зявився, подавши письмовий відзив, у якому позовні вимоги визнав повністю, пояснивши, що несплата податкового боргу в сумі 53317,87 грн. зумовлена вкрай незадовільною роботою підприємства у 2006-2009 роках із-за виходу з ладу та частих поломок старого технологічного обладнання, руйнації конструкцій приміщення цеху по виготовленню брикетів. Відмітив, що на відповідача поширюються вимоги Закону України «Про введення мораторію при примусовій реалізації майна».

Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представника позивача та відповідача, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст.ст.1-2 Закону України «Про Державну податкову службу в Україні»від 04.12.1990 року №509-ХІІ (із змінами та доповненнями) (далі Закон № 509-ХII), ст. 20 Закону України «Про систему оподаткування»від 25 червня 1991 року № 1251-XII (далі Закон № 1251-XII), Кременецька міжрайонна державна податкова інспекція належить до системи органів державної податкової служби, на які покладено обовязки щодо здійснення контролю за своєчасністю та повнотою сплати податків і зборів, а також неподаткових доходів, установлених законодавством.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач - дочірнє підприємство «Шумський торфозавод»Державного підприємства «Поділляторф»зареєстроване, як юридична особа Шумською районною державною адміністрацією 20.11.2001 року та перебуває на обліку як платник податків у Кременецькій міжрайонній державній податковій інспекції.

Відповідно до ст. 67 Конституції України, п.2-3 ч.1 ст. 9 Закону №1251-XII, на відповідача покладений обов'язок подавати до державних податкових органів та інших органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи та відомості, повязані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обовязкових платежів) та сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.

Відповідно до п.5.1 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 01.12.2000 року №2181-ІІІ (далі Закон №2181-ІІІ), податкове зобовязання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Підпунктом 5.3.1 п.5.3. ст.5 Закону №2181-ІІІ передбачено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Відповідно до пп. 5.2.1. п.5.2. ст. 2 Закону №2181-ІІІ, податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту.

У разі визначення податкового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах "а" - "в" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону №2181-ІІІ, платник податків зобов'язаний погасити нараховану суму податкового зобов'язання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження.

Згідно підпункту 5.4.1. пункту 5.4, статті 5 Закону №2181-ІІІ узгоджена сума податкового зобов'язання не сплачена платником податків у визначені законом строки визнається сумою податкового боргу платника податків.

Відповідно до ст. 16 Закону № 2181-ІІІ після закінчення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобовязання на суму податкового боргу нараховується пеня.

В порушення вказаних вище норм та пп.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону №2181-ІІІ відповідач несвоєчасно та не в повному об'ємі сплачував узгоджені суми податкових зобов'язань, що призвело до виникнення податкового боргу:

- по комунальному податку на суму 2346,59 грн. Заборгованість підтверджується розрахунком комунального податку за 4 квартал 2007 року, 1-4 квартали 2008 року, 1-4 квартали 2009 року, 1,2 квартали 2010 року та податкове повідомлення-рішення №0003461503 від 17.11.2008 року. (а.с.15-22)

- по податку на прибуток на суму 9512,72 грн. Заборгованість підтверджується декларацією № 7855 від 09.08.2010 року по податку на прибуток від 09.08.2010 року, податковими повідомленнями рішеннями №0000351501 від 09.07.2009 року.(а.с.23-24).

- по сплаті частини чистого прибутку господарських організацій на суму 12370,00 грн. Заборгованість підтверджується розрахунком чистого прибутку від 11.05.2010 року та податковими повідомленнями рішеннями №0000121501 від 02.03.2009 року, №0000291501 від 18.05.2009 року. (а.с.25-27).

- по податку з власників транспортних засобів на суму 1638,84 грн. Заборгованість підтверджується розрахунком податку з власників транспортних засобів від 01.03.2010 року (а.с.28)

- по збору за забруднення навколишнього природного середовища на суму 2671,66 грн. Заборгованість підтверджується розрахунком збору за забруднення навколишнього природного середовища за 4 квартал 2007 року, за 1-4 квартал 2008 року, 1-4 квартал 2009 року, 1-2 квартал 2010 року. (а.с.29-39).

- по податку на землю на суму 10971,93 грн. (с. Андрушівка 10472,23 грн., с. Літовище 499,70 грн.) Заборгованість підтверджується розрахунком земельного податку по селу Андрушівка за 2007-2010 р.р. та розрахунком земельного податку по селу Літовище за 2007-2010 р.р (а.с.40-45)

- орендній платі за землю на суму 13806,13 грн. Заборгованість підтверджується розрахунком орендної плати за землю за 2009-2010р.р. та податковими повідомленнями рішеннями №0001561503 від 04.09.2009 року, №0002631503 від 30.09.2009 року, №0001561503 від 23.07.2010 року, №0001971503 від 30.08.2010 року. (а.с.46-49)

При таких обставинах, з урахуванням пені на суму 1880,27 грн., за відповідачем рахується заборгованість на загальну суму 53317,87грн.

Згідно пп. 2.1.4. п. 2.1, пп. 2.3.1. п. 2.3. ст. 2 Закону №2181-ІІІ від 21.12.2000р. контролюючим органом стосовно сплати податків є податкові органи, які уповноважені здійснювати заходи з погашення податкового боргу.

Відповідно до пп. 3.1.1, п.3.1 ст. 3 Закону №2181-ІІІ активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

Пунктом 11 ст.10 Закону № 509-ХII встановлено право державних податкових інспекцій подавати до суду позови до підприємств, установ, організацій та громадян про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Стосовно посилання представника відповідача на те, що Законом України «Про введення мораторію на примусову реалізацію майна»№ 2864-III від 29.11.2001 року (далі Закон № 2864-III) встановлено мораторій на застосування примусової реалізації майна державних підприємств та господарських товариств, у статутних фондах яких частка держави становить не менше 25 відсотків (далі - підприємства), до вдосконалення визначеного законами України механізму примусової реалізації майна, то суд зазначає наступне.

В ст.2 Закону № 2864-III вказано, що під примусовою реалізацією майна підприємств розуміється відчуження об'єктів нерухомого майна та інших основних засобів виробництва, що забезпечують ведення виробничої діяльності цими підприємствами, а також акцій (часток, паїв), що належать державі в майні інших господарських товариств і передані до статутних фондів цих підприємств, якщо таке відчуження здійснюється шляхом:

звернення стягнення на майно боржника за рішеннями, що підлягають виконанню Державною виконавчою службою, крім рішень щодо виплати заробітної плати та інших виплат, що належать працівнику у зв'язку із трудовими відносинами;

продажу майна в процесі провадження справи про банкрутство, визначеного статтями 22, 23, 24, 25, 26, 30, частиною одинадцятою статті 42, абзацом другим частини шостої статті 43 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" щодо визнання боржника банкрутом, відкриття ліквідаційної процедури і продажу майна підприємства;

Рішенням Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням 47 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) Закону України "Про введення мораторію на примусову реалізацію майна" (справа про мораторій на примусову реалізацію майна) № 11-рп/2003 від 10.06.2003 року Закон України "Про введення мораторію на примусову реалізацію майна" від 29 листопада 2001 року 2864-III визнано таким, що відповідає Конституції України ( є конституційним).

У мотивувальній частині даного рішення вказано, що Закон України «Про введення мораторію на примусову реалізацію майна»не порушує конституційної вимоги обов'язковості судових рішень. Рішення судів про примусове відчуження майна підприємств, ухвалені до і після прийняття цього Закону, ним не скасовуються, вони залишаються в силі, а їх виконання призупиняється до вдосконалення механізму примусової реалізації майна. Тобто даним Законом встановлюється подовжений на цей період строк їх виконання

Таким чином, відповідачем узгоджена заборгованість перед бюджетами та державними цільовими фондами на загальну суму 53317,87грн. у встановлений строк не погашена, а тому даний податковий борг належить стягнути за рахунок активів боржника.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати по справі згідно ч.4 ст.94 КАС України з відповідача не стягуються.

Керуючись Законом України „Про державну податкову службу, Законом України „ Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами, Законом України „Про ведення мораторію на примусову реалізацію майна, Податковим Кодексом України, ст.ст.94, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задоволити.

Стягнути за рахунок активів Дочірнього підприємства «Шумський торфзавод»Державного підприємства «Поділляторф»(ід. код. 21161397) в користь Державного бюджету на загальну суму 53317 (пятдесят три тисячі триста сімнадцять) грн. 87 коп. перерахувати:

- по комунальному податку на р/р 33210828700606 в УДК у Шумському районі, МФО 838012;

- по податку на прибуток на р/р 31119002700600 в УДК у Шумському районі, МФО 838012;

- по сплаті частини чистого прибутку на р/р 31114074700600 в УДК у Шумському районі, МФО ;838012

- по податку з власників транспортних засобів на р/р 33213807700602 в УДК у Шумському районі, МФО 838012;

- по збору за забруднення навколишнього природного середовища на р/р 33117329700606 в УДК у Шумському районі, МФО 838012;

- по земельному податку (с. Андрушівка) на р/р 33210811700602 в УДК у Шумському районі, МФО 838012;

- по земельному податку (с. Літовище) на р/р 33219811700614 в УДК у Шумському районі, МФО 838012;

- по орендній платі за землю на р/р 33215812700606 в УДК у Шумському районі, МФО 838012.

Постанова набирає законної сили в порядку встановленому ст..254 КАС України і може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду в порядку і строки, передбачені ст.186 КАС України.

Головуючий суддяДанилевич Н.А.