Постанова № 50407666, 21.01.2011, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2а-6106/10/1770

21 січня 2011 року 14год. 45хв. м. Рівне

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Жуковської Л.А. за участю секретаря судового засідання Яковчук В.В. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник ОСОБА_1, представник ОСОБА_2,

відповідача: представник не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю " ОДЕК" Україна до Державної податкової інспекції в Рівненському районі про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю ОДЕК Україна (далі ТОВ ОДЕК) звернулося з адміністративним позовом про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Рівненському районі (далі ДПІ у Рівненському районі) № 0000892351/0 від 22.11.2010 р. про зменшення суми бюджетного відшкодування на 13148 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що податковий кредит ТОВ ОДЕК Україна за липень 2010 р. сформовано у відповідності до пп. 7.4.1 п. 7.4, пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України Про податок на додану вартість від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР. До його складу зокрема було включено податкові накладні ТОВ Науково-виробничу компанія Агропромдеталь, які на момент їх виписання були платниками податку на додану вартість, вказує що весь товар придбаний ТОВ ОДЕК Україна в повному обсязі було оплачено. Вказує, що для отримання бюджетного відшкодування товариством було дотримано вимоги пп.7.7.4, п. 7.7 ст. 7 Закону України Про податок на додану вартість від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР. На думку позивача, за умови не виконання обовязків передбачених Законом України Про податок на додану вартість від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР контрагентами ТОВ Науково-виробничу компанія Агропромдеталь відповідальність повинна наступати для них, а не для ТОВ ОДЕК Україна.

В судовому засіданні представники позивача підтримали адміністративний позов повністю та просили суд визнати нечинним податкове повідомлення-рішення ДПІ у Рівненському районі № 0000892351/0 від 22.11.2010 р.

Державна податкова інспекція у Рівненському районі адміністративний позов не визнала, про що подала письмові заперечення.

В судовому засіданні 13.01.2011р. представник відповідача пояснила суду, що під час проведення перевірки ТОВ ОДЕК Україна було встановлено порушення п. 1.8 ст. 1. пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України Про податок на додану вартість від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР в результаті чого було завищено бюджетне відшкодування за на суму 13 147,77 грн. Суть порушення полягала в тому, що до складу податкового кредиту за липень 2010 р. позивачем було включено податкові накладні ТОВ Науково-виробничу компанія Агропромдеталь. При цьому згідно автоматизованого співставлення сум податкового зобовязання та податкового кредиту на рівні ДПА України було встановлено розбіжності по додатку № 5. На думку відповідача, бюджетне відшкодування виникає лише в разі надмірної сплати податку на додану вартість до бюджету. Враховуючи той факт, що контрагенти ТОВ ОДЕК Україна не сплатили податкові зобовязання з податку на додану вартість до бюджету у останнього відсутнє право на отримання бюджетного відшкодування. Представник відповідача просила суд відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази, суд прийшов до висновку, що адміністративний позов підлягає до задоволення повністю з наступних підстав.

Судом встановлено, що 15.11.2010 р. ДПІ у Рівненському районі було складено акт № 690/116/23-309/25322516 про результати позапланової виїзної перевірки ТОВ ОДЕК Україна з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за серпень 2010 р., яка виникла за рахунок відємного значення з ПДВ, що декларувалось у період з 01.07.2010 р. по 31.07.2010 р.

За результатами проведеної перевірки було встановлено порушення п. 1.8 ст. 1, пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України Про податок на додану вартість від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР в результаті чого було завищено бюджетне відшкодування за серпень 2010 р. на суму 13148 грн.

На підставі акта перевірки № 690/116/23-309/25322516 від 15.11.2010 р. начальником ДПІ у Рівненському районі було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000892351/0 від 22.11.2010 р.

Відповідно до п. 1.8 ст. 1 Закону України Про податок на додану вартість №168/97-ВР від 03.04.97 р. Бюджетне відшкодування це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у звязку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Згідно пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України Про податок на додану вартість №168/97-ВР від 03.04.97 р. Сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобовязання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При відємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Враховуючи похідний характер бюджетного відшкодування від правомірності формування платником податків податкового кредиту при перевірці правильності його визначення слід враховувати вимоги пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України Про податок на додану вартість №168/97-ВР від 03.04.97 р. відповідно до якого податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у звязку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України Про податок на додану вартість №168/97-ВР від 03.04.97 р. Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у звязку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Судом було встановлено, що сума бюджетного відшкодування ТОВ ОДЕК Україна за серпень 2010 р. виникла на підставі податкового кредиту попередніх звітних періодів.

Так, до складу податкового кредиту за липень 2010 р. позивачем було включено податкову накладну № 3311 від 31.07.2010 р. виписану ТОВ Газторг Україна на суму 70186,63 грн. в т.ч. ПДВ 11697,77 грн. та податкову накладну № 026 від 30.07.2010 р. виписану ТОВ Науково-виробничу компанія Агропромдеталь на суму 8700 грн. в т.ч. 1450 грн. ПДВ.

Оплата ТОВ ОДЕК Україна була проведена шляхом перерахування коштів на розрахункові рахунки контрагентів, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями платіжних доручень № 18504 від 30.07.2010 р. та № 18180 від 20.07.2010 р.

На момент виписання податкових накладних ТОВ Газторг Україна та ТОВ Науково-виробничу компанія Агропромдеталь були зареєстровані платниками податку на додану вартість.

Як вбачається з акта перевірки № 690/116/23-309/25322516 від 15.11.2010 р. зменшуючи бюджетне відшкодування за серпень 2010 р. посадові особи ДПІ у Рівненському районі вказують, що позивачем було завищено податковий кредит за липень 2010 р. у звязку з включенням до його складу податкових накладних від ТОВ Газторг Україна та ТОВ Науково-виробничу компанія Агропромдеталь, які на момент проведення перевірки не задекларували свої податкові зобовязання з ПДВ за липень 2010 р.

Із системного тлумачення Закону України Про податок на додану вартість №168/97-ВР від 03.04.97 р. слідує, що для відшкодування з бюджету податку на додану вартість не передбачає обовязкової умови фактичного надходження цих сум до бюджету. У разі невиконання контрагентом платника податків зобовязань по сплаті податку до бюджету негативні наслідки (відповідальність) настають лише для нього. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення добросовісного платника податків права на його відшкодування у разі якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування і має документальне підтвердження розміру податкового кредиту.

В даному випадку ТОВ ОДЕК Україна було дотримано вимоги Закону України Про податок на додану вартість №168/97-ВР від 03.04.97 р. необхідні для отримання бюджетного відшкодування за жовтень 2010 р. і зменшення останньому бюджетного відшкодування у звязку з неможливістю підтвердити фактичне надходження податку на додану вартість до бюджету по ланцюгу постачальників є нормативно необґрунтованим.

Обставини наведені в акті перевірки № 690/116/23-309/25322516 від 15.11.2010 р. є підставою для притягнення до відповідальності лише контрагентів, які не виконали обовязки передбачені Законом України Про податок на додану вартість від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР і не впливають на право ТОВ ОДЕК Україна по формуванню податкового кредиту з наступним отриманням бюджетного відшкодування.

Згідно із частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Відповідно до частини другої статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Суд приходить до висновку, що відповідач не довів правомірності прийнятого податкового повідомлення рішення № 0000892351/0 від 22.11.2010 р.

Приймаючи рішення у даній справі, суд виходить із повноважень, визначених частиною другою статті 162 КАС України, тому адміністративний позов слід задовольнити шляхом прийняття постанови про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ у Рівненському районі № 0000892351/0 від 22.11.2010 р.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Рівненському районі №0000892351/0 від 22 листопада 2010 року

Присудити на користь позивача ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю " ОДЕК" Україна із Державного бюджету судовий збір у розмірі 3 (три) грн. 40 коп.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Жуковська Л.А.