Ухвала суду № 50405189, 04.07.2014, Інгульський районний суд міста Миколаєва (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Миколаєва)

Справа № 489/2547/14-ц

Номер провадження 2/489/1371/14

Ухвала

Іменем України

04 липня 2014 року місто Миколаїв

Ленінський районний суд м. Миколаєва у складі:

головуючого судді Кокорєва В. В.,

при секретарі Антоненко А. С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Миколаєві заяву представника відповідача ОСОБА_1 про відвід головуючому судді,

ухвалив

ОСОБА_2, яка діє у своїх інтересах та в інтересах неповнолітньої доньки ОСОБА_3, та ОСОБА_4 звернулися до суду з позовом про звільнення майна з-під арешту та зняття заборони на відчудження, посилаючись на те, що державним виконавцем неправомірно накладено арешт на їх власне майно, окрім арешту майна отриманого у спадщину.

Представник відповідача ОСОБА_5 ОСОБА_1 заявив клопотання про відвід головуючому судді посилаючись на те, що у нього є сумніви в об"єктивності та неупередженості судді, оскільки на його думку, було відкрито провадження у справі за позовною заявою, яка не відповідає вимогам ст. 119, 120 ЦПК України.

Позивач та представник в судовому засіданні вказали, що обставин для відводу представником відповідача не зазначено.

Представник відповідача ОСОБА_6 ВДВС вказала, що не вбачає підстав для відводу головуючого судді.

Підстави для відводу головуючого судді встановлені ст. 20 ЦПК України. Пунктами 2, 4 ч. 1 ст. 20 ЦПК України встановлено, що суддя не може брати участі в розгляді справи і підлягає відводу, якщо: він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; якщо є обставини, які викликають сумнів в об"єктивності та неупередженості судді.

Дослідивши викладені в заяві про відвід головуючому судді обставини, суд не вбачає підстав для відводу, оскільки вказані представником відповідача обставини є частково надуманими та частково помилковими.

Так посилання представника відповідача на те, що провадження у справі відкрито за день до надходження позовної заяви є помилковим сприйняттям реквізитів судової повістки. А саме, позовна заява надійшла до канцелярії суду 08.04.2014. 09 квітня 2014 року вказана позовна заява була передана судді. Цього ж дня, як це передбачено ч. 3 ст. 122 ЦПК України суддею було направлено запит щодо встановлення зареєстрованого місця проживання відповідача ОСОБА_5 Після надходження (15.04.2014) відповіді з Сектору адресно-довідкової роботи УДМС України в Миколаївській області, на наступний день (16.04.2014) було вирішено питання про відкриття провадження у цивільній справі, про що винесено відповідну ухвалу (ч. 4, 5 ст. 122 ЦПК України). На наступний день після відкриття провадження, тобто 17.04.2014 сторонам було направлено ухвалу про відкриття провадження у справі, судову повістку та відповідачам - копії позовної заяви та документів, які були долучені позивачем до позовної заяви (ст. 127 ЦПК України).

Зазначена в судовій повістці дата 17.04.2014 є датою реєстрації повістки в системі електронного документообігу суду.

Посилання представника відповідача на те, що суддя відкривши провадження надає консультацію представнику позивача з питань викладених в позовній заяві є надуманою обставиною, оскільки кожному гарантується право на звернення до суду в порядку передбаченому ЦПК України. Жодних консультацій представнику позивача суддя не надавав.

Заперечення на ухвалу про відкриття провадження у справі не свідчать про упередженість судді та не є підставою для відводу.

За таких обставин, суд дійшов висновку про те, що в задоволенні заяви про відвід належить відмовити у зв"язку з необгрунтованістю.

На підставі викладеного та керуючись ст. 20 ЦПК України суд

ухвалив

В задоволенні заяви представника відповідача ОСОБА_1 про відвід головуючому судді Кокорєву В. В. відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя В. В. Кокорєв