Ухвала суду № 50404192, 29.07.2013, Інгульський районний суд міста Миколаєва (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Миколаєва)

Справа №2/489/2322/13

Ленінський районний суд м. Миколаєва

54018, м. Миколаїв , вул. вул. 28-ої Армії, 16

___________________

УХВАЛА

"29" липня 2013 р. м. Миколаїв

Суддя Ленінського районного суду м. Миколаєва Коновець М.С., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі:

За позовом: ОСОБА_1;

До відповідачів: 1) ОСОБА_2;

2) Приватного акціонерного товариства "ВТБ Банк";

про визнання договору купівлі-продажу та іпотеки недійсним,

ВСТАНОВИВ:

У липні 2013 р. заявник ОСОБА_1 звернулась до Ленінського районного суду м. Миколаєва із позовною заявою про визнання недійсними договору купівлі-продажу нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1, укладеного 12.12.2007 р. між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та визнання іпотечного договору від 12.12.2007 р., укладеного між ОСОБА_2 та ПАТ "ВТБ Банк" недійсним.

Разом із позовною заявою до суду надійшла заява ОСОБА_1 про забезпечення позову шляхом накладення арешту на спірну квартиру. Обґрунтовуючи вимоги заяви, позивач посилається на можливе подальше переоформлення предмету іпотеки іншим особам, і тому просить суд забезпечити позов.

Так, заява про забезпечення позову має відповідати вимогам визначеним ст.ст.151-152 ЦПК України. В заяві про забезпечення позову має бути зазначено: причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов; вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Заходи забезпечення позову повинні відповідати заявленим вимогам, тобто бути безпосередньо зв'язаними з предметом спору, бути співмірними заявленим вимогам, необхідними і достатніми для забезпечення виконання судового рішення.

Судом також враховується охорона прав і інтересів інших осіб, які беруть участь у справі.

Судом перевірено аргументованість заяви про забезпечення позову щодо застосовування заходів забезпечення позову, зазначених заявником, і встановлено, що позивачем зроблено лише припущення стосовно можливості подальшого переоформлення спірної нерухомості.

З урахуванням наведеного, судом не встановлено реальної небезпеки того, що невжиття заходів забезпечення позову може призвести до утруднення, або навіть неможливості у майбутньому виконати рішення суду. Заявником не надано докази, які б свідчили про те, що невжиття заходів забезпечення позову призведе до наслідків, зазначених в ч. 3 ст. 151 ЦПК України.

Враховуючи вищевикладене, розглянувши заяву, дослідивши матеріали справи, суд доходить висновку, що в задоволенні заяви слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 151-153 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. В задоволенні заяви - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя