Справа № 473/3372/15-ц
РІШЕННЯ
іменем України
"15" вересня 2015 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі: головуючого судді Вуїва О.В., при секретарі Лукіянчиній Т.І.,
за участю: відповідачки ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Вознесенську цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» (далі ПАТ «Дельта Банк») до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
В С Т А Н О В И В :
В серпні 2015 року ПАТ «Дельта Банк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в якому вказував, що 26 лютого 2008 року між ним та відповідачкою був укладений кредитний договір № 001-14960-260208, відповідно до якого банк відкрив позичальнику для задоволення споживчих потреб відновлювальну відкличну кредитну лінію та на день укладення договору встановив на її рахунку ліміт кредитної лінії в розмірі 2 500 грн. з можливістю зміни розміру ліміту в односторонньому порядку, а остання отримала право на неодноразове використання коштів в межах ліміту та зобовязалася вчасно частинами (по 7 % щомісячно) повертати отримані в кредит кошти, а також щомісячно вносити передбачену банківськими тарифами плату за користування кредитом (проценти), а саме до 31 березня 2008 року в розмірі 0,0001 % річних, а з 01 квітня 2008 року - 19,90 % річних, плату за обслуговування кредитного залишку (комісію) в розмірі 2,99 % на місяць, внести інші комісії за обслуговування її, як позичальника, що після їх нарахування включаються до суми кредиту, а в разі порушення умов договору сплачувати неустойку (штраф) в розмірі 0,01 % від суми непогашеної частки обовязкового мінімального платежу, але не менше 50 грн. за кожен факт порушення та на вимогу банку достроково повернути отримані кошти.
Проте позичальник умови договору в частині вчасного повернення кредиту, сплати процентів, комісії виконувала не належним чином в звязку з чим станом на 06 липня 2015 року виникла заборгованість по кредитному договору, а саме заборгованість по поточному кредиту в розмірі 551,30 грн., по простроченій частині кредиту 78,43 грн., по сплаті процентів - 587,88 грн.
Враховуючи вказані обставини, позивач просив про стягнення з відповідачки заборгованості за кредитним договором.
В судове засідання представник позивача не зявився, проте в матеріалах справи є заява представника про розгляд справи без його участі та повне підтримання позовних вимог.
Відповідачка ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги не визнала, вказуючи на повне виконання нею умов кредитного договору та відсутність кредитної заборгованості.
Суд вважав можливим розглянути справу без особистої участі представника позивача, оскільки матеріали справи містять достатньо відомостей про права та взаємовідносини сторін.
Заслухавши пояснення відповідачки ОСОБА_1, дослідивши матеріали справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наданих сторонами доказів, суд прийшов до наступного.
Зокрема судом встановлено, що 26 лютого 2008 року ТОВ «Комерційний банк «Дельта»» (правонаступником якого є позивач) уклав у письмовій формі з ОСОБА_1 договір на відкриття карткового рахунку та обслуговування платіжної картки за № 001-14960-260208 в якому сторони узгодили всі його умови.
З договору та інших письмових доказів, що містяться в матеріалах справи вбачається те, що банк відкрив позичальнику для задоволення споживчих потреб відновлювальну відкличну кредитну лінію та на день укладення договору встановив на її рахунку ліміт кредитної лінії в розмірі 2 500 грн. з можливістю зміни розміру ліміту в односторонньому порядку, а остання отримала право на неодноразове використання коштів в межах ліміту та зобовязалася вчасно частинами (по 7 % щомісячно) повертати отримані в кредит кошти, а також щомісячно вносити передбачену банківськими тарифами плату за користування кредитом (проценти), а саме до 31 березня 2008 року в розмірі 0,0001 % річних, а з 01 квітня 2008 року - 19,90 % річних, плату за обслуговування кредитного залишку (комісію) в розмірі 2,99 % на місяць, внести інші комісії за обслуговування її, як позичальника, що після їх нарахування включаються до суми кредиту, а в разі порушення умов договору сплачувати неустойку (штраф) в розмірі 0,01 % від суми непогашеної частки обовязкового мінімального платежу, але не менше 50 грн. за кожен факт порушення та на вимогу банку достроково повернути отримані кошти.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.
До відносин за кредитним договором застосовуються положення щодо договору позики, якщо інше не встановлено законом і не випливає із суті кредитного договору.
Відповідно до ст.ст. 611, 612, 623-625, ч. 1 ст. 1049, ст. 1050 ЦК України позичальник зобовязаний повернути позикодавцю позику у строк та в порядку, що встановлені договором.
В разі несвоєчасного повернення позики або її чергової частини (прострочення боржника) він не звільняється від обовязку виконання зобовязання, зокрема повинен в повному обсязі (в тому числі достроково) повернути отримані кошти, сплатити іншу заборгованість, неустойку, відшкодувати позикодавцю збитки.
З матеріалів справи вбачається те, що позичальник дійсно порушила умови договору в частині вчасного повернення кредиту, сплати процентів та комісії.
В звязку з цим станом на 06 липня 2015 року виникла заборгованість по кредитному договору, а саме заборгованість по поточному кредиту в розмірі 551,30 грн., по простроченій частині кредиту 78,43 грн., по сплаті процентів 311,96 грн., по сплаті комісії 275,92 грн., по сплаті неустойки 225 грн., що знайшло своє повне підтвердження помісячним розрахунком боргу.
Водночас відповідачкою не надано жодних доказів, що б спростували наявність та розмір вказаної заборгованості. З наданого банком розрахунку вбачається, що нарахування проводилося виходячи з узгоджених між сторонами умов кредитного договору з врахуванням внесених позичальником коштів та передбаченим п. 3.8 кредитного договору порядком розподілу внесених коштів.
Судом встановлено, що банк з невідомої причини без узгодження з позичальником, без відповідної правової або договірної підстави перерозподілив заборгованість шляхом списання нарахованого позичальнику боргу по комісії взамін включення цих сум до заборгованості в якості процентів.
Разом з тим, це жодним чином не вплинуло на загальний розмір заборгованості, який є обґрунтованим та підтвердженим, а також не впливає на суть та обґрунтованість вимог банку.
Проте позов не містить вимогу про стягнення неустойки, а тому в межах вимог та на підставі ст.ст. 526, 530 ЦК України з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Дельта Банк» підлягає стягненню заборгованість по кредиту, процентам, комісії, а всього в розмірі 1 217,61 грн.
В силу вимог ч. 3 ст. 88 ЦПК України з відповідачки на користь державного бюджету також підлягають стягненню судові витрати, а саме 243,60 грн. судового збору.
Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 209, 212, 213, 214, 215 ЦПК України, суд, -
В И Р І Ш И В :
Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» заборгованість за договором на відкриття карткового рахунку та обслуговування платіжної картки за № 001-14960-260208 від 26 лютого 2008 року, що утворилася станом на 06 липня 2015 року, а саме заборгованість по поточному кредиту в розмірі 551 (п'ятсот п'ятдесят одна) гривня 30 копійок, по простроченій частині кредиту 78 (сімдесят вісім) гривень 43 копійки, по сплаті процентів 311 (триста одинадцять) гривень 96 копійок, по сплаті комісії 275 (двісті сімдесят п'ять) гривень 92 копійки, а всього в загальному розмірі 1 217 (одна тисяча двісті сімнадцять) гривень 61 копійка, перерахувавши кошти на розрахунковий рахунок (р/р 26252902184281 в ПАТ «Дельта Банк», МФО 380236, код ЄДРПОУ 34047020).
Стягнути з ОСОБА_1 243 (двісті сорок три) гривні 60 копійок судового збору на користь державного бюджету Вознесенського району (р/р 31210206700113, банк ГУ ДКСУ в Миколаївській області, МФО 826013, код платежу 22030001, код отримувача 38037770, код ЄДРПОУ 26498995).
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Миколаївської області через міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя: О.В. Вуїв
Судове рішення № 50402788, Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області було прийнято 15.09.2015. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 473/3372/15-ц. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: