Ухвала суду № 50402062, 15.09.2015, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 461/9749/15-к Головуючий у 1 інстанції: Зубачик Н.Б.

Провадження № 11-сс/783/677/15 Доповідач: Галин В. П.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 вересня 2015 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Львівської області у складі:

головуючого судді Галина В.П.

суддів Пешкова М.І., Романюка М.Ф

при секретарі Мельниченко І.С.

з участю прокурора Кравецької Н.

захисника Коваля О.В.

підозрюваного ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргузахисника - адвоката Коваля О.В., який виступає в інтересах підозрюваного ОСОБА_2 на ухвалу слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 04.09.2015 року, -

встановила:

ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 04.09.2015 року задоволено клопотання старшого слідчого СВ Галицького РВ ЛМУ ГУМВС України у Львівській області Живко Л.М. та застосовано до підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Строк дії ухвали встановлено 60 днів з моменту її проголошення, тобто до 02.11.2015 року включно. На підставі ч.3 ст. 183 КПК України визначено розмір застави в сумі 20 (двадцять) розмірів мінімальних заробітних плат, що становить 24360 (двадцять чотири тисячі триста шістдесят) гривень.

Не погоджуючись із даною ухвалою слідчого судді захисник Коваль О.В. в інтересах підозрюваного ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу слідчого судді скасувати та ухвалити нову, за якою обрати до підозрюваного ОСОБА_2 запобіжний захід непов'язаний з триманням під вартою у вигляді домашнього арешту по місцю фактичного проживання: АДРЕСА_1 та з урахуванням часу вчинення інкримінованого злочину з обмеженням у часі з 20 години до 08 години та використанням електронних засобів контролю.

Мотивуючи апеляційну скаргу, покликається на те, що оскаржуване рішення прийняте необ`єктивно, а обраний запобіжний захід є занадто суворим, не відповідає матеріалам клопотанням та особі підозрюваного та прийнятий, на думку апелянта з порушенням норм кримінально-процесуального законодавства України. Апелянт зазначає, що суд не надав оцінку в розрізі практики Європейського суду з прав людини і вказує на те, що наявність ризиків недоведена та необґрунтована, а зводиться тільки до трактування норм законодавства про можливу наявність ризиків у зв'язку з суворістю покарання.

Згідно ст. 177 КПК України будь-які ризики, на думку апелянта, не були доведені, а в ході судового засідання не в повному обсязі була вивчена особа ОСОБА_2, не досліджені його характеризуючи дані. Як вказує апелянт, не було прийнято до уваги, що ОСОБА_2 має постійне місце проживання і таким чином не вмотивовано відсутність можливості застосування відносно нього запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту. Судом, як вважає апелянт, не вмотивовано відмову від позиції сторони захисту про обрання більш м`якої міри запобіжного заходу відносно ОСОБА_2 а саме у вигляді домашнього арешту. Апелянт зазначає, що судом не дана правова оцінка доводам сторони захисту про обґрунтованість підозри.

Заслухавши доповідь судді, виступ прокурора про залишення ухвали слідчого судді без зміни, пояснення підозрюваного та думку захисника на підтримку поданої апеляційної скарги, вивчивши матеріали кримінального та судового провадження, обговоривши наведені в апеляційній скарзі доводи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає виходячи з наступного.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Як вбачається з матеріалів кримінального та судового проваджень, ОСОБА_2 не працює, неодноразово судимий за вчинення в тому числі корисливих злочинів та порушення правил адміністративного нагляду.

Таким чином, вищезазначені обставини підтверджують наявність достатніх підстав вважати, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування і вчиняти інші кримінальні правопорушення.

Підставою застосування запобіжного заходу, відповідно до ч.2 ст. 177 КПК України, є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення.

Виходячи із матеріалів кримінального провадження обґрунтованість підозри ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення за ч.2 ст.185 КК України підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколом затримання підозрюваного від 03.09.2015 року (особа затримана під час вчинення злочину), протоколом огляду місця події від 03.09.2015 року, показами потерпілих ОСОБА_4 (підтвердила вчинення крадіжки), ОСОБА_5 (підтвердив вчинення крадіжки), ОСОБА_12 (підтвердив вчинення крадіжки) та показаннями свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7 (очевидці вчинення кримінального правопорушення, які підтвердили вчинення крадіжки саме ОСОБА_2 та ОСОБА_8).

Згідно з п.5 ч.2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Відповідно до санкції ч.2 ст. 185 КК України за вчинення даного злочину може бути призначено покарання у виді позбавленням волі на строк до п»яти років.

Таким чином, колегія суддів вважає, що рішення слідчого судді про задоволення клопотання слідчого та застосування стосовно підозрюваного ОСОБА_2 запобіжного заходу у виді тримання під вартою одночасно з визначенням застави та її розмір є законним та обґрунтованим. Твердження апелянта про недоведеність ризиків, не дослідження особи підозрюваного та його характеризуючи даних, неврахування наявності у підозрюваного постійного місця проживання є безпідставним.

Порушень вимог кримінального процесуального закону, які б давали підстави для скасування ухвали слідчого судді не вбачається, обраний судом запобіжний захід з визначенням застави щодо підозрюваного відповідає вимогам ст. ст. 177, 178, 182, 183 КПК України, тому колегія суддів приходить до висновку про необхідність залишення апеляційної скарги без задоволення, а ухвали слідчого судді без змін.

Керуючись ст.ст. 404, 405, 419, 422 КПК України, колегія суддів,-

у х в а л и л а :

ухвалу слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 04.09.2015 року про задоволення клопотання старшого слідчого СВ Галицького РВ ЛМУ ГУМВСУ у Львівській області Живко Л.М. та застосовано до ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з визначення розміру застави в сумі 24360 грн. - залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника Коваля О.В. в інтересах ОСОБА_2 - без задоволення.

Ухвала остаточна і оскарженню не підлягає.

Судді:

Галин В.П. Пешков М.І. Романюк М.Ф.