Ухвала суду № 50397116, 15.09.2015, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер справи: 310/10837/14-ц

Провадження: № 22ц/778/4382/15

Головуючий у 1-й інстанції: Прінь І.П.

Суддя-доповідач: Осоцький І.І.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 вересня 2015 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:

Головуючого: Осоцького І.І.,

Суддів: Панкеєва О.В.,

Кухаря С.В.,

При секретарі: Бурима В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» на рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 12 травня 2015 року по справі за позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» про стягнення грошових коштів, -

В С Т А Н О В И Л А:

У грудні 2014 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ПАТ «Дельта Банк» про стягнення грошових коштів, в якому зазначив, що 06 червня 2014 року він уклав з відповідачем договір банківського вкладу №10005007690657, за яким розмістив в банку відповідача строковий вклад у розмірі 190 000,00 грн., строком на 3 місяці, зі сплатою 26% річних. 06.12.2014 року, тобто після спливу трьох місяців, позивач звернувся до банку із заявою про повернення суми вкладу з нарахованими відсотками. Однак відповідач повернув грошові кошти лише частково, залишок неповернутих коштів становить 186 562,00 грн.

У зв'язку з зазначеним, позивач просив суд стягнути з відповідача на його користь суму неповерненого вкладу у розмірі 186 562,00 грн..

Рішенням Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 12 травня 2015 року позов задоволено.

Стягнуто з ПАТ «Дельта Банк» на користь ОСОБА_3 грошові кошти за договором банківського вкладу №10005007690657 від 06.06.2014 року у сумі 186 562 грн.. Стягнуто з ПАТ «Дельта Банк» на користь держави судовий збір - 1 865,62 грн..

ПАТ «Дельта Банк» подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволені позову відмовити у повному обсязі.

Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Із матеріалів справи вбачається, 06.06.2014 року між ОСОБА_3 та АТ "Дельта Банк" був укладений договір банківського вкладу (депозиту) №10005007690657 (а.с.2), за умовами якого ОСОБА_3 розмістив у банку відповідача строковий вклад у розмірі 190000,00 гривень, строком на 3 місяці - по 03 грудня 2014 року включно, під 26% річних.

06 грудня 2014 року, тобто після закінчення дії строку договору, позивач звернувся до банку із заявою про повернення суми вкладу з нарахованими відсотками. Однак після перерахування коштів з депозитного на поточний рахунок ОСОБА_1 АТ "Дельта Банк" повернув грошові кошти лише частково. За довідкою Бердянського відділення АТ "Дельта Банк" від 08.05.2015 року станом на цю дату залишок коштів на рахунку НОМЕР_2 становить 187930,09 грн.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та закону. Нормами ст.1060 ЦК України передбачено, що договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку.

З наведеного слідує, що Банк свої зобов'язання за договорами банківського вкладу виконав тільки в частині перерахування коштів та відсотків на поточний рахунок позивача, відкритий у цьому банку.

Відповідно до змісту ст.,ст. 526, 1058 ЦК України зобов'язання банку з повернення вкладу за договором банківського вкладу вважається виконаним з моменту повернення вкладу вкладнику готівкою або надання іншої реальної можливості отримати вклад та розпорядитись ним на свій розсуд (наприклад, перерахування на поточний банківський рахунок вкладника в цьому самому банку, з якого вкладник може зняти кошти або проводити ними розрахунки за допомогою платіжної банківської картки).

У разі перерахування коштів на поточний банківський рахунок вкладника в цьому самому банку, але не надання можливості використання цих коштів, зобов'язання банку з повернення вкладу не є виконаним. Вказана правова позиція, на що правильно послався суд першої інстанції, викладена в Постановах Верховного Суду України від 25.12.2013 року та 03.09.2014 року по справах № 6-140цс13 та № 6-100цс14 і відповідно до ст. 360-7 ЦПК України є обов'язковою для всіх судів України.

З аналізу зазначених норм слідує, що повернення банківського вкладу має відбутись таким чином, щоб вкладник мав реальну можливість отримати вклад. Саме вкладник має право визначатись з тим, яким саме чином він буде розпоряджатись своїми коштами. Проте Банк не надав позивачу реальної можливості отримати готівкою належні йому грошові кошти (вклад та проценти) відповідно до умов ч.1 ст. 1058 ЦК України.

За таких обставин справи, ухвалене у цій справі рішення суд відповідає вимогам норм матеріального і процесуального права. Усі доводи апелянта стосуються застосування Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" та запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "Дельта Банк", проте невиконання своїх зобов'язань у відповідача виникло до прийняття Постанови Правління Національного банку України №150 "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" до категорії неплатоспроможних" від 02.03.2015 року, а до суду за захистом своїх порушених прав позивач звернувся 25.12.2014 року.

З огляду на викладене, судова колегія не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування оскаржуваного рішення суду.

Керуючись ст., ст. 307, 308, 313, 317 ЦПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» відхилити.

Рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 12 травня 2015 рокуу цій справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: