Ухвала суду № 50397109, 10.09.2015, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

Апеляційний суд Запорізької області

Єдиний унікальний номер 316/1075/15-ц Головуючий у 1 інстанції Ткаченко І.М.

Номер провадження 22-ц/778/5414/15 Суддя-доповідач Воробйова І.А.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2015 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:

Головуючого: Бєлки В.Ю.

Суддів Воробйової І.А.

Онищенко Е.А.

При секретарі: Книш С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на заочне рішення Енергодарського міського суду Запорізької області від 10 липня 2015 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И Л А :

У травні 2015 року ПАТ КБ «Приватбанк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості.

В обґрунтування позовних вимог зазначав, що 18 червня 2008 року між ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір № ZPVAGK0000002842, на суму 32782,50 доларів США, терміном до 18 червня 2018 року.

У зв'язку з порушенням зобов'язань за кредитним договором ОСОБА_3 станом на 15 квітня 2015 року має заборгованість в розмірі 11790, 49 доларів США, з яких: заборгованість за тілом кредиту - 9330,88 доларів США, заборгованість по процентам за користування кредитом - 1162,47 доларів США, заборгованість по комісії за користування кредитом - 457,06 доларів США, пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань - 268, 24 долара США, а також штрафи: штраф (фіксована частина) - 10,91 доларів США, штраф (процентна складова) - 560,93 доларів США.

На підставі викладеного, позивач просив суд, стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором в сумі 11790, 49 доларів США та судові витрати.

Заочним рішенням Енергодарського міського суду Запорізької області від 10 липня 2015 року позовні вимоги ПАТ КБ «Приватбанк» задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором в сумі 11790, 49 доларів США, що за курсом 22.92 грн. відповідно до службового розпорядження НБУ від 15.04.2015 року складає 270238,03 грн. та судові витрати в сумі 2702, 38 грн.

Не погоджуючись із рішенням суду, ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на те, що рішення суду є незаконним та необґрунтованим, висновки суду не відповідають обставинам справи і наданим доказам, рішення ухвалено з порушенням судом норм матеріального та процесуального права, просила рішення суду скасувати постановити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуалього права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов"язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов"язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов"язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до вимог ч.2 ст. 1054 та ч.2 ст. 1050 ЦК України у разі, якщо договором встановлений обов"язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплатити проценти.

Судом встановлено, що 18 червня 2008 року між ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір № ZPVAGK0000002842, на суму 32782,50 доларів США, терміном до 18 червня 2018 року.

Згідно п.8.1. Договору Банк зобов»язується надати «Позичальникові» кредитні кошти шляхом видачі готівки через касу на строк з 18.06.2008 року по 18.06.2018 року включно, у вигляді не поновлювальної лінії у розмірі 36157,50 доларів США на наступні цілі : у розмірі 32782,50 доларів США: 31488,92 доларів США на придбання нерухомості, у розмірі 945,00 доларів США на сплату винагороди за надання фінансового інструменту у момент надання кредиту,185,91 доларів США - страхування майна, 162,67 доларів США - особисте страхування, а також у розмірі 3375,00 доларів США на сплату страхових платежів у випадках та в порядку, передбачених п.п.2.1.3, 2.2.7 даного Договору, зі сплатою за користування Кредитом відсотків у розмірі 1,25% на місяць на суму залишку заборгованості за Кредитом, винагороди за надання фінансового інструменту у розмірі 3,00% від суми виданого кредиту у момент надання кредиту, винагороди за надання фінансового інструменту у розмірі 0,00% від суми виданого кредиту щомісяця в Період сплати, винагорода за резервування ресурсів у розмірі 4,08% річних від суми зарезервованих ресурсів, винагороди за проведення додаткового моніторингу, згідно п.7.2 даного Договору. Періодом сплати вважати період з «20» по «25» число кожного місяця.

Згідно п.8.1.2 у разі порушення термінів оплати, передбачених п.8.1.1 на 120 календарних днів, сторони дійшли згоди вважати строком повернення кредиту, відсотків, винагороди, пені - останній день місяця, в якому відбулося порушення термінів оплати на 120 календарних днів.

Згідно п.8.4 при порушенні позичальником зобов»язань за даним Договором із погашення кредиту, Позичальник сплачує Банку пеню у розмірі 0,15% від суми просроченної заборгованості по кредиту за кожний день просрочки, але не менше 1 гривні.

У зв'язку з порушенням зобов'язань за кредитним договором ОСОБА_3 станом на 15 квітня 2015 року має заборгованість в розмірі 11790, 49 доларів США, з яких: заборгованість за тілом кредиту - 9330,88 доларів США, заборгованість по процентам за користування кредитом - 1162,47 доларів США, заборгованість по комісії за користування кредитом - 457,06 доларів США, пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань - 268, 24 долара США, а також штрафи: штраф (фіксована частина) - 10,91 доларів США, штраф (процентна складова) - 560,93 доларів США.

Ухвалюючи рішення про стягнення з відповідача суми заборгованості за кредитним договором у розмірі 11790, 49 доларів США, що за курсом 22,92 грн. відповідно до службового розпорядження НБУ від 15.04.2015 року складає 270238,03 грн., суд виходив з доведеності невиконання відповідачем грошових зобов"язань за кредитним договором та послався на наданий банком письмовий розрахунок заборгованості (а.с.3-5).

В порядку ст. 58 ЦПК України зазначений розрахунок суд визнав належним письмовим доказом та надав йому оцінку у відповідності до вимог ст. 212 ЦПК України, враховуючи, що будь-яких доказів на його спростування відповідач не надавав.

Суд першої інстанції, відповідно вимогам ч.2 ст. 533 ЦК України, за якими якщо в зобов"язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, то сума, що підлягає сплаті в гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом, визначив суму, що підлягає сплаті в гривневому еквіваленті.

Посилання у скарзі на невідповідність стягнутої за рішенням суми заборгованості до фактичної заборгованості за кредитом та те, що судом першої інстанції не було враховано платежі ОСОБА_3 за кредитом, спростовуються розрахунком заборгованості (а.с.3-5).

Інших доводів, які б давали підстави для скасування судового рішення в порядку ст. 309 ЦПК України, апеляційна скарга не містить.

Керуючись ст.ст. 307, 308, 314, 317 ЦПК України, колегія суддів,

.

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Заочне рішення Енергодарського міського суду Запорізької області від 10 липня 2015 року у цій справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: