Рішення № 50387776, 15.09.2015, Олександрівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Запоріжжя)

15.09.2015

провадження 2/331/1256/15

справа 331/4122/15-ц

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 вересня 2015 р. Жовтневий районний суд м. Запоріжжя у складі

головуючого судді Смолки І.О.,

при секретарі Качан К.К.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом

ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», третя особа: ОСОБА_2, про стягнення грошових коштів за договором про банківський вклад (депозит),

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, в якому зазначила, що 18 лютого 2015 р. між нею та банком ПАТ «Дельта Банк» був укладений Договір №002-07977-180215 банківського вкладу (депозиту) «Лояльний» у доларах США.

За умовами вказаного договору банк відкриває вкладнику вкладний (депозитний) рахунок №002-07977-180215. Сума вкладу складає 11119,00 доларів США і залучається на строк із моменту зарахування вкладу на вищезазначений рахунок та по 20.03.2015 рік.

Згідно з виписками по особовим рахункам, сформованим станом на 16.03.2015 рік Запорізьким відділенням № 5 ПАТ «Дельта Банк», на депозитному рахунку №002-07977-180215, відкритому на ім»я ОСОБА_1 знаходиться, залишок коштів у сумі 11119,00 доларів США. В гривневому еквіваленті зазначена сума становить 298656,34 грн.

Позивачка просить суд стягнути з відповідача на свою користь 298656,34 грн.

У судовому засіданні ОСОБА_1 позов підтримала і усно зменшила розмір позовних вимог у зв»язку з тим, що відповідач частково погасив суму боргу. ОСОБА_1 просить суд стягнути з відповідача 6402,81 доларів США, що в гривневому еквіваленті становить 158921,96 грн.

Представник ПАТ «Дельта Банк» у судове засідання не з»явився, хоча належним чином був сповіщений про судове засідання, про що свідчить поштове повідомлення про отримання ним повістки. Причину неявки суду не повідомив. Але, надав письмові заперечення проти позову,які суд приймає до уваги при розгляді справи. В запереченнях зазначено, що на підставі рішення №51 від 02.03.2015, прийнятого виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, в Публічному акціонерному товаристві «Дельта Банк» з 03.03.2015 року діє тимчасова адміністрація.

Відповідно до п.1 ч.5 ст.36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», під час тимчасової адміністрації не здійснюється задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку. А відповідно до п.2 цієї статті, також забороняється примусове стягнення коштів та майна банку, звернення стягнення на майно банку, накладання арешту на кошти та майно банку.

Виплата коштів за вкладами вкладників за договорами, строк яких закінчився, та за договорами банківського рахунку вкладників здійснюються в межах суми відшкодування, що гарантується Фондом, в національній валюті України.

Крім того, відповідно до п.3 ч.5 ст.36 цього Закону, під час дії тимчасової адміністрації забороняється здійснення нарахування неустойки (штрафів, пені), інших фінансових (економічних) санкцій за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), а також зобов'язань перед кредиторами, у тому числі не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошових зобов'язань банку.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про банки і банківську діяльність" кредитором банку є юридична або фізична особа, яка має документально підтверджені вимоги до боржника щодо його майнових зобов'язань.

Отже позивач, якщо він має майнову вимогу до банку, на захист якої подано позов, є кредитором банку, отже щодо нього застосовуються правовідносин приписів Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", в тому числі положення приписів ст. 36 вказаного Закону щодо наслідків запровадження тимчасової адміністрації у банках та призначення уповноваженої особи фонду.

Таким чином, винесення рішення про стягнення з банку будь-яких грошових сум в судовому порядку під час дії в банку тимчасової адміністрації суперечить чинному законодавству України.

Відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 в повному обсязі.

Третя особа ОСОБА_2 з позовом погодився.

Заслухавши пояснення ОСОБА_1 та ОСОБА_2, дослідивши матеріали справи, суд вважає позов таким, що не підлягає задоволенню, з наступних підстав:

судом встановлено, що 18 лютого 2015 р. між ОСОБА_1 та банком ПАТ «Дельта Банк» був укладений Договір №002-07977-180215 банківського вкладу (депозиту) «Лояльний» у доларах США.

За умовами вказаного договору банк відкриває вкладнику вкладний (депозитний) рахунок №002-07977-180215. Сума вкладу складає 11119,00 доларів США і залучається на строк із моменту зарахування вкладу на вищезазначений рахунок та по 20.03.2015 рік.

Згідно з виписками по особовим рахункам, сформованим станом на 16.03.2015 рік Запорізьким відділенням № 5 ПАТ «Дельта Банк», на депозитному рахунку №002-07977-180215, відкритому на ім»я ОСОБА_1 знаходився, залишок коштів у сумі 11119,00 доларів США. В гривневому еквіваленті зазначена сума становила 298656,34 грн.

На дату розгляду справи відповідач частково погасив суму боргу. Залишок складає 6402,81 доларів США, що в гривневому еквіваленті становить 158921,96 грн. Залишок коштів підтверджено довідкою про наявність рахунків в АТ «Дельта Банк».

В Ухвалі ВССУ України від 01.04.2015 р., справа 6-48186св14 зазначено, що відповідно до ч. 1 ст. 1074 ЦК України обмеження прав клієнта щодо розпорядження грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаним злочинним шляхом, або фінансування тероризму, передбачених законом.

Тобто, випадки обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, можуть бути передбачені в спеціальному законі.

Процедура щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку врегульована Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», який є спеціальним законом, що регулює дані правовідносини.

Згідно з п. 16 ст. 2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» тимчасова адміністрація - процедура виведення банку з ринку, що запроваджується Фондом стосовно неплатоспроможного банку в порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до п. 6 ст. 2 цього Закону України ліквідація банку - це процедура припинення банку як юридичної особи відповідно до законодавства.

Таким чином, у спорах, пов'язаних з виконанням банком, у якому введена тимчасова адміністрація та/або запроваджена процедура ліквідації, своїх зобов'язань перед його кредиторами, норми Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» є спеціальними, і цей Закон є пріоритетним відносно інших законодавчих актів України у цих правовідносинах.

Статтею 36 вказаного Закону України врегульовано наслідки запровадження тимчасової адміністрації.

Зокрема, згідно з пп. 1, 2 ч. 5 ст. 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» під час тимчасової адміністрації не здійснюється: задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку; примусове стягнення коштів та майна банку, звернення стягнення на майно банку, накладення арешту на кошти та майно банку.

Відповідно до ч. 2 ст. 46 цього Закону з дня призначення уповноваженої особи Фонду банківська діяльність завершується закінченням технологічного циклу конкретних операцій у разі, якщо це сприятиме збереженню чи збільшений ліквідаційної маси.

На підставі рішення №51 від 02.03.2015, прийнятого виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, в Публічному акціонерному товаристві «Дельта Банк» з 03.03.2015 року діє тимчасова адміністрація.

Відповідно до п.1 ч.5 ст.36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», під час тимчасової адміністрації не здійснюється задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку. А відповідно до п.2 цієї статті, також забороняється примусове стягнення коштів та майна банку, звернення стягнення на майно банку, накладання арешту на кошти та майно банку.

Виплата коштів за вкладами вкладників за договорами, строк яких закінчився, та за договорами банківського рахунку вкладників здійснюються в межах суми відшкодування, що гарантується Фондом, в національній валюті України.

Крім того, відповідно до п.3 ч.5 ст.36 цього Закону, під час дії тимчасової адміністрації забороняється здійснення нарахування неустойки (штрафів, пені), інших фінансових (економічних) санкцій за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), а також зобов'язань перед кредиторами, у тому числі не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошових зобов'язань банку.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про банки і банківську діяльність" кредитором банку є юридична або фізична особа, яка має документально підтверджені вимоги до боржника щодо його майнових зобов'язань.

Отже позивач, якщо він має майнову вимогу до банку, на захист якої подано позов, є кредитором банку, отже щодо нього застосовуються правовідносин приписів Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", в тому числі положення приписів ст. 36 вказаного Закону щодо наслідків запровадження тимчасової адміністрації у банках та призначення уповноваженої особи фонду.

Згідно з ст. 26 вказаного Закону Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами. Виконання зобов'язань Фонду перед вкладниками здійснюється Фондом з дотриманням вимог щодо найменших витрат Фонду та збитків для вкладників у спосіб, визначений цим Законом, у тому числі шляхом передачі активів і зобов'язань банку приймаючому банку, продажу банку, створення перехідного банку протягом дії тимчасової адміністрації або виплати відшкодування вкладникам після ухвалення рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідації банку. Виплата відшкодування здійснюється з урахуванням сум, сплачених вкладнику протягом дії тимчасової адміністрації у банку. Гарантії Фонду не поширюються на відшкодування коштів за вкладами у випадках, передбачених цим Законом.

Порядок визначення вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами, передбачений ст. 27 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Таким чином, вимоги щодо повернення коштів позивача повинні задовольнятися відповідно до положень вказаного Закону.

Аналогічний висновок міститься в Ухвалі ВАСУ від 01.04.2015 року по справі № 6-48186св14, а також в ухвалі ВАСУ від 03.12.2014 по справі № 6-38548св14

Винесення рішення про стягнення з банку будь-яких грошових сум в судовому порядку, в тому числі й зобов'язання видати готівкою, що фактично є стягненням, під час дії в банку тимчасової адміністрації суперечить чинному законодавству України.

Керуючись ст.ст.10,11,212-215 ЦПК України,

в и р і ш и в :

У задоволенні позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Запорізької області через суд першої інстанції протягом 10 днів з дня його проголошення,особами, які були відсутні у судовому засіданні протягом 10 днів з дня отримання копії рішення.

Суддя Смолка І.О.