Ухвала суду № 50385068, 15.09.2015, Апеляційний суд Донецької області (м. Маріуполь)

22-ц/775/965/2015(м)

221/1244/15-ц

Категорія 55 Головуючий у 1 інстанції Троян Л.Г.

Доповідач Кочегарова Л.М.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 вересня 2015 року м. Маріуполь

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Донецької області у складі:

головуючого Кочегарової Л.М.,

суддів: Зайцевої С.А., Ігнатоля Т.Г.,

при секретарі Герасимовій Г.Є.,

розглянувши в місті Маріуполі справу за заявою ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення нарахованої, але невиплаченої заробітної плати за апеляційною скаргою департаменту охорони здоров'я Донецької обласної державної адміністрації на судовий наказ Волноваського районного суду Донецької області від 30 квітня 2015 року,

в с т а н о в и л а :

28 квітня 2015 року ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою про видачу судового наказу про стягнення нарахованої, але невиплаченої заробітної плати.

30 квітня 2015 року Волноваським районним судом Донецької області видано судовий наказ про стягнення з департаменту охорони здоров'я Донецької обласної державної адміністрації на користь ОСОБА_1 суми нарахованої, але не виплаченої заробітної плати, у розмірі 25 126,02 грн. Вирішено питання судових витрат.

08 червня 2015 року боржник - департамент охорони здоров'я Донецької обласної державної адміністрації, звернувся до суду з заявою про скасування вказаного судового наказу.

Ухвалою Волноваського районного суду Донецької області від 17 липня 2015 року заяву департаменту охорони здоров'я Донецької обласної державної адміністрації про скасування судового наказу залишено без задоволення.

В апеляційній скарзі департамент охорони здоров'я Донецької обласної державної адміністрації просив скасувати судовий наказ від 30 квітня 2015 року, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права при його видачі та наявність в даній ситуації спору про право.

ОСОБА_1 належним чином повідомлена про час і місце судового розгляду справи, просила відкласти судове засідання, але причини неявки ОСОБА_1 визнані не поважними, тому, колегія суддів, відповідно до ч.2 ст.305 ЦПК України, розглянула справу у її відсутність.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника департаменту охорони здоров'я Донецької обласної державної адміністрації Волкова Р.С., розглянувши письмові заперечення ОСОБА_1, перевіривши законність та обґрунтованість судового наказу, колегія суддів дійшла висновку про задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Звертаючись із заявою про видачу судового наказу, ОСОБА_1 посилалась на те, що на підставі наказу № 18 від 01 лютого 1999 року була прийнята на роботу до комунальної лікувальної-профілактичної установи «Центральна міська лікарня» міста Докучаєвська на посаду лікаря акушера-гінеколога. 01 квітня 2015 року вона була звільнена із займаної посади на підставі наказу № 40-ос від 01 квітня 2015 року за п.5 ст.36 КЗпП України.

Згідно з довідкою від 26 лютого 2015 року, заборгованість з виплати заробітної плати перед ОСОБА_1 становить 25 126 грн. 02 коп. і складається із компенсації за невикористану відпустку у кількості 77 днів в сумі 7 619,92 грн. та заробітної плати, за період з серпня 2014 року по січень 2015 року, у сумі 17 506 грн.

28 квітня 2015 року ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення невиплаченої заробітної плати і 30 квітня 2015 року Волноваським районним судом Донецької області видано судовий наказ про стягнення з департаменту охорони здоров'я Донецької обласної державної адміністрації на користь ОСОБА_1 суми нарахованої, але не виплаченої заробітної плати 25 126,02 грн. та судового збору в розмірі 125 грн. 63 коп.

08 червня 2015 року департамент охорони здоров'я Донецької обласної державної адміністрації подав до Волноваського районного суду Донецької області заяву про скасування судового наказу, посилаючись на те, що комунальна лікувально-профілактична установа «Центральна міська лікарня» міста Докучаєвська не є спільною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст, що знаходяться в управлінні обласної ради, та не підпорядкована департаменту, а є комунальною власністю територіальної громади міста Докучаєвська, підпорядкована Докучаєвській міській раді і фінансується із місцевого бюджету міста Докучаєвська.

Відмовляючи департаменту охорони здоров'я Донецької обласної державної адміністрації у скасуванні судового наказу, суд першої інстанції зазначив, що ці обставини не є підставою для скасування судового наказу.

Апеляційний суд не може погодитися з законністю оскаржуваного судового наказу за таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 95 ЦПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених ст. 96 цього Кодексу.

Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 96 ЦПК України, судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення нарахованої, але не виплаченої працівникові суми заробітної плати.

Пунктом 2 ч. 3 ст. 100 ЦПК України визначено, що суд відмовляє у прийнятті заяви про видачу судового наказу, якщо із заяви і поданих документів вбачається спір про право.

За змістом положень ст.ст. 105, 105-1 ЦПК України, при розгляді заяви боржника про скасування судового наказу підлягають перевірці його посилання на обставини, які свідчать про повну або часткову необґрунтованість вимог стягувача, посилання на докази, якими боржник обґрунтовує свої заперечення проти вимог стягувача.

Відповідно до п. 9 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних від 23 грудня 2011 року № 14 «Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження» наявність спору про право (пункт 2 частини третьої статті 100 ЦПК України), яке є підставою для відмови у прийнятті заяви про видачу судового наказу, вирішується суддею у кожному конкретному випадку, виходячи із характеру та обґрунтованості заявленої матеріально-правової вимоги і документів, доданих до заяви. Наявність спору можна встановити відсутністю документів, що підтверджують наявність суб'єктивного права у заявника; документів, що підтверджують порушення суб'єктивного права або документів, що підтверджують виникнення права вимоги. Крім того, мають ураховуватися обставини, якщо із доданих документів вбачається, що боржник заперечує, не визнає або оспорює свій обов'язок перед заявником (кредитором); із доданих документів вбачається пропуск позовної давності.

Як вбачається зі справи, на підтвердження своєї заяви про видачу судового наказу, заявниця не надала доказів того, що вона перебувала у трудових відносинах з департаментом охорони здоров'я Донецької обласної державної адміністрації і що саме ця установа має перед нею заборгованість з виплати заробітної плати та оплати компенсації за невикористану відпустку.

Заперечуючи проти судового рішення, департамент охорони здоров'я Донецької обласної державної адміністрації надав рішення Донецької обласної ради від 25 квітня 2012 року № 6\11-291 «Про внесення змін в рішення обласної ради від 04.03.99 № 23\5-116 «Про делегування повноважень Донецької обласної ради Донецької обласної державної адміністрації по управлінню майном області і про затвердження переліку об'єктів, що знаходиться в управління обласної ради», з якого вбачається, що «Центральна міська лікарня» міста Докучаєвська не входить до переліку об'єктів, що знаходиться в управлінні обласної ради.

Надані ОСОБА_1 до заперечень на апеляційну скаргу рішення обласної ради від 28 січня 2013 року № 6\27-689 «Про обласний бюджет» на 2014 рік та план-графік реалізації у Донецькій області пілотного проекту щодо реформування системи охорони здоров'я на 2013 рік (стан виконання), не мають в собі безперечних фактів, які б вказували на безумовну відповідальність департаменту охорони здоров'я Донецької обласної державної адміністрації за невиплату заявниці заробітної плати. При цьому колегія враховує, що вимоги ОСОБА_1 про стягнення компенсації за невикористану відпустку в сумі 7 619,92 грн. відносяться до періоду 2010-2014 роки.

Таким чином, апеляційний суд дійшов висновку, що у справі відсутні дані про наявність між стягувачем та боржником спірних правовідносин, а подана ОСОБА_1 заява про видачу судового наказу свідчить про наявність спору про право, оскільки боржник заперечує, не визнає та оспорює свій обов'язок перед заявником.

Згідно ст. 309-1 ЦПК України судовий наказ підлягає скасуванню в апеляційному порядку, якщо апеляційний суд встановить відсутність між стягувачем та боржником спірних правовідносин, на основі яких була заявлена вимога, передбачена частиною першою статті 96 цього Кодексу.

За таких обставин, судовий наказ від 30 квітня 2015 року підлягає скасуванню, а ОСОБА_1 слід роз'яснити, що заявлені нею вимоги можуть бути розглянуті в позовному провадженні з додержанням загальних правил щодо пред'явлення позову.

Керуючись ст. ст.307, 309-1 ЦПК України, колегія суддів , -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу департаменту охорони здоров'я Донецької обласної державної адміністрації задовольнити.

Судовий наказ, виданий Волноваським районним судом Донецької області від 30 квітня 2015 року про стягнення з департаменту охорони здоров'я Донецької обласної державної адміністрації на користь ОСОБА_1 суми нарахованої, але не виплаченої заробітної плати, скасувати.

Роз'яснити ОСОБА_1, що заявлені нею вимоги можуть бути розглянуті у позовному провадженні з додержанням загальних правил щодо пред'явлення позову.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає.

Головуючий Л.М. Кочегарова

Судді: Т.Г.Ігнатоля

С.А.Зайцева