Постанова № 50384278, 10.09.2015, Приморський районний суд м. Маріуполя

Справа № 266/2727/15-а

Провадження № 2-а/266/74/15

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2015 року м. Маріуполь

Приморський районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі:

головуючого судді Дзюба М.В.

при секретарі - Петрухіной Т.Л.

з участю представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі міста Маріуполя про визнання протиправним та скасування рішення, зобовязання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому зазначив, що 28 грудня 2014 року помер його батько ОСОБА_4, який мешкав у м. Єнакієве Донецької області. Батько був зареєстрований за адресою ІНФОРМАЦІЯ_1. На час його смерті він проживав разом із батьком та був зареєстрований за тією ж адресою. Останні пять місяців перед смертю батько пенсію не отримував, у звязку із наявністю відповідної Постанови Кабінету міністрів України, яка забороняла виплату пенсій мешканцям окупованих територій. Оскільки батько був особою похилого віку та важко хворою людиною, яка майже не рухалась, він не міг отримати статус переселенця, переїхати з окупованої території та відповідно перевести пенсію до УПФУ за місцем нового проживання. Після смерті батька позивач виїхав із окупованої території та з 13.05.2015 року зареєструвався у м. Маріуполі у Приморському районі по вул. Керченській, 2. 30.06.2015 року він звернувся до УПФУ в Приморському районі м. Маріуполя, за місцем свого проживання та реєстрації, із відповідною заявою про виплату йому недоотриманих батьком сум пенсій. До УПФУ він надав копії та оригінали: свідоцтва про смерть батька, копії паспортів, які підтверджували факт спільного проживання та єдиного місця реєстрації, його свідоцтво про народження (дублікат), довідку внутрішньопереміщенної особи, а також на вимогу УПФУ я надав довідку із місця проживання у м. Єнакієве, хоча відповідно до п.2.26 Постанови Правління ПФУ від 25.11.2005 № 2-1 у даному випадку достатньо було і копії паспортів, у яких є відмітка про єдине місце реєстрації. Проте рішенням УПФУ від 02.07.2015 року у виплаті вказаних сум пенсій йому було відмовлено. Відповідач послався на дві обставини, які на його думку, дають йому підстави відмовити йому у виплаті недоотриманих батьком сум пенсій, а саме: пропуск шестимісячного строку для подачі заяви до УПФУ, та подача неналежного документа, що підтверджує родинні стосунки - свідоцтва про народження. Із вказаним рішенням відповідача він не згодний, вважає його незаконним та таким, що підлягає скасуванню. Дублікат свідоцтва про народження 06.01.2015 року було видано відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Єнакієвського міського управління юстиції у Донецькій області, тобто вказаний дублікат документа було видано органом державної влади України, який створений та діє відповідно до законодавства України. Вказаний документ має усі необхідні реквізити та відповідає усім вимогам законодавства України: дублікат свідоцтва видано на бланку відповідної форми, документ заповнено на українській мові, усі графи документа заповнені, мається підпис керівника органу державної реєстрації, мається печатка органу реєстрації із зображенням Державного гербу України.З приводу пропуску строку, то на думку позивача він його не пропустив з наступних підстав. Кінцевий день строку - 28 червня 2015 року - було святковим днем - Днем Конституції України, який ще й припав на вихідний день - неділю. Тому, відповідно до ч. 3 ст.67 КЗОТ України, наступний робочий день - 29 червня (понеділок) також був вихідним днем. Таким чином, він не міг подати відповідну заяву 28 та 29 червня 2015 року, оскільки вказані дні були святковими днями та працівники УПФУ не працювали. Тому він подав відповідну заяву першого за святами робочого дня, тобто 30 червня 2015 року. Таким чином, він звернувся протягом 6 місяців з дня смерті батька та строк звернення до суду ним не пропущено. У звязку з чим позивач вимушений звернутися до суду і просить скасувати рішення заступника начальника УПФУ в Приморському районі м. Маріуполя №8336/03 від 02 липня 2015 року, визнавши його противоправним, та зобовязати відповідача нарахувати та виплатити йому недоотримані суми пенсій, які належали його батькові ОСОБА_4, відповідно до ч.1 ст.52 Закону України "Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування".

Позивач до суду надав заяву про розгляд справи за його відсутності, за участю його представника ОСОБА_1

Представник позивача ОСОБА_1, що діє на підставі договору про надання юридичної допомоги, в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, надав пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві, зазначивши, що в оскаржуваному рішенні відповідача міститься посилання на ст. 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», однак вказаний закон розповсюджується взагалі лише на територію Автономної республіки Крим та міста Севастополя і жодного відношення до території Донецької області не має. Стосовно пропуску на думку відповідача строку подання заяви, то такий строк не пропущений та позивач звернувся в останній день такого строку як у разі його обчислення у місяцях, так і у разі обчислення у днях. Просив позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача ОСОБА_2, що діє на підставі довіреності, у судовому засіданні позов не визнала з підстав, викладених у запереченнях, просила суд у задоволенні позову відмовити, посилаючись на пропуск позивачем шестимісячного строку для подання відповідної заяви та подання ним неналежного документу, який підтверджує родинні стосунки.

Суд, вислухавши сторони, дослідивши докази по справі в їх сукупності, прийшов до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч. 1 ст. 8 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права і свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Судом встановлено, що позивач з його батьком ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, булизареєстровані та проживали за адресою ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується відмітками у паспортах останніх (а.с. 7, 8).

28 грудня 2014 року ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії І-НО № 914881, виданим Приморським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Маріупольського міського управління юстиції у Донецькій області, 22 травня 2015 року, актовий запис № 490 (а.с. 12).

Згідно свідоцтва про народження, виданого повторно 06 січня 2015 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Єнакіївського міського управління юстиції у Донецькій області, батьком ОСОБА_3, 04 червня 1970 року є ОСОБА_4 (а.с. 16)

Відповідно до довідки від 13.05.2015 року за №1414006032, позивач має статус особи, переміщеної з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, та перемістився з тимчасово окупованої території в м. Маріуполь, вул. Керченська, 2 (а.с. 15).

Згідно зі ст. 52 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, виплачується по місяць смерті включно членам його сім'ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім'ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали. Члени сім'ї, зазначені в частині першій цієї статті, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. У разі відсутності членів сім'ї, зазначених у частині першій цієї статті, або у разі не звернення ними за виплатою вказаної суми в установлений частиною другою цієї статті строк сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, входить до складу спадщини.

З рішення заступника начальника Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі міста Маріуполя від 02 липня 2015 року №8336/03 вбачається, що позивачеві відмовлено у виплаті недоотриманої суми пенсії з підстав пропущення шестимісячного строку звернення та надання свідоцтва про народження, яке видане повторно відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Єнакіївського міського управління юстиції у Донецькій області і тому, на думку відповідача, не дійсним відповідно до ст. 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» (а.с. 9-11).

Стосовно посилання відповідача на пропуск позивачем строку звернення із заявою, то суд вважає його необгрунтованим з наступних підстав.

Статтею 52 Закону України "Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування" встановлений строк звернення за виплатою пенсії померлого пенсіонера - протягом шести місяців. ОСОБА_5 законом не передбачено певного порядку обчислення цього строку.

Відповідно до положень ч.2 ст.101 КАС України процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатись вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.

Батько позивача ОСОБА_4 помер 28 грудня 2014 року, а тому позивач мав право протягом шести місяців після його смерті звернутись до органу Пенсійного Фонду України із відповідною заявою.

Загальновідомим є факт того, що 28 червня є святковим днем - Днем Конституції України, а тому є неробочим для державних установ із п"ятиденним графіком роботи.

Відповідно до ч. 3-5 ст. 241-1 КЗПП України строк, обчислюваний місяцями, закінчується у відповідне число останнього місяця строку. Якщо кінець строку, обчислюваного місяцями, припадає на такий місяць, що відповідного числа не має, то строк закінчується в останній день цього місяця.У разі, коли строки визначаються днями, то їх обчислюють з дня, наступного після того дня, з якого починається строк. Якщо останній день строку припадає на святковий, вихідний або неробочий день, то днем закінчення строку вважається найближчий робочий день.

Оскільки 28 червня 2015 року було святковим днем - Днем Конституції України, а наступний робочий день - 29 червня також був вихідним днем, тому позивач звернувся в останній день строку на таке звернення як у разі обчислення його в днях, так і в місяцях, а тому строк звернення ним не було пропущено.

Щодо ствердження відповідача про неподання належного документа на підтвердження родинного зв"язку, то, на думку суду, приведене відповідачем обгрунтування не грунтується на законі та є безпідставним з огляду на наступне.

Відповідно дост. 3 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», тимчасово окупованою територією визначається: сухопутна територія Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, внутрішні води України цих територій; внутрішні морські води і територіальне море України навколо Кримського півострова, територія виключної (морської) економічної зони України вздовж узбережжя Кримського півострова та прилеглого до узбережжя континентального шельфу України, на які поширюється юрисдикція органів державної влади України відповідно до норм міжнародного права, Конституції та законів України; повітряний простір над територіями, зазначеними у пунктах 1 і 2 цієї частини.

ОСОБА_5 не містить посилання на те, що його дія поширюється на територію Донецької чи будь-якої іншої областей, а тому відмова відповідача у виплаті недоотриманої пенсії з посиланням на нормиЗакону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», в якому прямо передбачено розповсюдження його дії на територію АРК, є безпідставною, оскільки його дія не поширюється на Донецьку область. Окрім того, посилання відповідача у оскаржуваному рішенні на положення ст.9 зазначеного Закону не має відношення до спірних правовідносин, оскільки орган, що видав дублікат свідоцтва, створений відповідно до законодавства України.

Згідно статті 71 КАС Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Виходячи із приведених сторонами доводів та перевіривши підстави прийняття оскаржуваного рішення, суд вважає, що відповідач неправомірно відмовив позивачу у виплаті недоотриманих сум пенсій, які належали його батькові ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, який помер 28 грудня 2014 року, а тому позовні вимоги є обгрнутованими і підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. 52 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», ст. ст.2-15, 11, 17, 18, 19, 71, 79, 86, 159-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства, суд

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_3 задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення заступника начальника Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі міста Маріуполя від 02 липня 2015 року №8336/03 про відмову у виплаті недоотриманої пенсії.

Зобовзати Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі міста Маріуполя нарахувати та виплатити ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, ІПН НОМЕР_1, недоотримані суми пенсій, які належали його батькові ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, ІПН НОМЕР_2, який помер 28 грудня 2014 року, відповідно до ч.1 ст.52 Закону України "Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування".

На постанову може бути подано апеляцію до Донецького апеляційного адміністративного суду через Приморський районний суд міста Маріуполя протягом 10 днів з дня складання в повному обсязі та отримання її копії.

Суддя Дзюба М. В.