Ухвала суду № 50371648, 15.09.2015, Бахмутський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Артемівський міськрайонний суд Донецької області)

Справа № 219/8808/15-ц

Провадження №2-з/219/21/2015

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 вересня 2015року

Суддя Артемівського міськрайонного суду Донецької області Шевченко Л.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Інтерграндкапітал +» про визнання договору майнового лізингу недійсним, стягнення коштів за договором, -

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з позовом про захист прав споживачів, визнання договору майнового лізингу недійсним, стягнення коштів за договором.

В порядку забезпечення позовних вимог, позивач просить накласти арешт на кошти відповідача в сумі 83300 грн. Мотивує заяву тим, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити та зробити неможливим виконання рішення суду.

Оглянувши матеріали справи, вивчивши заяву про забезпечення позову, суд вважає, що вона не підлягає до задоволення, виходячи з таких підстав.

Відповідно до ст. 151 ч. 1,3 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі може вжити заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь- якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Також відповідно до ст. 152 ч.З ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

У роз*ясненнях, викладених у п.4 постанови № 9 Пленуму Пленуму Верховного суду України від 22.12.2006 р. «Про практику застосування цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», зазначено, що вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у звязку із застосуванням відповідних заходів. Приймаючи до уваги, що накладення арешту на розрахунковий рахунок відповідача може спричинити зупинення його діяльності і виконання ним своїх обов*язків перед третіми особами, оскільки позивачем не наведено даних про наявність інших рахунків у відповідача, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про забезпечення позову.

Посилання позивача на те, що відповідач може відчужити все своє майно або перевести всі грошові кошти зі свого рахункового рахунку на інший ґрунтується на припущеннях і не може бути покладено у обґрунтуванні ухвали про забезпечення позову. Крім того, позивачем не заявлялося вимог про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно боржника чи шляхом заборони його відчуження.

В звязку з вищевикладеним, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову.

Одночасно суд роз'яснює, що ця відмова не позбавляє позивача на повторне звернення до суду із заявою про забезпечення позову в порядку встановленому ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 151-153 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

В задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Інтерграндкапітал +» про визнання договору майнового лізингу недійсним, стягнення коштів за договором - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Шевченко Л.В.