Ухвала суду № 50371333, 10.09.2015, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 127/8131/15-ц Провадження № 22-ц/772/2513/2015Головуючий в суді першої інстанції Гуменюк К. П.Категорія 47Доповідач Ковальчук О. В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" вересня 2015 р. м. Вінниця

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Вінницької області в складі :

головуючого: Ковальчука О.В.,

суддів : Медяного В.В., Пащенко Л.В.

при секретарі : Агеєвій Г.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Вінницької міської ради, Виконавчого комітету Вінницької міської ради, ОСОБА_3, за участю третьої особи без самостійних вимог ОСОБА_4, про визнання недійсним рішення Виконавчого комітету Вінницької міської ради та державного акту на право власності на земельну ділянку,

за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 15 липня 2015 року у цій справі, -

В С Т А Н О В И Л А:

10 квітня 2015 року ОСОБА_2 звернувся до суду із вказаним позовом та просив визнати недійсним п. 1.164 рішення виконавчого комітету Вінницької міської ради № 1416 від 25 грудня 1997 року «Про передачу і надання земельних ділянок громадянам у приватну власність і користування» та державний акт на право власності на земельну ділянку від 19 травня 2003 року серія НОМЕР_1, виданий відповідачу ОСОБА_3 на підставі зазначеного рішення. Свої вимоги мотивував тим, що відповідач ОСОБА_3 є одноосібним власником земельної ділянки площею 0,0927 га по АДРЕСА_1 для будівництва і обслуговування житлового будинку господарських будівель та споруд, яка оспорюваним рішенням була передана безоплатно у приватну власність останній. На зазначеній земельній ділянці розташоване нерухоме майно, що належить на праві приватної власності позивачу ОСОБА_2 - 47/100 частини житлового будинку. Рішенням Ленінського районного суду м. Вінниці від 27 лютого 2012 року у справі № 212/1088/2012 за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про визнання частково недійсним свідоцтва про право власності, визнання частини у праві власності було визнано частково недійсним рішення Ленінської районної Ради народних депутатів м. Вінниці № 87 від 13 березня 1991 року та недійсним, видане на його підставі ОСОБА_3, свідоцтво НОМЕР_2 від 13 червня 1991 року на право власності на будинок по АДРЕСА_1. Визнано за ОСОБА_4 право власності на 47/100 часток будинковолодіння, розташованого за вказаною вище адресую, а за ОСОБА_3 - 53/100. Проте, відповідач ОСОБА_3 при зверненні у 1997 році до виконавчого комітету Вінницької міської ради, приховала факт існування правовідносин із спільної власності на будинок по АДРЕСА_1, в м. Вінниці, що призвело до порушення у 1997 році виконавчим комітетом Вінницької міської ради права спільної власності ОСОБА_4 на земельну ділянку. В подальшому, саме такі протиправні дії відповідачів перешкодили ОСОБА_4 в реалізації свого права на землю, а також позбавили права на землю позивача ОСОБА_2, тому він просив визнати недійсним рішення виконавчого комітету Вінницької міської ради від 25 грудня 1997 року № 1416 у частині передачі у власність ОСОБА_3 вказаної земельної ділянки та державного акту на підставі ст. 230 ЦК України (правові наслідки вчинення правочину під впливом обману).

Вінницького міського суду Вінницької області від 15 липня 2015 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись із ухваленим рішенням, позивач, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, в апеляційній скарзі просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким вказаний позов задовольнити.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Судом встановлено, відповідно до п. 1.164. рішення виконавчого комітету Вінницької міської ради № 1416 від 25 грудня 1997 року «Про передачу і надання земельних ділянок громадянам у приватну власність і користування» ОСОБА_3 безоплатно передано у приватну власність земельну ділянку для будівництва і обслуговування житлових будинків, розташованої по АДРЕСА_1, площею 938 кв.м. згідно з рішенням від 16 квітня 1991 року № 108 (а.с. 78).

Дане рішення було прийнято на підставі заяви ОСОБА_3 від 4 грудня 1997 року (а.с. 79), довідки Вінницького обласного об'єднаного бюро технічної інвентаризації від 28 листопада 1997 року (а.с. 80), довідок голови квартального комітету щодо погодження суміжних меж (а.с. 81,82), свідоцтва № НОМЕР_2 про право приватної власності, виданого 13 червня 1991 року Ленінським райвиконкомом м. Вінниці, на домоволодіння, розташоване в АДРЕСА_1 (а.с. 83) та план - схеми земельної ділянки, виданої управлінням архітектури та містобудування м. Вінниці 15 травня 1991 року, яка була закріплена в постійне користування ОСОБА_5, площею 938 кв.м. по АДРЕСА_1 на підставі рішення міськвиконкому № 108 від 16 квітня 1991 року (а.с. 84).

Відповідно до п. 2.8. рішення виконавчого комітету Вінницької міської ради № 108 від 16 квітня 1991 року «Про впорядкування та закріплення земельних ділянок в індивідуальній забудові» за ОСОБА_5 було закріплено земельну ділянку по АДРЕСА_1, площею 938 кв.м. в постійне користування (а.с. 168, 169).

На підставі оспорюваного рішення виконавчого комітету Вінницької міської ради № 1416 від 25 грудня 1997 року, 19 травня 2003 року ОСОБА_3 було видано Державний акт серія НОМЕР_1 про право власності на земельну ділянку по АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (а.с. 201).

Рішенням Ленінського районного суду м. Вінниці від 27 лютого 2012 року, ухваленим у справі № 212/1088/2012 за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про визнання частково недійсним свідоцтва про право власності та визнання частини у праві приватної власності, визнано частково недійсним рішення Ленінської районної ради народних депутатів м. Вінниці № 87 від 13 березня 1991 року та недійсним видане на його підставі ОСОБА_3 Свідоцтво № НОМЕР_2 від 13 червня 1991 року на право власності на будинок по АДРЕСА_1. За ОСОБА_4 визнано право власності на 47/100 часток будинковолодіння по АДРЕСА_1, а за ОСОБА_3, - 53/100 часток (а.с. 188, 189).

16 квітня 2013 року позивач ОСОБА_2 за договором купівлі-продажу частини житлового будинку, посвідченого Курановою О.О., приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Вінницької області, набув право власності на 47/100 частин житлового будинку по АДРЕСА_1 (а.с. 21, 22).

Право власності на зазначену частину будинку було зареєстровано у встановленому законом порядку, що підтверджується відповідним витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (а.с. 25).

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, встановивши вказані обставини справи, керуючись статтями 17, 120, 152 ЗК України, статтями 182, 202, 334, 377 ЦК України, Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», Декретом Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року № 15-92 «Про приватизацію земельних ділянок», Порядком передачі земельних ділянок у приватну власність громадянам України, затвердженого наказом Держкомзему № 10 від 15 лютого 1993 року, Інструкцією «Про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право приватної власності на землю, право колективної власності на землю, право власності на землю і право постійного користування землею, договорів на право тимчасового користування землею», затвердженої наказом Держкомзему України від 4 травня 1999 року № 43, дійшов вірного висновку про відмову у задоволенні позову. Рішення виконавчого комітету Вінницької міської ради № 1416 від 25 грудня 1997 року не є правочином у розумінні статті 202 ЦК України, а є правовим актом органу місцевого самоврядування, тому визнання його недійсним із застосуванням правового механізму, який застосовується до правочинів, зокрема визнання його недійсним, як вчиненого під впливом обману, не ґрунтується на вимогах закону. Позивачем не доведено належними засобами доказування свої вимоги й яким чином рішення виконавчого комітету Вінницької міської ради № 1416 від 25 грудня 1997 року «Про передачу і надання земельних ділянок громадянам у приватну власність і користування» та державний акт на право власності на земельну ділянку від 19 травня 2003 року серія НОМЕР_1, виданий відповідачу ОСОБА_3, порушує його права як особи, яка набула права власності на частину будинковолодіння після прийняття оскаржуваного ним рішення виконкому та видачі державного акта.

Колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги, які зводяться до індивідуального тлумачення норм права та до іншої оцінки доказів, ніж зроблена судом, однак висновків суду не спростовують, а тому відповідно до положень ст. 308 ЦПК України вказану апеляційну скаргу слід відхилити, а рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 15 липня 2015 року - залишити без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 303, 308, 314, 315, 319, 324, 325 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити, рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 15 липня 2015 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

На ухвалу може бути подана касаційна скарга до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий : О.В. Ковальчук

Судді : В.В. Медяний

Л.В.Пащенко