Ухвала суду № 50363777, 15.09.2015, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа № 760/17011/15-ц

Провадження № 2/760/7303/15

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

15 вересня 2015 року м. Київ

Суддя Солом'янського районного суду м. Києва Шевченко Л. В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Дев'ятої Київської державної нотаріальної контори про визнання постанови протиправною та зобов'язання вчинити дії,

в с т а н о в и в:

09.09.2015 ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Дев'ятої Київської державної нотаріальної контори про визнання постанови протиправною та зобов'язання вчинити дії.

Позовна заява не відповідає вимогам, встановленим статтями 119, 120 ЦПК.

У пункті 7 постанови № 2 від 12.06.2009 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» Пленум Верховного Суду України роз'яснив, що «позовна заява подається до суду в письмовій формі і за змістом повинна відповідати вимогам статті 119 ЦПК. У зв'язку з цим суди мають звертати особливу увагу, зокрема, на те, що у позовній заяві повинні не лише міститися позовні вимоги, а й бути викладенні обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і зазначені докази, що підтверджують кожну обставину».

Так, ОСОБА_1 звернулася до суду в порядку цивільного судочинства, однак вказала, що поданий нею позов є адміністративним. Суд в порядку цивільного судочинства може вирішувати лише цивільні позови, тому ОСОБА_1 необхідно визначитися чи поданий нею позов є цивільним чи адміністративним.

Відповідно до частини першої статті 26 ЦПК «у справах позовного провадження особами, які беруть участь у справі, є сторони, треті особи, представники сторін та третіх осіб».

Згідно з частиною першою статті 30 ЦПК «сторонами у цивільному процесі є позивач і відповідач».

У позовній заяві особами, які беруть участь у справі, зазначено: скаржник, зацікавлена особа. Це не відповідає вищезазначеним правовим нормам і суперечить статті 119 ЦПК.

Обставини, якими ОСОБА_1 обґрунтовує позовні вимоги, носять суперечливий характер. Так, ОСОБА_1 вважає, що набула право власності на земельну ділянку площею 0,0833 га, що знаходиться у м. Києві, по АДРЕСА_1, в порядку спадкування після смерті її брата ОСОБА_2 Однак, у тексті позовної заяви ОСОБА_1 неодноразово зазначає, що ОСОБА_2 продав, а ОСОБА_3 купив зазначену земельну ділянку, що оформлено нотаріально посвідченим договором.

Таким чином, ОСОБА_1 необхідно обґрунтувати підстави, з яких їй належить право власності на земельну ділянку в порядку спадкування, та зазначити докази на підтвердження цих обставин. Це необхідно для визначення фактів, які мають юридичне значення, та норм права, що потенційно можуть бути застосовані у справі.

Враховуючи принцип диспозитивності, суд обмежений у можливості виявляти свою ініціативу. Суд зобов'язаний вирішувати спори лише в межах заявлених фізичними чи юридичними особами вимог і на підставі поданих сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, доказів. Таким чином, суд позбавлений можливості визначити норми матеріального права, якими регулюються відповідні відносини, та на підставі цих норм вирішити справу.

Визначаючи зміст позовних вимог, ОСОБА_1 зазначила, що просить визнати протиправною постанову Дев'ятої Київської державної нотаріальної контори від 26.08.2015 про відмову про внесення змін до Свідоцтва про право власності на нерухоме майно - земельну ділянку, індексаційний номер 36748486, по АДРЕСА_1 в м. Києві щодо зміни власника по процедурі спадщини з ОСОБА_2 на ОСОБА_1, а також зобов'язати Дев'яту Київську державну нотаріальну контору здійснити внесення змін в Свідоцтво про право власності на нерухоме майно - земельну ділянку, індексаційний номер 36748486, по АДРЕСА_1 в м. Києві щодо зміни власника по процедурі спадщини з ОСОБА_2 на ОСОБА_1

Однак, з доданих до позовної заяви документів випливає, що 26.08.2015 була прийнята постанова про відмову у вчиненні нотаріальної дії, а не постанова про відмову про внесення змін до Свідоцтва про право власності на нерухоме майно.

Стаття 34 Закону України «Про нотаріат» визначає нотаріальні дії, які вчиняють нотаріуси, однією з яких є видача свідоцтва про право на спадщину.

Отже, законодавець не наділив нотаріуса повноваженнями вносити зміни до Свідоцтва про право власності на нерухоме майно щодо зміни власника по процедурі спадщини.

Таким чином, ОСОБА_1 належить привести свої позовні вимоги відповідно до вимог чинного законодавства та обрати спосіб захисту порушеного права, передбачений статтею 16 ЦК.

У позовній заяві міститься дві позовні вимоги немайнового характеру. Подаючи позов, ОСОБА_1 сплатила судовий збір у розмірі 487,2 грн., тобто за одну позовну вимогу.

Відповідно до абзацу другого частини третьої статті 6 Закону України «Про судовий збір» у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Отже, ОСОБА_1 належить доплатити судовий збір у розмірі 487,2 грн.

Реквізитами для сплати судового збору є: розрахунковий рахунок № 31212206700010, утримувач коштів ГУДКСУ у Солом'янському районі м. Києва, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38050812, банк отримувача: ГУ ДК у м. Києві, код банку отримувача (МФО) 820019, код класифікації доходів бюджету 22030001, призначення платежу 22030001; 050, «судовий збір».

Крім того, у порушення вимог частини першої статті 120 ЦПК ОСОБА_1 не надала копії позовної заяви та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Згідно з частиною першою статті 121 ЦПК «суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали».

Враховуючи вищезазначене, позовну заяву належить залишити без руху, встановивши спосіб усунення недоліків шляхом подання нової, належним чином оформленої, позовної заяви, її копій та копій документів, що додаються до неї, відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі, а також належного доказу сплати судового збору.

Керуючись статтями 119, 120, 121 ЦПК, суддя

у х в а л и в:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Дев'ятої Київської державної нотаріальної контори про визнання постанови протиправною та зобов'язання вчинити дії - залишити без руху.

Надати строк для усунення недоліків - три дні з дня отримання копії ухвали.

Роз'яснити, що у разі невиконання вимог, зазначених в ухвалі, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Л. В. Шевченко