Ухвала суду № 50360818, 04.09.2015, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/16641/15-ц

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

"04" вересня 2015 р. суддя Дніпровського районного суду м. Києва Катющенко В.П. перевіривши виконання вимог ст.ст. 119, 120 Цивільного процесуального кодексу України за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про звернення стягнення на нерухоме майно,-

В С Т А Н О В И В :

31 серпня 2015 року до Дніпровського районного суду м. Києва надійшов позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про звернення стягнення на нерухоме майно.

03 вересня 2015 року вказану позовну заяву було передано в провадження судді Катющенко В.П. в порядку визначеному ст. 11-1, ч.1 ст. 118 Цивільного процесуального кодексу України.

Відповідно до статті 1 Цивільного процесуального кодексу України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільний справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до п.п. 2, 3, 5, 6 ч.2 ст. 119 Цивільного процесуального кодексу України, в позовній заяві повинні бути зазначені: ім'я (найменування) позивача і відповідача, а також ім'я представника позивача, якщо позовна заява подається представником, їх місце проживання (перебування) або місцезнаходження, поштовий індекс, номери засобів зв'язку, якщо такі відомі; зміст позовних вимог; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначені докази, що підтверджують кожну обставину, якою позивач обґрунтовує свої вимоги, наявність підстав для звільнення від доказування. Відповідно до частини четвертою цієї ж статті, позовна заява повинна відповідати іншим вимогам, встановленим законом.

Як вбачається із заявлених позовних вимог, позивач просить суд: звернути стягнення з ОСОБА_2 заборгованості за договором позики яка становить 840 000 гривень 00 копійок на майно, а саме приміщення приймального пункту хімчистки, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, площею 85,9 кв.м., ідеальна частка якого 96/100 (від нежилих приміщень площею 89,3 кв.м.) в рахунок повного погашення заборгованості за договором позики, шляхом визнання права власності на майно, а саме приміщення приймального пункту хімчистки, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, площею 85,9 кв.м., ідеальна частка якого 96/100 (від нежилих приміщень площею 89,3 кв.м.), що належить ОСОБА_2 за ОСОБА_1; визнати право власності на нерухоме майно, а саме приміщення приймального пункту хімчистки, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, площею 85,9 кв.м., ідеальна частка якого 96/100 (від нежилих приміщень площею 89,3 кв.м., за ОСОБА_1

В обґрунтування заявлених позовних вимог, позивач посилається на те, що рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 18 лютого 2015 року було стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором позики від 06 лютого 2013 року у розмірі 840 000 гривень та понесені судові витрати у розмірі 3654 гривень. За для уникнення примусового виконання рішення Оболонського районного суду м. Києва, 24 березня 2015 року між позивачем та відповідачем було підписано мирову угоду. Відповідач не виконав своїх обов'язків та уникає зустрічей для обговорення обставин, що склалися.

Разом з тим, позивачем у поданій позовній заяві не наведено нормативно-правового обґрунтування заявлених позовних вимог в частині звернення стягнення на майно, що належить на праві власності відповідачу. Крім того, матеріали позовної заяви також не містять відомостей про належність майна, на яке просить звернути стягнення позивач, на праві власності відповідачу ОСОБА_2

Статтею 372 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що мирова угода, укладена між сторонами, або відмова стягувача від примусового виконання в процесі виконання рішення подається в письмовій формі державному виконавцеві, який не пізніше триденного строку передає її до суду за місцем виконання рішення для визнання. За результатами розгляду мирової угоди або відмови від примусового виконання суд постановляє ухвалу відповідно до положень цього Кодексу.

Таким чином, з викладеного вбачається, що мирова угода, укладена між стягувачем та боржником після постановлення відповідного рішення суду має бути затверджена судом, що видав відповідний виконавчий лист про стягнення боргу.

В той же час, матеріали позовної заяви не містять як відомостей щодо затвердження судом мирової угоди, укладеної 27 березня 2015 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, так і відомостей, що на підставі ухваленого судового рішення було відкрито відповідне виконавче провадження щодо примусового виконання рішення суду, в процесі виконання якого сторонами було укладено мирову угоду. Крім того, позивачем до матеріалів позовної заяви було додано копію вступної та резолютивної частини рішення Оболонського районного суду м. Києва від 18 лютого 2015 року про стягнення з відповідача суми боргу на користь позивача. При цьому, згідно відмітки, проставленої на копії вказаного рішення, останнє було отримано позивачем із відміткою як таке, що не набрало законної сили.

Також, у випадку невиконання затвердженої судом мирової угоди, стягувач наділений правом звернення до відповідного органу державної виконавчої служби щодо примусового виконання мирової угоди. В той же час, до матеріалів позовної заяви не додано відомостей про звернення позивача до відповідного органу державної виконавчої служби щодо примусового виконання затвердженої мирової угоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 120 Цивільного процесуального кодексу України, позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.

Разом з тим, позивачем до позовної заяви не було додано додатків до позовної заяви відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ч.1 ст. 121 Цивільного процесуального кодексу України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 цього Кодексу, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає тому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали.

За таких обставин, суд приходить до висновку, про необхідність залишення позовної заяви без руху та надати строк позивачу для усунення зазначених в ухвалі недоліків.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 1, 119, 120, 121, 210 Цивільного процесуального кодексу України, -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про звернення стягнення на нерухоме майно, залишити без руху.

Надати можливість позивачу виправити недоліки в строк не більше ніж три дні з дня отримання позивачем ухвали, про що у вказаний термін надати суду документальні підтвердження.

Попередити, що у випадку не виконання вимог цієї ухвали, позовна заява буде вважатися неподаною та підлягає поверненню.

Суддя: