Постанова № 5035753, 23.09.2009, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 Вн. № 7/3601

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

23.09.2009 р.           15:20           № 2а-3601/09/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Арсірія Р.О. при секретарі судового засідання Поліщук О.А. вирішив адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "НВ"

до Державної податкової адміністрації у Київській області Державної податкової інспекції у Печерському районі м.Києва провизнання нечинними рішення №14322305, №14332305 від 09.10.2008р.

За участю представників сторін:

від позивача Скуртул К.А. –представник за довіреністю

від відповідача - 1Діанов О.І. –представник за довіреністю

від відповідача - 2Бевз В.І. –представник за довіреністю

Товариство з обмеженою відповідальністю «НВ»звернулося в суд з позовами про визнання незаконним акту перевірки Державної податкової адміністрації у Київській області від 15.09.2008 р., нечинними рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва від 09.10.2008 р. року № 14322305, № 14332305 про застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Позовні вимоги мотивовані тим, що, на думку позивача, відповідачами порушуючи вимоги Закону України "Про державну податкову службу в україні" було проведено незаконну перевірку та винесено нечинні рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 09.10.2008 р. року № 14322305, № 14332305.

Відповідачі проти задоволення позову заперечують, вважають свої рішення обґрунтованими і прийнятими без порушення чинного законодавства в результаті перевірки, яка свідчать про порушення позивачем положень Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сферах торгівлі, громадського харчування та послуг".

За результатами розгляду документів і матеріалів поданих сторонами, пояснень їхніх представників, Окружний адміністративний суд м. Києва, встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "НВ" зареєстроване Печерською районною у місті Києві державною адміністрацією 17.03.2003 р. (код ЄДРПОУ 31087155), є платником податків.

Державною податковою адміністрацією у Київській області була проведена перевірка за дотриманням суб’єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій Товариства з обмеженою відповідальністю "НВ", що розташоване за адресою: м. Васильків, вул. Грушевського, 10, в результаті якої було складено акт від 15.09.2008 р. № 002573, яким зафіксовано порушення вимог податкового законодавства України, а саме: п. 1, 2, 3, 13 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сферах торгівлі, громадського харчування та послуг", п. 9.5 ст. 9 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" та п. 2.6. Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, за які, п. 1 ст. 17 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сферах торгівлі, громадського харчування та послуг" та абз. 3 ст. 1 Указу Президента України "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм регулювання обігу готівки" передбачена відповідальність у вигляді штрафних (фінансових) санкцій.

Таким чином, на думку відповідача-2, застосування штрафних (фінансових) санкцій по відношенню до позивача на підставі рішень від 09.10.2008 р. № 14322305 у розмірі 43890,00 грн. (п’ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг) 25 гральними автоматами) та № 14332305 у розмірі 27515,00 грн. (за витрачання готівки з виручки від реалізації продукції (робіт, послуг) та інших касових надходжень (крім коштів, отриманих із кас установ банків) на виплати, що пов’язані з оплатою праці (за винятком екстрених (невідкладних) обставин - соціальних виплат громадянам на поховання, допомоги при народженні дитини, одиноким та багатодітним матерям, на лікування в разі хвороби, компенсацій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи), за наявності податкової заборгованості) є повністю обґрунтованими і відповідають чинному законодавству України.

Відповідно до вимог п.1, 2, 3 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", суб’єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій формі при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій, включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій, з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок; видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції.

Відповідачем-1 було встановлено, що позивачем використовуються гральні автомати без спеціальних фіскальних пристроїв в кожному з них. При цьому, в акті перевірки зазначено, що позивачем надаються послуги у сфері грального бізнесу 25 гральними автоматами та електронною рулеткою, які не приведені у фіскальний режим та незареєстровані в податкових органах, а також встановлено факт незастосування реєстратора розрахункових операцій.

Відповідно до Порядку реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів розрахункових операцій за товар (послуги), затвердженого Державною податковою адміністрацією України від 01.12.2000 р. № 614, до реєстрації приймаються лише ті моделі реєстраторів розрахункових операцій, які включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій, в межах терміну їх служби, який визначений технічною документацією. Рішення про включення відповідних моделей до Держаного реєстру розрахункових операцій, згідно Положення про Державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29.08.2002 р. 1315, приймається Державною податковою адміністрацією України за наявності позитивного висновку технічної комісії про його відповідність державним стандартам. До таких моделей відносяться: електронний контрольно-касовий апарат, електронний контрольно-касовий реєстратор, комп’ютерно-касова система, електронний таксометр, автомат з продажу товарів (послуг) тощо. В зазначеному переліку гральний автомат, як реєстратор розрахункових операцій, відсутній. Гральний автомат взагалі не призначений для реєстрації розрахункових операцій, не має ознак реєстратора розрахункових операцій, оскільки не оснащений фіскальною пам’яттю або відповідним програмно-технічним комплексом та не внесений до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій.

У той же час, до позивача застосовано штрафні санкції за не проведення операцій через розрахунково-касовий апарат. Як вбачається з акту перевірки, представниками податкового органу, що проводив перевірку, зроблено дві ставки по 500,00 грн. та 500,00 грн. та отримано після гри кошти 510,00 грн. та 450,00 грн., що в сумі становить 1960,00 грн. і, з позиції відповідачів, стало базою для застосування штрафних санкцій за п. 1 ст. 17 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сферах торгівлі, громадського харчування та послуг".

Такі висновки та розрахунки є хибними , оскільки реєстратор розрахункових операцій застосовується при надані послуг. Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов’язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов’язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. При цьому, вважати, що при перевірці позивача, ним була надана послуга на 1960,00 грн. підстав немає, а отже, висновки акту про застосування штрафу у п’ятикратному розмірі вартості наданих послуг є такі, що не відповідають дійсності.

Отже, суд дійшов висновку, що застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій, передбачених п. 1 ст. 17 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сферах торгівлі, громадського харчування та послуг" є необґрунтованим та таким, що не відповідає вимогам зазначеного закону.

Слід також зазначити, що застосування відповідачем-2 до позивача передбачених абз. 3 ст. 1 Указу Президента України "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм регулювання обігу готівки" штрафних (фінансових) санкції за порушення п. 2.6. Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 р. № 637, є необґрунтованим та таким, що не відповідає дійсності виходячи з наступного.

Відповідно до п. 2.6. Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися. У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків реєстратора розрахункових операцій. За не оприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки, згідно абз. 2 ст. 1 Указу Президента України "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм регулювання обігу готівки", застосовуються штрафні (фінансові) санкції у п’ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.

Дослідженим в судовому засіданні актом встановлено, що невідповідність готівки на місті проведення розрахунків склала 5090,00 грн. (п. 2.2.13 акту). У той же час, в тексті акту зазначені випадки, які, на думку перевіряючих, свідчать про неповне оподаткування готівки. У той же час а тексті акту лише перелічені фіскальні чеки, підсумкова сума та розрахунок відсутні.

Таким чином розмір вказаних в акті сум не збігається з розміром штрафу, який накладено згідно оскаржуваного рішення. На пропозицію суду надати пояснення та розрахунки застосованих штрафних санкцій, відповідач-2 не відреагував посилаючись на акт перевірки, що міститься у матеріалах справи як на єдиний доказ –підставу винесеногорішення.

Відповідно до ч. 2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідач-2 по справі, як суб’єкт владних повноважень, не виконав покладеного на нього обов’язку щодо доказування правомірності прийнятих ним оспорюваних рішень.

Отже, рішення відповідача-2 про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 09.10.2008 р. № 14332305 у розмірі 27515,00 грн. згідно абз. 3 ст. 1 Указу Президента України "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм регулювання обігу готівки"

(за витрачання готівки з виручки від реалізації продукції (робіт, послуг) та інших касових надходжень (крім коштів, отриманих із кас установ банків) на виплати, що пов’язані з оплатою праці (за винятком екстрених (невідкладних) обставин - соціальних виплат громадянам на поховання, допомоги при народженні дитини, одиноким та багатодітним матерям, на лікування в разі хвороби, компенсацій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи), за наявності податкової заборгованості) є помилковим та підлягає скасуванню.

Враховуючи обставини справи та наявні докази, прийняті відповідачем-2 рішення, на підставі яких були нараховані штрафні (фінансові) санкції, є помилковими та такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства України. За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги про визнання нечинними та скасування рішень відповідача-2 про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 09.10.2008 р. № 14322305, № 14332305 є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Вимог ж позивача щодо визнання незаконним акту перевірки відповідача-1 від 15.09.2008 р. задоволенню не підлягають, оскільки ухвалою суду від 23.09.2009 року закрито провадження в частині заявлених позовних вимог.

Відповідно до ч.1 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України. Аналогічна норма закріплена і в ч.2 ст.19 Конституції України.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Враховуючи вищезазначене, суд всебічно, повно та об’єктивно, за правилами, встановленими ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України, перевіривши наявні у справі докази та заслухавши пояснення представників сторін по справі, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Зважаючи на вищевикладене та керуючись ст. ст. 69-71, 94, 97, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "НВ" задовольнити частково.

Визнати нечинними та скасувати рішення ДПІ у Печерському районі м. Києва про застосування штрафних (фінансових) санкцій форми "С" №14322305, № 14332305 від 09жовтня 2008 року.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

          Повний текст постанови виготовлено та підписано 05.10.2009 р.

Суддя                                                                                 Арсірій Р.О.