Ухвала суду № 50351731, 09.09.2015, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________

Провадження № 22ц/790/6731/15 Головуючий 1 інст. - Поліщук Т.В.

Справа № 643/9118/14-ц

Категорія : договірні Доповідач - Черкасов В.В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 вересня 2015 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі :

головуючого судді - Черкасова В.В.

суддів - Бобровський В.В., Кокоші В.В,

за участю секретаря - Каплоух Н.Б.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м.Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1

на рішення Московського районного суду м.Харкова від 12 серпня 2015 року

по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Харківського міського управління юстиції, за участю третіх осіб - Комунального підприємства «Харківське міське бюро технічної інвентаризації», приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Тонкої М.О., приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Грішакової О.В. про застосування наслідків недійсності правочину, -

В С Т А Н О В И Л А:

У червні 2014 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, Харківського міського управління юстиції, за участю третіх осіб - Комунального підприємства «Харківське міське бюро технічної інвентаризації», приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Тонкої М.О., приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Грішакової О.В. про застосування наслідків недійсності правочину.

В обгрунтування позовних вимог ОСОБА_1 вказував, що рішенням Московського районного суду міста Харкова від 16 січня 2012 року визнано договір дарування квартири АДРЕСА_1, укладений 04 березня 2010 року між ОСОБА_2 і ОСОБА_5, посвідчений приватним нотаріусом, -недійсним. Додатковим рішенням цього суду від 25 жовтня 2012 року ухвалено про зобов'язання міскБТІ м. Харкова анулювати право власності за ОСОБА_5, поновивши право власності на квартиру АДРЕСА_1 за ОСОБА_2. Рішення набрали законної сили. Вказує, що визнання договору дарування від 04 березня 2010 року недійсним зумовлює нечинність з моменту його вчинення всіх юридичних дій та фактів, підставою вчинення яких був спірний договір дарування. Змінені відомості до відповідних записів Реєстру прав власності на нерухоме майно, зокрема, щодо власника квартири та щодо підстави виникнення права власності на квартиру, є не чинними. Вважає, що у зв'язку зі змінами на законодавчому рівні процедури реєстрації прав власності, підлягають застосуванню наслідки недійсності правочину.

Тому, ОСОБА_1, з урахуванням уточнених позовних вимог, просив суд застосувати наслідки недійсності договору дарування від 04.03.2010 року квартири АДРЕСА_1, визнати скасованим рішення реєстратора КП «ХМБТІ» від 26 березня 2010 року про держану реєстрацію права власності, визнати дійсним рішення реєстратора КП «ХМБТІ» від 11.06.2001 року про держану реєстрацію права власності, зобов'язати Реєстраційну службу Харківського міського управління юстиції перенести відомості запису № П-5-56383 в книзі №1 Реєстру прав власності на нерухоме майно, здійсненого на підставі рішення від 11.06.2001 року з наявними відомостями записів щодо обтяження нерухомого майна.

Рішенням Московського районного суду м.Харкова від 12 серпня 2015 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 ставить питання про скасування рішення суду першої інстанції з ухваленням нового рішення по суті позовних вимог, яким задовольнити його вимоги у повному обсязі.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги заявник посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вказує, що визнання договору дарування від 04 березня 2010 року недійсним з моменту його вчинення зумовлює не чинність всіх юридичних дій та фактів, підставою вчинення яких був спірний договір. Тому, змінені відомості до записів Реєстру прав власності на нерухоме майно, зокрема щодо власника квартири та щодо підстави виникнення права власності на квартиру, - є не чинними.

Колегія суддів, перевіривши матеріали справи, заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення осіб, які приймали участь у справі, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення районного суду у відповідності до ст. 303 ЦПК України в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених у суді першої інстанції, знаходить апеляційну скаргу не підлягаючою задоволенню.

При цьому колегія суддів виходить з наступного.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з безпідставності та необґрунтованості позовних вимог.

Такі висновки суду першої інстанції колегія суддів вважає правильними.

Судом встановлено та підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, що на підставі рішення Московського районного суду м.Харкова від 16 січня 2012 року визнано недійсним договір дарування квартири АДРЕСА_1, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_5 04 березня 2010 року. (а.с.8-10 т.1).

Додатковим рішенням Московського районного суду м.Харкова від 25 жовтня 2012 року застосовані наслідки недійсності договору дарування від 04 березня 2010 року; зобов'язано міськ БТІ м.Харкова анулювати право власності за ОСОБА_5, поновивши право власності на квартиру АДРЕСА_1 за ОСОБА_2.(а.с.17 т.1).

Відповідно до п. п 4, 5, 6, 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06 листопада 2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» судам відповідно до статті 215 ЦК України необхідно розмежовувати види недійсності правочинів: нікчемні правочини - якщо їх недійсність встановлена законом (частина перша статті 219, частина перша статті 220, частина перша статті 224 тощо), та оспорювані - якщо їх недійсність прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує їх дійсність на підставах, встановлених законом (частина друга статті 222, частина друга статті 223, частина перша статті 225 ЦК України тощо).

Нікчемний правочин є недійсним через невідповідність його вимогам закону та не потребує визнання його таким судом. Оспорюваний правочин може бути визнаний недійсним лише за рішенням суду.

Відповідно до статей 215 та 216 ЦК України суди розглядають справи за позовами: про визнання оспорюваного правочину недійсним і застосування наслідків його недійсності, про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину.

Вимога про встановлення нікчемності правочину підлягає розгляду в разі наявності відповідного спору. Такий позов може пред'являтися окремо, без застосування наслідків недійсності нікчемного правочину. У цьому разі в резолютивній частині судового рішення суд вказує про нікчемність правочину або відмову в цьому.

Вимога про застосування наслідків недійсності правочину може бути заявлена як одночасно з вимогою про визнання оспорюваного правочину недійсним, так і у вигляді самостійної вимоги в разі нікчемності правочину та наявності рішення суду про визнання правочину недійсним. Наслідком визнання правочину (договору) недійсним не може бути його розірвання, оскільки це взаємовиключні вимоги.

Якщо позивач посилається на нікчемність правочину для обґрунтування іншої заявленої вимоги, суд не вправі посилатися на відсутність судового рішення про встановлення нікчемності правочину, а повинен дати оцінку таким доводам позивача.

Відповідно до статей 215 та 216 ЦК України вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним та про застосування наслідків його недійсності, а також вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину.

Вимоги про визнання оспорюваного правочину недійсним і застосування наслідків його недійсності, про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину розглядаються у позовному провадженні в порядку цивільного судочинства відповідно до вимог статті 15 ЦПК України.

Згідно Закону України « Про Державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» записи до Державного реєстру речових прав вносяться на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень. У разі скасування, на підставі рішення суду, рішення про державну реєстрацію прав до Державного реєстру прав вносяться записи про скасування державної реєстрації прав.

Із змісту вищевказаного Закону слідує, що записи про скасування державної реєстрації прав проводиться на підставі рішення суду.

Порядком прийняття і розгляду заяв про внесення змін до записів, внесення записів про скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме тайно та їх обтяжень та скасування записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністертства юстиції України від 12.12.2011 3 3502/5 передбачено, що для внесення змін до записів, внесення записів про скасування державної реєстрації прав та скасування записів Державного реєстру прав заявник подає органу державної реєстрації прав, державним реєстратором якого було проведено державну реєстрацію прав, або нотаріусу, яким проведено державну реєстрацію прав, заяву та документи, визначені цим Порядком. Для внесення змін до записів Державного реєстру прав у зв'язку зі зміною відомостей про нерухоме майно, право власності та суб'єкта (суб'єктів) цього права, інші речові права та суб'єкта (суб'єктів) цих прав, обтяження прав на нерухоме майно та суб'єкта (суб'єктів) цих прав, що містяться у Державному реєстрі прав, які не пов'язані з проведенням державної реєстрації прав, заявник подає документ, що є підставою для зміни відомостей, копії документів, визначених у пункті 2.3 цього розділу, та документ про внесення плати за внесення змін до запису Державного реєстру прав. Для внесення записів про скасування державної реєстрації прав, скасування записів Державного реєстру прав заявник подає рішення суду про скасування рішення державного реєстратора, що набрало законної сили, та копії документів, визначених у пункті 2.3 цього розділу.

Матеріали справи свідчать, що рішенням Московського районного суду м. Харкова від 21.08.2013 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_6 до ОСОБА_2, ОСОБА_5, Приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Тонкої М.О., треті особи КП «Харківське міське БТІ», Реєстраційна служба Харківського міського управління юстиції. Державне підприємство «Інформаційний центр «Міністерства юстиції України», Московський РВ ХМУ ГУ МВС України в Харківській області про визнання недійсним договору дарування квартири та застосування правових наслідків визнання недійсним договору дарування квартири відмовлено. Рішення набрало законної сили (т. 1 а.с. 32-34,35-37).

Крім того, судом встановлено, що стосовно КП «Харківське міське БТІ» щодо зобов'язання останнього анулювати право власності за ОСОБА_5, поновивши право власності на квартиру АДРЕСА_1 за ОСОБА_2 видано виконавчий лист (т.1 а.с. 112-116).

В Державному реєстрі прав, встановлена відсутність запису про право власності ОСОБА_5 на об'єкт нерухомого майна право власності на який заявлено до скасування - квартира АДРЕСА_1. Проте, державним реєстратором прав на нерухоме майно встановлена наявність в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів запису в актуальному стані - обтяження нерухомого майна, право власності на який заявлено до скасування - кв. АДРЕСА_1 на підставі: №10648188 - арешт нерухомого майна, ухвала Московського районного суду м. Харкова від 10.12.2010, власник - ОСОБА_5 та №12270827-арешт нерухомого майна; заява про реєстрацію обтяження об'єкта нерухомого майна, ухвала Московського районного суду від 07.03.2001р. по справі №2/2027/2184/, суддя Задорожна А.М., і власник - ОСОБА_2

Статтями 10, 11, 60 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності, згідно з яким кожна сторона повинна довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, а суд розглядає справу в межах заявлених вимог і вирішує справу на підставі наданих доказів.

Доводи апеляційної скарги спростовуються матеріалами справи та вимогами чинного законодавства.

Рішення суду першої інстанції є законним і обґрунтованим, постановлено з дотриманням вимог матеріального і процесуального права, підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 303, 304, п.1ч.1ст.307, ст..ст.308,313,314,315,317,319,324 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.

Рішення Московського районного суду м.Харкова від 12 серпня 2015 року - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий -

Судді: