Рішення № 50351377, 14.09.2015, Харківський районний суд Харківської області

14.09.15

Справа № 635/9748/14-ц

Провадження № 2/635/331/2015

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 вересня 2015 року Харківський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді - СавченкаД.М.,

при секретарі судового засідання Журавльовій Є.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду в смт Покотилівка Харківського району Харківської області цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В :

Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра» (позивач) звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 (відповідач 1) та ОСОБА_2 (відповідач 2), в якому просить стягнути з відповідачів заборгованість за кредитним договором № 6/4/33/2007/840-К/337 від 08.10.2007 року у розмірі 64858,64 доларів США та 63907,94 гривень, а також судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 08 жовтня 2007 року між Відкритим акціонерним товариством комерційний банк Надра та ОСОБА_1 укладений кредитний договір № 6/4/33/2007/840-К/337, згідно з яким позивач надав, а відповідач 1 отримав кредит у розмірі 40000,00 доларів США строком до 07.10.2037 року, зі сплатою процентів у порядку та розмірах, встановлених у Кредитному договорі.

Крім того, для забезпечення виконання відповідачем 1 вимог за кредитним договором позивачем укладено договір поруки з відповідачем 2, за яким вона поручилась відповідати за виконання відповідачем 1 своїх зобовязань.

Позивач свої зобовязання за кредитним договором щодо надання кредиту виконав у повному обсязі, проте у порушення вимог законодавства та умов кредитного договору відповідач не здійснює погашення кредиту та не сплачує відсотки за користування Кредитом у строки та в розмірах, встановлених договором, внаслідок чого виникла заборгованість і позивач змушений звернутись до суду з вищевказаною позовною заявою.

Представником відповідача 1 надано письмові заперечення проти позову (а.с. 83-86), в яких він вважає позовні вимоги необґрунтованими та просить у задоволенні позову відмовити, виходячи з наступного.

Як зазначає представник відповідача 1, сума нарахованого позивачем штрафу та пені не відповідає умовам кредитного договору та є необґрунтованими. Позивачем необґрунтовано предявлено вимогу про стягнення заборгованості в іноземній валюті, оскільки фактично кредит отримано відповідачем 1 у національній валюті гривні, тому і повертатись борг повинен у національній валюті.

Представником відповідача 2 надано письмові заперечення проти позову (а.с. 137-139), в яких він вважає позовні вимоги необґрунтованими, оскільки позивачем пропущено шестимісячний строк для предявлення вимоги до відповідача 2 як поручителя, у звязку з чим порука є припиненою.

Відповідачем 1 предявлено зустрічний позов до позивача, який прийнято судом до спільного розгляду з первісним позовом, в якому він просить визнати виражені в доларах США грошові зобовязання ОСОБА_1 перед Публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «Надра» за Кредитним договором № 6/4/33/2007/840-К/337 від 08.10.2007 року припиненими.

В обґрунтування зустрічного позову відповідач зазначає, що відповідно до вимог кредитного договору, укладеного з позивачем, відповідачем 1 отримано грошові кошти в сумі 202000,00 гривень, а не в доларах США. Отже, кредит надано не в іноземній, а в національній валюті України, а отже грошові зобовязання, виражені в доларах США, є припиненими. Оскільки кредит фактично видано в національній валюті, кредитний договір від 08.10.2007 року є удаваним правочином.

Представник позивача у судове засідання не зявився, по час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Представники відповідачів у судове засідання не зявились, про день та час слухання справи повідомлені своєчасно і належним чином.

Враховуючи неявку в судове засідання всіх учасників, належним чином повідомлених про час та місце розгляду справи, суд вважає за можливе розглядати справу за їх відсутності.

Враховуючи, що розгляд справи відбувався у відсутності сторін, відповідно до ч. 2 ст.197 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши надані сторонами докази у їх сукупності, вважає позовну заяву такою, що підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом, 08 жовтня 2007 року між Відкритим акціонерним товариством комерційний банк Надра та ОСОБА_1 укладений кредитний договір № 6/4/33/2007/840-К/337, згідно з яким позивач надав, а відповідач отримав кредит у розмірі 40000,00 доларів США строком до 07.10.2037 року, зі сплатою процентів у порядку та розмірах, встановлених у Кредитному договорі.

28.10.2010 року між відкритим акціонерним товариством комерційний банк Надра та ОСОБА_1 укладена Додаткова угода № 1 до кредитного договору №6/4/33/2007/840-к/337, згідно з якою надано кредит у розмірі 40000,00 дол. США.

Позивач свої зобовязання за кредитним договором щодо надання кредиту виконав в повному обсязі, що підтверджується заявою на видачу готівки №1 від 08.10.2007 року з відміткою про отримання грошових коштів.

Відповідно до п.п. 4.3.2., 4.3.3 кредитного договору та п. 3.3.4 Додаткової угоди № 1 відповідач зобовязується суворо дотримуватись положень цього договору, а також договору іпотеки, укладеного в забезпечення виконання відповідачем зобовязань за кредитним договором, сплачувати мінімально необхідні платежі у розмірі та порядку і строки, визначені в кредитному договорі.

Проте в порушення вимог законодавства та умов кредитного договору відповідач 1 не здійснює погашення кредиту та не сплачує відсотки за користування кредитом у строки та в розмірах, встановлених кредитним договором.

Згідно п.4.1. Додаткової угоди №1, у разі невиконання позичальником зобовязань щодо строків сплати коштів відповідно до умов цього договору, позичальник сплачує кредиторові пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несвоєчасно сплаченої суми за кожен день прострочення, що діє у період прострочення. Сплата неустойки (пені) здійснюється позичальником шляхом зарахування коштів на відповідні рахунки кредитора в розмірі, нарахованому кредитором відповідно до п.4.1. цього договору, одночасно з погашенням відповідних сум заборгованості.

Позивачем направлено відповідачу вимогу про усунення порушень Кредитного договору з вимогою виконати взяті на себе зобовязання за кредитним договором, однак на момент подачі позову відповідачем зазначені вимоги не виконані.

Додатковою угодою № 2 від 28 жовтня 2010 року (а.с. 171-176) позивач і відповідач 1 домовились встановити новий порядок щомісячного погашення заборгованості за кредитним договором від 08.10.2007 року.

Як зазначено у позові, станом на 05.05.2014 року заборгованість відповідача за кредитним договором складає 64 858,64 доларів США (шістдесят чотири тисячі вісімсот пятдесят вісім доларів США 64 центів) та 63 907,94 гривні (шістдесят три тисячі девятсот сім гривень 94 копійки), і складається з:

- суми кредиту в розмірі 39334,31 доларів США;

- суми процентів за користування кредитом в розмірі 25524,33 доларів США;

- суми заборгованості за пенею 3104,11 доларів США, що в еквіваленті по курсу НБУ (11,40 гривень за 1 долар) станом на 05.05.2014 року становить 35386,85 гривень;

- суми заборгованості за штрафом у розмірі 2501,85 доларів США, що в еквіваленті по курсу НБУ (11,40 за 1 долар) станом на 05.05.2014 року становить 28521,09 грн.

В якості забезпечення належного виконання відповідачем-1 зобовязань, що витікають з договору перед Банком, між позивачем та ОСОБА_2 укладений договір поруки №6/4/33/2007/840-П/338 від 08.10.2007 року.

Відповідно п.1.2 поручитель відповідає перед кредитором у повному обсязі. Позичальник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, що означає нічим не обумовлене і абсолютне право Кредитора вимагати виконання зобовязань, вказаний у п. 1.1 цього договору повністю (чи у будь-якій його частині) як від позичальника та поручителя разом, так і від кожного окремо.

Відповідно п.1.3 договору поруки, відповідальність поручителя виникає як у випадку невиконання позичальником будь-якої частини зобовязань, так і при невиконанні позичальником зобовязань в цілому.

На підставі ст. 509 ЦК України зобовязання визнається правовідношення, на підставі якого одна сторона зобовязується здійснити на користь другої сторони певні дії (передати майно, виконати роботу, надати послуги, виплатити грошові кошти та інш.) або утриматися від певних дій, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Відповідно до ст. 526 ЦК України:зобовязання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства. Припиняються зобовязання виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобовязання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором, як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Згідно із ч.1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобовязаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Крім того, згідно ст. 625 ЦК України, відповідач не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання, та на вимогу кредитора (Банка) зобовязаний сплатити останньому суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення. Якщо за порушення зобовязання встановлено неустойку (штраф, пеня), то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків на підставі ст.624 ЦК України.

Згідно з правовою позицією, висловленою Верховним Судом України у постанові від 06.11.2013 року у справі № 6-116цс13, перебіг позовної давності за вимогами кредитора, які випливають з порушення боржником умов договору (графіка погашення кредиту) про погашення боргу частинами (щомісячними платежами) починається стосовно кожної окремої частини, від дня, коли відбулося це порушення.

Позовна давність у таких випадках обчислюється окремо по кожному простроченому платежу.

У разі порушення боржником строків сплати чергових платежів, передбачених договором, відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України кредитор протягом усього часу до встановленого договором строку закінчення виконання останнього зобовязання вправі заявити в суді вимоги про дострокове повернення тієї частини позики (разом з нарахованими процентами ст. 1048 ЦК України ), що підлягає сплаті.

Несплачені до моменту звернення кредитора до суду платежі підлягають стягненню у межах позовної давності по кожному із платежів.

Суд зазначає, що Додатковою угодою № 2 від 28 жовтня 2010 року сторонами встановлено нову суму щомісячного платежу та передбачено щомісячне погашення заборгованості за кредитом згідну графіку.

Оскільки позивач звернувся з даним позовом до суду 24.05.2014 року (згідно зі штампом на поштовому конверті), трирічний строк позовної давності обчислюється з 24.05.2011 року.

Як убачається з графіку погашення заборгованості від 28.10.2010 року (а.с. 171), обовязок з погашення заборгованості за тілом кредиту у загальній сумі 39334,31 доларів США виник у відповідача 1 з 27.05.2011 року, у звязку з чим вимога про стягнення заборгованості за тілом кредиту у сумі 39334,31 доларів США заявлена в межах позовної давності, є обґрунтованою і підлягає задоволенню, оскільки доказів повернення кредиту, а також заперечень проти суму боргу відповідачами суду не надано.

Щодо стягнення заборгованості за процентами за користування кредитними коштами, то як убачається з графіку погашення заборгованості від 28.10.2010 року, проценти за період з 27.11.2010 року по 27.04.2011 року включно не підлягають стягненню, оскільки вимога про їх стягнення заявлена поза межами строків позовної давності, у той же час доказів поважності пропуску вказаного строку позивачем не надано, а про застосування строків позовної давності заявлено представником відповідача 1 у судовому засіданні 22.06.2015 року.

Сума нарахованих процентів за період з 27.06.2011 року по 27.05.2014 року згідно з графіком погашення заборгованості від 28.10.10 року складає 15451,29 доларів США. Враховуючи реструктуризовані відсотки у сумі 7611,11 доларів США, які підлягали сплаті 27.05.2011 року, загальна сума процентів, яка підлягає стягненню з відповідача 1, складає 23062,40 доларів США (15451,29+7611,11).

Щодо стягнення пені за несвоєчасне виконання зобовязань відповідачем 1 суд зазначає наступне.

Розрахунок пені наведено позивачем у розрахунку заборгованості станом на 05.05.2014 року (а.с. 22-24).

Водночас суми заборгованості, з яких розраховано пеню за кожний місяць прострочення, наведені у вказаному розрахунку, не відповідають сумам заборгованості згідно з графіком погашення заборгованості від 28.10.10 року, у звязку з чим розрахунок пені, який надано позивачем, не може бути взятий судом до уваги.

Враховуючи, що розрахунок пені відповідно до графіку погашення заборгованості від 28.10.10 року позивачем не надано, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 1 пені у сумі 3104,11 доларів США, що в еквіваленті становить 35386,85 грн., задоволенню не підлягають.

Щодо вимоги про стягнення штрафу суд зазначає, що згідно з п. 4.3. Додаткової угоди №1 від 28.10.10 року до Кредитного договору від 08.10.2007 року (а.с. 10-15), у випадку прострочення позичальником виконання зобовязання, визначеного абз. 1 п. 2.4. цього Договору на строк більше 30 календарних днів, позичальник, починаючи з 30-го дня прострочення, зобовязаний сплатити кредитору штраф у розмірі 10 процентів від суми несплаченого щомісячного платежу (несплаченої частини щомісячного платежу) за кожен випадок.

Абзацом 1 п. 2.4. вказаної Додаткової угоди № 1 передбачено, що погашення суми основної заборгованості відбувається шляхом внесення необхідного платежу щомісячно до 27 числа поточного місяця.

Враховуючи, що Додатковою угодою № 2 від 28.10.10 року встановлено щомісячний платіж у сумі 445,94 доларів США, за кожен випадок порушення вимог щодо щомісячного внесення суми необхідного платежу відповідач 1 зобовязаний сплатити штраф у сумі 44,594 долари США (10 % від 445,94 доларів США).

Враховуючи річний строк позовної давності щодо вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені), підлягає стягненню з відповідача 1 на користь позивача сума штрафу в розмірі 535,13 доларів США (44,594х12), що за курсом НБУ станом на 05.05.14 року становить 6100,48грн. (11,4х535,13).

Таким чином, підлягає стягненню з відповідача 1 на користь позивача заборгованість за тілом кредиту у сумі 39334,31 доларів США, за процентами у сумі 23062,40 доларів США, усього в сумі 62396,71 доларів США, а також за штрафом у сумі 6100,46 гривень.

При цьому суд не погоджується з доводами відповідача 1 в обґрунтуванням заперечень проти позову про те, що вимога про стягнення боргу в іноземній валюті суперечить чинному законодавству, виходячи з наступного.

Позивачем надано копії банківської ліцензії № 21 від 23.08.2002 року, а також дозволу №21-1 від 23.08.2002 року (а.с. 120-123) на право здійснення валютних операцій, у звязку з чим суд приходить до висновку про наявність у позивача права на видачу відповідачеві 1 валютного кредиту.

Як зазначено у пункті 12 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 30.03.2012 року, у разі якщо кредит правомірно наданий в іноземній валюті та кредитодавець (позивач) просить стягнути кошти в іноземній валюті, суд у резолютивній частині рішення зазначає про стягнення таких коштів саме в іноземній валюті, що відповідає вимогам частини третьої статті 533 ЦК.

Таким чином, вимога позивача про стягнення заборгованості за кредитом у валюті є обґрунтованою.

Щодо позовних вимог про стягнення заборгованості за кредитом солідарно з відповідача 1 та відповідача 2 як поручителя, то в цій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Припинення поруки врегульовано статтею 559 ЦК України, згідно з якою порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

Порука припиняється, якщо після настання строку виконання зобов'язання кредитор відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником або поручителем.

Порука припиняється у разі переведення боргу на іншу особу, якщо поручитель не поручився за нового боржника.

Порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

Як убачається з Додаткової угоди № 1 від 28.10.10 року до кредитного договору від 08.10.2007 року, цією додатковою угодою передбачено збільшення обсягу відповідальності поручителя, оскільки пунктом 1.1.2. встановлено не передбачену кредитним договором комісію за консультації по кредитних операціях у сумі 0,75 % від суми залишку по кредиту.

При цьому доказів надання відповідачем 2 згоди на збільшення розміру своєї відповідальності за договором поруки позивачем суду не надано.

Водночас відповідно до приписів статті 559 ЦК України збільшення обсягу відповідальності поручителя без його згоди є підставою для припинення поруки.

Крім того, враховуючи правову позицію, висловлену Верховним Судом України у постанові від 17.09.2014 року у справі № 6-53цс14, враховуючи, що протягом шести місяців з моменту настання строку погашення чергового щомісячного платежу позивач не предявив до відповідача 2 вимогу про виконання солідарного з боржником обовязку, порука також є припиненою.

Проаналізувавши спірні правовідносини, суд приходить до висновку, що вимоги за зустрічним позовом задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

В обґрунтування позовних вимог за зустрічним позовом відповідач 1 зазначає, що фактично кредит було надано позивачем у національній валюті, а не в доларах США, однак вказані твердження спростовуються змістом кредитного договору від 08.10.2007 року, яким передбачено видачу кредиту в доларах США, а також заявою на видачу готівки № 1 від 08.10.2007 року, якою також передбачено видачу коштів у сумі 40000 доларів США, еквівалент у гривнях - 202 000 грн.

Отже, підстави для висновку про удаваність кредитного договору від 08.10.2007 року та визнання зобовязання, вираженого у доларах США, припиненим, відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 11, 509, 526, 529, 610, 611, 617, 1054 ЦК України, ст.ст. 11, 79, 88, 197, 209, 212-215, 224-226 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов Публічного акціонерного товариства Комерційний банк Надра до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (62458, АДРЕСА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк Надра (04053, м. Київ, вул. Артема, 15, р/р 29098126670042 у філії ПАТ КБ Надра Харківське регіональне управління, МФО 380764, код ЄДРПОУ 20025456) заборгованість за кредитним договором № 6/4/33/2007/840-К/337 від 08.10.2007 року у сумі 62 396,71 доларів США (шістдесят дві тисячі триста девяносто шість доларів США 71 цент) та 6100,46 гривень (шість тисяч сто грн. 46 коп.)

У задоволенні інших позовних вимог відмовити.

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» про визнання грошових зобовязань в іноземній валюті припиненими відмовити.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Харківської області через Харківський районний суд протягом десяти днів з дня проголошення рішення шляхом подання апеляційної скарги. Особами, які брали участь у справі, але не були присутніми у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, може бути подана апеляційна скарга протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Д.М. Савченко

.