Рішення № 50349870, 10.09.2015, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 643/13063/13-ц

Провадження № 2/643/50/15

10.09.2015 м. Харків

Московський районний суд м. Харкова

в складі: головуючого - судді Задорожної А.М.,

за участю секретаря судового засідання Тугайбей В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи: ОСОБА_3, Харківська міська рада про визнання права власності,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 02.09.2013р. звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання права власності в порядку набувальної давності на 7/60 частини житлового будинку №14 по вул. Набережної Крупської в м. Харкові.

В позові ОСОБА_1 зазначив, що 24.08.1985р. після смерті його батька ОСОБА_4 йому було видано свідоцтво про право на спадщину на 14/60 частини житлового будинку з надвірними будівлями, розташованого в м. Харкові, вул. Набережна Крупської, 14, та 31.08.1985р, право власності на вказану частину будинку було зареєстровано в КП БТІ м. Харкова, після чого він вселився в належну йому частину будинку. 39/60 частини будинку належать ОСОБА_5, який до теперішнього часу мешкає в ньому, а 7/60 частини належить, однак не зареєстровані за ОСОБА_2 При встелені в будинок він зайняв ту частину, яка зареєстрована за ним та фактично належить ОСОБА_2, тобто він добросовісно заволодів чужим майном та продовжує до теперішнього часу ним володіти.

В судовому засіданні представник позивача наполягав на задоволенні позову, посилаючись на обставини, що зазначені у ньому.

Відповідач в судове засідання не зявилася, про час та місце розгляду справи повідомлялася через засоби масової інформації, про причини неявки суд не повідомила, заяв про відкладення або про розгляд справи за її відсутності до суду не надходила.

Третя особа ОСОБА_3 в судовому засіданні заперечував проти задоволення позову, оскільки вважав його необґрунтованим.

Представник третьої особи Харківської міської ради в судове засідання не зявився, заперечень стосовно позову не надав.

Вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин, та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд дійшов наступного.

Згідно зі ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судовим розглядом встановлено, що житловий будинок з надвірними будівлями по вул. Набережної Крупської, 14 на праві власності зареєстрований на імя: ОСОБА_3 39/60ч. на підставі договору купівлі-продажу від 22.05.1984р.; ОСОБА_1 14/60ч. на підставі свідоцтва про право на спадщину від 24.08.1985р. Не зареєстровано за ОСОБА_2 після перерозподілу ідеальних часток 7/60ч.

Частиною 1 статті 344 ЦК України передбачено, що особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п'яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Як розяснив пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в абз.2 п.9 постанови від 07.02.2014 № 5 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» при вирішенні спорів, пов'язаних із набуттям права власності за набувальною давністю, суди повинні враховувати, зокрема, таке: володіння є добросовісним, якщо особа при заволодінні чужим майном не знала і не могла знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності; володіння визнається відкритим, якщо особа не приховувала факт знаходження майна в її володінні. Вжиття звичайних заходів щодо забезпечення охорони майна не свідчить про приховування цього майна; володіння визнається безперервним, якщо воно не переривалось протягом всього строку набувальної давності. У разі втрати не із своєї волі майна його давнісним володільцем та повернення цього майна протягом одного року або пред'явлення протягом цього строку позову про його витребування набувальна давність не переривається (частина третя статті 344 ЦК). Не переривається набувальна давність, якщо особа, яка заявляє про давність володіння, є сингулярним чи універсальним правонаступником, оскільки в цьому разі вона може приєднати до часу свого володіння увесь час, протягом якого цим майном володіла особа, чиїм спадкоємцем (правонаступником) вона є (частина друга статті 344 ЦК).

Рішенням Апеляційного суду Харківської області від 21.04.2015р. було визначено порядок користування земельною ділянкою, загальною площею 915,0кв. між ОСОБА_3, ОСОБА_1, ОСОБА_2, з урахуванням первинних ідеальних часток кожного із співвласників на час виникнення спільної часткової власності в домоволодінні, розташованого за адресою: м. Харків, вул. Набережна Крупської, 14. Рішення суду набрало законної сили.

Як зазначив Апеляційний суд Харківської області в мотивувальній частині вищевказаного рішення, судовим розглядом по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1, третя особа: ОСОБА_2 про встановлення порядку користування земельною ділянкою було встановлено, що у спільній частковій власності сторін перебуває вищезазначений житловий будинок літ. «А-1», який має два окремі виходи. Користування прибудинковими та допоміжними будівлями здійснюється сторонами окремо. Спору стосовно користування житловим будинком і надвірними будівлями та господарськими спорудами між сторонами не існує, а щодо користування присадибною ділянкою виникають непорозуміння. Також встановлено, що 7/60 частин домоволодіння, які на теперішній час не оформлені за ОСОБА_2, перебувають фактично у користуванні ОСОБА_1

Відповідно до ч.3 ст.61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Таким чином, судом встановлено, що позивач добросовісно, відкрито та безперервно на протязі більш ніж 10 років володіє та користується 7/60 частин будинку №14 по вул. Набережна Крупської в м. Харкові, які фактично належать, однак не зареєстровані за ОСОБА_2

На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позову у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 344 ЦК України, 10, 11, 60, 208-209, 212-215, 218 ЦПК України, суд -

в и р і ш и в:

Позову задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 7/60 частини житлового будинку №14 по вул. Набережної Крупської в м. Харкові.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Харківської області через Московський районний суд м. Харкова протягом десяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Повний текст рішення виготовлено 15.09.2015р.

Головуючий А.М. Задорожна