Рішення № 50349520, 01.06.2010, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Справа № 2-945/2010

Номер провадження -

Р I Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01.06.2010 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області в складі головуючого судді Ткаченко О.А., за участю секретаря Юдіної М.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини, -

встановив:

16.03.2010 року позивач звернулася до суду з позовною заявою до відповідача про стягнення аліментів на утримання дитини, в якій зазначає, що вона з 10.10.2006 року по 03.01.2010 року знаходилась в цивільному шлюбі з відповідачем. Під час їх спільного проживання народилась дитина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка постійно мешкає з позивачем і знаходиться на повному її утриманні. На теперішній час стосунки між позивачем та відповідачем не склались, мешкають окремо, останній припинив надавати допомогу на утримання їхньої дитини. Стан здоровя та матеріальне становище відповідача дозволяє утримувати дитину. Відповідач офіційно працевлаштований, працює електриком в ЗАТ «Лозівське ХПП», на утриманні має дитину.

Тому, позивач просить суд стягнути з відповідача аліменти на утримання дитини в розмірі 33% від заробітку відповідача щомісяця, починаючи з дня предявлення позову і до досягнення нею повноліття.

В судовому засіданні позивач уточнила свої позовні вимоги, про що надала відповідну заяву та просила стягнути з відповідача аліменти на користь позивача на утримання дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 1/6 частини його заробітку (доходів) відповідача (30%) щомісячно, починаючи з дня звернення до суду і до досягнення дитиною віку повноліття.

при цьому позивач вказала, що з відповідачем по даній справі вона перебувала в цивільному шлюбі з 10.10.2006 року, від даного шлюбу мають дитину ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка мешкає з нею та знаходиться на її утриманні, так як відповідач проживає від сімї окремо, відповідач матеріальну допомогу на утримання доньки не надає. Відповідно до вимог ст.367 ч.1 п.1 ЦІІК України просить допустити негайне виконання судового рішення в межах суми платежу за один місяць.

Відповідач в судовому засіданні позов визнав та вказав, що він працює на посаді електрика в ЗАТ Лозівське хлібоприймальне підприємство, пільгами з держави не користується, з нього відділом ДВС Лозівського МРУЮ Харківської області проводиться стягнення за виконавчим листом №2-1378-2009 від 06.10.2009 року, виданим Лозівським міськрайонним судом Харківської області, на користь ОСОБА_4 на утримання сина ОСОБА_5 у розмірі ? частки усіх видів його доходів до досягнення дитиною повноліття.

Відповідно до ч.4 ст.130 ЦПК України при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку встановленому ст.174 ЦПК України. Згідно ч.4 ст.174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Матеріалами справи встановлено, що відповідно до свідоцтва про народження, за час спільного проживання у позивача та відповідача, народилась донька ОСОБА_3, 07.03.2009 року, яка мешкає з позивачем, про що свідчить довідка з місця реєстрації (а.с.5,6).

Згідно ст.180 Сімейного кодексу України, батьки повинні утримувати своїх неповнолітніх дітей до досягнення ними повноліття.

У судовому засіданні встановлено, що відповідач матеріальну допомогу позивачу на утримання їх спільної дитини не надає.

Своїми діями, відповідач порушує свої зобовязання передбачені Положеннями Конвенції Організації Обєднаних Націй «Про права дітей» від 20.11.1989 року (ратифіковані Україною відповідно до Постанови Верховної ради України від 27.09.1991 року №789-XII), якими передбачено, що діти, враховуючи їх фізичну і розумову відсталість, вимагають спеціальної опіки і турботи, включаючи належний правовий захист, як до, так і після народження, а обовязки утримання дітей до їх повноліття, закріплені ч.2 ст.51 Конституції України від 28 червня 1996 року і покладаються на батьків.

Аналогічне твердження закріплене в статті 180 Сімейного Кодексу України. В принципі №6 Декларації прав дитини, проголошеної Генеральною Асамблеєю 20 листопада 1959 року, записано: «… Дитина, якщо це можливо, повинна зростати під опікою і відповідальністю своїх батьків, і звичайно, в атмосфері любові та матеріального забезпечення». В ч.2 ст.3 Конвенції про права дитини, що діє на Україні з 27 вересня 1991 року вказано: «Держави-учасники зобовязуються забезпечити дитині такий захист та опіку, які необхідні їй для її злагоди, приймаючи до уваги права та обовязки її батьків, опікунів та інших осіб, котрі відповідають за неї по закону і з цією метою приймають всі відповідні законодавчі та адміністративні заходи».

Відповідно до ст.ст.8,11,12 Закону України «Про охорону дитинства» від 26 квітня 2001 року №2402: «… Кожна дитина має право на рівень життя достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних доля всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України. Сімя є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Кожна дитина має право на проживання в сімї разом з батьками або в сімї одного з них та на піклування батьків. Предметом основної турботи та основним обовязком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини. Виховання в сімї є першоосновою розвитку дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобовязані виховувати дитину, піклуватися про її здоровя, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці».

Керуючись вимогами ст.182 Сімейного Кодексу України та п.17 Постанови Верховного суду України №3 від 15 травня 2006 року «Про застосування судом окремих норм Сімейного Кодексу України при розгляді справ, щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоровя та матеріальне положення дитини, стан здоровя та матеріальне положення позивача, відповідача.

Крім того, судом враховується те, що позивач не працює, стоїть на обліку в управлінні праці та соціального захисту населення Лозівської райдержадміністрації і отримує допомогу на ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, відповідно до ЗУ «Про державну допомогу сімям з дітьми» одноразову допомогу при народженні дитини з 01.03.2009 року до 31.03.2011 року, допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку з 24.03.2009 року по 07.03.2012 року (а.с.7).

Третя особа ОСОБА_6 позов визнала, проти стягнення аліментів на користь ОСОБА_1 на утримання дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 1/6 частини заробітку (доходів) відповідача (30%) щомісячно, починаючи з дня звернення до суду і до досягнення дитиною віку повноліття не заперечувала.

Суд враховує, що відповідач повністю визнав позов позивача, працює, має задовільний стан здоровя та те, що з нього проводяться стягнення за виконавчим листом (а.с.8,28).

Відповідно до ст.184 Сімейного Кодексу України, суд вважає можливим стягнути з відповідача аліменти на користь позивача на утримання дитини, в розмірі 1/6 частини його заробітку (доходів) відповідача (30%) щомісячно, починаючи з дня звернення до суду і до досягнення дитиною віку повноліття.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.367 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць.

Згідно до п.6 ч.1 ст.214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання як розподілити між сторонами судові витрати.

Відповідно до ст.79 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, повязаних з розглядом справи.

Частиною 5 розділу 11 Прикінцевих та перехідних положень ЦПК України встановлено, що до набрання чинності законом, який регулює порядок сплати і розміри судового збору, судовий збір при зверненні до суду сплачується у порядку і розмірах, встановлених законодавством для державного мита.

На підставі ч.2 ст.88 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від оплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Відповідно до ст.ст.81,88 ЦПК України, а також відповідно до п.5 ч.1 ст.4 Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.1993 року №7-93 «Про державне мито», суд стягує на користь держави з відповідача судовий збір в розмірі 51 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн.

Керуючись ст.ст.10,11,31,57,60,77,79,81,88,130,169,174,208,209,212-215,218,223, ч.1 ст.367 ЦПК України, ч.5 Розділу 11 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного Процесуального Кодексу України, ст.ст.180,181,182,183,191 Сімейного кодексу України, Принципом №6 Декларації прав дитини, проголошеної Генеральною Асамблеєю ООН 20.11.1959 року; Положеннями Конвенції Організації Обєднаних Націй «Про права дітей» від 20.11.1989 року (ратифіковані Україною відповідно до Постанови Верховної ради України від 27.09.1991 року №789-XII), ст.8 Закону України «Про охорону дитинства» від 26 квітня 2001 року №2402; ст.3 Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.1993 року №7 «Про державне мито», п.17 Постанови Верховного суду України №3 від 15.05.2006 року «Про застосування судом окремих норм Сімейного Кодексу України при розгляді справ, щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», суд, -

вирішив:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на дитину задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_3, Саха-Якутія, зареєстрованого та який мешкає за адресою: Харківська область, Лозівський район, с.Катеринівка, вул.Першотравнева, буд.13, ідентифікаційний номер №3021806910, працюючого на посаді електрика в ЗАТ Лозівське хлібоприймальне підприємство, на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітньої дитини доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 1\6 частки з усіх видів заробітку (доходу) відповідача, але не менш ніж 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня подачі позовної заяви до суду 16.03.2010 року і до досягнення дитиною віку повноліття.

Рішення, в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць, підлягає негайному виконанню.

Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір в дохід держави в розмірі 51 (пятдесят одна) гривня.

Стягнути з ОСОБА_2 витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 (сто двадцять) гривень (одержувач коштів: УДК у Лозівському районі, м.Лозова, код ЄДРПОУ 24134414, МФО 851011, розрахунковий рахунок №31211259700015).

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через Лозівський міськрайонний суд Харківської області шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений статтею 294 ЦПК України, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя О.А.Ткаченко