Вирок № 50349503, 15.09.2015, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Справа № 629/2127/15-к

Номер провадження 1-кп/629/247/15

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 вересня 2015 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області у складі: головуючого - судді Смірнової Н.А., за участю секретаря Котовської А.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань Лозівського міськрайонного суду Харківської області кримінальні провадження № 12015220380000568 та № 12015220380001151 відносно:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Лозова, Харківської області, громадянина України, з середньою освітою, не працюючого, не одруженого, не військовозобов'язаного, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимого:

- 24.04.2012 року Лозівським міськрайонним судом Харківської області за ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 185 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі. Звільнений за постановою Дергачівського районного суду Харківської області від 11.06.2014 року в силу ст. 3 Закону України «Про амністію»,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України,

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця м. Лозова, Харківської області, громадянина України, з середньою освітою, не працюючого, не одруженого, не військовозобов'язаного, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2, раніше судимого:

- 25.05.2004 року Лозівським міськрайонним судом Харківської області за ч. 2 ст. 186 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі. Звільнений 22.10.2007 року умовно-достроково на не відбутий строк 10 місяців 21 день за ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова;

- 07.07.2010 року Лозівським міськрайонним судом Харківської області за ч. 2 ст. 186 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі. Звільнений 21.10.2014 року в зв'язку з відбуттям строку покарання,

обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 186 КК України,

з участю сторін кримінального провадження:

- обвинувачення - прокурора Лозівської міжрайонної прокуратури Харківської області Беляєва О.І.,

- захисту -обвинувачених: ОСОБА_1, ОСОБА_2, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1, будучи раніше засуджений, маючи не зняту та не погашену судимість за скоєння злочину, передбаченого ст. 185 КК України та ОСОБА_2, будучи раніше засуджений, маючи не зняту та не погашену судимість за скоєння злочину, передбаченого ст. 186 КК України, скоїли кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 185 КК України, вчинене за попередньою змовою групою осіб при наступних обставинах:

14 березня 2015 року близько 22-00 години, ОСОБА_1 спільно з ОСОБА_2, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходились вдома у ОСОБА_2, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2. Після чого, в силу відсутності грошей у ОСОБА_1 виник умисел на таємне викрадення чужого майна, а саме продуктів харчування з торгівельного кіоску, який належить ФОП ОСОБА_4. Достовірно знаючи про те, де саме розміщений кіоск до якого найпростіше було дістатися, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 прослідували до нього, а саме на територію «Південного» ринку на 5 мікрорайоні в м. Лозова, Харківської області та за допомогою плоскогубців та викрутки зламав ролет кіоску та розбив в ньому скло вітрини і морозильної камери. Після чого за попередньою змовою та спільно з ОСОБА_2 скориставшись відсутністю поруч з ними сторонніх осіб, діючи умисно, повторно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, виражених в таємному викраденні чужого майна, передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків у виді заподіяння майнової шкоди потерпілому і бажаючи їх настання, з корисливого мотиву, з метою наживи, проникаючи руками до кіоску таємно викрали з нього товар, а саме: сир твердий «Російський» жирність 50% вагою 4 кг, вартістю 240 гривень; сир твердий «Естонський» жирність 30% вагою 2,5 кг, вартістю 137 гривень 50 копійок; сир твердий «Колбасний» жирність 40% вагою 1 кг, вартістю 58 гривень; сир твердий «Російський-Король Артур» жирність 50% вагою 2,5 кг; сир твердий «Російський-Тульчин» жирність 50% вагою 6 кг, вартістю 420 гривень; маргарин вершковий жирністю 30% вагою 5 кг, вартістю 152 гривні; масло вершкове жирністю 40% вагою 6 кг, вартістю 300 гривень, на загальну суму 1495 гривень, чим спричинили майнову шкоду потерпілій ОСОБА_4 на зазначену суму.

Після скоєння крадіжки ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з місця події зникли, викраденим майном розпорядилися на власний розсуд.

Крім цього, обвинувачений ОСОБА_2 08 травня 2015 року близько 20-00 години, перебуваючи в сквері «Загиблим в Афганістані», розташованому на 2 мікрорайоні в м. Лозова, Харківської області, спілкувався з раніше знайомою ОСОБА_5, яка в руках тримала свою жіночу сумку з особистими речами. Маючи умисел на відкрите викрадення чужого майна, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, з корисливого мотиву, з метою самозбагачення, повторно, скориставшись тим, що ОСОБА_5 відкрила свою сумку, щоб дістати звідти пачку сигарет, ОСОБА_2 вихопив з сумки грошову купюру номіналом 50 гривень.

Утримуючи при собі викрадене майно, ОСОБА_2 з місця події втік та викраденим розпорядився на власний розсуд, завдавши потерпілій ОСОБА_5 майнову шкоду у розмірі 50 гривень.

Обвинувачений ОСОБА_1 винним себе в скоєнні злочину визнав та пояснив у судовому засіданні, що щиро кається у скоєному ним злочині. Також пояснив, що дійсно скоїв злочин при зазначених обставинах, а саме 14 березня 2015 року, він знаходився в квартирі ОСОБА_2, розташованій за адресою: АДРЕСА_2. Перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння разом з ОСОБА_2 вирішили піти та пограбувати кіоск, розташований на 5 мікрорайоні в м. Лозова, Харківської області, який належить ОСОБА_4. Вони разом пішли до кіоску та він за допомогою плоскогубців та викрутки зламав ролет кіоску та розбив в ньому скло вітрини та морозильної камери, а потім вони разом з ОСОБА_2 викрали продукти харчування на загальну суму 1495 гривень.

Обвинувачений ОСОБА_2 винним себе в скоєних злочинах визнав та пояснив у судовому засіданні, що щиро кається у скоєних ним злочинах. Також пояснив, що 14 березня 2015 року у нього в квартирі знаходився ОСОБА_1 Вони перебували в стані алкогольного сп'яніння тому вирішили піти та пограбувати кіоск, розташований на 5 мікрорайоні в м. Лозова, Харківської області, який належить ОСОБА_4. Вони разом пішли до кіоску та ОСОБА_1 за допомогою плоскогубців та викрутки зламав ролет кіоску та розбив в ньому скло вітрини та морозильної камери, а потім вони разом з ОСОБА_1 викрали продукти харчування на загальну суму 1495 гривень. Крім цього пояснив, що 08 травня 2015 року близько 20-00 години він перебував в сквері «Загиблим в Афганістані», розташованому на 2 мікрорайоні в м. Лозова, Харківської області та спілкувався ОСОБА_5, яка в руках тримала свою жіночу сумку з особистими речами. Перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, скориставшись тим, що ОСОБА_5 відкрила свою сумку, щоб дістати звідти пачку сигарет, вихопив з сумки грошову купюру номіналом 50 гривень та з місця події зник.

Визнавальні свідчення обвинувачених ОСОБА_2 та ОСОБА_1, суд вважає правильними та достовірними, а також такими, що відповідають матеріалам справи, оскільки вони надані послідовно, несуперечливо та кладе в основу обвинувального вироку.

Зважаючи на те, що обвинувачені повністю визнали свою вину у вчинених кримінальних правопорушеннях, погодилися з правовою кваліфікацією своїх дій, їх свідчення відповідають суті обвинувачення, суд за згодою учасників судового провадження, які правильно розуміють обставини кримінального правопорушення, які ніким не оспорюються, переконавшись у добровільності їх позицій, роз'яснивши їм положення ч. 3 ст. 349 КПК України про позбавлення в подальшому права оскаржувати ці обставини в апеляційному порядку, за відсутності сумнівів у добровільності позиції обвинувачених, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються та обмежився допитом обвинувачених.

Таким чином, суд знаходить вину обвинуваченого ОСОБА_1 повністю доказаною, а скоєне ним підлягаючим кваліфікації за ч. 3 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно за попередньою змовою групою осіб, поєднана з проникненням у інше приміщення.

Також, суд знаходить вину обвинуваченого ОСОБА_2 повністю доказаною, а скоєне ним підлягаючим кваліфікації за ч. 3 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно за попередньою змовою групою осіб, поєднана з проникненням у інше приміщення. Крім цього, суд знаходить вину обвинуваченого ОСОБА_2 повністю доказаною, а скоєне ним підлягаючим кваліфікації за ч. 2 ст. 186 КК України, як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинене повторно.

При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості скоєних злочинів, дані про осіб обвинувачених, обставини, які пом'якшують та обтяжують їх покарання.

Відповідно до ч. 4 ст. 12 КК України обвинувачені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 скоїли тяжкі злочини.

Дослідженням особи обвинуваченого ОСОБА_1 встановлено, що він раніше судимий, не перебуває на обліку у лікаря нарколога, але раніше перебував з 2005 року у зв'язку зі вживанням алкоголю зі шкідливим наслідками, знятий з обліку з засудженням у 2013 році, на обліку у лікаря психіатра не перебуває, не одружений, має середню освіту, не працює, не військовозобов'язаний.

Дослідженням особи обвинуваченого ОСОБА_2 встановлено, що він раніше судимий, не перебуває на обліку у лікаря нарколога, але раніше перебував у зв'язку зі вживанням алкоголю, знятий з обліку з засудженням у 2012 році, на обліку у лікаря психіатра не перебуває, не одружений, має середню освіту, не працює, не військовозобов'язаний.

Відповідно до вимог ст. 66 КК України обставинами, пом'якшуючими покарання обвинуваченим ОСОБА_1 та ОСОБА_2, суд визнає щире каяття в скоєному.

Відповідно до вимог ст. 67 КК України обставини, які обтяжують покарання обвинуваченим ОСОБА_1 та ОСОБА_2, суд визнає вчинення злочину особами, що перебували в стані алкогольного сп'яніння та для ОСОБА_2 рецидив злочину.

Суд приходить до висновку, що обставини, які пом'якшують покарання обвинуваченим ОСОБА_1 та ОСОБА_2, не є винятковими і не знижують істотним чином міру тяжкості скоєних злочинів, не зменшують суспільну небезпеку злочину до рівня, що виходить за межі покарання, що виключає застосування до обвинувачених ст. 69 КК України -призначення більш м'якого покарання, яке передбачено законом.

Із врахуванням ступеня тяжкості скоєного злочину, особи обвинуваченого ОСОБА_1, обставин, які пом'якшують і обтяжують покарання, обставин скоєння злочину та відношення до скоєного, суд дійшов висновку про те, що виправлення обвинуваченого можливо без ізоляції його від суспільства і призначає покарання ОСОБА_1 в межах санкції обвинувачення із застосуванням ст.ст. 75, 76 КК України, оскільки саме таке покарання, на думку суду, є справедливим та достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нового злочину.

Із врахуванням ступеня тяжкості скоєних злочинів, особи обвинуваченого ОСОБА_2, обставин, які пом'якшують і обтяжують покарання, обставин скоєння злочинів та відношення до скоєного, суд дійшов висновку про те, що виправлення обвинуваченого можливо без ізоляції його від суспільства і призначає покарання ОСОБА_2 в межах санкцій обвинувачення із застосуванням ст.ст. 70, 75, 76 КК України, оскільки саме таке покарання, на думку суду, є справедливим та достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нового злочину.

Запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_2 в ході досудового розслідування та судом не обирався, у обвинуваченого ОСОБА_1 термін дії запобіжного заходу - домашнього арешту закінчився 14.09.2015 року.

Цивільні позови по справі не заявлені.

Відповідно до ст.124 КПК України, суд стягує з обвинувачених витрати за проведення судової експертизи.

Питання щодо речових доказів суд вирішує в поряду ст. 100 КПК України.

Керуючись ст. ст. 371, 374 КПК України, суд, -

З А С У Д И В:

Визнати ОСОБА_1 винним в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України та піддати його покаранню у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити обвинуваченого ОСОБА_1 від відбування основного покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 (три) роки.

На підставі ст. 76 КК України покласти на обвинуваченого ОСОБА_1 обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання та роботи; періодично з'являтися для реєстрації до кримінально-виконавчої інспекції.

Визнати ОСОБА_2 винним в скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 186 КК України та піддати його покаранню:

- за ч. 3 ст. 185 КК України у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі;

-за ч. 2 ст. 186 КК України у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, призначити ОСОБА_2 покарання у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 4 (чотири) роки.

На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_2 обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання та роботи; періодично з'являтися для реєстрації до кримінально-виконавчої інспекції.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судові витрати за проведення:

- судово-товарознавчої експертизи № 3714 від 14.05.2015 року в розмірі 184 гривні 50 копійок (код доходів 24060300, р/р 31419544700005, код банку 37999680, МФО 851011, УДКС України в Комінтернівському районі м. Харкова).

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судові витрати за проведення:

- судово-товарознавчої експертизи № 3714 від 14.05.2015 року в розмірі 184 гривні 50 копійок (код доходів 24060300, р/р 31419544700005, код банку 37999680, МФО 851011, УДКС України в Комінтернівському районі м. Харкова).

Речові докази по справі:

- металеві плоскогубці з сірими пластиковими ручками, які мають сліди пошкодження в вигляді злому металевої передньої частини зубу, які відповідно до квитанції, знаходиться на зберіганні на складі зберігання речових доказів Лозівського МВ ГУМВС України в Харківській області - знищити, як такі, що не представляють цінності;

- сир твердий «Російський» вагою 2,5 кг; сир твердий «Російський - Король Артур» вагою 3 кг; маргарин вершковий вагою 0,5 кг; сир твердий «Російський» вагою 0,5 кг, які передані потерпілій ОСОБА_4 згідно зберігальної розписки, залишити останній.

Долю речових доказів вирішити після набрання вироком законної сили.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити засудженим та прокурору.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст.394 КПК України до апеляційного суду Харківської області через Лозівський міськрайонний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні вироку - після постановлення ухвали апеляційним судом.

Суддя Н.А. Смірнова