Рішення № 5034781, 06.10.2009, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.10.09 Справа№ 22/220

за позовною заявою Приватного підприємства „Сом-плюс”, м.Львів

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю „Діком ЛТД»” м.Львів

про стягнення 304,02 грн.

Суддя М.Желік

Представники

від позивача: Спорняк М.О. ( довіреність № 64 від 05.10.09 р.)

від відповідача: не з’явився

Суть спору:

Розглядається справа за позовом Приватного підприємства «Сом-плюс», м.Львів до Товариства з обмеженою відповідальністю «Діком ЛТД», м.Львів про стягнення 304,02 грн.

Розглянувши матеріали справи, суд визнав представлені матеріали достатніми для прийняття заяви до розгляду і ухвалою від 16.09.2009р. призначив розгляд справи на 06.10.2009 р.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з мотивів викладених у позовній заяві, наполягав на задоволенні позову.

Відповідач в судове засідання не з’явився, своїм процесуальним правом, що передбачене ст.22 ГПК України не скористався, про причини неявки суду не вказав, незважаючи на те, що про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Відповідно до ст.75 ГПК України, суд вважає за можливе розглянути справу при відсутності відповідача, відзиву на позовну заяву, за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин та вирішення спору по суті.

Заслухавши пояснення представника позивача, проаналізувавши матеріали справи, господарський суд встановив наступне.

У 2008р. між Приватним підприємством «Сом-плюс» (надалі позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Діком ЛТД»(надалі відповідач) укладено усний договір на поставку канцелярських товарів. У відповідності до даного договору позивач зобов’язався передати відповідачу товар узгоджений за асортиментом, ціною та кількістю, а відповідач зобов’язався прийняти товар, сплатити узгоджену грошову суму вказану у видаткових накладних, які є невід’ємною частиною даного договору.

Позивач свої зобов’язання по договору виконав. Факт поставки товару відповідачу на загальну суму 304,02 грн. підтверджується видатковими накладними № 3390 від 19.09.2008р., № 4006 від 06.11.2008 р.

Як вбачається з матеріалів справи відносини позивача з відповідачем ґрунтувались на усному договорі.

Згідно зі ст.11 ЦК України підставами виникнення прав та обов’язків, зокрема є договори та інші правочини.

Ст.ст.202, 205 ЦК України закріплено загальне поняття правочину, яким є дія особи, спрямована на набуття, зміну чи припинення цивільних прав та обов’язків. Правочин може вчинятися в усній або в письмовій формі. Сторони мають обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин для якого не встановлена обов’язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних наслідків.

Відповідно до положення ст.ст.638, 639 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір може укладатися у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, навіть якщо законом ця форма для даного виду договору не вимагалася.

Статтею 626 ЦК України визначено поняття договору, яким є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

Відповідно до ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом В порушення умов усної домовленості відповідач свої зобов’язання не виконав і станом на день розгляду справи в суді його заборгованість перед позивачем становить 304,02 грн.

Відповідно до вимог ст.530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок в семиденний строк від дня пред’явлення вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

02 липня 2009р. відповідачу була надіслана претензія № 49 з вимогою оплатити суму боргу на розрахунковий рахунок позивача, яка останнім залишені без відповіді та задоволення.

Відповідно до ч.1 ст.526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, а згідно ст.525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Враховуючи наведене, відсутність заперечень зі сторони відповідача, суд, прийшов до висновку, що позов обґрунтований і підлягає до задоволення. В порядку ст.49 ГПК України судові витрати по розгляду спору покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст. 22, 43, 49, 75, 82 , 84, 85, 115-117 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Діком ЛТД»(79034 м.Львів, вул.О.Степанівни, 35 б, Інд.податковий № 143316913032, св.пл.ПДВ 17738043) на користь Приватного підприємства «Сом-плюс»(79020 м.Львів, вул.Малоголосівська,9, р/р 26001300001400 у Ново львівське від. ЛФ АКБ «Форум», МФО 385509, ЄДРПОУ 31527310) 304,02 грн. основного боргу, 102,00 грн. державного мита, 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Наказ видати згідно ст.116 ГПК України.

Суддя