Постанова № 50347754, 15.09.2015, Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

Номер справи 623/4325/15-п

Номер провадження 3/623/573/2015

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 вересня 2015 року суддя Ізюмського міськрайонного суду Харківської області:

ОСОБА_1, розглянувши матеріали, які надійшли від Ізюмського МВ ГУ МВС України в Харківській області, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, не працюючого, протягом року притягувався до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 та ч.2 ст. 173-2 КУпАП, раніше судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3.

Ідентифікаційний номер: НОМЕР_1

за ч.2 ст. 173-2 КУпАП.

Права, передбачені ст. 268 КУпАП правопорушнику, розяснені.

в с т а н о в и в:

10 вересня 2015 року о 11 годині 00 хвилин, в м. Ізюм, Харківської області по вул. вул. Котовського 8, громадянин ОСОБА_2, висловлювався нецензурною лайкою на адресу своєї матері ОСОБА_3, чим повторно протягом року вчинив психологічне насильство в сімї.

Викладене підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення ХА № 025327 від 15.09.2015 року (а.с.2), довідкою «АРМОР» (а.с.3), письмовими поясненнями потерпілої ОСОБА_3(а.с.4), письмовими поясненням правопорушника ОСОБА_2 (а.с.4), де він вказує, що 10.09.2015 року біля 11 години 00 хвилин знаходився вдома в нетверезому стані, влаштував сварку зі своєю матірю ОСОБА_3в ході якої висловлювався на її адресу нецензурною лайкою, копією паспорту правопорушника (а.с.6).

Правопорушник ОСОБА_2 в суді свою вину визнав, у вчиненому не розкаявся.

Відповідно до Закону України "Про попередження насильства в сім'ї" насильство в сім'ї - це будь-які умисні дії фізичного, сексуального, психологічного чи економічного спрямування одного члена сім'ї стосовно іншого члена сім'ї, якщо ці дії порушують конституційні права і свободи члена сім'ї як людини та громадянина і наносять йому моральну шкоду, шкоду його фізичному чи психічному здоров'ю.

Прихована чи відкрита агресія одних членів родини по відношенню до інших явище настільки буденне, що розповіді про побиття дружини чоловіком чи дітей батьками нікого не здивують. Бажання домінувати над найближчими родичами виявляється настільки сильним, що людиною відкидаються всі поняття моралі та справедливості. Тим не менше, члени сімї, які вчинили насильство по відношенню до своїх рідних, можуть понести адміністративну, цивільно-правову і навіть кримінальну відповідальність.

Загальна декларація прав людини, проголошена в 1948 році Генеральною Асамблеєю ООН, зазначає, що кожна людина повинна мати всі права без будь-якої різниці (ст. 2), що кожна людина має право на життя, на свободу та на особисту недоторканість (ст. 3), а також що ніхто не повинен бути підданий тортурам та жорсткому, нелюдському чи принижуючому його гідність поводженню та покаранню (ст. 5).

Важливо розуміти та памятати, що притягнення до відповідальності особи, яка вчинила насильство в сімї, попереджує вчинення насильства в сімї у подальшому з боку винної особи, а також з боку інших осіб.

За вчинення суспільно шкідливого діяння, яке кваліфікується як насильство в сімї, однак не тягне настання кримінальної відповідальності, так як не являється суспільно небезпечним, може наставати адміністративна відповідальність. Стаття 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачає відповідальність за вчинення насильства в сімї, невиконання захисного припису або непроходження корекційної програми.

Відповідно до ч.2 ст. 173-2 КУпАП повторне протягом року вчинення насильства в сім'ї є тобто умисне вчинення будь-яких дій фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування фізичного насильства, що не завдало фізичного болю і не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.

Дії ОСОБА_2 правильно кваліфіковані за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, оскільки він повторно протягом року вчинив психологічне насильство в сімї, тобто умисне вчинення будь-яких дій фізичного або психологічного характеру.

Відповідно до п.6 ст. 35 КУпАП суд визнає обтяжуючою обставиною те, що ОСОБА_2 вчинив адміністративне правопорушення в стані алкогольного спяніння та раніше притягувався до адміністративної відповідальності.

Відповідно до п.1 ст.34 КУпАП помякшуючих обставин судом не виявлено.

При накладенні адміністративного стягнення відповідно до статті 33 КУпАП враховуються характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника який не має постійного місця роботи, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що помякшують і обтяжують відповідальність, при цьому відмічаю, що ОСОБА_2 раніше притягувався до кримінальної відповідальності, на шлях виправлення не став після того як його було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.173-2 КУпАП України постанова Ізюмського міськрайонного суду, Харківської області, від 12 серпня 2015 року, призначене покарання: адміністративний арешт строком на 15 діб, тому суд вважає за необхідне, з метою виховання ОСОБА_2, а також запобігання вчинення ним нових правопорушень, піддати його адміністративному стягненню у вигляді адміністративного арешту.

На підставі ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, керуючись ст. ст. 9, 32, 33-35, 283, п.1 284 КпАП,

п о с т а н о в и в:

Визнати винним ОСОБА_2 в скоєнні правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП і притягнути до адміністративної відповідальності.

Накласти на ОСОБА_2 адміністративне стягнення у вигляді адміністративного арешту строком на 10 (десять) діб.

Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір на користь держави в розмірі 243 гривні 60 копійок, перерахувавши на рахунок: УДК Ізюмського району та м. Ізюма код ЄДРПОУ 02893887 код отримувача ЄРДПО ЄДРПОУ 24133350 МФО 851011 р\р 31212206700012 код бюджетної класифікації 22030001.

Постанова у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до апеляційного суду Харківської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя М.О. Гуренко