Рішення № 5034720, 12.10.2009, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

12.10.09 р. Справа № 29/278

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді В.В. Джарти

При секретарі судового засідання Косенко Ю.В.

за участю:

Представників сторін:

від позивача Кухарчук Т.В., довіреність

від відповідача не з’явився

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу:

За позовом Обласного комунального підприємства “Донецьктеплокомуненерго” м. Донецьк в особі виробничої одиниці “Торезтепломережа” м. Торез

До відповідача: Державного підприємства „Торезантрацит” м. Торез

Предмет: стягнення 31 134,11 грн., у тому числі 26 314,03 грн. – основної суми боргу; 1 814,88 грн. – інфляційної складової; 382,00 грн. – 3% річних; 2 623,20 грн. – пені.

СУТЬ СПОРУ:

Обласне комунальне підприємство „Донецьктеплокомуненерго” м. Донецьк в особі виробничої одиниці “Торезтепломережа” м. Торез звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Державного підприємства „Торезантрацит” м. Торез про стягнення 31 134,11 грн., у тому числі 26 314,03 грн. – основної суми боргу; 1 814,88 грн. – інфляційної складової; 382,00 грн. – 3% річних; 2 623,20 грн. – пені.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір на постачання теплової енергії № 47/2 від 29.10.2007 р., додатки до договору, бухгалтерську довідку, акт від 08.04.09, рахунки № 47/2 від 17.03.08, № 47/2 від 17.04.08, № 47/2 від 31.10.08, № 47/2 від 24.11.08, № 47/2 від 26.12.08, № 47/2 від 21.01.09, № 47/2 від 18.02.09, № 47/2 від 20.03.09, № 47/2 від 08.04.09, акти, розрахунок суми позову.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги, клопотання щодо фіксації судового процесу не заявляв, у зв’язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосування засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 ГПК України.

Представник відповідача до судового засідання не з’явився. Через канцелярію суду надав відзив від 02.10.2009 р., яким частково визнає суму позову, а саме в частині основного боргу 26 314,03 грн. Проти нарахування суми інфляції, 3% річних та пені заперечує.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд, встановив:

Між ОКП „Донецьктеплокомуненерго” в особі виробничої одиниці “ Торезтепломережа” (Енергопостачальна організація) та Державним підприємством „Торезантрацит” (Споживач) укладено договір на постачання теплової енергії № 47/2 від 29.10.2007 р. Договір набуває чинності з моменту укладання і діє в частині постачання теплової енергії з 29.10.2007 р., а в частині розрахунків – до їх повного здійснення.

Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про його припинення не буде письмово заявлено однією із сторін. (п. 10.4 договору)

Договір укладено без додаткових угод та протоколів розбіжностей. З матеріалів справи та пояснень позивача вбачається, що на момент виникнення боргу сторони перебували у договірних відносинах.

Відповідно до умов, позивач зобов’язується постачати відповідачу теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а Споживач зобов’язується оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені договором.

Облік споживання теплової енергії проводиться розрахунковим засобом (п. 5.1. договору).

Пунктом 5.5 договору встановлено, що при відсутності приладів обліку або виході його з ладу – кількість теплової енергії, що відпущена Споживачу визначається Енергопостачальною організацією, як виняток, розрахунковим способом.

Відповідно до п.п. 6.1, 6.2 договору, розрахунки за теплову енергію, що споживається, проводяться виключно в грошовій формі відповідно до встановлених тарифів. Розрахунковим періодом є календарний місяць.

Згідно п. 6.3 договору Споживач за 5 днів до початку розрахункового періоду сплачує Енергопостачальній організації 100% вартість зазначеної в договорі кількості теплової енергії, передбаченої на розрахунковий період, з урахуванням залишкової суми (сальдо) розрахунків на початок місяця.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.ст. 526, 527 Цивільного кодексу України боржник зобов’язаний виконати свій обов’язок та зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства.

Позивач свої зобов’язання за договором, у спірний період, виконав належним чином, поставив відповідачу теплову енергію та пред’явив рахунки на оплату, що підтверджується матеріалами справи, зокрема актами про отримання теплової енергії, підписані обома сторонами.

Відповідач свої договірні зобов’язання стосовно своєчасної та повної оплати наданих послуг з теплопостачання не виконав, у зв’язку з чим позивач звернувся до суду з вимогою стягнути виниклу заборгованість за період з березня 2008 р. по квітень 2009 р. в розмірі 26 314,03 грн., яка підтверджена матеріалами справи та визнана відповідачем.

За приписами ч. 5 ст. 78 ГПК України, в разі визнання позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову.

Враховуючи, що дії відповідача щодо визнання позову в частині основного боргу не суперечать законодавству та не порушують прав і охоронюваних законом інтереси інших осіб, виходячи з того, що позов повністю доведений позивачем та обґрунтований матеріалами справи, вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості в розмірі 26 314,03 грн. підлягають задоволенню в повній сумі.

Також в матеріалах справи міститься акт звірки від 18.09.2009 р., який підписаний сторонами та скріплений печатками обох підприємств.

З огляду на вищевикладене, акт звірки бухгалтерів є тільки документом, по якому бухгалтерії підприємств звіряють бухгалтерський облік операцій, а наявність чи відсутність будь-яких зобов’язань сторін підтверджується первинними документами (накладними, рахунками), але позивач додав до позовної заяви рахунки, які підтверджують суму заборгованості.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний уплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач просить стягнути з відповідача за період з 25.03.2008 р. по 01.07.2009 р. 3% річних на суму 382,00 грн.

Перевіривши розрахунок 3% річних, суд вважає його арифметично невірним, оскільки позивач невірно розрахував відповідно до чинного порядку суму 3% річних.

Таким чином, суд відмовляє в задоволенні 3% річних на суму 101,72 грн., як безпідставно заявлені та задовольняє на суму 280,28 грн.

Також позивач просить стягнути з відповідача індекс інфляції за спірний період в розмірі 1 814,88 грн.

Перевіривши розрахунок індексу інфляції, суд вважає його арифметично невірним, оскільки позивач невірно розрахував відповідно до чинного порядку суму індексу інфляції.

Таким чином, суд відмовляє в задоволенні індексу інфляції на суму 447,90 грн., як безпідставно заявлені та задовольняє на суму 1 366,98 грн. за період з квітня 2008 р. по червень 2009 р.

Відповідно до ст.ст. 216 – 218 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно ст. 343 ГК України, платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочу платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно з п. 7.2.3 договору за несвоєчасне виконання розрахунків за теплову енергію Споживач повинен оплатити пеню в розмірі 1%, але не більше 2-ої облікової ставки Нацбанку від належної до сплати суми за кожен день прострочення

Позивач нараховує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ та просить стягнути з відповідача 2 623,20 грн. пені за період з 25.03.08 по 01.07.09.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

З наданого позивачем розрахунку вбачається, що пеня нарахована без врахування умов ч. 6 ст. 232 ГК України та 7.2.3 договору стосовно нарахування штрафних санкцій.

Таким чином, з урахуванням умов договору та розрахунку, з відповідача підлягає стягненню сума пені:

- за період з 25.03.08 по 23.09.08 на суму 106,85 грн. в сумі 12,40 грн.,

- за період з 125.04.08 по 24.10.08 на суму 1 340,63 грн. в сумі 160,14 грн.,

- за період з 08.11.08 по 09.05.09 на суму 1 452,40 грн. в сумі 174,62 грн.,

- за період з 02.12.08 по 02.06.09 на суму 4 502,44 грн. в сумі 541,53 грн.,

- за період з 03.01.09 по 01.07.09 на суму 4 502,44 грн. в сумі 526,97 грн.,

- за період з 29.01.09 по 01.07.09 на суму 4 502,44 грн. в сумі 450,00 грн.,

- за період з 26.02.09 по 01.07.09 на суму 4 502,44 грн. в сумі 367,10 грн.,

- за період з 01.04.09 по 01.07.09 на суму 2 614,32 грн. в сумі 154,71 грн.,

- за період з 29.04.09 по 30.06.09 на суму 2 790,07 грн. в сумі 112,83 грн.

Таким чином, суд відмовляє у задоволенні пені в сумі 122,90 грн. та задовольняє на суму 2 500,30 грн. за період з 25.03.08 по 30.06.09.

Враховуючи вищевикладене, позов підлягає задоволенню частково.

В судовому засіданні оголошено рішення відповідно до ст. 85 Господарського процесуального Кодексу України.

Судові витрати розподіляються відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі ст.ст. 526, 527, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, 216 – 218 Господарського кодексу України, керуючись ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 32, 33, 34, 38, 49, 78, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд –

В И Р I Ш И В :

Позовні вимоги Обласного комунального підприємства “Донецьктеплокомуненерго” м. Донецьк в особі виробничої одиниці “Торезтепломережа” м. Торез до Державного підприємства „Торезантрацит” м. Торез про стягнення 31 134,11 грн., у тому числі 26 314,03 грн. – основної суми боргу; 1 814,88 грн. – інфляційної складової; 382,00 грн. – 3% річних; 2 623,20 грн. – пені – задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства „Торезантрацит” (86600, м. Торез, Донецької області, вул. Енгельса, 88, р/р 26001309461602 у філії відділення ПІБ м. Тереза, МФО 334282, ЄДРПОУ 32366906) на користь Обласного комунального підприємства “Донецьктеплокомуненерго” м. Донецьк в особі виробничої одиниці “Торезтепломережа” (86600, м. Торез, Донецької області, вул. 50 років СРСР, 8, отримувач: Єдиний розрахунковий центр Обласного комунального підприємства „Донецьктеплокомуненерго” р/р 26005111798 в ДОД ВАТ „Райффайзен Банк Аваль”, МФО 380805, ЗКПО 26221744) 26 314,03 грн. – боргу, 280,28 грн. - 3% річних, 1 366,98 грн. - індексу інфляції, 2 500,30 грн. – пені.

Стягнути з Державного підприємства „Торезантрацит” (86600, м. Торез, Донецої області, вул. Енгельса, 88, р/р 26001309461602 у філії відділення ПІБ м. Тереза, МФО 334282, ЄДРПОУ 32366906) на користь Обласного комунального підприємства “Донецьктеплокомуненерго” м. Донецьк в особі виробничої одиниці “Торезтепломережа” (86600, м. Торез, Донецької області, вул. 50 років СРСР, 8, р/р 260053016067 в філії ТО № 3225 ВАТ ГОБУ м. Тереза, МФО 394330, ЗКПО 05540907) 304,61 грн. – державного мита, 230,90 грн. – плати за інформаційно-технічне обслуговування судового процесу.

У задоволенні 3% річних в сумі 101,72 грн., індексу інфляції в сумі 447,90 грн. та пені в сумі 122,90 грн. - відмовити.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду протягом 10 днів з моменту його прийняття.

Суддя