Рішення № 5034442, 05.10.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ 27/438

05.10.09

За позовом Дочірнього підприємства «Управління баштових кранів»Відкритого акціонерного товариства «Будмеханізація»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Анатолія»

про стягнення 410 415,60 грн.

Суддя Дідиченко М.А.

Секретар Приходько Є.П.

Представники сторін:

від позивача: Рачинський В.А. –представник за довіреністю від 01.09.2009 року;

від відповідача: не з’явились.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Дочірнє підприємство «Управління баштових кранів»Відкритого акціонерного товариства «Будмеханізація»звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Анатолія»про стягнення 410 415,60 грн. за договором № 12/08 від 10.03.2008 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.09.2009 року порушено провадження у справі та призначено розгляд справи на 21.09.2009 року.

Представник позивача у судовому засіданні 21.09.2009 року подав докази, витребувані ухвалою суду від 02.09.2009 року та надав заяву про уточнення розміру позовних вимог. Зокрема, позивач зазначив, що 10.08.2009 року між сторонами та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕЛІТ СІТІ»було укладено договір № 3 про переведення боргу, відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕЛІТ СІТІ»взяло на себе обов’язок погасити борг відповідача у сумі 200 000,00 грн. Згідно з поданими позивачем платіжними дорученнями № 152 від 11.08.2009 року, № 163 від 17.08.09 р. та № 173 від 27.08. 2009року Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕЛІТ СІТІ»перерахувало на рахунок позивача 200 000,00 грн. Тому, позивач просить стягнути з відповідача 210 415, 60 грн.

Так, відповідно до ч. 4 ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених ст. 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

З огляду на вищевикладене, судом прийнята подана позивачем заява про уточнення позовних вимог.

Представник відповідача у судове засідання 21.09.2009 року не з’явився, вимоги ухвали суду від 02.09.2009 року не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив.

Враховуючи те, що неявка представника відповідача та неподання ним витребуваних доказів перешкоджали вирішенню спору по суті, суд на підставі частини 1 статті 77 ГПК України відклав розгляд справи на 05.10.2009 року.

У судовому засіданні 05.10.09 р. представник позивача надав усні пояснення по суті спору.

Представник відповідача у судове засідання 05.10.2009 року не з’явився, повторно витребуванні ухвалою суду від 21.09.2009 року докази та відзив на позовну заяву не подав, про поважні причини неявки суд не повідомив.

Оскільки, відповідачу була направлена кореспонденція про час та місце розгляду справи на юридичну адресу, то суд дійшов висновку, що відповідач був повідомлений належним чином, а тому на підставі ст.75 ГПК України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши пояснення його представника, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, –

ВСТАНОВИВ:

10.03.2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Анатолія»(надалі –відповідач) та Дочірнім підприємством «Управління баштових кранів»Відкритого акціонерного товариства «Будмеханізація»(надалі –позивач) укладено договір № 12/08 на виконання робіт баштовим краном типу КБ-405 (надалі –договір).

Відповідно до пунктів 1.1 та 1.2 договору предметом договору є будівництво житлового будинку по вул. Вільямса, 7 в м. Києві, в якому позивач (субпідрядник) забезпечує будівництво об’єкту одним баштовим краном типу КБ-405, виконує монтаж, демонтаж крану та підкранових колій та організовує роботу крану, а відповідач (генпідрядник) організовує виконання робіт краном на об’єкті та проводить оплату виконаних позивачем робіт.

На виконання умов договору позивачем були виконані роботи на загальну суму 410 415,60 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи довідками про вартість виконаних підрядних робіт та витрат форми КБ-3 за серпень 2008 р. від 31.08.08 р. на суму 5 328,00 грн., за вересень 2008 р. від 30.09.08 р. на суму 31 956,60 грн., за вересень 2008 р. від 30.09.08 р. на суму 172 456,80 грн., за жовтень 2008 р. від 31.10.08 р. на суму 13 405,20 грн., за жовтень 2008 р. від 31.10.08 р. на суму 38 348,40 грн., за жовтень 2008 р. від 31.10.08 р. на суму 20 392,80 грн., за жовтень 2008 р. від 31.10.08 р. на суму 36 847,20 грн., за жовтень 2008 р. від 31.10.08 р. на суму 37 952,40 грн., за листопад 2008 р. від 28.11.08 р. на суму 3 552,00 грн., за листопад 2008 р. від 28.11.08 р. на суму 14 005,20 грн., за листопад 2008 р. від 28.11.08 р. на суму 16 816,80 грн., за листопад 2008 р. від 28.11.08 р. на суму 19 345,20 грн., які підписані сторонами та скріплені печатками.

Пунктом 4.5 договору передбачено, що відповідач щомісячно в термін до п’ятнадцятого числа проводить оплату виконаних робіт за попередній місяць.

Отже, роботи, виконані в серпні 2008 року, відповідач зобов’язаний був оплатити у строк до 15.09.2008 року, роботи, виконані у вересні 2008 року – у строк до 15.10.2008 року, роботи, виконані в жовтні 2008 року –у строк до 15.11.2008 року та роботи, виконані у листопаді 2008 року –у строк до 15.12.2008 року.

У встановлені строки та після їх спливу відповідач зобов’язання щодо оплати виконаних за договором № 12/08 робіт не виконав.

10.08.2009 року позивач, відповідач та Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕЛІТ СІТІ»уклали договір № 3 про переведення боргу (надалі –договір № 3).

Згідно пункту 1.1 договору № 3 відповідач переводить свій борг у розмір 200 000,00 грн., що виник згідно договору № 12/08, та зобов’язується сплатити Товариству з обмеженою відповідальністю «ЕЛІТ СІТІ»за прийняття боргу визначену договором плату, а Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕЛІТ СІТІ»заміняє відповідача у зобов’язанні, що виникає з договору № 12/08, і приймає на себе обов’язки відповідача за договором № 12/08 сплатити 200 000,00 грн.

На виконання зобов’язань за договором № 12/08, взятих на себе договором № 3, Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕЛІТ СІТІ»перерахувало на поточний рахунок позивача 200 000, 00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 152 від 11.08.2009 року на суму 100 000, 00 грн., № 163 від 17.08.2009 року на суму 50 000, 00 грн. та № 173 від 27.08.2009 року на суму 50 000, 00 грн.

Таким чином, станом на день розгляду справи заборгованість відповідача перед позивачем становить 210 415, 60 грн.

Частина 1 статті 193 ГК України встановлює, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до частини 1 статті 509 ЦК України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Згідно частини 2 статті 509 ЦК України зобов’язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пункт 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав та обов’язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

Згідно частини 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до частини 1 статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов’язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Виходячи зі змісту укладеного між сторонами договору № 12/08, результат діяльності відповідача (робота баштового крана) немає зречевленого змісту. Робота баштового крана необхідна для вчинення дій, які призводять до результату (в даному випадку –побудована будівля). Тому, договір № 12/08 за своєю природою є договором про надання послуг (стаття 901 ЦК України), за умовами якого одна сторона (виконавець) зобов’язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов’язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частина 1 статті 903 ЦК України передбачає, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов’язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Приймаючи зазначені вище довідки про вартість виконаних підрядних робіт та витрат форми КБ-3 як допустимий доказ надання позивачем послуг будівельною технікою, колегія суд враховує, що довідка за формою № КБ-3 складається для визначення вартості виконаних обсягів підрядних робіт і проведення розрахунків за виконані підрядні роботи з будівництва. Така довідка складається щомісячно фахівцями будівельного підприємства якщо підприємством у звітному періоді виконувались будівельні та монтажні роботи, роботи з капітального та поточного ремонту будівель і споруд та інші підрядні роботи, незалежно від форми власності цього підприємства та джерел фінансування цих робіт (наказ Державного комітету статистики України і Державного комітету України з будівництва та архітектури від 21.06.02 р. № 237/5).

Враховуючи, що між сторонами виникли відносини надання послуг, суд вважає, що надані позивачем довідки в повному обсязі підтверджують факт надання послуг та їх вартість.

Відповідач доказів повного виконання зобов’язань за договором щодо оплати робіт не надав.

Отже, факт порушення відповідачем договірних зобов’язань підтверджується матеріалами справи.

Згідно статтей 525, 526 ЦК України зобов’язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Тому, позовну вимогу про стягнення з відповідача основної суми заборгованості у розмірі 210 415,60 грн. суд вважає обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до статті 49 ГПК України при задоволенні позову державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 901, 903 ЦК України, ст.ст. 193 ГК України, статтями 33, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, –

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Анатолія»(03062, м. Київ, вул. Академіка Туполєва, 12-А; код ЄДРПОУ 32799174) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення, на користь Дочірнього підприємства «Управління баштових кранів»Відкритого акціонерного товариства «Будмеханізація»(04209, м. Київ, вул. Лебединська, 2; код ЄДРПОУ 04012856) заборгованість у розмірі 210 415 (двісті десять тисяч чотириста п’ятнадцять) грн. 60 коп., 2 104 (дві тисячі сто чотири) грн. 16 коп. державного мита та 315 (триста п’ятнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України, та може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені ГПК України.

Суддя

Дідиченко М.А.

Дата підписання 14.10.2009 року