Рішення № 5034301, 14.10.2009, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.10.09 Справа№ 9/158

Господарський суд Львівської області у складі судді Данко Л.С.,

При секретарі Козак І.Б.,

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом

Позивача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Ельпласт - Львів”, м. Городок, Львівська область,

До відповідача: Дочірнього підприємства „Константа-Захід”, м. Львів,

Про стягнення заборгованості в розмірі 102 254,00 грн. та стягнення судових витрат.

За участю представників:

Від позивача: Залуська Н.М., представник за довіреністю №316 від 30.07.09р.

Від відповідача: Хамуляк О.Б., представник за довіреністю від 03.08.09р., Зюбрик І.О. - директор, згідно наказу № 59/1-К від 01 серпня 2008 року.

Представникам роз”яснено права та обов”язки встановлені статтею 22 ГПК України. Представники не наполягають на фіксації судового процесу технічними засобами, про відмову від фіксації судового процесу технічними засобами подали клопотання (докази –у справі).

Суть спору: розглядається справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Ельпласт-Львів”, м. Городок, до відповідача Дочірнього підприємства „Константа-Захід”, м. Львів, про стягнення заборгованості в розмірі 102 254,00 грн., в т.ч. 92278 грн. 65 коп. основного боргу, 9975 грн. 35 коп. пені та стягнення судових витрат.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 18.08.2009р. порушено провадження у справі і розгляд справи призначено на 25.08.2009р.

З підстав зазначених в ухвалі суду від 25.08.2009р. розгляд справи відкладено на 10.09.2009р. Представник відповідача не з»явився.

10.09.2009р. оголошено перерву в судовому засіданні до 24.09.2009р., про що сторони були повідомлені під розписку (докази в матеріалах справи).

Представник відповідача прибув, повторно, без поважних причин, не виконав вимог ухвал суду, не подав документів, які вимагалися ухвалами суду по справі, усно просить відкласти розгляд справи, разом з тим зазначив, що договір №97-08 купівлі-продажу від 19.05.08р. підписано не директором Жмурко Я.В.

З підстав зазначених в ухвалі суду від 24.09.2009р. розгляд справи відкладено на 29.09.2009р. та в порядку ст. 30 ГПК України викликано в судове засідання директора ДП «Константа-Захід»Я.В. Жмурка для дачі пояснення по суті.

Представник Позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, надав пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві, подав документи, які вимагалися судом, оригінали –для огляду, належним чином завірені копії - у справу, просить позов задовільнити.

Відповідач не подав відзиву на позовну заяву, вимог ухвал суду по справі від 25.08.2009р., від 10.09.2009р., від 24.09.2009р., від 29.09.09р.не виконав, без поважних причин.

Директор підприємства відповідача Зюбрик Ігор Олексійович, який був викликаний в судове засідання в порядку статті 30 ГПК України, для дачі пояснень по суті.

Пан Зюбрик Ігор Олексійович - директор ДП «Константа-Захід», згідно наказу № 59/1-К від 01 серпня 2008 року, пояснив, що залишилася у нього тільки копія Статуту підприємства, всі інші примірники Статуту: «десь на перевірці, подати не може», пояснив, що на час укладення цього договору він ще не був директором, директором став з 01 серпня 2008р. згідно наказу № 59/1-К, в судовому засіданні, підтвердив факт укладення між позивачем та відповідачем договору № 97-08 купівлі-продажу від 19 травня 2008р. та отримання за цим договором товару, згідно оригіналів видаткових накладних № ЕЛ-04268 від 03.10.08р., № ЕЛ-04271 від 03.10.08р., № ЕЛ-04332 від 07.10.08р., № ЕЛ-04345 від 07.10.08р., № ЕЛ-04364 від 09.10.08р., № ЕЛ-04365 від 09.10.2008р., № ЕЛ-04366 від 09.10.08р., № ЕЛ-04372 від 09.10.08р., № ЕЛ-04373 від 09.10.08р., № ЕЛ-04467 від 15.10.08р., № ЕЛ-04468 від 15.10.08р., № ЕЛ-04499 від 16.10.08р., № ЕЛ-04638 від 24.10.08р., № ЕЛ-04838 від 04.11.2008р., № ЕЛ-04875 від 05.11.08р., № ЕЛ-05098 від 18.11.08р., № ЕЛ-05177 від 21.11.08р., № ЕЛ-04239 від 02.10.08р., № Ел-04215 від 01.10.08р., № ЕЛ-04237 від 02.10.08р., № ЕЛ-04213 від 01.10.08р., № ЕЛ-04181 від 20.09.08р., № ЕЛ-01495 від 08.04.2008р., № ЕЛ-01814 від 23.05.08р., № ЕЛ-01815 ВІД 23.05.2008р., № ЕЛ-02457 від 30.05.2008р., № ЕЛ-02672 від 12.06.08Р., № ЕЛ-01497 від 08.04.2008Р., № ЕЛ-01813 від 23.05.08р. за довіреностями серії ЯОШ № 365316 від 08.04.2008р., серії ЯОУ № 826066 від 22.05.2008р., серії ЯОУ № 826081 від 30.05.08р., серії ЯОУ № 826128 від 12.06.08р. через Гнатів Ігора Івановича, серії ЯОУ № 826536 від 29.09.08р., серії ЯОУ № 826619 від 04.11.08р. через Качмар Ореста –Павло Петровича, серії ЯОУ № 826558 від 15.10.08р., серії ЯОУ № 826693 від 18.11.08р., серії ЯОУ № 827067 від 21.11.08р. через Зюбрик Ігора Олексійовича, пояснив, що не має потреби проводити судової почеркознавчої експертизи підпису Я.В. Жмурка, оглянув оригінали видаткових накладних та довіреностей, пояснив, що довіреностей особисто не підписував, підписував бухгалтер, зазначив, що звернувся листом № 50 від 02.03.2009р. до позивача про повернення товару, однак на даний час, доказів про позитивне вирішення цього питання надати не може за його відсутністю, просить приймати відповідне рішення по справі.

Представник відповідача надав аналогічні пояснення як і директор підприємства, інших доказів та пояснень подавати не бажає, просить постановляти рішення.

Заслухавши думку учасників судового процесу, які прибули в дане судове засідання, суд ухвалив, відхилити клопотання відповідача про відкладення розгляду справи на один місяць за безпідставністю.

Справа розглядається за наявними матеріалами справи, відповідно до статті 75 ГПК України.

В ході розгляду справи встановлено наступне.

Згідно оригіналу Витягу з ЄДР серії АГ № 676966, який надано суду станом на 24.09.2009р., відповідач: Дочірнє підприємство «КОНСТАНТА-ЗАХІД»є юридичною особою, йому присвоєно код ЄДРПОУ 32712109, знаходиться за адресою: місто Львів, Залізничний район, вул. Левандівська, 3, керівник: Зюбрик Ігор Олексійович, право вчиняти дії від імені юридичної особи надано: Зюбрик Ігорю Олексійовичу, Жмурко Ярославу Валерійовичу, оригінал Витягу –в матеріалах справи.

Між позивачем (Товариством з обмеженою відповідальністю «Ельпласт-Львів») та відповідачем (Дочірнім підприємством «Константа-Захід») 19 травня 2008року був укладений договір № 97-08 купівлі-продажу.

Згідно п. 1.1. цього договору, продавець ТзОВ «Ельпласт-Львів», як продавець, зобов»язується передати у власність ДП «Константа-Захід», товар, а покупець прийняти товар та оплатити його вартість.

Як встановлено в судовому засіданні, позивач передав відповідачу товар на загальну суму 179 562,85 грн., згідно видаткових накладних: № ЕЛ-04268 від 03.10.2008р., № ЕЛ-04271 від 03.10.2008р., № ЕЛ-04332 від 07.10.2008р., № ЕЛ-04345 від 07.10.2008р., № ЕЛ-04364 від 09.10.2008р., № ЕЛ-04365 від 09.10.2008р., № ЕЛ-04366 від 09.10.2008р., № ЕЛ-04372 від 09.10.2008р., № ЕЛ-04373 від 09.10.2008р., № ЕЛ-04467 від 15.10.2008р., № ЕЛ-04468 від 15.10.2008р., № ЕЛ-04499 від 16.10.2008р., № ЕЛ-04638 від 24.10.2008р., № ЕЛ-04838 від 04.11.2008р., № ЕЛ-04875 від 05.11.2008р., № ЕЛ-05098 від 18.11.2008р., № ЕЛ-05177 від 21.11.2008р., № ЕЛ-04239 від 02.10.2008р., № ЕЛ-04215 від 01.10.2008р., № ЕЛ-04237 від 02.10.2008р., № ЕЛ-04213 від 01.10.2008р., № ЕЛ-04181 від 20.09.2008р., № ЕЛ-01495 від 08.04.2008р., № ЕЛ-01814 від 23.05.08р., № ЕЛ-01815 ВІД 23.05.2008р., № ЕЛ-02457 від 30.05.2008р., № ЕЛ-02672 від 12.06.2008р., № ЕЛ-01497 від 08.04.2008Р., № ЕЛ-01813 від 23.05.2008р. (оригінали оглянуто в судовому засіданні, копії –в матеріалах справи), а відповідач отримав зазначений у цих видаткових накладних товар за довіреностями: серії ЯОШ № 365316 від 08.04.2008р., серії ЯОУ № 826066 від 22.05.2008р., серії ЯОУ № 826081 від 30.05.2008р., серії ЯОУ № 826128 від 12.06.2008р. через Гнатів Ігора Івановича, за довіреностями: серії ЯОУ № 826536 від 29.09.2008р., серії ЯОУ № 826619 від 04.11.2008р. через Качмар Ореста – Павла Петровича, довіреностями серії ЯОУ № 826558 від 15.10.2008р., серії ЯОУ № 826693 від 18.11.2008р., серії ЯОУ № 827067 від 21.11.2008р. через Зюбрик Ігора Олексійовича (докази знаходяться в матеріалах справи).

Позивач свої зобов»язання за даним договором купівлі-продажу виконав в повному обсязі.

Відповідно до умов зазначеного договору, п. 4.1, розрахунки по оплаті вартості товару повинні здійснюватись у продовж 10-ти календарних днів з моменту передачі товару.

Відповідач свої зобов»зання за даним договором купівлі-продажу виконав частково, за отриманий товар розрахувався в сумі 87 284 грн. 20 коп. наступними платежами: 6 251,24 грн. - передоплата, 01.10.2008р. сплатив позивачу суму 21 032,96 грн., 13.11.2008р. сплатив позивачу 10000,00 грн., 18.11.2008р. –10000 грн. 00 коп., 01.12.2008р. –10000,00 грн., 23.06.2009р. –30000,00 грн., тобто на загальну суму 87 284,20 грн.

Заборгованість відповідача перед позивачем складає 92 278 грн. 65 коп. (179 562,85 грн. - 87 284,20 грн.).

Статтею 173 ГК України передбачено, що господарським визнається зобов'язання, що вини кає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з під став, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зо бов'язаний вчинити певну дію господарського чи управ лінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від пе вних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому чи слі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сто рони виконання її обов'язку.

Частиною 2 цієї статті визначено, що основними видами господарських зобов'язань є майново-господарські зобов'язання та організаційно-го сподарські зобов'язання, а частиною 3, що сторони можуть за взаємною згодою конкретизу вати або розширити зміст господарського зобов'язання в процесі його виконання, якщо законом не встановле но інше.

Спірне зобов”язання виникло в силу укладеного між сторонами договору, що відповідає вимогам частини 1 статті 174 ГК України.

Відповідно до статті 175 ГК України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками го сподарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчи нити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодек сом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 цієї статті передбачено, що суб'єктами майново-господарських зобов'язань можуть бути суб'єкти господарювання, зазначені у стат ті 55 цього Кодексу, негосподарюючі суб'єкти —юри дичні особи, а також органи державної влади, органи місцевого самоврядування, наділені господарською ком петенцією. Якщо майново-господарське зобов'язання виникає між суб'єктами господарювання або між суб'єк тами господарювання і негосподарюючими суб'єкта ми —юридичними особами, зобов'язаною та управленою сторонами зобов'язання є відповідно боржник і кредитор, а частиною 4 цієї статті визначено, що суб'єкти господарювання у випадках, передбаче них цим Кодексом та іншими законами, можуть добро вільно брати на себе зобов'язання майнового характеру на користь інших учасників господарських відносин (благодійництво тощо). Такі зобов'язання не є підставою для вимог щодо їх обов'язкового виконання.

Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору, ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1. ст. 530 ЦК України, передбачено, що якщо у зобов”язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 216 ГК України передбачено, що учасники господарських відносин несуть гос подарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до право порушників господарських санкцій на підставах і в по рядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Частиною 2 цієї статті визначено, що застосування господарських санкцій повинно га рантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування зби тків учасникам господарських відносин, завданих внас лідок правопорушення, та забезпечувати правопорядок у сфері господарювання.

Частиною 3 цієї ж статті, що господарсько-правова відповідальність базується на принципах, згідно з якими:

потерпіла сторона має право на відшкодування зби тків незалежно від того, чи є застереження про це в до говорі; передбачена законом відповідальність виробни ка (продавця) за недоброякісність продукції застосовує ться також незалежно від того, чи є застереження про це в договорі;

сплата штрафних санкцій за порушення зобов'язан ня, а також відшкодування збитків не звільняють право порушника без згоди другої сторони від виконання прий нятих зобов'язань у натурі;

у господарському договорі неприпустимі застере ження щодо виключення або обмеження відповідально сті виробника (продавця) продукції.

Статтею 217 ГК України передбачено, що господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають не сприятливі економічні та/або правові наслідки.

Частиною 2 цієї статті, що у сфері господарювання застосовуються такі ви ди господарських санкцій: відшкодування збитків; штраф ні санкції; оперативно-господарські санкції.

Стаття 218 ГК України передбачає, що підставою господарсько-правової відповідальнос ті учасника господарських відносин є вчинене ним пра вопорушення у сфері господарювання, частиною 2 зазначеної статті встановлено, що учасник господарських відносин відповідає за не виконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення госпо дарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господар ського правопорушення. У разі якщо інше не передба чено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе госпо дарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможли вим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обста винами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для ви конання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Статтею 219 ГК України чітко визначено, що за невиконання або неналежне виконання госпо дарських зобов'язань чи порушення правил здійснення господарської діяльності правопорушник відповідає на лежним йому на праві власності або закріпленим за ним на праві господарського відання чи оперативного упра вління майном, якщо інше не передбачено цим Кодек сом та іншими законами.

Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (не устойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відно син зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

П. 3 ст. 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до статті 546 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

Згідно зі статтею 549 ЦК України - неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Як передбачено п. 9.3. Договору, у разі порушення строку оплати за отриманий товар, відповідно до вимог п. 4.1 Договору ДП »Константа –Захід»зобов»язується сплатити ТзОВ «Ельпласт-Львів»пеню в розмірі облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Позивач просить стягнути з відповідача на свою користь пеню у розмірі 9975 грн.35 коп. (розрахунок розміру пені приведено у тексті позовної заяви, від розмірів боргу, який залишався неоплаченим, по мірі проведення оплати відповідачем, з урахуванням ставки НБУ, яка діяла на час нарахування пені).

Однак, в судовому засіданні встановлено, що нарахування розміру пені, в сумі 6918,80 грн. за 196 днів прострочення (рядок 17 розрахунку на сторінці 2 позову), суперечить частині 6 статті 232 ГК України, оскільки зазначеною статтею чітко визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов»язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов»язання мало бути виконано.

Шість місяців складає 183 дні (365 днів року : 2), отже, розмір пені за цей період складатиме суму 6459,90 грн., виходячи з розрахунку: 107526,99 грн. основного боргу, який склався у вказаний період : 365 днів року = 294,59 х 0,12 (ставка НБУ у період, що нараховується пеня 12% : 100%) = 35,30 грн. х 183 дні прострочення, що становить шість місяців = 6459,90 грн., а не 6918,80 грн., як нараховано позивачем за 196 днів.

Щодо інших розмірів пені, яка нарахована в сумі: 5,39 грн., 19,72 грн., 17.44 грн., 57.96 грн., 292.12 грн., 14.52 грн., 16.19 грн., 9.28 грн., 89.60 грн., 57.78 грн., 188.22 грн., 31.90 грн., 304.48 грн., 420.20 грн., 38.20 грн., 522.60 грн., 110.70 грн., 292.50 грн., 892.24 грн., то пеня нарахована, відповідно, від сум боргу, що залишився неоплаченим, за 11 днів, 34 дні, 8 днів, 23 дні, 109 днів, 2 дні, 1 день, 1 день, 4 дні, 2 дні, 6 днів, 1 день, 8 днів, 11 днів, 1 день, 13 днів, 3 дні, 9 днів та 38 днів, що не суперечить частині 6 статті 232 ГК України.

Отже, загальний розмір пені складатиме суму 9516,45 грн. (5,39 грн. + 19,72 грн. + 17.44 грн. + 57.96 грн. + 292.12 грн. + 14.52 грн. + 16.19 грн. + 9.28 грн. + 89.60 грн. + 57.78 грн. + 188.22 грн. + 31.90 грн. + 304.48 грн. + 420.20 грн. + 38.20 грн. + 522.60 грн. + 110.70 грн. + 6459,90 грн. + 292.50 грн. + 892.24 грн.).

Суд заслухав пояснення представників позивача та відповідача, оглянув та дослідив подані докази, оцінив їх в сукупності, прийшов до висновку, що позов документально та нормативно обґрунтований, відповідачем не спростований належними та допустимими доказами, підлягає до задоволення частково.

Судові витрати покласти на сторони пропорційно задоволених позовних вимог, відповідно до статті 49 ГПК України.

Витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн. 00 коп. позивачем за даним позовом сплачено відповідно до постанови КМ України від 21.12. 2005р. № 1258, у редакції, що діяла на день набрання чинності постановою КМ України від 14.04.2009р. № 361, так як на час подання цього позову до господарського суду, постанова КМ України від 14.04.2009р. № 361, яка передбачала: по 01.06.09р. 312,50 грн., а з 01.06.09р. по 01.09.09р. - 315,00 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу була скасована постановою КМ України від 08.07.2009р. № 693, у зв»язку з цим відновлено дію постанови КМ України від 21.12. 2005р. № 1258, у редакції, що діяла на день набрання чинності постановою КМ України від 14.04.2009р. № 361.

На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 1, 2, 4-3 –4-7, 12, 18, 21, 22, 32, 33, 34, 38, 43, 44 - 49, 69, 75, 82 –85, 116 –117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовільнити частково.

2. Стягнути з Дочірнього підприємства «Константа-Захід»(п. і. 79025, місто Львів, вулиця Левандівська, 3, код ЄДРПОУ 32712109) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ельпласт-Львів»(п. і. 81500, Львівська область, місто Городок, вулиця Заводська, 4, код ЄДРПОУ 23957545) 92 278 грн. 65 грн. основного боргу, 9516 грн. 45 коп. - пені, 1017 грн. 95 коп. - державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення у сумі 118 грн. 00 коп.

3. В решті позовних вимог відмовити.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Данко Л.С.

За згодою представників сторін, 08.10.2009р. оголошено вступну і резолютивну частини рішення. Мотивувальна частина рішення, оформлена відповідно до статті 84 ГПК України, та підписана 13.10.2009р. Рішення може бути оскаржено в порядку і строки передбачені статтями 91-93 ГПК України. Рішення набирає законної сили відповідно до статті 84 ГПК України.

Суддя