Рішення № 5034233, 12.10.2009, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

12.10.09 р. Справа № 38/244

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді ЛейбиМ.О.

при секретарі судового засіданні Зікєєвій Л.П.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку справу

за позовом: Відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго” м. Горлівка, Донецької області в особі Краматорських електричних мереж м. Краматорськ, Донецької області

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Новгородський комбінат комунального господарства” м. Дзержинськ, Донецької області

про стягнення 21 442,30грн.

за участю

представників сторін:

від позивача: не з’явився

від відповідача: Супрун І.Ф. - директор

Позивач, Відкрите акціонерне товариство „Донецькобленерго” м. Горлівка, Донецької області в особі Краматорських електричних мереж м. Краматорськ, Донецької області звернувся до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Новгородський комбінат комунального господарства м. Дзержинськ, Донецької області про стягнення заборгованості за спожиту активну електроенергію в сумі 14 712,65грн., перевищення договірних величин в сумі 4 717,80грн., заборгованості за спожиту реактивну електроенергію за лютий, березень, квітень, травень 2009р. в сумі 1 098,96грн., річних в сумі 91,84грн., інфляційних в сумі 95,88грн., пені в сумі 725,17грн., а разом 21 442,30грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на договір про постачання електричної енергії №1528 від 19.12.2003р., додатки до вказаного договору №5, №8, №6а, протокол узгодження розбіжностей, додаткову угоду №1, додаткову угоду №6 від 13.06.2007р., додаткову угоду від 19.12.2007р., додаткову угоду від 19.12.2008р., рахунок №33/1528.104617 від 23.04.2009р., повідомлення №57 від 23.04.2009р., акти приймання – передачі електроенергії за лютий, березень, квітень, травень 2009р., копії рахунків №33/1528 за лютий, березень, квітень, травень 2009р., розрахунок заборгованості та штрафних санкцій, копію акту звірки розрахунків станом на 01.05.2009р. підписаний сторонами та скріплений печатками підприємств, невиконання відповідачем своїх зобов’язань.

27.08.2009р. на адресу господарського суду надійшов лист із Головного управління статистики у Донецькій області від 20.08.2009р. № 14/4-20/4224, відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю Новгородський комбінат комунального господарства значиться у ЄДРПОУ (ідентифікаційний код 31459617) як юридична особа та знаходиться за адресою: 85294, Донецька область, м. Дзержинськ, смт. Новгородське, вул. Артема,1, який судом розглянутий та залучений до матеріалів справи.

09.09.2009р. позивач надав суду пояснення №03-юр від 07.09.2009р., в яких пояснив суду наступне.

Оскільки, відповідач не виконав умови договору по оплаті спожитої електроенергії за березень 2009р., позивач користуючись п.4.4 ППЕЕ відмовив відповідачу у коректуванні договірної величини споживання електроенергії на квітень 2009р.

Таким чином, позивач вважає позовні вимоги в частині перевищення договірних величин правомірними.

28.09.2009р. відповідач надав суду відзив на позовну заяву №585 від 28.09.2009р., яким визнав наявність заборгованості перед позивачем за спожиту активну електроенергію в сумі 13 811грн.60коп., але не згоден із перевищенням договірних величин електропостачання у квітні 2009р. у розмірі 4717,80грн.

Відзив судом розглянутий та залучений до матеріалів справи.

12.10.2009р. позивач до судового засідання не з’явився, але надіслав на адресу господарського суду пояснення, в яких повідомив суду, що відповідачем здійснена частина оплати, заявленої у позові заборгованості у розмірі 12000грн. Позивач зарахував суму у розмірі 12000грн. у рахунок погашення заборгованості за активну електроенергію, у зв’язку з тим, що відповідач перерахував її на розрахунковий рахунок в Державний ощадний банк України, який є розрахунковим рахунком зі спеціальним режимом використання на який повинні перераховуватися грошові кошти за активну електроенергію на підставі Закону України “Про електроенергетику” та Правил користування електричною енергією.

Пояснення судом розглянуті та залучені до матеріалів справи.

12.10.2009р. відповідач надіслав на адресу господарського суду відзив на позовну заяву №611 від 12.10.2009р., в якому повідомив суду, що станом на 12.10.2009р. сума заборгованості за активну електроенергію складає 3 811,61грн., додавши копії платіжних доручень №959 від 04.09.2009р. на суму 1 999,97грн., №961 від 07.09.2009р. на суму 0,03грн., №1025 від 05.10.2009р. на суму 10 000грн. Крім того, відповідач повідомив суду, що зі штрафними санкціями по перевищенню договірних величин електропостачання за квітень 2009р. у сумі 4717,80грн. не згоден.

Відзив судом розглянутий та залучений до матеріалів справи.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарським суд

ВСТАНОВИВ:

Сторонами був укладений договір про постачання електричної енергії №1528 від 19.12.2003р., згідно з яким постачальник електричної енергії (позивач) зобов’язався постачати електричну енергію споживачу, а споживач (відповідач) зобов’язався оплачувати постачальнику електричної енергії її вартість та здійснювати інші платежі згідно з умовами Договору та додатками до нього.

Відповідно до п.9.4 Договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на строк до 01.01.2005р. та вважається продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору за згодою сторін буде укладена відповідна додаткова угода. Договір підписаний сторонами та скріплений печатками.

Додатковими угодами, які містяться у матеріалах справи строк дії договору було продовжено. Так, додатковою угодою від 19.12.2008р. до договору №1528 від 19.12.2003р. пункт 9.4 договору був викладений у наступній редакції: строк дії договору по 19.12.2009р.

Додаткова угода від 19.12.2008р. є невід’ємною частиною договору, підписана сторонами та скріплена печатками підприємств у встановленому порядку.

Згідно умов Договору (п.п. 2.1.2, 2.2.4), постачальник зобов’язався постачати споживачу електроенергію як різновид товару, а споживач зобов’язався оплачувати постачальнику вартість електричної енергії згідно з умовами додатків № 5 „Порядок розрахунків” та № 6 „Графік зняття показників засобів обліку електричної енергії”.

Відповідно до п. 5 Додатку №5 до Договору, відповідач зобов’язаний сплачувати електричну енергію на підставі виставленого постачальником електричної енергії рахунка відповідно до даних про фактичне споживання електричної енергії визначеного на підставі розрахункових засобів обліку (або розрахунковим шляхом) з урахуванням сум, що надійшли від споживача.

Оплата отриманого Споживачем рахунку повинна виконуватись протягом не більше 5 банківських днів.

Додатком до договору №8 від 19.12.2006р. сторони узгодили та встановили щомісячну договірну величину споживання електричної енергії на 2009р.

Як вбачається з наявних в матеріалах справи документів, позивачем здійснювалось постачання підприємству відповідача електричної енергії згідно з умовами Договору, що підтверджується актами приймання-передачі за період лютий-травень 2009р., що підписані сторонами та скріплені печатками.

За спожиту електричну енергію позивачем були виставлені відповідачу рахунки на оплату електроенергії № 33/1528 за період лютий-травень 2009р. Вказані рахунки отримані представником відповідача, але оплати в строки встановлені умовами договору по ним не здійснено.

Вищезазначені обставини відповідачем по суті не заперечувались.

Відповідно до ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об’єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Згідно ст. 26 Закону України „Про електроенергетику” та п.1.3 Правил користування електричною енергією (далі по тексту Правила), споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником.

Пунктом 2 ст.275 Господарського кодексу України передбачено, що відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.

Відповідно до ст.67 Господарського кодексу України, відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів; підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

Судом встановлено, що між позивачем та відповідачем був укладений договір від 19.12.2003р. № 1528 про постачання електричної енергії, згідно з яким Постачальник електричної енергії постачає електричну енергію Споживачу, а Споживач оплачує постачальнику електричної енергії її вартість згідно з умовами договору.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

12.10.2009р. відповідач надіслав на адресу господарського суду відзив на позовну заяву №611 від 12.10.2009р., в якому повідомив суду, що станом на 12.10.2009р. сума заборгованості за активну електроенергію складає 3 811,61грн., додавши копії платіжних доручень №959 від 04.09.2009р. на суму 1 999,97грн., №961 від 07.09.2009р. на суму 0,03грн., №1025 від 05.10.2009р. на суму 10 000грн.

Позивач в наданих 12.10.2009р. суду поясненнях зазначив, що відповідачем дійсно здійснена часткова оплата заборгованості у розмірі 12000грн. Вказану суму позивач зарахував як погашення заборгованості за активну електроенергію, у зв’язку з тим, що відповідач перерахував її на розрахунковий рахунком зі спеціальним режимом використання на який повинні перераховуватися грошові кошти за активну електроенергію.

Розглянув матеріали справи, додатково представлені відповідачем документи, суд встановив, що відповідно до платіжних доручень №959 від 04.09.2009р., №961 від 07.09.2009р., №1025 від 05.10.2009р. відповідачем було сплачено вартість спожитої електроенергії в сумі 12 000грн.

Положеннями пункту 1-1 частини першої статті 80 Господарського процесуального кодексу України визначено, що у випадку відсутності предмету спору, господарський суд повинен припинити провадження по справі.

За таких обставин, оскільки відповідач погасив суму заборгованості за спожиту активну електричну енергію у розмірі 12 000грн., провадження у справі в цій частині підлягає припиненню.

Позивач в позовній заяві просив суд стягнути з відповідача заборгованість за спожиту активну електроенергію в сумі 14712,65грн. Враховуючи часткове погашення відповідачем заборгованості в розмірі 12000грн. та припинення провадження у справі в цій частині, суд приходить до висновку, що з боку відповідача існує заборгованість за спожиту активну електричну енергію у сумі 2712,65грн.

На момент прийняття рішення по справі документи в підтвердження погашення відповідачем заборгованості за спожиту активну електроенергію в сумі 2712,65грн. в матеріалах справи відсутні, тому зазначена сума підлягає стягненню з останнього на користь позивача.

Як вбачається з матеріалів справи, заборгованість за реактивну електроенергію в розмірі 1098грн.96коп. відповідачем не погашена, оскільки відповідачем не надано доказів оплати реактивної електричної енергії за лютий, квітень, травень 2009р. в розмірі 1098,96грн.

Таким чином позовні вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості за реактивну електроенергію в розмірі 1098,96грн. підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до п.4.2.2. Договору, у разі перевищення договірних величин електропостачання та чи потужності споживач зобов’язаний сплатити постачальнику двократну вартість електричної енергії (потужності) різниці фактично спожитої та встановленою договірною величиною.

Додатком до договору №8 від 19.12.2006р. сторони узгодили та встановили щомісячну договірну величину споживання електричної енергії на 2009р.

Проте, в порушення умов договору відповідач в квітні 2009р. спожив електричної енергії понад встановленої договірної величини, у зв’язку з чим останньому позивачем згідно ст.26 ЗУ “Про електроенергетику” був зроблений розрахунок двократної вартості різниці фактично спожитої і договірної величини та виписані і направлені повідомлення №57 від 23.04.2009р. та рахунок №33/1528.104617 від 23.04.2009р.

Відповідно до розрахунку, перевищення договірної величини споживання електричної енергії становить 8356 кВт/г на суму 4717,80грн.

Згідно п.5 додатку №5 до договору на постачання електричної енергії № 1528 від 19.12.2003р. оплата отриманого Споживачем рахунку повинна виконуватись протягом не більше 5 банківських днів.

Як вбачається з матеріалів справи, рахунок про перевищення договірної величини споживання електричної енергії №33/1528.104617 від 23.04.2009р. за квітень 2009р. надісланий відповідачу рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення.

Вказаний рахунок отриманий уповноваженим представником відповідача 05.05.2009р.

На момент прийняття рішення по справі відповідач заборгованість в розмірі 4717,80грн. не погасив.

На підставі вищевикладеного, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 4717,80грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.ст.216–218 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Згідно п.п.1, 3 ст.549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до приписів ст.ст.6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст.1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” від 22.11.1996р. №543-96-ВР, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Умовами договору (п. 4.2.1) передбачено, що у разі несвоєчасного або неналежного виконання грошового зобов’язання по сплаті рахунків за електричну енергію відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати.

Позивач з посиланням на п.4.2.1 Договору просить стягнути з відповідача пеню в сумі 725грн.17коп., застосовуючи подвійну облікову ставку НБУ, що не суперечить чинному законодавству та умовам договору.

Перевіривши розрахунок щодо нарахованої позивачем пені, суд вважає його обґрунтованим, тому вимоги в цієї частині підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також сплатити 3 % річних від простроченої суми.

Посилаючись на ст. 625 Цивільного кодексу України, позивач просить суд стягнути з відповідача 3% річних в сумі 91грн.84коп. та інфляційні нарахування в сумі 95грн.88коп.

Перевіривши розрахунок щодо нарахованих позивачем 3% річних та індексу інфляції, суд вважає його обґрунтованим, тому вимоги в цій частині підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати підлягають віднесенню на відповідача у порядку передбаченому ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі ст.129 Конституції України, ст. ст. 11, 526, 530, 549, 256, 257, 261, 267, 625, 627 Цивільного кодексу України, ст.67, 193, 216-218, 275 Господарського кодексу України, Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” від 22.11.1996р. №543-96-ВР, керуючись ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 33, 34, 38, 43, 49, п.1.1 ст.80, 82-85 Господарського процесуального Кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго” м. Горлівка, Донецької області в особі Краматорських електричних мереж м. Краматорськ, Донецької області до Товариства з обмеженою відповідальністю Новгородський комбінат комунального господарства м. Дзержинськ, Донецької області про стягнення заборгованості за спожиту активну електроенергію в сумі 2712,65грн. грн., заборгованості за спожиту реактивну електроенергію в сумі 1 098,96грн., перевищення договірних величин в сумі 4 717,80грн., річних в сумі 91,84грн., інфляційних в сумі 95,88грн., пені в сумі 725,17грн.– задовольнити.

Припинити провадження по справі №38/244 у зв’язку з відсутністю предмету спору в частині стягнення заборгованості за спожиту активну електроенергію в сумі 12 000грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Новгородський комбінат комунального господарства м. Дзержинськ, Донецької області (85294, Донецька область, м.Дзержинськ, смт.Новгородське, вул.Артема,1, ЄДРПОУ31459617) на користь Відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго” в особі структурної одиниці Краматорських електричних мереж (84302, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Островського,8, р/р 260323031295 в ОПЕРВ філії Донецьке обласне управління ВАТ “Ощадбанк”, МФО 335106, ЄДРПОУ 00131127) заборгованість за спожиту активну електроенергію в сумі 2712,65грн., за перевищення договірних величин споживання у сумі 4717грн.80коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Новгородський комбінат комунального господарства м. Дзержинськ, Донецької області (85294, Донецька область, м.Дзержинськ, смт.Новгородське, вул.Артема,1, ЄДРПОУ31459617) на користь Відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго” в особі структурної одиниці Краматорських електричних мереж (84302, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Островського,8, р/р 26004301510104 в АК ПІБ м.Краматорська, МФО 334141, ЄДРПОУ 00131127) заборгованість за спожиту реактивну електроенергію в сумі 1098грн.96коп., інфляційні витрати в сумі 95грн.88коп., 3% річних в сумі 91грн.84коп. та пені в сумі 725грн.17коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 215грн. та витрати по сплаті витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118грн.

Рішення оголошено у судовому засіданні 12.10.2009 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Рішення може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня його прийняття або в касаційному порядку через місцевий чи апеляційний господарський суд протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Суддя

Надруковано 4 примірника:

1 – до справи

3 – сторонам у справі