Рішення № 5034029, 30.09.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 49/339

30.09.09

За позовом Дочірнього підприємства Відкритого акціонерного товариства “Київхліб «Фастівський хлібокомбінат»

До Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтогазтранскарт»

Про стягнення 3 796,12 грн.

Суддя Митрохіна А.В.

Представники сторін:

Від позивача Грабовецька Ф.Ф. –за дов. № 163 від 03.09.2009

Від відповідача не з’явилися

Обставини справи:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою стягнення з відповідача 3 796,12 грн. заборгованості за договором №К 00962 від 20.12.2006, з яких 3 767,20 грн. основного боргу, 28,42 грн. 3% річних.

Позовні вимоги мотивовано тим, що на виконання вимог зазначеного договору позивач надавав відповідачу послуги, проте, відповідач в порушення умов договору зобов‘язання по оплаті наданих послуг не виконав. Позивач також просить покласти на відповідача судові витрати, пов‘язані з розглядом даної справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.08.2009 було порушено провадження у справі № 49/339.

Ухвалою господарського суду м. Києва суду від 07.09.2009 розгляд справи відкладався відповідно до вимог ст. 77 ГПК України.

Незважаючи на належне повідомлення про час і місце судового засідання, відповідач в судове засідання не з’явився, вимоги ухвали суду не виконав, пояснень та заперечень по суті спору не надав, причини неявки представника відповідача в судове засідання невідомі.

Справа, відповідно до ст.75 ГПК України, розглядається за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши обставини та матеріали справи, оглянувши оригінали документів, копії яких містяться в матеріалах справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд м. Києва, -

В С Т А Н О В И В :

20 грудня 2006 року між Дочірнім підприємством Відкритого акціонерного товариства “Київхліб «Фастівський хлібокомбінат»(далі –Клієнт) та Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтогазтранскарт»(далі –Компанія) було укладено договір № К 00962 (далі - Договір), згідно до умов якого Компанія від свого імені, за дорученням та за рахунок Клієнта, за винагороду закуповує в торгових точках стиснений природний газ, нафтопродукти, інші товари та надає послуги для обслуговування автотранспортних засобів Клієнта згідно отриманих пластикових карток.

З матеріалів справи вбачається, що 01.02.2009 АГНКС РВУ «Київавтогаз»в м. Фастові припинило обслуговування пластикових карток відповідача, які були надані Позивачу.

24.02.2009 Позивач повернув відповідачу пластикові картки на загальну суму 3 767,70 грн., що підтверджується актом про повернення пластикових карт, а саме: № 0725015708, № 725004890, № 725004891, № 725004892, що був підписаний обома сторонами, проте Відповідач не сплатив загальну вартість повернених пластикоих карт.

Згідно до п. 4.1 Договору, при укладенні Договору Клієнт перераховує на розрахунковий рахунок Компанїї впродовж 3- банківських днів кошти в розмірі та за умов обумовлених Сторонами в Додатку № 2 до цього Договору.

Відповідно до п. 7.3 Договору, відповідач гарантує повернення суми, яка залишилась згідно остаточного розрахунку.

24.04.2009 Позивач направив на адресу відповідача претензію № 87, з вимогою повернути вартість зазначених пластикових карт та отримав відповідь № 126-в від 29.04.2009, відповідно до якої зазначив проте, що заборгованість визнає повністю.

Матеріалами справи підтверджено, що на момент звернення позивача до суду відповідач не розрахувався з позивачем за поставлений товар, а саме відповідачем має заборгованість перед позивачем в розмірі 3 767,70 грн., що знайшла своє відображення у акті звірки взаєморозрахунків від 11.02.2009 у період з 11.08.2008 по 31.01.2009 на загальну суму 3 767,70 грн.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст. 526 Цивільного кодексу України, де встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Але в порушення зазначеного, відповідач в односторонньому порядку відмовився від виконання взятого на себе зобов’язання щодо здійснення розрахунку за фактично надані послуги.

Факт наявності боргу у відповідача перед позивачем в сумі 3 767,70 грн. належним чином доведений, документально обґрунтований і відповідачем не спростований, тому позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в сумі 3 767,70 грн. визнаються судом такими, що підлягають задоволенню.

Позивачем заявлено також позовні вимоги про стягнення з відповідача суми 28,42 грн. 3% річних.

Оскільки відповідач суму основного боргу не сплатив є підстави для застосування встановленої законодавством відповідальності.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За таких обставин, вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних у сумі 28,42 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно вимог ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог і заперечень. Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав.

Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України, стороні на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує державне мито за рахунок другої сторони, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, а також витрати, пов‘язані з розглядом справи в суді. За таких обставин, витрати по сплаті державного мита в сумі 102,00 грн. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 315,00 грн. підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача.

За таких обставин, на підставі викладеного, керуючись ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд м. Києва, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтогазтранскарт»(03115, м. Київ, пл. Святошинська, 1, кім. 272, ЄДРПОУ 34483710, п/р 26009010730431 в КМФ АКБ «Укрсоцбанк» м. Київ, МФО 322012), а у разі відсутності грошових коштів –з будь-якого іншого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду на користь Дочірнього підприємства Відкритого акціонерного товариства “Київхліб «Фастівський хлібокомбінат»(08500, Київська область, м. Фастів, вул Соборна, 43, ЄДРПОУ 00378626, п/р 2600538862001 в АК «Київська Русь»м. Київ, МФО 319092) 3 796,12 грн. заборгованості за договором №К 00962 від 20.12.2006, з яких 3 767,20 грн. основного боргу, 28,42 грн. 3% річних, крім того 102,00 грн. державного мита та 315,00 витрат на інформаційно –технічне забезпечення.

3. Видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання та оформлення у відповідності до ст. 84 ГПК України.

Суддя А. В. Митрохіна

Дата підписання рішення 05.10.2009