Постанова № 50337413, 14.09.2015, Лубенський міськрайонний суд Полтавської області

Справа № 539/2989/15-а

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.09.2015 Лубенський міськрайонний суд

Полтавської області

В складі: головуючого судді - Жаги Е. Г.

при секретарі судового засідання Гусак А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Лубни справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Лубни та Лубенському районі про визнання дій неправомірними та зобовязання провести перерахунок пенсії, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до УПФ України в м.Лубни та Лубенському районі щодо відмови у перерахунку та виплаті пенсії.

Позов мотивований тим, що він являється учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС першої категорії інвалідом 2 групи, захворювання пов'язане з виконанням обов'язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Отримує пенсію через управління Пенсійного фонду України в м. Лубнах та Лубенському районі Полтавської області, як учасник ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

Відповідно первинних документів та архівної довідки виданої Галузевим державним архівом ОСОБА_2 Оборони України (м. Київ), він приймав участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС в період з 04.08.1987 р. по 10.10.1987 р.

В січні місяці 2012 року набрала чинності ОСОБА_3 Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 року № 1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Відповідно до цієї постанови проведено осучаснення заробітку за роботи в зоні відчуження з використанням показника середньої заробітної плати в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2006 рік, що застосовується для обчислення пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

17.06.2014 року він в котре звернувся із заявою від 09.07.2014 року до Полтавського обласного військового комісаріату та отримав відмову від 21.07.2014 року № 8/2565 в якій повідомлялось, що відповідно до листа ОСОБА_2 соціальної політики України №4014/0/14- 13/20 від 12.04.2013 року, з особами рядового і начальницького складу ОСОБА_2 оборони трудовий договір не укладався. Військовослужбовці відповідно до законодавства несли службу, отримували грошове забезпечення, а не заробітну плату і їхня робота у надурочний і нічний час, у вихідні і святкові дні за нормами Кодексу законів про працю Української РСР та інших законодавчих нормативно-правових актів з трудового законодавства (частиною якого є законодавство з організації оплати праці) не оплачувалася.

З такими рішеннями він категорично був не згоден і був вимушений звернутися до суду.

ОСОБА_3 Лубенського міськрайонного суду від 12.11.2014 року його позовні вимоги були задоволені. Суд визнав дії Полтавського обласного військового комісаріату неправомірними та зобов'язав Полтавський обласний військовий комісаріат перерахувати ОСОБА_1 заробітну плату за період з 04.08.1987 року по 10.10.1987 року за роботи під час ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС з урахуванням понаднормового часу роботи відповідно табелів обліку робочого часу та видати довідку про заробітну плату за вищеназваний період з урахуванням понаднормового часу роботи, згідно табелів обліку робочого часу і висновку № 535 від 17.06.2014р. Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. засл. проф. ОСОБА_4 Полтавське відділення та на підставі діючого з 01.01.2012 року підпункту 2 пункту 3 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, який затверджено ОСОБА_3 Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 р. № 1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Відповідач не погодився з рішенням суду та подав апеляційну скаргу.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 19.01.2015 р. апеляційну скаргу Полтавського обласного військового комісаріату залишили без задоволення а постанову Лубенського міськрайонного суду від 12.11.2014 року залишили без змін.

На виконання рішення судів першої та другої інстанції Полтавський обласний військовий комісаріат видав довідку № 4/470 від 10.06.2015р., яка в повній мірі задовольняє його та відповідає законодавству.

В червні місяці 2015 року він звернувся до управління Пенсійного фонду в м. Лубни та Лубенському районі із заявою та вищеназваною довідкою та 06.07.2015 року № 4374/02-06 отримав відмову в якій незважаючи на рішення судів зазначено, що довідка № 4/470 від 10.06.2015р. видана з порушенням норм чинного законодавства.

Позивач вважає таку відмову Управління Пенсійного фонду незаконною, а тому просить суд визнати неправомірними дії щодо відмови у перерахунку та виплати пенсії відповідно до довідки №4/470 від 10.06.2015 року, зобовязати перерахувати та сплатити пенсію відповідно до довідки від №4/470 від 10.06.2015 року.

У судовому засіданні представник позивача за довіреністю ОСОБА_5 позов підтримала повністю та просила суд позовні вимоги задовольнити із підстав вказаних у позовній заяві.

Представник відповідача управління Пенсійного фонду України в м. Лубни та Лубенському районі ОСОБА_6 в судовому засіданні висловила думку, що поданий позов не підлягає до задоволення через невідповідність довідки яка видана позивачу щодо перерахунку пенсії та неправильності проведеного розрахунку за час перебування позивача в зоні відчуження.

Дослідивши матеріали та докази по справі, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Встановлено, що позивач являючись ліквідатором аварії на ЧАЕС першої категорії категорії, маючи ІІ групу інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням обов'язків по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС безстроково, отримує пенсію по інвалідності через УПФУ в м. Лубни та Лубенському районі.

На початку 2015 року позивач, дізнавшись про постанови уряду з яких було знято гриф "таємно" виявив, що йому не в повній мірі нараховується та виплачується пенсія.

На підставі постанови Лубенського міськрайонного суду від 12.11.2014 року та ухвали Харківського апеляційного адміністративного суду від 19.01.2015 року Полтавським обласним військовим комісаріатом позивачу було видано довідку №4/470 від 10.06.2015 року.

Листом УПФУ в м. Лубни та Лубенському районі від 06.07.2015 року №4374/02-06 року позивачу було відмовлено в перерахунку пенсії з тих підстав, що обчислення заробітку за роботу в зоні відчуження за період з 04.08.1987 року по 10.10.1987 року проведено з порушенням норм чинного законодавства.

Як вбачається з матеріалів справи, в зоні відчуження роботи по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС виконувались поряд як військовозобов'язані так і військовослужбовці. Згідно Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» стаття 1 пункт 3 військовий обов'язок включає: проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі.

Пунктом 9 статті 1 вищевказаного Закону визначено, що громадяни України щодо військового обов'язку поділяються на такі категорії:

військовослужбовці - особи, які проходять військову службу;

військовозобов'язані - особи, які перебувають в запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави.

Відповідно статті 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, пов'язаних із захистом Вітчизни.

ОСОБА_7 здійснює правове регулювання між державою і громадянами України (військовослужбовцями та військовозобов'язаними) у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та рівними в своїх правах та обов'язках.

Після аварії на ЧАЕС 26 квітня 1986 року Уряд колишнього СРСР та Української РСР ухвалили безліч рішень із грифом «таємно» щодо оплати праці осіб-ліквідаторів. Після зняття грифу «таємно» та для «службового користування» стало відомо, що при нарахуванні даної заробітної плати не були враховані вимоги нормативних матеріалів:

- розпорядження РМ СРСР № 964 від 17.05.1986 р.;

- постанова РМ СРСР № 524-156 від 7.05.1986 р.;

- розпорядження РМ СРСР № 1031 від 23.05.1986 р.;

- постанова РМ СРСР № 655-195 від 5.06.1986 р.;

- постанова РМ УРСР № 207-7 від 10.06.1986 р.;

- рішення № 351 від 02.02.1987р. та ін.

У вищеназваних нормативно-правових актах йдеться про умови оплати праці і матеріального забезпечення робітників підприємств, організацій і закладів, які брали участь на роботах пов'язаних з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС дія яких поширюється як на військовослужбовців та військовозобов'язаних запасу, яких було призвано на військові збори та які в 1986-1990 роках виконували роботи в зоні відчуження пов'язані з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС. З моменту аварії їхню оплату праці регулювали постанова №524-156 тобто з ними розраховувалися за підвищеними до 100% тарифними ставками (посадовими окладами), незалежно від населеного пункту, де вони перебували.

ОСОБА_3 № 153 для всіх працівників, які виконували роботи, пов'язані з ліквідацією наслідків аварії в зоні радіоактивного випромінювання, був встановлений 6-годинний робочий день та 6-денний робочий тиждень, розрахункову часову тарифну ставку в зоні відчуження обчислювали відповідно до роз'яснення Держкомпраці СРСР і Секретаріату ВЦРПС від 16.01.69 р. № /4. Шестигодинний робочий день встановлено було законодавством, але фактично позивач виконував роботи в зоні радіоактивного забруднення по 10-12 годин на добу, відповідно вищеназваних табелів обліку робочого часу за серпень-жовтень 1987 рік, за які повинні йому нараховуватись понаднормові як військовозобов'язаним, що й передбачено було як постановою КМУ № 1240 від 22.09.2004 року так і постановою КМУ № 1210 від 23.11.2011 року. Оплата здійснювалася згідно ст. 107 КЗпП УРСР за фактично відпрацьовані у святковий чи вихідний день години із застосуванням коефіцієнта кратності в залежності від зони небезпеки. Оплату в зазначеному розмірі отримували всі працівники (як з нормованим, так і ненормованим робочим днем) за години, фактично відпрацьовані у святковий і вихідний дні (роз'яснення Держкомпраці СРСР і ВЦРПС «Про компенсацію за роботу у святкові дні» від 08.08.66 р. № 13/П-21).

З 23.05.1986 р. розпорядженням № 1031-рс на військовослужбовців зайнятих на роботах по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у III, II, І зонах небезпеки та зоні особливого контролю, були поширені порядок та розміри оплати праці, передбачені розпорядженням № 964-рс (5-,4,3-кратний розмір тарифної ставки (посадового окладу)). Тобто з цієї дати за оплатою праці їх прирівняли до інших робітників та службовців.

Відповідно до положень статті 3 Закону України «Про правонаступництво України» вказані нормативні акти не суперечать законам України, прийнятим після проголошення незалежності України, іншими нормативними актами порядок та умови оплати праці осіб, що приймали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році, не передбачені, у зв'язку з чим вони є діючими на теперішній час.

У Постанові ЦК КПРС, Президії Верховної ОСОБА_3 СРСР, ОСОБА_3 міністрів СРСР і ВЦСПС від 07.05.1986 року (так звана ухвала директивних органів) «Об условиях оплати труда и матеріального обеспечения работников предприятий и организаций зоны Чернобыльской АЭС», урядові комісії розділили зони Чорнобильської АЕС (на кілометрову зону, зону відселення, зона відчуження), Чорнобильці - ліквідатори, працювали в особливо складних умовах.

Згідно зі ст. 40 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи» № 796-ХП від 28.02.1991 року: військовозобов'язаним, вільно найомним, призваним та направленим для ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, а також тим, які несуть службу на території радіаційного забруднення, оплата праці провадиться згідно із статтею 39 цього Закону за всі календарні дні роботи на підставі довідки, яка надається військовою частиною».

Згідно нормативних актів, які діяли в той період, матеріальне забезпечення військовослужбовців, які були направлені для виконання робіт з ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у 1987 році проводилось наступним чином.

Пунктом 1 Постанови ЦК КПРС, Президії Верховної ОСОБА_3 СРСР, ОСОБА_3 Міністрів СРСР та ВЦСПС від 07.05.1986р. №524-156 (ОСОБА_3 Міністрів УРСР від 08.05.1986р. №168- 5) передбачено підвищення тарифних ставок (посадових окладів) робітникам підприємств та організацій, що приймали участь у роботах, пов'язаних з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС у 30-ти кілометровій зоні до 100%.

ОСОБА_8 Міністрів СРСР від 23.05.1986р. № 1031 «Про оплату праці військовослужбовців - учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС» встановлено, що на військовослужбовців, зайнятих на роботах з ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, розповсюджується порядок і розміри підвищеної оплати праці, передбачені розпорядженням ОСОБА_8 Міністрів СРСР від 17.05.1986р. № 964.

При цьому грошове забезпечення в підвищених розмірах виплачувати виходячи з посадових окладів, а особам офіцерського і начальницького складу, прапорщикам і мічманам також з окладів по військовому або спеціальному званню.

ОСОБА_2 праці України від 29.10.1992 року № 09-3751, було наголошено, якщо працівник не отримав нараховану йому у 1986-1990 роках заробітну плату за період роботи в зоні ЧАЕС, це не позбавляє його права на призначення пенсії із зазначеного заробітку.

В листі ОСОБА_2 праці і соціальної політики України №03-3/1652-018-2 від 13.04.2001 року «Про оплату праці у зоні відчуження ЧАЕС у 1986-1990 роках осіб, які виконували роботи, пов'язані з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС і запобіганням забруднення навколишнього середовища» теж наголошується, що якщо учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС донараховано заробіток за роботу в зоні відчуження в кратних розмірах, але виплата донарахованої суми не проведена і не нараховані додаткові страхові внески то це не позбавляє права інваліда на призначення премії із заробітку в зоні відчуження.

Відповідно до ст. 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи» № 796-ХП від 28.02.1991 року, пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження у 1986-1990 роках у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно з законодавством.

Порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається Кабінетом Міністрів України.

З 01.01.2012 року діє Порядок обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, який затверджено постановою Кабінету Мністрів України від 23.11.2011р. № 1210. Зазначеним Порядком передбачено, що пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до статей 54 і 57 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за бажанням осіб можуть призначатися виходячи із заробітної плати, одержаної за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків.

Обчислення пенсій відповідно до Закону здійснюється на підставі довідок про заробітну плату, які відповідно до статті 15 вказаного Закону видаються установами та організаціями на підставі первинних документів (особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату). Підставою для проведення розрахунку заробітної плати за роботу в зоні відчуження являється первинні документи про нараховану заробітну плату та фактичну тривалість роботи безпосередньо в зоні відчуження.

Позивач має табелі обліку робочого часу за 1987 рік, видані військовою частиною №83279 з печатками та підписами в яких зазначено, що він виконував роботу в зоні відчуження понаднормово по 12 годин.

На підставі статті 7 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок ЧАЕС» і наданих табелів обліку робочого часу та з допомогою нормативних документів та ОСОБА_3 Уряду, з яких знято гриф «таємно» заробітна плата виплачена позивачу в 1987 році підлягає донарахуванню.

Дослідивши довідку №4/470 від 10.06.2015 року, суд встановив, що вона складена у відповідності до вимог цих нормативно-правових актів.

З наданого листа відповідача від 06.07.2015 року №4374/02-06, в якому він повідомляє про відмову в перерахунку пенсії, незрозуміло в чому, на думку останнього, полягає неправильність розрахунків, наданих позивачем. В основу доводів відповідача покладено припущення щодо неотримання позивачем заробітної плати в таких розмірах.

Відповідно до пп. 1) п. 2.4 Положення про управління Пенсійного Фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого постановою правління Пенсійного Фонду України від 30 квітня 2002 року № 8-2, зареєстрованого в ОСОБА_2 юстиції України 21 травня 2002 року за № 442/6730, одержувати безоплатно в установленому законодавством порядку від державних органів та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій усіх форм власності та їх посадових осіб і від фізичних осіб - підприємців відомості про нарахування, обчислення і сплату страхових внесків, а також інші відомості, інформацію, документи і матеріали, необхідні для здійснення покладених на Управління завдань.

Тобто відповідач мав право уточнити спірні для нього питання, зокрема щодо суми заробітної плати позивача, однак цим правом не скористався, і невмотивовано відмовив позивачу в нарахуванні пенсії.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про те, що відповідачем на виконання вимог частини 2 статті 71 КАС України не надано суду жодних доказів, що дані, які містяться в довідці про заробіток позивача містять неправдиві або недостовірні дані.

Тому, позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Лубни та Лубенському районі про визнання дій неправомірними та зобовязання провести перерахунок пенсії мають бути задоволені.

На підставі викладеного, ст.ст. 3, 19 Конституції України, керуючись ст.ст. 11, 17, 18, 71, 86, 88, 159-163 КАС України , суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Лубни та Лубенському районі про визнання дій неправомірними та зобовязання провести перерахунок пенсії - задовольнити.

Визнати відмову Управління Пенсійного фонду України в м.Лубни та Лубенському районі щодо перерахунку пенсії ОСОБА_1 - неправомірною.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в м. Лубни та Лубенському районі Полтавської області перерахувати та сплачувати ОСОБА_1 з 11.06.2015 року пенсію відповідно довідки про заробітну плату № 4/470 від 10.06.2015 року виданої Полтавським обласним військовим комісаріатом за період з 04.08.1987 року по 10.10.1987 року з урахуванням недонарахованої суми заробітної плати за понаднормовий час роботи відповідно табелю обліку робочого часу за вересень місяць 1987 року на підставі діючого з 01.01.2012 року підпункту 2 пункту З Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, який затверджено ОСОБА_3 Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 р. № 1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Судові витрати віднести на рахунок держави.

ОСОБА_3 може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня проголошення постанови.

Суддя Лубенського

міськрайонного суду ОСОБА_9 Е. Г.