Рішення № 5033684, 13.10.2009, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua

_________________

І м е н е м У к р а ї н и

РІШЕННЯ

13 жовтня 2009 р. Справа 11/169-09

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «АП Овідіопольвино»,

смт. Овідіополь Одеської області

до приватного підприємства «Карпати», м. Вінниця

про стягнення 41 580,15 грн..

Суддя В. Матвійчук

при секретарі судового засідання Т. Кармаліта , за участю представників:

від позивача - О. Новікова директор;

від відповідача - не з’явився.

СУТЬ СПОРУ:

Заявлено позов про стягнення з приватного підприємства «Карпати»заборгованості за договором поставки № 13/8 від 10.11.2008р. в загальному розмірі 41 580,15 грн., з яких: 35 636 грн. –основний борг, 4 709,80 грн. –пеня, 385,92 грн. –3% річних та 848,43 грн. –інфляційні.

В процесі розгляду справи позивач зменшив розмір позовних вимог, про що подав заяву № 165 від 12.10.2009р. в якій вказує, що після звернення до суду з позовом відповідачем частково погашено суму основного боргу в розмірі 3100 грн. та просить стягнути з останнього 32 536 грн. –основного боргу, 4 709,80 грн. –пені, 385,92 грн. –3% річних та 848,43 грн. – інфляційних.

Позов мотивовано тим, що відповідно до договору поставки укладеного між товариством з обмеженою відповідальністю «АП Овідіопольвино»та приватним підприємством «Карпати», товариство з обмеженою відповідальністю «АП Овідіопольвино» поставило приватному підприємству «Карпати» алкогольну продукцію на загальну суму 43 036 грн.. Відповідач провів розрахунки за поставлений товар частково в результаті чого утворилась заборгованість в розмірі 32 536 грн..

Відповідач вимоги суду викладені в ухвалах від 10.07.2009р. та 03.09.2009р. щодо надання витребуваних документів не виконав, явки уповноваженого представника в судові засідання не забезпечив. Про час, дату та місце розгляду справи відповідач повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення № 314611. За клопотанням відповідача № 10 від 02.09.2009р. розгляд справи відкладено на 13.10.2009р..

Таким чином суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для реалізації відповідачем права судового захисту своїх прав та інтересів. За вказаних обставин суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній документами відповідно до ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши наявні докази, судом встановлено наступне.

10 листопада 2008 року між товариством з обмеженою відповідальністю «АП Овідіопольвино»(позивач) та приватним підприємством «Карпати»(відповідач) укладено договір поставки за № 13/8 за умовами якого позивач зобов‘язався поставити відповідачу товар, а відповідач прийняти та оплатити його на умовах визначених цим договором.

На виконання умов договору позивач згідно видаткових накладних № 14/777707 від 17.01.2009р., № 61/777634 від 21.02.2009р. та № 551/000047 від 12.11.2008р. поставив відповідачу алкогольну продукцію (далі товар) на загальну суму 63937,90 грн., яка останнім отримана, про що свідчить підпис та відтиск печатки ПП «Карпати»на згаданих накладних.

Відповідно до п. 6.1 договору Покупець зобов’язується сплатити Постачальнику загальну вартість отриманого товару протягом 30 (тридцяти) календарних днів з дати отримання відповідної партії товару.

Як свідчать матеріали справи, зокрема виписки банку від 17.12.2008р., 18.12.2008р., 25.12.2008р., 29.12.2008р., 05.01.2009р., 12.01.2009р., 14.01.2009р., 20.01.2009р., 03.03.2009р., 10.03.2009р., 17.03.2009р., 02.04.2009р., 04.04.2009р., 06.04.2009р., 08.04.2009р., 10.04.2009р., 06.05.2009р., 07.05.2009р., 12.05.2009р., 19.05.2009р., 06.09.2009р., 28.09.2009р., 07.10.2009р. відповідачем проведено розрахунки на суму 31 401,30 грн..

Таким чином, неоплаченим залишився товар на суму 35 636 грн., що також підтверджується обопільно підписаним актом звірки розрахунків від 03.09.2009р..

В силу ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

У відповідності до ст. 509 ЦК України, ст. 173 ГК України, в силу господарського зобов’язання, яке виникає між суб’єктом господарювання та іншим учасником відносин, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Отже, позовні вимоги позивача про стягнення основної суми заборгованості в розмірі 32 536 грн. підлягають задоволенню.

Судом також розглянуто вимоги позивача про стягнення 4 709,80 грн. –пені, 385,92 грн. –3% річних та 848,43 грн. –інфляційних.

Пунктом 7.1 договору сторони передбачили відповідальність за порушення строків оплати товару у вигляді сплати пені в розмірі 0,1% від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

Водночас, відповідно до ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань»розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової Ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Частиною 3 статті 549 ЦК України передбачено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Приписами ч.6 ст.232 ГК України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Частиною 2 статті 551 ЦК України передбачено, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі. Сторони можуть домовитися про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків передбачених законом.

Перевіривши правильність нарахування пені, судом встановлено, що за період з 17.02.2009р. по 30.06.2009р. розмір пені становить 3020,27 грн.. Таким чином, в позові в частині стягнення 1689,53 грн. пені слід відмовити, як безпідставно заявлених.

Приписами ст.629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Оскільки відповідач не виконав зобов'язання у строк, встановлений договором, він є боржником, що прострочив.

Відповідно до п.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення. Отже, позивачем правомірно нараховано 848,43 грн. інфляційних втрат за період з березня 2009 року по червень 2009 року.

Вказаною нормою встановлена також відповідальність за порушення зобов‘язань у вигляді стягнення трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, розмір яких за період з 17.02.2009р. по 30.06.2009р. становить 383,16 грн.. Отже в позові в частині стягнення 2,76 грн. слід відмовити, як невірно обрахованих.

Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об‘єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили, а в силу статей 32, 33 вказаного Кодексу, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень шляхом подання доказів.

Зважаючи на викладене вище, позов підлягає частковому задоволенню з розподілом судових витрат за правилами ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

При розгляді справи також встановлено, що відповідач в порушення ст. 115 ГПК України ухилився від дій покладених на нього судом згідно ухвал від 10.07.2009р. та 17.09.2009р. зокрема не надав пояснень відносно обставин викладених в позові, договору та доказів його виконання, установчих документів, явки уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив. Як зазначалось вище, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Жодних пояснень причин невиконання вимог суду не надав, а тому суд вважає, що з відповідача слід стягнути в доход державного бюджету 500 грн. штрафу у відповідності з ч. 5 ст. 83 ГПК України.

Керуючись ст.ст.43, 33, 43, 49, 82, 83, 84, 85, 115 Господарського процесуального кодексу України, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з приватного підприємства «Карпати»(21100, м. Вінниця, вул. Короленка, 7, код 23064416) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «АП Овідіопольвино»(67801, Одеська область, смт. Овідіополь, вул. Залізнична, 56, код 30910391) 32 536 (тридцять дві тисячі п’ятсот тридцять шість) грн. –боргу; 3 020 (три тисячі двадцять) грн. 27 коп. –пені; 848 (вісімсот сорок вісім) грн. 43 коп. - інфляційних; 383 (триста вісімдесят три) грн. 16 коп. –3% річних; 367 (триста шістдесят сім) грн. 88 коп. - витрат зі сплати державного мита та 278 (двісті сімдесят вісім) грн. 69 коп. –витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Стягнути з приватного підприємства «Карпати»(21100, м. Вінниця, вул. Короленка, 7, код 23064416) в дохід Державного бюджету України 500 (п’ятсот) грн. штрафу.

4. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

5. В позові в частині стягнення 1 689,53 грн. пені та 2,76 грн. –3% річних відмовити.

6. Копію рішення направити сторонам рекомендованим листом.

Рішення оформлено та підписано 15.10.2009р.

Суддя В. Матвійчук

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу (67801, Одеська область, смт. Овідіополь, вул. Залізнична, 56)

3 - відповідачу (21100, м. Вінниця, вул. Короленка, 7)