Рішення № 5033535, 23.09.2009, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 309

РІШЕННЯ

Іменем України

23.09.2009

Справа №2-22/3205-2009

За позовом ДАТ «Чорноморнафтогаз», м. Сімферополь, пр. Кірова/ провулок Совнаркомовський, 52/1

до відповідача ВАТ «Керчгаз», м. Керч, вул. Чкалова, 151а

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ВАТ «Кримгаз», м. Сімферополь, вул. Училищна, 42а

про стягнення 60463,24 грн.

Суддя Калініченко А.А.

представники:

від позивача – Мізінова С.О., представник, дов від 16.12.2008 року

від відповідача – не з’явився

третя особа – не з’явилась

Обставини справи:

Позивач – ДАТ «Чорноморнафтогаз» звернувся до Господарського суду АР Крим з позовною заявою до відповідача - ВАТ «Керчгаз», просить суд стягнути з відповідача збитки у розмірі 60463,24 грн., мотивуючі позовні вимоги тим, що відповідач, порушив п. 3.4. укладеного між сторонами договору , на підставі того, що ним не були внесені до балансу дані про передачу газу у обсязі 206,331 тис. м.куб., не визначений споживач даного обсягу газу, тощо, що спричинило неможливість стягнення позивачем суми заборгованості за вказаний обсяг газу, чим порушені права позивача.

Ухвалою Господарського суду АР Крим від 19.06.2009 року до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, залучено ВАТ «Кримгаз».

В судовому засіданні, 22.09.2009 року було оголошено перерву до 23.09.2009 року до 12 години 40 хвилин.

23.09.2009 року розгляд справи продовжено.

Відповідач в судове засідання не з'явився, 21.09.2009 року до суду надійшло клопотання про розгляд справи у відсутність представника відповідача. Крім того, під час розгляду даної справи відповідач не надав суду відзиву на позовну заяву з документальним обґрунтуванням своїх заперечень, у разі їх наявності.

Третя особа в судове засідання не з’явилась, явку своїх представників в судове засідання не забезпечила, про причини відсутності суду не повідомила. Під час розгляду справи пояснень по суті спору суду не надала.

Враховуючи те, що матеріали справи у достатній мірі характеризують правовідносини сторін, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними у справі матеріалами.

Розгляд справи відкладався в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд –

встановив:

Відповідно до договору № 440-ПГ-2007 від 24.01.2007 року, укладеного між позивачем та відповідачем, підписаних між сторонами актів прийому – передачі газу, позивачем відповідачу у грудні 2007 року було передано 10490,871 тис.м.куб. газу, у тому числі для потреб населення та на розбалансування газу, при цьому: у мережі ВАТ «Керчгаз» 10417,126 тис.м.куб., що підтверджується актом № 12 від 02.01.2008 року, підписаним між Феодосійським ЛВУМГ та ВАТ «Керчгаз», актом № 12 від 01.01.2008 року, підписаним між ВАТ «керчгаз» та ДАТ «Чорноморнафтогаз»; транзит газу від ВАТ «Кримгаз» - 73,745 тис.м.куб., що підтверджено відповідачем в акті № 12 від 02.01.2008 року та ВАТ «Кримгаз» у балансі надходження та реалізації газу по Феодосійському УЕГГ за грудень 2007 року.

Згідно з п. 3.4. Договору відповідач зобов'язаний крім актів приймання-передачі газу обов'язково оформляти «Звіт про реалізацію природного газу споживачам ВАТ «Керчгаз», в якому визначені спожиті обсяги природного газу по кожній груш споживачів за підписом повноважного представника ВАТ «Керчгаз».

Згідно наданих документів ВАТ «Керчгаз» передало споживачам газу 10629,578 тис. м3, у тому числі тим, які розташовані на власних мережах - 10334,923 тис м3, транзит газу для споживачів ВАТ «Кримгаз» - 294,655 тис м3, що відображено у Балансі ВАТ «Кримгаз» за грудень 2007р.

Крім того, відповідачем було використано на власні та виробничо-технологічні потреби ВАТ «Керчгаз» -106,883 тис. м3, всього-10736,461 тис.м3.

Так, різниця між обсягами отриманого відповідачем через ГРС та відпущеного кінцевім споживачам газу, використаного на власні потреби та виробничо-технологічні потреби, згідно із Положенням про порядок обліку обсягів розбалансування природного газу у газорозподільних мережах, затверджено наказом Міністерства палива та енергетики України від 25.02.2004 року № 112, є розбалансування газу.

Отже, згідно з п. 3.4. договору відповідач зобов'язаний крім актів приймання передачі газу обов'язково оформляти «Звіт про реалізацію природного газу споживачам ВАТ «Керчгаз», в якому визначені спожиті обсяги природного газу по кожній групі споживачів за підписом повноважного представника ВАТ «Керчгаз».

Також, згідно з п.1.3 Наказу Міністерства палива та енергетики № 112 від 25.02.2004 року «Про затвердження Положення про порядок обліку обсягів розбалансування природного газу газорозподільних мережах», відповідач зобов'язаний відображати у своєму балансі розбалансування щомісячно.

Оцінюється цей обсяг газу за роздрібною ціною на газ для населення без газових лічильників.

Але, при поданні позову, позивач вказує на те, що у балансі відповідача відсутні дані про передачу газу у обсязі 206,331 тис.м.куб., не визначені споживачі даних обсягів газу, не визначені ці обсяги як розбалансування.

Так, відповідачем позивачу був наданий акт від 31.12.2007 року про отримання газу та наявність розбалансування за грудень 2007 року у обсязі (-) 465,261 тис.м.куб.

Оскільки цей обсяг газу не є різницею між обсягами газу отриманого, та газу переданого споживачам, позивач спрямував відповідачу акт про наявність розбалансування по мережам ВАТ «Керчгаз» від ГРС, що належать Феодосійському ЛВУМГ УМГ «Харківтрансгаз», збільшивши цей обсяг на 206,331 тис.м.куб.

Однак, з боку відповідача на адресу позивачем не було направлено ані підписаного акту про наявність розбалансування по мережам ВАТ «Керчгаз» від ГРС, що належать Феодосійському ЛВУМГ УМГ «Харківтрансгаз», ані повідомлень про розгляд даного акту, та наявність будь – яких заперечень. Більш того, відповідачем не було надано позивачу відомостей щодо передачі вказаного обсягу газу будь –якому споживачу.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, виходячи зі змісту ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, відповідачем під час розгляду даної справи не був доведений суду факт передачі газу у обсязі 206,331 тис.м.куб. будь – якому споживачу, або відображення вказаних даних у балансі.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком (стаття 546 Цивільного кодексу України).

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 622 Цивільного кодексу України, боржник, який сплатив неустойку і відшкодував збитки, завдані порушенням зобов'язання, не звільняється від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Застосування господарських санкцій до суб'єкта, який порушив зобов'язання, не звільняє цього суб'єкта від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов'язання.

Так, позивачем зроблений розрахунок збитків, заподіяних відповідачем, внаслідок неналежного виконання зобов’язання за договором № 440-ПГ-2007 від 24.01.2007 року, відповідно до якого сума збитків склала 60463,24 грн., виходячи з обсягу нереалізованого або реалізованого невідомому споживачу природного газу – 206,331 тис.м.куб., за ціною закупки відпущеного ДАТ «Чорноморнафтогаз» в мережі ВАТ «Керчгаз» природного газу – 293,04 грн.

Статтею 22 Цивільного кодексу України встановлено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способами захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Отже, з урахуванням викладеного, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України оплата держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу підлягає покладанню на відповідача у повному обсязі.

У судовому засіданні були оголошені вступна та резолютивна частини рішення згідно статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складений та підписаний у відповідності до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України 29 вересня 2009 року.

З огляду на викладене, ст. 44-49, 82-84, 85 Господарського процесуального Кодексу України, суд –

вирішив:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з ВАТ «Керчгаз» (м. Керч, вул. Чкалова, 151а, рахунок № 260092201 в СФ ВАТ АБ «Укргазбанк», МФО 324797, ЄДРПОУ 03348130) на користь ДАТ «Чорноморнафтогаз» (м. Сімферополь, пр. Кірова/ провулок Совнаркомовський, 52/1, рахунок № 26007301320204 в ПІБ м. Сімферополь, МФО 324430, ЄДРПОУ 00153117) збитки у розмірі 60463,24 грн.

3. Стягнути з ВАТ «Керчгаз» (м. Керч, вул. Чкалова, 151а, рахунок № 260092201 в СФ ВАТ АБ «Укргазбанк», МФО 324797, ЄДРПОУ 03348130) на користь ДАТ «Чорноморнафтогаз» (м. Сімферополь, пр. Кірова/ провулок Совнаркомовський, 52/1, рахунок № 26007301320204 в ПІБ м. Сімферополь, МФО 324430, ЄДРПОУ 00153117) 604,63 грн. державного мита.

4. Стягнути з ВАТ «Керчгаз» (м. Керч, вул. Чкалова, 151а, рахунок № 260092201 в СФ ВАТ АБ «Укргазбанк», МФО 324797, ЄДРПОУ 03348130) на користь ДАТ «Чорноморнафтогаз» (м. Сімферополь, пр. Кірова/ провулок Совнаркомовський, 52/1, рахунок № 26007301320204 в ПІБ м. Сімферополь, МФО 324430, ЄДРПОУ 00153117) 312,50 грн. витрат на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу.

5. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим Калініченко А.А.