Рішення № 5033455, 05.10.2009, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" жовтня 2009 р. Справа № 57/120-09

вх. № 4248/4-57

Суддя господарського суду

при секретарі судового засідання

за участю представників сторін:

позивача - Ковтун Р.В., дов. №217 від 03.07.09р. відповідача - не з*явився 3-ї особи - не з*явилась

розглянувши справу за позовом МПП "Агротехсервіс", смт. Шевченкове

до Шевченківська районна державна Адміністрація Харківської області, смт. Шевченкове 3-я особа , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Харківська регіональна філія державного підприємства „Центр Державного земельного кадастру”, м. Харків

про подовження договору оренди, спонукання вчинення пенвних дій

ВСТАНОВИВ:

Позивач – Мале приватне підприємство „Агротехсервіс” звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідача –Шевченківської районної державної адміністрації Харківської області, в якій просить суд продовжити термін дії договору земельної ділянки від 22 січня 2005 року, укладеного між позивачем та відповідачем, зареєстрованого в Шевченківському районному відділі ХРФ «Центр ДЗК при Держкомземі України» 02 червня 2005 року за № 5; зобов’язати відповідача продовжити термін дії даного договору шляхом укладання додаткової угоди про продовження терміну дії договору оренди; зобов’язати Харківську регіональну філію державного підприємства „Центр Державного земельного кадастру ” внести зміни до бази даних АС ДЗК та зареєструвати додаткову угоду.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 03 червня 2009 року прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі, призначено її до розгляду на 16 червня 2009 року о 10: 50 год., залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Харківську регіональну філію державного підприємства „Центр Державного земельного кадастру ”.

Ухвалами господарського суду Харківської області від 16 червня 2009 року, 07 липня 2009 року, 02 вересня 2009 року, 22 вересня 2009 року розгляд справи відкладався, в зв’язку з неявкою сторін (відповідача та третьої особи) у судове засідання та невиконання сторонами вимог попередніх ухвал щодо подання витребуваних судом документів.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 21 липня 2009 року продовжено строк розгляду справи № 57/120-09 за межами строку, встановленого частиною 1 статті 69 Господарського процесуального кодексу України за згодою сторін.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 22 вересня 2009 року в порядку статті 22 Господарського процесуального кодексу України прийнято до розгляду заяву позивача про уточнення позовних вимог (вх. № 11209 від 22.09.2009 року), в якій позивач виклав позовні вимоги у новій редакції та просить продовжити термін дії договору земельної ділянки від 22 січня 2005 року, укладеного між позивачем та відповідачем. Зазначена заява прийнята судом до розгляду, розгляд справи продовжено з її урахуванням.

У призначеному судовому засіданні 05 жовтня 2009 року представник позивача позов, з урахуванням уточнень, підтримував та наполягав на його задоволенні.

Відповідач свого представника у судове засідання не направив, про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, оскільки отримав особисто процесуальні документи, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення № 6543989, через канцелярію господарського суду Харківської області надав відзив на позов (вх. № 2343 від 10.09.2009 року), в якому відповідач просить суд відмовити в задоволенні позову, оскільки спірний договір оренди землі припинив свою дію. Також відповідачем через канцелярію господарського суду Харківської області надійшли пояснення (вх. № 23827 від 05 жовтня 2009 року), які долучені судом до матеріалів справи, в яких відповідач зазначає, що позивач добросовісно виконував свої обов’язки за договором оренди землі від 28.09.2009 року № 273, будь-яких претензій орендаря з приводу виконання вищевказаного договору у відповідача не виникло.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Харківську регіональну філію державного підприємства „Центр Державного земельного кадастру” свого представника у судове засідання не направила, про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, оскільки отримав особисто процесуальні документи, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення № 5475965, через канцелярію господарського суду Харківської області надала заперечення на позов (вх. № 18587 від 21.07.2009 року), в яких просить суд відмовити в задоволенні позову, оскільки, на її думку, не порушувала права позивача.

Відповідач та третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні відповідача, правами, передбаченими ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, не скористались, процесуальне право на участь у судовому засіданні не реалізували.

Присутній в судовому засіданні 07 вересня 2009 року позивач вважає за можливе розглянути справу по суті в даному судовому засіданні без участі представника відповідача.

Статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованою Верховною Радою України ( Закон України від 17.07.1997 року № 475/97 - ВР ), кожній особі гарантовано право на справедливий і відкритий розгляд при визначенні її громадських прав і обов'язків впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, створеним відповідно до закону.

Враховуючи вищезазначені обставини та строки розгляду справи, передбачені ст. 69 ГПК України, суд дійшов висновку про достатність в матеріалах справи доказів та можливість розгляду справи без участі представника відповідача за наявними в ній матеріалами, відповідно до приписів ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

З’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представникf позивача, всебічно та повно дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступне.

22 січня 2005 року між відповідачем - Шевченківською районною державною адміністрацією Харківської області та Малим приватним підприємством «Агротехсервіс» (позивачем у справі) було укладено договір № 218 оренди земельної ділянки (далі – договір), відповідно до умов якого орендодавець (відповідач у справі) надав, а орендар (позивач у справі) прийняв в строкове платне користування земельну ділянку загальною площею 157,5679 га, у тому числі ріллі – 157,5679 га на загальну вартість сертифікатів 1305148,48 грн. для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на підставі розпорядження голови Шевченківської районної державної адміністрації від 25 квітня 2005 року за № 137 «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок (не витребувані паї) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на умовах оренди малому приватному підприємству «Агротехсервіс» на території Борівської сільської ради». Надалі після корегування шляхом укладання додаткових угод орендована площа зменшилась до 116 га.Зазначений договір зареєстровано в Шевченківському районному відділі ХРФ ДП «Центр державного земельного кадастру» 02.06.2005 року за № 5.

Пунктом 7 договору сторони узгодили строк дії договору на три роки, але не довше ніж до моменту отримання власниками земельних ділянок (паїв) державного акту на право власності на земельну ділянку або звернення за земельною часткою (паєм) спадкоємців, після закінчення дії строку договору орендар (позивач) має переважне право поновити його дію.

Факт передачі орендованої земельної ділянки підтверджується актом прийому – передачі, підписаний сторонами 22 січня 2005 року та скріплений їх печатками.

Як зазначає позивач у позовній заяві, орендар (позивач у справі) на протязі дії договору оренди, з урахуванням додаткових угод до нього, належним чином виконував свої обов’язки орендаря, після закінчення строку договору продовжує користуватися орендованою земельною ділянкою, зобов’язання за договором продовжує виконувати належним чином, повідомлення про припинення договору оренди від орендодавця (відповідача) у місячний термін після закінчення строку дії договору не отримував, після закінчення терміну дії неодноразово звертався до орендодавця (відповідача у справі) з проханням щодо продовження дії договору оренди землі на новий термін, проте в зв’язку із змінами в законодавстві йому було відмовлено, що і стало підставою для звернення позивача до Господарського суду Харківської області з відповідним позовом.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам суд виходить з наступного.

За ст. 2 Закону України "Про оренду землі" відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Відповідно до ч. 2 ст. 759 та ч. 2 ст. 792 Цивільного кодексу України законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди), а відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Відповідно до частини 1 статті 6 Закону України "Про оренду землі", орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.

Відповідно до частини 1 статті 124 Земельного кодексу України, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Згідно з частиною 3 статті 16 Закону України "Про оренду землі", яка регламентує порядок надання земельної ділянки в оренду, у разі згоди орендодавця передати земельну ділянку в оренду сторони укладають договір оренди землі відповідно до вимог цього Закону.

Відповідно до ст. 93 Земельного кодексу України, право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Орендодавцями земельних ділянок є їх власники або уповноважені ними особи. Відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються законом.

Згідно зі ст. 13 Закону України "Про оренду землі", договір оренди землі – це договір, за яким орендодавець зобов’язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов’язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Частиною 1 ст. 13 Конституції України передбачено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

У відповідності до п.3 Перехідних положень Земельного кодексу України, у випадках, коли земельні ділянки надані в оренду до введення в дію цього Кодексу органами, повноваження яких з надання земельних ділянок з прийняттям цього Кодексу змінені, продовження строку оренди зазначених земельних ділянок здійснюється органами, що мають право надання вказаних земель за цим Кодексом.

Статтею 152 Земельного кодексу України передбачено, що держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю.

Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів.

Згідно статті 31 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі припиняється, зокрема, в разі закінчення строку, на який його було укладено.

Правові наслідки продовження користування майном після закінчення строку договору оренди передбачені статтею 764 Цивільного кодексу України та опосередковано нормою частини четвертої статті 291 Господарського кодексу України, згідно з якою правові наслідки припинення договору оренди визначаються відповідно до умов регулювання договору найму Цивільного кодексу України.

Відповідно до статті 764 Цивільного кодексу України, якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму (оренди), то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Аналогічна норма міститься в Законі України "Про оренду землі", зазначений закон є спеціальним при застосуванні законодавства до даних спірних правовідносин.

Відповідно до ст. 33 Закону України "Про оренду землі" після закінчення строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов’язки відповідно до умов договору, має за інших рівних умов переважне право на поновлення договору. У разі поновлення договору оренди землі на новий строк його умови можуть бути змінені за згодою сторін.

У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди, то за відсутності письмових заперечень орендодавця протягом одного місяця після закінчення строку договору він підлягає поновленню на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Письмове заперечення здійснюється листом-повідомленням.

Зі змісту зазначених правових норм випливає, що після закінчення строку договору оренди він може бути продовжений на такий самий строк, на який цей договір укладався, за умови, якщо проти цього не заперечує орендодавець. При цьому, такі заперечення мають бути висловлені ним протягом одного місяця після закінчення строку договору.

Відтак, якщо на дату закінчення строку договору оренди і протягом місяця після закінчення цього строку не мали місця заперечення орендодавця щодо поновлення договору на новий строк, то такий договір є пролонгованим на той самий строк.

Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Як свідчать матеріали справи, у пункті 7 договору сторони узгодили строк дії договору на три роки, але не довше ніж до моменту отримання власниками земельних ділянок (паїв) державного акту на право власності на земельну ділянку або звернення за земельною часткою (паєм) спадкоємців, після закінчення дії строку договору орендар (позивач) має переважне право поновити його дію. У цьому разі зацікавлена сторона повинна повідомити письмово другу сторону про бажання пролонгації договору на новий строк не пізніше ніж за 60 днів до закінчення строку договору.

Листами від 10.10.2008 року, 18.12.2008 року, направленими на адресу Шевченківської районної державної адміністрації Харківської області (відповідача у справі), орендар повідомив орендодавця про бажання подовжити строк дії договору, відповідач проти отримання вищезазначених листів не заперечує, оскільки надавав відповіді на ці листи, які містяться у матеріалах справи (а.с. 14,15,16)

Положеннями ст. 654 Цивільного кодексу України передбачено, що зміна або розірвання договору визначається у такій формі, що й договір, який змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом.

При цьому, судом встановлено, що позивач продовжує користуватись спірною земельною ділянкою на умовах укладеного договору і відповідачем не надано належних доказів щодо направлення позивачу листа - повідомлення про звільнення земельної ділянки та не надано доказів заперечень щодо продовження договірних відносин з питань оренди земельної ділянки.

Відповідно до ст.ст. 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання; кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу; способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, визнання права.

Відповідно до ст. 4-3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами

Згідно ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст. 32 ГПК України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Стаття 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Шевченківської районної державної адміністрації Харківської області (відповідачем у справі) не надано належних доказів своєчасного сповіщення МПП " Агротехсервіс" (позивача у справі), про припинення дії договору оренди від 22.01.2005 року.

З огляду на зазначене, вбачається, що позивач належним чином виконував свої обов’язки орендаря, про що зазначає відповідач у наданих до суду письмових поясненнях (вх. 23827 від 05.10.2009 року), тому позивач має переважне право на укладення договору оренди земельної ділянки, розташованої на території Борівської сільської ради на новий запропонований ним термін.

Враховуючи встановлені судом обставини справи, вищезазначені норми чинного законодавства, суд дійшов висновку, що оскільки договір оренди був укладений із додержанням усіх вимог, передбачених земельним законодавством, і у договорі передбачалося його поновлення, то він поновлюється на той самий строк і на тих самих умовах, які були ним передбачені.

Посилання відповідача на статтю 124 Земельного кодексу в обґрунтування своїх висновків свідчать передусім про помилкове ототожнення ним правового інституту пролонгації договору оренди (продовження договору на той же строк та на тих самих умовах), закріпленого частиною 3 статті 33 Закону України "Про оренду землі", який реалізується внаслідок мовчазної згоди сторін договору, та переважного права добросовісного орендаря, за інших рівних умов, на поновлення договору оренди на новий строк, що, як правило, здійснюється шляхом переукладення договору (ч.ч.1,2 ст. 33 цього Закону).

Суд наголошує, що своє волевиявлення щодо можливого продовження дії договору оренди, орендодавець передбачив у пункті 7 спірного договору, а відтак відсутня необхідність додаткового підтвердження своїх намірів, з боку орендодавця про продовження строку дії договору оренди.

Суд враховує, що наведеної правової позиції дотримується також Вищий господарський суд України при здійсненні касаційного перегляду судових рішень у справах, пов'язаних з поновленням договору оренди земельної ділянки (Постанова ВГСУ у справі N 28/226-08 від 05.11.2008 року).

Приймаючи до уваги, що позивач не наполягає на стягненні з відповідача судових витрат, відповідно до ст. 49 ГПК України суд вважає, що витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційне-технічне забезпечення судового процесу слід покласти на позивача.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 41, 124, 129 Конституції України, ст..ст. 6, 11, 15, 16, 627, 628, 629, 764 Цивільного кодексу України, ст. 33 Закону України “Про оренду землі”, ст.ст. 1, 4, 12, 33, 43, 43-1,43-3,44, 47-49, 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Продовжити термін дії договору № 218 оренди земельної ділянки оренди від 22.01.2005 року на три роки до 22 січня 2011 року на умовах, передбачених договором з урахуванням додаткових угод до нього, згідно з яким орендодавець- Шевченківська районна державна адміністрація Харківської області (63600, Харківська область, смт Шевченкове, вул. Лермонтова, 2, код ЄДРПОУ 24282422, відомості про р/р відсутні) надав, а орендар Мале приватне підприємство «Агротехсервіс» (63601, Харківська область, смт Шевченкове, вул. Піонерська, 88, код ЄДРПОУ 23757256, відомості про р/р відсутні) прийняв на умовах оренди земельну ділянку на території Борівської сільської ради, загальною площею 116 га.

Суддя

Повний текст рішення підписано 12.10.2009 року

справа № 57/120-09