Рішення № 5033445, 22.09.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 4/424 (20/109/09)

22.09.09

За позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «Інфоком ЛТД»

До

Акціонерний комерційний банк «Європейський»

Про

стягнення 63040,00 грн.

Суддя Борисенко І.І.

Представники:

Від позивача Ференец А.Е. –дов., Панов В.Ю. –дов.

Від відповідача не з’явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача –Акціонерного комерційного банку «Європейський»про стягнення пені за прострочку переказу платіжного доручення в розмірі 63040,00 грн.

Відповідач ухвали суду не виконав. Письмового відзиву та письмових заперечень по суті заявлених вимог не надав.

Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду, про час і місце його проведення.

Про поважні причини неявки в судове засідання повноважного представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило

Таким чином, відповідно до ст. 75 ГПК України суд розглядає спір за наявними матеріалами у справі

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з’ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення проти позову, об’єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

22.12.2008р. між Акціонерним комерційним банком «Європейський»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Інфоком ЛТД»було укладено договір № 26000002246901 про відкриття та обслуговування поточних рахунків.

Відповідно до п. 1.1. договору банк, при умові виконання клієнтом умов п. 2.1. цього договору, відкриває клієнту поточний рахунок № 26000002246901, та здійснює його розрахунково-касове обслуговування згідно зі статутом банку, діючими нормативними актами Національного банку України, іншими актами законодавства України та згідно з умовами функціонування кореспондентських рахунків Банку в банках-кореспондентах, а також надає клієнту інші послуги, передбачені чинним законодавством України та діючими на момент надання таких послуг тарифами банку, згаданими в п.5.1. цього договору, у тому числі зміненими у порядку, передбаченому п.5.3. договору.

Згідно п.2.1. договору, банк відкриває клієнту рахунок при умові надання клієнтом всіх документів, що відповідно до нормативно-правового документу Національного банку України з питань відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах в Україні, та інших діючих нормативних актів України необхідні для відкриття рахунку.

Пунктом 3.1.1. договору клієнт має право самостійно розпоряджатися наявними на рахунку коштами в порядку, визначеному законодавством, за винятком примусового чи договірного списання коштів у випадках, передбачених чинним законодавством України та цим договором.

Відповідно до п.4.1.1. договору банк зобов’язується надавати клієнту комплекс послуг пор розрахунково-касовому обслуговуванню за умови надання клієнтом банку до проведення відповідної операції належним чином оформлених розрахункових документів, а також інших документів, що відповідно до вимог діючих нормативно-правових актів та внутрішніх документів банку, необхідні для проведення відповідної операції. Комплекс послуг по розрахунково-касовому обслуговуванню полягає у здійсненні банком усіх розрахункових та касових операцій, передбачених для рахунку чинним законодавством України, зокрема нормативно-правовими актами Національного банку України.

Банк відповідно до п.4.1.2. договору зобов’язується, виконувати безготівкові розрахункові операції за документами в національній валюті, прийнятими від клієнта протягом операційного часу банку, встановленого банком відповідно до чинних нормативно-правових актів Національного банку України, у цей самий день, а на підставі розрахункових документів в національній валюті, прийнятих від клієнта після закінчення операційного часу банку –не пізніше наступного операційного дня.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджуючи в судовому засіданні докази, Господарський суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав:

Відповідно до приписів статті 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться, аналогічна норма закріплена статтею 526 Цивільного кодексу України.

Відповідно, до статті 8 Закону України „Про платіжні системи та переказ грошей в Україні” банки зобов’язані виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження. У разі надходження розрахункового документа клієнта до обслуговуючого банку після закінчення операційного часу банк зобов’язаний виконати доручення клієнта, що мітиться в цьому розрахунковому документі, не пізніше наступного робочого дня.

Згідно пункту 1.22 статті 1 Закону визначено, що операційний час –частина операційного дня банку або іншої установи –члена платіжної системи, протягом якої приймаються документи на переказ і документи на відкликання, що мають бути оброблені, передані та виконані цим банком протягом цього ж робочого дня. Тривалість операційного часу встановлюється банком або іншою установою –членом платіжної системи самостійно та закріплюється в їх внутрішніх нормативних актах.

Статтею 1068 ЦК України передбачено, що банк зобов’язаний за розпорядженням клієнта переказати з його рахунку кошти в день надходження в банк відповідного розрахункового (платіжного) документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунку або законом.

Стаття 1074 ЦК України встановлює, що обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду у випадках, встановлених законом.

Пунктом 11.15 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 №22 визначено, що також банк повертає електронний розрахунковий документ без виконання згідно з главою 2 цієї Інструкції, про причину повернення якого повідомляє клієнта засобами системи (з обов'язковим посиланням на статтю закону України, відповідно до якої електронний розрахунковий документ не може бути виконано, або/та главу/пункт нормативно-правового акта Національного банку, який порушено).

Підставою звернення позивача до суду з даним позовом стало невиконання відповідачем умов договору та порушення наведених правових норм, які регулюють правовідносини, що виникли між сторонами в силу укладення між ними договору банківського рахунку, та встановлюють заборону на обмеження права позивача розпоряджатися своїми грошовими коштами на власний розсуд.

Так, матеріалами справи доведено, що після зарахування на поточний рахунок грошових коштів, позивач надав відповідачу платіжне доручення № 1 від 02.03.2009р. на суму 250 000 грн. (ПДВ за січень 2009р.), № 2 від 03.03.2009р. на суму 440 000 грн. (Сплата за комплексу систему програмного управління, згідно рах. № 20 від 24.02.2009р.), № 3 від 03.03.2009 на суму 210000,00 (Сплата за виконання робіт проектування систем управління згідно дог. № 08-063 від 28.07.2006р., дог. № 10-064 від 20.10.2006р.), № 4 від 03.03.2009 на суму 585000,00 грн. (Сплата за сборку шкафів систем, управління ПЛК № 1, № 2 згідно дог. № 1/0602 від 30.06.2006р., дог. № 03/0603 від 1.07.2006г.), № 5 від 03.03.2009 на суму 500000,00грн. (Перерахування коштів на поточний рахунок. Рахунок ПриватБанку для заробітної плати), № 6 від 03.03.2009 на суму 2500000,00 грн. (Передплата за обладнання згідно дог. № 0203.09 від 02.03.09р.).

16.03.2009р. Позивачем на адресу Відповідача було надано запит вих.. № 0373 з проханням надати виписку з реєстру платіжних доручень за рахунком 26000002246901 відкритого у національній валюті, щодо платіжних доручень Позивача, які знаходяться на виконанні у банку «Європейський». Даний документ відповідачу було надано (№146-0701 від 16.03.2009р.), Відповідачем була надана виписка з реєстру платіжних доручень за рахунком 26000002246901, прийнятих до виконання, але перерахунку по них не здійснено.

Оскільки, відповідач в порушення договірних зобов’язань перерахування грошових коштів за вказаним платіжним дорученням не здійснив, суду вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до пункту 6.1 договору сторони дійшли згоди, що за невиконання або неналежне виконання зобов’язань сторони несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством України та цим договором.

Відповідно до статті 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

В силу статті 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставі і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до частини статті 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Частиною 4 статті 231 ГК України передбачено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до статті 1073 ЦК України у разі несвоєчасного зарахування на рахунок грошових коштів, що надійшли клієнтові, їх безпідставного списання банком з рахунка клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його рахунка банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідачу суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до пунктів 32.1., 32.2 статті 32 Закону України „Про платіжні системи та переказ коштів в Україні”, банк, що обслуговує платника, та банк, що обслуговує отримувача, несуть перед платником та отримувачем відповідальність, пов'язану з проведенням переказу, відповідно до цього Закону та умов укладених між ними договорів. У разі порушення банком, що обслуговує платника, встановлених цим Законом строків виконання доручення клієнта на переказ цей банк зобов'язаний сплатити платнику пеню у розмірі 0,1 відсотка суми простроченого платежу за кожний день прострочення, що не може перевищувати 10 відсотків суми переказу, якщо інший розмір пені не обумовлений договором між ними.

Враховуючи вищезазначене, господарський суд вважає правомірним нарахування пені, за порушення відповідачем умов договору, керуючись Законом України „Про платіжні системи та переказ коштів в Україні”.

Відповідно до статті 85 Закону України „Про банки і банківську діяльність” протягом дії мораторію забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства; не нараховуються неустойка (штраф, пеня), інші фінансові (економічні) санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов’язань і зобов’язань щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів).

Як вбачається з матеріалів справи, постановою Правління Національного банку України від 24.03.2009 в АБ „Банк регіонального розвитку ” призначено тимчасову адміністрацію та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів строком на 6 місяців –з 24.03.2009 до 24.10.2009.

Звертаючись з даним позовом до суду, позивачем було заявлено вимоги щодо стягнення пені за період з 02.03.2009 до 23.03.2009 у розмірі 63040,00 грн., тобто до введення мораторію.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Виходячи з вищенаведених норм закону, відповідачем належним чином протягом розгляду справи не було надано належних доказів по справі на спростування позовних вимог.

В судовому засіданні, допустимими доказами, які знаходяться в матеріалах справи позивач довів, що його вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Витрати по оплаті держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Акціонерного комерційного банку «Європейський»(04070, м. Київ, вул.. Почайнинська, 38/44, код ЄДРПОУ 19359904) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Інфоком ЛТД»(69068, м. Запоріжжя, бул. Тараса Шевченка, 56, код ЄДРПОУ 20501767) 63040 грн. пені, 630 грн. 40 коп. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати відповідно до ст..116 ГПК України.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 10 днів з дня його прийняття.

Суддя І.І.Борисенко