Вирок № 50333626, 15.09.2015, Новоайдарський районний суд Луганської області

Справа № 419/1381/15-к

Провадження № 1-кп/419/122/2015

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 вересня 2015 року Новоайдарський районний суд Луганської області

у складі: головуючого судді Іванової О. М.,

при секретарі Краснопольському С.В.,

за участю: прокурора Кононова В.М.,

обвинуваченого ОСОБА_1,

захисника обвинуваченого ОСОБА_2,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду смт. Новоайдар Луганської області кримінальне провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015130500000310 від 07.05.2015 року за обвинуваченням

ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, Російської Федерації, громадянина України, не одруженого, не працюючого, раніше не судимого, проживаючого та зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3

у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч.1 ст. 263 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

В березні 2015 року ОСОБА_1, знаходячись на північній околиці с. Райгородка, Новоайдарського району Луганської області, у лісосмузі знайшов 2 металевих предмета, схожих на ручні гранати РГД-5 та маючи намір на незаконне придбання та зберігання бойових припасів та вибухових речовин, переніс їх до свого домоволодіння, розташованого за адресою: вул. Соснова, буд. 23, с. Райгородка, Новоайдарського району, Луганської області, де зберігав для подальшого використання в особистих цілях.

В середині квітня 2015 року, ОСОБА_1, взявши з собою одну із знайдених ним гранат, пішов до річки «Айдар» у с. Райгородка, де висмикнув з запалу кільце, та кинув гранату у воду, сподіваючись оглушити рибу, таким чином знешкодивши одну із знайдених гранат.

06.05.2015 року, ОСОБА_1, перебуваючи за місцем свого проживання, приблизно о 19:00 годині, взяв з дому другу із знайдених ним гранат та вийшов із дому.

Приблизно о 22 годині 00 хвилин, перебуваючи біля домоволодіння ОСОБА_3, розташованого за адресою: вул. Кравцова, 87, с. Райгородка, Новоайдарського району, Луганської області, ОСОБА_1, перебуваючи в стані алкогольного спяніння, дістав з кишені металевий предмет, схожий на ручну гранату РГД-5, почав її крутити в руках, в результаті чого, за власної необережності, висмикнув кільце запалу гранати, та злякавшись, достовірно знаючи, що всі мешканці домоволодіння ОСОБА_3 перебувають у житловому будинку, аби уникнути ушкоджень від вибуху, укрився за металевим парканом зазначеного домоволодіння та кинув зазначений предмет на територію домоволодіння.

У результаті протиправних дій ОСОБА_1, стався вибух, в результаті якого незначні ушкодження отримав автомобіль ВАЗ 2102, який стояв на території домоволодіння ОСОБА_3

07.05.2015 року в ході огляду місця події, працівниками міліції було виявлено та вилучено металевий предмет, схожий на скобу до підривача ручної гранати та 5 металевих уламків, які згідно до висновку вибухотехнічної експертизи № 209 від 09.07.2015 року є важелем (скобою) до підривача УЗРГМ для ручних гранат РГД-5, Ф-1 та РГ-42, а також залишками підривача УЗРГМ, які імовірно утворилися в результаті вибуху.

08.05.2015 року в ході додаткового огляду місця події, працівниками міліції було виявлено та вилучено 3 металевих уламка, які згідно до висновку вибухотехнічної експертизи № 252 від 22.07.2015 року, імовірно, є осколками корпуса ручної бойової гранати РГД-5, які утворилися в результаті вибуху.

Вказані дії ОСОБА_1 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч. 1 ст. 263 КК України, тобто незаконне придбання, зберігання та носіння бойових припасів без передбаченого законом дозволу.

27 серпня 2015 р. між підозрюваним ОСОБА_1 та прокурором прокуратури Новоайдарського району ОСОБА_4 укладено угоду про визнання винуватості, за якою підозрюваний ОСОБА_1 повністю визнав свою винуватість у скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст. 263 КК України.

Відповідно до угоди про визнання винуватості прокурорпрокуратури Новоайдарського району Луганської області ОСОБА_4 та підозрюваний ОСОБА_1 дійшли згоди щодо формулювання обвинувачення, кваліфікації дій ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 263 КК України, щодо узгодженого покарання у виді 4 років позбавлення волі, із звільненням відповідно до ст. 75 КК України від відбування покарання із призначенням іспитового строку та згоди сторін на його призначення, щодо наслідків укладення та затвердження угоди, передбачених ст. 473 КПК України та щодо наслідків невиконання угоди, передбачених ст. 476 КПК України.

В підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 зазначив, що він цілком розуміє характер обвинувачення, яке йому пред'явлено. Визнав себе винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 263 КК України в повному обсязі, щиро розкаявся, визнав фактичні обставини справи, встановлені під час досудового розслідування. Крім того зазначив, що він розуміє надані йому законом права, розуміє наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, визначені ст. 473 КПК України, наслідки її не виконання, передбачені ст. 476 КПК України, дав згоду на застосування узгодженого виду та розміру покарання у разі затвердження угоди та пояснив, що здатний реально виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов'язання. Просив угоду про визнання винуватості затвердити та призначити узгоджене покарання.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_2 в підготовчому судовому засіданні вважав, що при укладенні угоди про визнання винуватості дотримані вимоги закону, просив угоду про визнання винуватості затвердити і призначити обвинуваченому узгоджене в угоді покарання.

Прокурор в підготовчому судовому засіданні вважав, що при укладенні угоди про визнання винуватості дотримані вимоги та правила КПК України та КК України, просив угоду про визнання винуватості затвердити і призначити обвинуваченому узгоджене в угоді покарання. Також прокурор просив долучити до обвинувального акту та угоди про визнання винуватості матеріали кримінального провадження відносно ОСОБА_1

В угоді передбачені наслідки її укладення, затвердження та невиконання, які роз'яснені обвинуваченому.

Заслухавши доводи сторін кримінального провадження, перевіривши умови укладання угоди про визнання винуватості, відповідність угоди за змістом вимогам процесуального законодавства, роз'яснивши та з'ясувавши у обвинувачуваного про повне розуміння ним його процесуальних прав, добровільності та відсутності будь-яких обставин, які примусили його погодитися на підписання угоди про визнання винуватості, характеру висунутого ОСОБА_1 обвинувачення, виду і розміру покарання та наслідки постановлення вироку на підставі угоди про визнання винуватості, суд дійшов висновку про те, що у даному провадженні можливо затвердити надану угоду про визнання винуватості з наступних підстав.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про затвердження угоди або відмовити в затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому ст.ст. 468 - 475 цього Кодексу.

Відповідно до правил ст.ст. 468, 469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.

Згідно обвинувального акту, обвинуваченому ОСОБА_1 пред'явлено обвинувачення у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, яке, враховуючи положення ст. 12 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів.

За таких обставин суд вважає доведеним те, що ОСОБА_1 незаконно придбав, зберігав та носив бойові припаси, без передбаченого законом дозволу і кримінальна відповідальність за вказане кримінальне правопорушення - злочин передбачена ч.1 ст. 263 КК України.

Обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченого, відповідно приписів ст.66 КК України, суд вважає повне визнання вини, щире каяття.

Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого, відповідно приписів ст.67 КК України, суд вважає вчинення злочину в стані алкогольного сп`яніння.

Суд в порядку ст. 474 КПК України шляхом проведення опитування сторін кримінального провадження переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Умови угоди про визнання винуватості відповідають інтересам суспільства та не порушують права, свободи та інтереси сторін та інших осіб.

Судом встановлені обґрунтовані підстави вважати, що взяті обвинуваченим на себе за угодою про визнання винуватості зобов'язання очевидно можливі для виконання.

Враховуючи викладене, вивчивши надані матеріали, перевіривши угоду про визнання винуватості на відповідність вимогам КПК та КК України, суд дійшов до переконання про наявність всіх правових підстав для затвердження угоди про визнання винуватості, укладеної 27 серпня 2015 року в кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР № 12015130500000310 від 07.05.2015 року між підозрюваним ОСОБА_1 та прокурором прокуратури Новоайдарського району Луганської області ОСОБА_4За вчинений злочин обвинувачений ОСОБА_1 підлягає покаранню, яке відповідає санкції ст.263 ч.1 КК України, узгоджене сторонами в угоді про визнання винуватості, а саме: у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі, з застосуванням вимог ст.75 КК України, звільнивши від відбування покарання з випробуванням.

За вчинений злочин обвинувачений ОСОБА_1 підлягає покаранню, яке відповідає санкції ч.1 ст. 263 КК України, узгоджене сторонами в угоді про визнання винуватості, а саме у виді 4 років позбавлення волі, із звільненням відповідно до ст. 75 КК України від відбування покарання із призначенням іспитового строку.

Під час проведення досудового розслідування проводилися вибухотехнічна експертиза № 209 від 09.07.2015 року та вибухотехнічна експертиза № 252 від 22 липня 2015 року витрати за проведення яких підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_1 на користь держави.

Питання про долю речових доказів підлягає вирішенню в порядку ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 368- 374, 474, 475, 476 КПК України, суд,-

ЗАСУДИВ:

Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 27.08.2015 року в приміщенні прокуратури Новоайдарського району, розташованої за адресою: смт. Новоайдар, вул. Леніна, буд.26, між прокурором прокуратури Новоайдарського району Луганської області ОСОБА_4 та підозрюванимОСОБА_1 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015130500000310 від 07.05.2015 року.

ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч.1 ст. 263 КК України і призначити йому покарання у виді 4 (чотирьох ) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнити від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 (два) роки, якщо він протягом визначеного іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов`язки на підставі ст.76 КК України: не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, періодично з`являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідн. код НОМЕР_1 на користь держави 982 грн. 08 коп. в рахунок відшкодування витрат на проведення в ході досудового розслідування вибухотехнічної експертизи № 209 від 09.07.2015 року та вибухотехнічної експертизи № 252 від 22 липня 2015 року на р\р 31256201117798, код ЄДРПОУ 25574305, Банку УДКСУ у Луганській області, МФО 804013, одержувач: НДЕКЦ при ГУМВС України у Луганській області.

Речові докази: металеві осколки та ричаг, які які перебувають на зберіганні в камері зберігання речових доказів Новоайдарського РВ ГУМВСУ в Луганській області - знищити.

Роз`яснити ОСОБА_1, що умисне невиконання угоди про винуватість є підставою для притягнення до відповідальності, встановленої законом.

Запобіжний захід до набрання вироком чинності стосовно ОСОБА_1 залишити без змін- домашній арешт.

Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду через Новоайдарський районний суд протягом тридцяти днів з моменту його проголошення з підстав передбачених ч.4 ст.394 КПК України: обвинуваченим виключно з підстав призначення судом покарання суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди, ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання, невиконання судом вимог, встановлених частинами 4, 6, 7 ст.477 КПК України, у тому числі нероз"яснення йому наслідків укладення угоди; прокурором виключно з підстав призначення судом покарання менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди, затвердження судом угоди у провадженні, в якому угода не може бути укладена.

Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Головуючий:О. М. Іванова