Рішення № 5033280, 26.03.2009, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.03.09 Справа№ 12/36

Господарський суд Львівської області

у складі судді Запотічняк О.Д.

при секретарі Джус Р.В.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю “Львівське шляхо-будівельне управління № 40”, м. Львів

до відповідача: Закритого акціонерного товариства “ПБО “Львівміськбуд”, м. Львів

про стягнення заборгованості в сумі 314 416,87 грн.

Представники :

Від позивача: Багрій О.Л. (довіреність в матеріалах справи)

Від відповідача: не з’явився

Представнику позивача роз’яснено права і обов’язки передбачені ст.ст.20, 22 ГПК України. Згідно клопотання технічна фіксація судового процесу не здійснюється.

Суть спору:

На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю “Львівське шляхо-будівельне управління № 40”, м. Львів до Закритого акціонерного товариства “ПБО “Львівміськбуд”, м. Львів про стягнення заборгованості в сумі 314 416,87 грн.

Ухвалою суду від 02.03.2009р.р. порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 17.03.2009р.

За клопотанням відповідача ухвалою суду від 17.03.2009р. розгляд справи відкладався.

Представник позивача в судових засіданнях позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач явку представника в судові засідання не забезпечив, вимог ухвал суду не виконав.

23.03.2009р. на адресу суду поступило клопотання відповідача № 19/137 від 23.03.2009р. про повторне відкладення розгляду справи у зв’язку із зайнятістю представника в іншому судовому засіданні.

Представник позивача проти повторного відкладення розгляду справи заперечив.

Враховуючи те, що суду представлено достатньо доказів для вирішення справи по суті, відповідно до ст. 75 ГПК України, справу розглянуто у відсутності представника відповідача.

В процесі розгляду матеріалів справи судом встановлено:

09.10.2008р. між сторонами у справі укладено Договір № 40 на благоустрій території біля будівлі громадського призначення на пр. Чорновола, 67г –вул. Панча, 2а в м. Львові, на виконання умов якого позивач виконав на користь відповідача роботи на загальну суму 453 472,80 грн.

Виконані роботи відповідачем прийнято без застережень, що підтверджується відтиском печатки та підписом повноважного представника ЗАТ “ПБО “Львівміськбуд” на актах приймання виконаних підрядних робіт за жовтень 2008р. на суму 150 450,00 грн. та за листопад 2008р. на суму 303 022,80грн.

У п. 3.1. Договору сторони погодили, що оплата за виконані роботи проводиться відповідачем щомісячно у відповідності з підписаною довідкою та актом виконаних робіт не пізніше 10-ти днів після підписання.

Згідно із п. 3.2. Договору відповідач зобов’язався в 10-ти денний термін після підписання договору перерахувати позивачу аванс в розмірі 40% договірної ціни. Відповідно до п. 2.1. Договору договірна ціна становить 534 001,20 грн.

Як стверджує позивач, визначений у п. 3.2. Договору аванс відповідач сплатив лише частково –в сумі 157 000,00 грн., а саме: 06.10.2008р. –100 000,00 грн., 15.10.2008р. – 22 000,00 грн., 23.10.2008р. –25 000,00 грн. та 03.12.2008р. –10 000,00 грн. Окрім того, в порушення умов Договору відповідач не здійснив повної оплати виконаних робіт. Станом на день подання позовної заяви сума основного боргу ЗАТ “ПБО “Львівміськбуд” перед позивачем становила 296 472,80 грн.

На підставі п. 5.1. Договору за порушення строків перерахування авансів та платежів за виконані роботи позивачем нараховано відповідачу пеню. Згідно із поданим позивачем розрахунком позовних вимог сума пені за порушення строків перерахування авансу становить 2 397,52 грн., сума пені за прострочення строків платежів за виконані роботи становить 8 004,77 грн.

Окрім того, за неналежне виконання грошового зобов’язання, відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, позивачем заявлено до стягнення 1 315,85 грн. 3 % річних та 6 225,93 грн. інфляційних втрат.

Загальна сума позовних вимог становить 314 416,87 грн.

Суд заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши та дослідивши докази по справі та оцінивши їх в сукупності, прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення частково з наступних підстав:

Згідно ст. 509 ЦК України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, при цьому зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 174 ГК України господарські зобов’язання виникають з господарського договору та інших угод, передбачених законом.

У відповідності до умов Договору № 40 від 09.10.2008р. позивач зобов’язувався на користь відповідача виконати роботи, визначені п. 1.1. Договору, а відповідач зобов’язався прийняти та оплатити виконані роботи.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, 193 ГК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як встановлено в процесі розгляду справи, договірні зобов’язання позивач виконав належно та у повному обсязі. Відповідач зобов’язань щодо оплати авансу та вартості виконаних робіт належно не виконав, а відтак вимоги позивача про стягнення 296 472,80 грн. основного боргу є обгрунтованими, доведеними наявними в матеріалах справи доказами та підлягають до задоволення.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається, а у відповідності до ст. 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Порушенням зобов’язання, відповідно до ст. 610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

В силу ст. 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Правова норма ч. 1 ст. 612 ЦК України визначає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Матеріалами справи доведено факт несвоєчасної сплати відповідачем авансу, а тому позивачем правомірно нараховано пеню в сумі 2 397,52 грн.

Окрім того, за неналежне виконання зобов’язань щодо сплати авансу до стягнення з відповідача підлягає 3 % річних за вказаний позивачем період –з 10.12.2008р. по 02.02.2009р., що становить 251,21 грн. та інфляційні втрати в сумі 1 188,61 грн.

В задоволенні решти позовних вимог слід відмовити , оскільки:

Згідно ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), а у випадку, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно із п. 3.1. Договору, повну вартість виконаних робіт відповідач зобов’язався оплатити не пізніше 10 календарних днів з дня підписання сторонами акту здачі-приймання виконаних робіт.

Як вбачається із актів приймання виконаних підрядних робіт за жовтень та листопад 2007р. дати його підписання сторони не вказали, а відтак неможливо встановити дати, з якої у позивача виникло право на нарахування пені, 3 % річних та інфляційних втрат за порушення строків платежів за виконані роботи.

У відповідності з п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України та ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі наведеного та керуючись ст. 174, 193, 216 ГК України, ст.ст. 509, 526, 530, 599, 610, 612 ЦК України, ст. ст. 4-3, 7, 33, 43, 49, 75, 82-84 ГПК України , суд

ВИРІШИВ :

1. Позовні вимоги задоволити частково.

2. Стягнути з Закритого акціонерного товариства “ПБО “Львівміськбуд” (79035, м. Львів, вул. Зелена, 238. Код ЄДРПОУ 01273906) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Львівське шляхо-будівельне управління № 40” (79000, м. Львів, вул. Авіаційна, 7а. Код ЄДРПОУ 32408720) 296 472,80 грн. основного боргу, 2 397,52 грн. пені, 251,21 грн. 3% річних, 1 188,61 грн. інфляційних втрат, всього – 300 310,14 грн.; 3 003,10 грн. державного мита та 112,71 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. Наказ видати згідно ст.116 ГПК України.

Суддя