Рішення № 5033275, 20.05.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 24/36

20.05.09

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ларєв"

До Приватного підприємства "Прайдінвест"

Про стягнення 19 751,21 грн.

Суддя: Смілянець В.В.

Представники сторін:

Від позивача: Бобер О.Л. (довіреність від 05.05.2009р.)

Від відповідача: не з’явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Ларєв" звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення з Відповідача - Приватного підприємства "Прайдінвест" 15074,79 грн. заборгованості за договором поставки, 701,84 грн. пені, 3819,58 грн. збитків від інфляції, 155,00 грн. 3% річних, 197,51 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відповідач у засідання суду не з’явився, пояснення по суті заявлених вимог, установчі документи суду не надав (позивачу не надіслав), відзив на позов не надіслав. Згідно ст. 75 Господарського процесуального кодексу України суд вважає можливим розгляд справи у відсутності представника відповідача за наявними документами у справі.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позову, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, вислухавши представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

12 грудня 2007 року між Позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Ларєв" та Відповідачем - Приватним підприємством "Прайдінвест" був укладений Договір поставки № 172 (далі - Договір).

Відповідно до умов п. 1.1. Договору Позивач (Постачальник) зобов’язувався постачати і передавати Відповідачу (Покупцю) певний товар у власність, а Відповідач (Покупець) - приймати та реалізовувати цей товар, а також своєчасно здійснювати його оплату на умовах цього Договору.

На виконання умов Договору в період з 09.09.2008р. по 07.10.2008р. Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Ларєв" передав, а Відповідач - Приватне підприємство "Прайдінвест" отримав товар на загальну суму 15735,95 грн., що підтверджується видатковими накладними, копії яких знаходяться в матеріалах справи.

Згідно п. 6.4. Договору Відповідач (Покупець) зобов’язувався оплачувати поставлений товар протягом 14 календарних днів з моменту підписання сторонами видаткової накладної.

Відповідач - Приватне підприємство "Прайдінвест" частково виконав зобов’язання по оплаті вартості поставленого товару в розмірі 661,16 грн.

14.11.2008р. Позивачем на адресу Відповідача було направлено претензію вих. № 178 про сплату боргу, яку Відповідач залишив без відповіді та задоволення.

На день розгляду справи заборгованість Відповідача по договору поставки № 172 від 12.12.2007р. складає 15074,79 грн., що підтверджується Актом звірки взаєморозрахунків станом на 30.11.2008р.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України один суб’єкт господарського зобов’язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб’єкта, а інший суб’єкт має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За договором поставки одна сторона - постачальник зобов’язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов’язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 265 Господарського кодексу України).

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 712 Цивільного кодексу України).

Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Отже, факт порушення Відповідачем обов’язку та строків оплати за отриманий товар судом встановлено та по суті не оспорений Відповідачем.

Таким чином вимоги Позивача про стягнення з Відповідача заборгованості по договору поставки № 172 від 12.12.2007р. в розмірі 15074,79 грн. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню судом.

Згідно з позовними вимогами, Позивач також просить стягнути з Відповідача інфляційні втрати за весь час прострочення та три проценти річних від простроченої суми відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України.

Як визначено частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з розрахунком Позивача розмір збитків від інфляції становить 3819,58 грн., 3% річних - 155,00 грн.

Розрахунок перевірено судом та відповідає положенням чинного законодавства.

З урахуванням викладеного, вимоги Позивача про стягнення з Відповідача збитків від інфляції в розмірі 3819,58 грн. та 3% річних в розмірі 155,00 грн. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, згідно з позовними вимогами, Позивач просить стягнути з Відповідача пеню за порушення строків оплати товару в розмірі 701,84 грн.

Договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань врегульовані Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань", положеннями якого встановлено, що за прострочку платежу, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін (ст. 1 Закону).

В зв’язку з тим, що в договорі поставки № 172 від 12.12.2007р. сторонами не був встановлений розмір пені, вимоги Позивача про стягнення з Відповідача пені за порушення строків оплати товару в розмірі 701,84 грн. визнаються судом необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Оскільки Відповідач не скористався правом участі у судовому засіданні, не подав відзив на позов та наявні у справі матеріали є достатніми для вирішення спору по суті, суд, всебічно і ґрунтовно дослідивши всі обставини справи з врахуванням наданих доказів прийшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати, пов’язані з розглядом справи, зокрема витрати на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу та сплату державного мита, при частковому задоволенні позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 49, 82-85 ГПК України, господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Прайдінвест" (03115, м. Київ, просп. Перемоги, 136; код ЄДРПОУ 32670127; р/р 2600300006 в філії ВАТ "Піреус Банк" МКБ, Київська дирекція м. Київ, МФО 380151; або з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ларєв" (04119, м. Київ, вул. Сім’ї Хохлових, 11/2; код ЄДРПОУ 19479382; р/р 2600810199001 в АБ "Київська Русь" м. Київ, МФО 319092) 15074 (п’ятнадцять тисяч сімдесят чотири) грн. 79 коп. заборгованості за договором, 3819 (три тисячі вісімсот дев’ятнадцять) грн. 58 коп. збитків від інфляції, 155 (сто п’ятдесят п’ять) грн. 00 коп. 3% річних, 190 (сто дев’яносто) грн. 49 коп. державного мита та 113 (сто тринадцять) грн. 81 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ.

4. В іншій частині позовних вимог відмовити.

5. Рішення надіслати сторонам.

6. Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду протягом 10 днів.

Суддя В.В. Смілянець