Постанова № 50330803, 10.09.2015, Богуславський районний суд Київської області

гСправа № 358/1170/15-а Провадження № 2-а/358/39/15

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2015 року

Богуславський районний суд Київської області в складі :

головуючого судді: Тітова М.Б.

за участю:

секретаря судового засідання Зеленько О.Д.,

позивачки ОСОБА_1,

представника позивачки ОСОБА_2,

представників відповідача ОСОБА_3, ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Богуславі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України у Богуславському районі Київської області про визнання протиправним і скасування рішення та про зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

Позивачка ОСОБА_1, звернувшись до суду з даним позовом, просить визнати протиправним рішення Управління Пенсійного фонду України у Богуславському районі Київської області №869 від 02.07.2015 року про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за вислугу років та зобовязати відповідача призначити їй пенсію за вислугу років відповідно до ст. 55 п. «е» Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 23 червня 2015 року.

В обґрунтування своїх вимог позивачка посилається на те, що наказом №52-к/т від 10.03.2015 року її звільнено з займаної посади за власним бажанням у звязку з виходом на пенсію за вислугу років.

На її звернення до відповідача, рішенням Управління пенсійного фонду України у Богуславському районі Київської області № 322 від 18.03.2015 року їй було відмовлено у призначенні пенсії за вислугу років, оскільки у трудовій книжці відсутній стаж роботи на посадах, які дають право на пенсію за вислугу років.

У травні 2015 року вона звернулася до суду із позовною заявою про внесення виправлень у трудову книжку і рішенням Богуславського районного суду Київської області від 04.06.2015 року було зобовязано відділ освіти Богуславської районної державної адміністрації Київської області видати накази про внесення до її трудової книжки змін до наказу №272 від 30.08.1989 року та до наказу №16 від 15.02.2001 року.

Після цього, нею повторно було подано пакет документів для призначення пенсії за вислугу років до Управління Пенсійного фонду України у Богуславському районі Київської області.

04.07.2015 року вона отримала рішення № 869 Управління Пенсійного фонду України у Богуславському районі від 02.07.2015 року про відмову у призначенні пенсії за вислугу років у звязку з тим, що посада логопеда, вчителя-логопеда, які працюють в складі районних відділів освіти, правом виходу на пенсію за вислугу років не користуються.

Не погоджуючись із даним рішенням, позивачка зазначає, що вона як працівник освіти, має право за наявності спеціального (педагогічного) стажу роботи не менше, ніж 25 років відповідно до п. «е» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», на пенсію за вислугу років за умови, що працювала на посадах, перелік яких затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 р. № 909 (далі Перелік).

У розділі І вказаного Переліку зазначено, що право на пенсію за вислугу років мають право вчителі - логопеди логопедичних пунктів та вчителі - логопеди дошкільних навчальних закладів. Посада вчителя - логопеда передбачена названим вище Переліком № 909 і період роботи за цією посадою зараховується до спеціального стажу роботи, який дає право на пенсію за вислугу років.

Відповідно до запису № 10 в трудовій книжці її призначено на посаду вчителя-логопеда по дошкільних закладах м. Богуслава з 01.09.1989 року, а згідно запису №11 переведено з посади вчителя - логопеда дошкільних закладів на посаду вчителя-логопеда логопедичного пункту відділу освіти Богуславської РДА з 15.02.2001 року.

Пункт 1.2 Положення про логопедичні пункти системи освіти, затвердженого Наказом Міністерства освіти України № 135 від 13.05.1993 року (далі Положення ) передбачає, що логопедичні пункти відкриваються районними, міськими органами державного управління освітою у межах асигнувань, передбачених у бюджеті для цієї мети. ОСОБА_2 державного управління освітою за кожним логопедичним пунктом закріплює дошкільні заклади і школи.

Пунктом 3.6 зазначеного Положення передбачено, що для вчителів-логопедів логопедичних пунктів діючим законодавством передбачені усі пільги і переваги, тривалість чергової відпустки і порядок пенсійного забезпечення, встановлені для вчителів спеціальних шкіл-інтернатів для дітей з вадами фізичного або розумового розвитку.

Безпосереднє керівництво і контроль за логопедичною роботою учителів-логопедів здійснюють органи державного управління освітою, у віданні яких перебувають логопедичні пункти (п.4.1 Положення).

З огляду на зазначені положення законодавства позивачка вважає, що відповідачем незаконно відмовлено їй у призначенні пенсії за вислугою років, у звязку з чим вона вимушена звернутися до суду для захисту своїх прав.

В судовому засіданні позивачка і її представник позов підтримали, посилаючись на вищевказані факти та докази.

Представники відповідача ОСОБА_3 і ОСОБА_4 в судовому засіданні позов не визнали та висловили заперечення, в яких зазначили, що згідно записів у трудовій книжці позивачки ОСОБА_1 відсутній стаж роботи на посадах, які дають право на пенсію за вислугу років. Посада вчителя-логопеда логопедичного пункту відділу освіти місцевої районної державної адміністрації не входить до Переліку закладів і установ освіти, охорони здоровя та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 р. № 909, а тому позивачка не має право на пенсію за вислугу років згідно п. «е» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Суд, заслухавши позивачку і її представника, представників відповідача, свідка та повно дослідивши письмові докази по справі, з урахуванням ч. 1 ст. 11 КАС України згідно якої розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, та з урахуванням ч. 1 ст. 71 КАС України згідно якої кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтується її вимоги та заперечення вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги з наступних підстав.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Позивачка ОСОБА_1 згідно записів її трудової книжки серії БТ-ІІ №2104296, в тому числі записів №10 та №11 зроблених на підставі рішення Богуславського районного суду Київської області від 04.06.2015 року, яким було зобовязано відділ освіти Богуславської районної державної адміністрації Київської області видати накази про внесення до її трудової книжки змін до наказу №272 від 30.08.1989 року та до наказу №16 від 15.02.2001 року, працювала на посаді вчителя-логопеда по дошкільних закладах м. Богуслава з 01.09.1989 року та вчителя-логопеда логопедичного пункту відділу освіти Богуславської РДА з 15.02.2001 року. Наказом №52-к/т від 10.03.2015 року ОСОБА_1 звільнено з займаної посади за власним бажанням у звязку з виходом на пенсію за вислугою років.

Згідно ст. 62 Закону України від 05.11.91 р. № 1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Відповідно до п. «е» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» на одержання пенсії за вислугу років мають право працівники освіти, охорони здоров'я та соціального забезпечення незалежно від віку за наявності спеціального стажу роботи за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, станом на 1 квітня 2015 - не менше 25 років, після - 25 років і 6 місяців.

У розділі 1. Освіта Переліку закладів та установ освіти, охорони здоровя та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 909 від 04.11.1993 року, зазначено, що право на пенсію за вислугу років мають право вчителі - логопеди логопедичних пунктів та вчителі - логопеди дошкільних навчальних закладів.

Позивачка ОСОБА_1 з 01.09.1989 року по 15.02.2001 року працювала на посаді вчителя-логопеда по дошкільних закладах м. Богуслава, а тому цей період роботи має бути зарахований до спеціального стажу роботи.

Статус логопедичних пунктів, організація його роботи, контроль за логопедичною роботою визначені Положенням про логопедичні пункти системи освіти, затвердженим Наказом Міністерства освіти України № 135 від 13.05.2003 року.

Зокрема, вказаним Положенням, п. 1.2, визначено, що логопедичні пункти відкриваються районними, міськими органами державного управління освітою у межах асигнувань, передбачених у бюджеті для цієї мети. ОСОБА_2 державного управління освітою за кожним логопедичним пунктом закріплює дошкільні заклади і школи.

Пунктом 3.6 зазначеного Положення передбачено, що для вчителів-логопедів логопедичних пунктів діючим законодавством передбачені усі пільги і переваги, тривалість чергової відпустки і порядок пенсійного забезпечення, встановлені для вчителів спеціальних шкіл-інтернатів для дітей з вадами фізичного або розумового розвитку.

Безпосереднє керівництво і контроль за логопедичною роботою учителів-логопедів здійснюють органи державного управління освітою, у віданні яких перебувають логопедичні пункти (п.4.1 Положення).

Аналогічні положення про статус та організацію роботи логопедичного пункту зазначені в Положеннях про логопедичний пункт відділу освіти Богуславської райдержадміністрації, які надані суду стороною позивача.

Перелік закладів та установ освіти, охорони здоровя та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 909 від 04.11.1993 року, в розділі «1. Освіта» передбачає, що до закладів та установ системи освіти та посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, відносяться вчителі - логопеди логопедичних пунктів та вчителі-логопеди дошкільних начальних закладів.

Представники відповідача в судовому засіданні стверджували, що посада вчителя-логопеда логопедичного пункту відділу освіти місцевої районної державної адміністрації не входить до Переліку, а тому на їх переконання позивачка не має права на пенсію за вислугу років згідно п. «е» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Суд не погоджується з позицією представників відповідача, які помилково вважають, що оскільки відділ освіти місцевої районної державної адміністрації не зазначений в Переліку закладів та установ, то як наслідок і логопедичний пункт відділу освіти місцевої районної державної адміністрації також не входить до вказаного Переліку.

При цьому суд керується Положенням про логопедичні пункти системи освіти, затвердженим Наказом Міністерства освіти України № 135 від 13.05.2003 року, яким визначено статус логопедичних пунктів системи освіти та з якого чітко слідує, що логопедичний пункт не є структурним підрозділом відділу освіти Богуславської районної адміністрації, а перебуває у відданні відділу освіти (п.п. 4.1, 5.3 Положення про логопедичний пункт відділу освіти Богуславської районної державної адміністрації).

Для відновлення порушених прав позивачки необхідно визнати протиправним рішення Управління Пенсійного фонду України у Богуславському районі Київської області №869 від 02.07.2015 року про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за вислугу років та зобовязати відповідача призначити ОСОБА_1 пенсію за вислугу років відповідно до ст. 55 п. «е» Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 23 червня 2015 року.

З урахуванням викладеного та керуючись ст.ст. 17, 18, 71, 159-163 КАС України, ст.ст. 55 п. «е», 62, 83 Закону України «Про пенсійне забезпечення», Положенням про логопедичні пункти системи освіти, затвердженим Наказом Міністерства освіти України № 135 від 13.05.2003 року, Переліком закладів та установ освіти, охорони здоровя та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 909 від 04.11.1993 року, суд -

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати протиправним рішення Управління Пенсійного фонду України у Богуславському районі Київської області №869 від 02.07.2015 року про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за вислугу років.

Зобовязати Управління Пенсійного Фонду України у Богуславському районі Київської області призначити ОСОБА_1 пенсію за вислугу років відповідно до ст. 55 п. «е» Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 23 червня 2015 року.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження, а в разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Мотивувальна частина рішення виготовлена 15 вересня 2015 року.

Головуючий: суддя ОСОБА_5