Ухвала суду № 50329155, 21.05.2015, Апеляційний суд Івано-Франківської області

Справа № 346/1082/15-к

Провадження № 11-кп/779/243/2015

Категорія ч.2 ст.307 КК України

Головуючий у 1 інстанції Веселов В.В.

Суддя-доповідач ОСОБА_1

У Х В А Л А

21 травня 2015 року м. Івано-Франківськ

Суддя Судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області ОСОБА_1, перевіривши апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_2, на ухвалу Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 23 квітня 2015 року, по кримінальному провадженні про його обвинувачення у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч.ч.1, 2 ст.307 Кримінального кодексу України (далі КК), -

в с т а н о в и в :

Вказаною ухвалою Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 23 квітня 2015 року, обвинуваченому ОСОБА_2 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який був визначений ухвалами цього ж суду від 12 січня 2015 року та 06 березня 2015 року, на строк 60днів, тобто до 13 год. 45 хв. 22 червня 2015 року.

Своє рішення суддя мотивував тим, що у вищевказаних ухвалах зазначено обставини, які послужили підставами для обрання ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, зокрема: обвинувачений відмовлявся від дачі показань, а також тяжкість покарання за вчинене кримінальне правопорушення та затримання обвинуваченого на місці події, і що він був неодноразово судимий. Оскільки розгляд по суті кримінального провадження щодо ОСОБА_2 у Коломийському міськрайонному суді продовжується, а вищеперелічені обставини, зазначені в ухвалах цього ж суду від 12 січня та від 06 березня 2015 року не змінилися, а інших підстав, які б давали підстави до зміни запобіжного заходу, не повязаного з триманням під вартою, суд не вбачає, тому тримання під вартою ОСОБА_2 було продовжено.

Окрім цього, суддею, у відповідності до положень КПК, встановлено розмір застави, що становить 70 розмірів мінімальних заробітних плат.

Не погодившись із ухвалою судді, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу (далі АС), в якій покликається на її незаконність, оскільки покликання суду на тяжкість інкримінованих йому злочинів, а також дані про його особу не підтверджуються зібраними під час досудового розслідування та наявними в матеріалах кримінального провадження доказами, а визначений розмір застави є великим.

Просить ухвалу судді скасувати та зменшити розмір застави, а саме 50 мінімальних розмірів заробітних плат.

Перевіривши АС обвинуваченого ОСОБА_2, вважаю, що вона не підлягає оскарженню в апеляційному порядку, виходячи з наступного.

Згідно ч.1 ст. 392 КПК, в апеляційному порядку можуть бути оскаржені судові рішення, які були ухвалені судом першої інстанції і не набрали законної сили.

Положеннями п.2 ч.3 ст.331 КПК встановлено, що до спливу продовженого строку суд зобовязаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Як передбачено положеннями ч.2 ст.392 КПК, ухвали, постановлені під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судових рішень, передбачених частиною першою цієї статті, окремому оскарженню не підлягають, крім випадків, визначених цим Кодексом. Заперечення проти таких ухвал можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною першою цієї статті.

Виходячи із змісту положень ст.ст. 331 та 392 КПК, ухвали щодо запобіжного заходу винесені судом на стадії судового розгляду окремому оскарженню в апеляційному порядку не підлягають.

Як вбачається з матеріалів контрольного провадження, яке надійшло на вимогу апеляційного суду, ухвала про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого за ч.ч.1, 2 ст.307 КК ОСОБА_2 постановлена суддею вже в ході судового розгляду кримінального провадження в суді першої інстанції, а не слідчим суддею під час досудового розслідування.

Окрім цього, вражаю, що оскільки кримінальне провадження щодо ОСОБА_2 перебуває на розгляді по суті його обвинувачення в суді першої інстанції, тому такі матеріали ніким не можуть бути витребувані із суду.

Враховуючи всі вищеперелічені обставини, апеляційний суд приходить до висновку, що ухвала судді про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_2 не підлягає окремому оскарженню в апеляційному порядку.

Відповідно до положень ч. 4 ст. 399 КПК, суддя-доповідач відмовляє у відкритті провадження, якщо апеляційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст.392, 399 КПК, -

у х в а л и в :

Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_2, на ухвалу Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 23 квітня 2015 року, по кримінальному провадженні про його обвинувачення у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч.ч.1, 2 ст.307 КК.

Копію даної ухвали невідкладно надіслати обвинуваченому ОСОБА_2 разом з його апеляційною скаргою.

Дана ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня її постановлення.

Суддя Апеляційного суду

Івано-Франківської області ОСОБА_1

Згідно з оригіналом

Суддя Апеляційного суду

Івано-Франківської області ОСОБА_1