Ухвала суду № 50324569, 14.09.2015, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/7020/15 Справа № 175/5691/14 Головуючий у 1 й інстанції - Борисов С.А. Доповідач - Болтунова Л.М.

Категорія 39

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 вересня 2015 року Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого - Болтунової Л.М.

суддів - Козлова С.П., Тамакулової В.О.

при секретарі - Безрукавому Є.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 05 червня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа -Дніпропетровська районна державна нотаріальна контора про встановлення факту належності майна на праві спільної сумісної власності, -

в с т а н о в и л а:

У грудні 2014 року ОСОБА_2 звернулась до суду із вказаним позовом, в якому просила встановити факт належності будинку АДРЕСА_1 на праві сумісної власності її батькам - подружжю ОСОБА_4, померлому ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_5, померлої ІНФОРМАЦІЯ_2, та визначити, що кожному належало по 1/2 частині зазначеного нерухомого майна. (а.с.1-2)

Рішенням Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 05 червня 2015 року в задоволенні позову було відмовлено.(а.с.68-69)

З таким рішенням не погодилась позивачка, подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на його незаконність та необґрунтованість, порушення норм матеріального та процесуального права просила його скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити її позовні вимоги в повному обсязі. (а.с.72-74)

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько сторін ОСОБА_4 Після його смерті залишилось спадкове майно - домоволодіння по АДРЕСА_1, яке належало померлому.

Спадкоємцями першої черги за законом після його смерті були його дружина (мати сторін) - ОСОБА_5 та його діти - ОСОБА_2 та ОСОБА_3

ОСОБА_5 та відповідачу встановлений законом строк до нотаріальної контори з заявами про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 не звертались, але спадщину фактично прийняли, оскільки постійно проживали зі спадкодавцем та були зареєстровані у спадковому будинку.

Позивачка ОСОБА_2 у встановлений законом строк до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини не звернулась та фактично спадщину після смерті батька не прийняла.

05.09.2001 року дружина померлого - ОСОБА_5 звернулась до державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, вказавши у цій заяві, що окрім неї є інші спадкоємці за законом, які шляхом подачі заяви до нотаріальної контори відмовились від оформлення спадщини.

05.09.2001 року Дніпропетровською районною державної нотаріальною конторою на ім'я матері сторін - ОСОБА_5 було видано свідоцтво про право на спадщину за законом на спірне домоволодіння.(а.с.37)

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 померла. За життя, 22.08.2003 року, нею було складено заповіт, посвідчений Кіровською селищною радою, яким вона все майно, яке буде належати їй на день смерті, заповідала своїй доньці ОСОБА_2

05.10.2007 року Дніпропетровською районною державною нотаріальною конторою позивачці було видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом на домоволодіння по АДРЕСА_1.

Вищевказані обставини були встановлені рішенням Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 06.02.20112 року, ухваленого по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, 3-я особа: Дніпропетровська районна держнотконтора про визнання права власності на 1/2 частину домоволодіння та визнання в цій частині свідоцтв про право на спадщину недійсними.

Зазначеним рішенням суду визнано за ОСОБА_3 право власності на 1/2 частину домоволодіння АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_4 Визнано недійсним у 1/2 частині свідоцтво про право на спадщину за законом, видане 05 вересня 2001 року Дніпропетровською райдержнотконторою та зареєстроване в реєстрі за № 1-1536, на ім'я ОСОБА_5 після смерті ОСОБА_4

Визнано недійсним у 1/2 частині свідоцтво про право на спадщину за заповітом, видане 05 жовтня 2007 року Дніпропетровською райдержнотконторою, зареєстроване в реєстрі за № 4119, на ім'я ОСОБА_2 після смерті ОСОБА_5 Вказане рішення суду набрало законної сили 27.04.2012 р. (а.с.38)

Відповідно до вимог ч.3 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Оскільки вищевказаним рішенням суду було встановлена обставина, що спірне домоволодіння належало ОСОБА_4, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову про встановлення факту належності майна на праві спільної сумісної власності.

Зазначений висновок суду відповідає обставинам справи, узгоджується з нормами матеріального та процесуального права, які правильно застосовані судом першої інстанції.

Доводи апеляційної скарги суттєвими не являються та зводяться до незгоди із зазначеним преюдиційним рішенням суду від 06 лютого 2012 року.

Колегія суддів вважає, що при розгляді справи, районним судом були виконані всі вимоги процесуального закону, всебічно перевірено обставини, спір вирішено у відповідності з нормами матеріального та процесуального права. Рішення є обґрунтованим, з повним відображенням обставин, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є правильними, а тому підстави для його скасування відсутні. У зв*язку з чим апеляційна скарга не задовольняється.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308 ЦПК України, колегія суддів,-

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.

Рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 05 червня 2015 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з цього часу.

Судді: