Рішення № 503166, 26.01.2007, Лисичанський міський суд Луганської області

2-84/2006 p.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 січня 2007 року Лисичанський міський суд Луганської області

у складі: головуючої судді Чернобривко Л.Б.

при секретарі судових засідань Сафроновій О.О.

з участю представника позивача ОСОБА_4

співвідповідача ОСОБА_3 розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Лисичанську цивільну справу за позовом Кредитної спілки "Лисичанська кредитна спілка" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення боргу та зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , Кредитної спілки "Лисичанський кредитна спілка" про визнання договору поруки недійсним, ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , Кредитної спілки "Лисичанський кредитна спілка" про визнання договору поруки недійсним,

встановив:

ІНФОРМАЦІЯ_1 року між Кредитною спілкою „Лисичанська кредитна спілка" та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір НОМЕР_14 відповідно до якого кредитна спілка надала їй кредит в розмірі 1500грн під 0.1644% за кожен календарний день терміном до ІНФОРМАЦІЯ_2 року. За умовами договору позичальник брав на себе зобов'язання повертати щомісячно нараховані відсотки за кредит та повернути до ІНФОРМАЦІЯ_2 року суму основного боргу 1500грн. В забезпечення договору кредиту НОМЕР_1 від ІНФОРМАЦІЯ_1 року було укладено договори поруки НОМЕР_1 та НОМЕР_2 від ІНФОРМАЦІЯ_1 року між "Лисичанською кредитною спілкою та ОСОБА_ 2 і ОСОБА_3 , відповідно до п.3.2. якого співвідповідач та відповідач мають солідарну відповідальність перед позивачем. Станом на ІНФОРМАЦІЯ_3 року заборгованість ОСОБА_1 по договору кредиту НОМЕР_1 від ІНФОРМАЦІЯ_1 року становить 1150 грн. - основний борг, відсотки за користування кредитом - 477, 56 грн., всього 1627 грн. 56 коп. та державне мито 51 грн., а всього 1678 грн.56 коп. ІНФОРМАЦІЯ_4 року позивач подав заяву про збільшення позовних вимог з ОСОБА_1 в період з ІНФОРМАЦІЯ_6 року по ІНФОРМАЦІЯ_7 року основна сума боргу 1150грн, проценти за користування кредитом 755грн. 45 коп., в сього 1956грн. 45 коп.

Співвідповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_2 подали до суду зустрічний позов про визнання договору поруки недійсним, посилаючись на ті обставини, що при укладенні договору між позивачем та ОСОБА_1 вони працювали разом з ОСОБА_1 в одному відділі, між ними були службові та довірчі стосунки. Використовуючи ці стосунки, ОСОБА_1, обманним шляхом , попросила їх бути поручителями, на що вони дали згоду за умови виконання з боку ОСОБА_1 всіх зобов'язань по позичці. Використання службових обов'язків вбачають в тому, що відповідачка публічно обіцяла, що в неї перед кредитною спілкою не буде ніяких зобов'язань, тому просили визнати договір поруки між Кредитною спілкою та ними недійсним .

Представник позивача в судовому засіданні підтримала позов, просила стягнути з відповідачки та співвідповідачів суму боргу 1956грн. 45коп., яка не погашається ними відповідно до укладеного договору НОМЕР_1 від ІНФОРМАЦІЯ_1 року та договору поруки НОМЕР_2 ві.ІНФОРМАЦІЯ_1 року. Зустрічні позови ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визнання договору поруки недійсними не визнає, вважає їх безпідставними і такими , що не підлягають задоволенню. Договори поруки були підписані співвідповідачами добровільно, з їх згоди. З умовами договору вони були ознайомлені , підписали договір і посилання на ті обставини, що відповідач ввела їх в оману вважає безпідставними.

У судовому засіданні ОСОБА_3 позовні вимоги не визнала, зустрічний позов про визнання договору поруки недійсним підтримала, пояснивши, що при укладенні договору між позивачем та ОСОБА_1 вона працювала разом з ОСОБА_1 в одному відділі, між

2

ними були службові та довірчі стосунки. Використовуючи ці стосунки, ОСОБА_1, обманним шляхом , попросила її бути поручителем, на що вона дала згоду за умови виконання з боку ОСОБА_1 всіх зобов'язань по позичці. Використання службових обов'язків вбачає в тому, що відповідачка публічно обіцяла, що в неї перед кредитною спілкою не буде ніяких зобов'язань. З приводу дій відповідачки, вона разом з ОСОБА_2 звертались з заявами до Лисичанського MB УМВС, але у порушенні кримінальної справи до ОСОБА_1 їм було відмовлено за відсутності в її діях складу злочину передбаченого ст. 190 КК України. Постанова була ними оскаржена до Лисичанського міського суду, але також залишена без змін. Після чого вони звернулись до Апеляційного суду. Після укладенні договору ОСОБА_1 певний час працювала , отримувала заробітну плату достатню для погашення заборгованості перед позивачем, але цього не зробила. Тому просила визнати договір поруки між Кредитною спілкою та нею недійсним , а позивачу в позові відмовити.

Співвідповідач ОСОБА_2 в судове засіданні не з'явився, допитаний за окремим дорученням позов не визнав, просив розглянути справу за його відсутності ( а.с.102).

Судом досліджено наступні докази:

Із договору позики НОМЕР_1 від ІНФОРМАЦІЯ_1 року ( а.с.5) вбачається, що між відповідачкою та позивачем було укладено договір позики на суму 1500грн. , строк виконання якого ІНФОРМАЦІЯ_2 року.

Із договору поруки НОМЕР_1 ( а.с.6) вбачається, що поручителями по договору позики ОСОБА_1 є ОСОБА_2 відповідно до якого поручитель бере не себе обов'язок відповідати за зобов'язання ОСОБА_1, що випливають із договору НОМЕР_1 від ІНФОРМАЦІЯ_1 року.

Із договору поруки НОМЕР_1 ( а.с.7) вбачається, що поручителями по договору позики ОСОБА_1 є ОСОБА_3, відповідно до якого поручитель бере не себе обов'язок відповідати за зобов'язання ОСОБА_1, що випливають із договору НОМЕР_1 від ІНФОРМАЦІЯ_1 року.

Із особової картки ( а.с.11) вбачається, що загальні грошові зобов'язання перед кредитною спілкою відповідачки станом на ІНФОРМАЦІЯ_3 року становлять 1627 грн. 56 коп.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши письмові докази, вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню, а зустрічні позови співвідповідачів не підлягають задоволенню, як необгрунтовані.

В судовому засіданні встановлено, що відповідачкою було укладено договір кредиту ІНФОРМАЦІЯ_1 року на період з ІНФОРМАЦІЯ_5 по ІНФОРМАЦІЯ_2 року на суму 1500грн. . Заборгованість відповідачки за договором кредиту на ІНФОРМАЦІЯ_3 року становить по основному боргу 1150грн., відсотки за користування кредитом 477,56 грн., всього 1627,56 грн. За період з ІНФОРМАЦІЯ_6 року по ІНФОРМАЦІЯ_7 року сума процентів збільшена позивачем на 277 грн. 89 коп., тому загальна сума яка підлягає стягненню з відповідачки становить 1956грн.45 коп. За договорами поруки НОМЕР_1 від ІНФОРМАЦІЯ_1 року співвідповідачі по справі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 брали на себе зобов'язання відповідати за зобов'язання ОСОБА_1 , що випливають із Договору позики НОМЕР_1 від ІНФОРМАЦІЯ_1 року відповідно до якого: відповідальність поручителя настає у випадку, коли боржник не виконує свої грошові зобов'язання згідно договору позички.

Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти ( кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, в позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 ЦК України.

3

Згідно ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.

Згідно ст.. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Таким чином суд приходить до висновку про задоволення позову позивача і вважає за необхідне стягнути солідарно з відповідачки та співвідповідачів суму боргу 1150грн, відсотки за користування кредитом 477, 56 грн., державне мито в умі 51 грн., всього 1678грн.56 коп.

За період ІНФОРМАЦІЯ_8 року по ІНФОРМАЦІЯ_7 року позивачем було збільшено позовні вимоги , нараховані проценти в сумі 277грн. 89 коп., які представник позивача просив стягнути з відповідачки та співвідповідачів. Відповідно до ст.. 559 ч.І ЦК України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності. Суд вважає, що поручителі в цьому випадку несуть відповідальність, якщо вони згодні продовжити договір поруки на нових умовах. Представником позивача не надано суду доказів, що співвідповідачі - поручителі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 згодні на збільшення обсягу відповідальності поручителя, тому суд вважає, що обсяг зобов'язань поручителів слід залишити у попередньому обсязі і тому, в частині стягнення з співвідповідачів нарахованих процентів в сумі 277, 89 грн. позивачу слід відмовити, а нараховані проценті за період з ІНФОРМАЦІЯ_8 року по ІНФОРМАЦІЯ_7 року в сумі 277грн.89 коп. стягнути з відповідачки ОСОБА_1.

Суд вважає, що зустрічні позови співвідповідачів про визнання договору поруки недійсним не підлягають задоволенню, бо підставою виникнення поруки є договір про неї, що укладається між кредитором за основним зобов'язанням та особою, яка надала згоду бути поручителем його боржника, відповідно до якого поручитель та боржник несуть солідарну відповідальність перед кредитором. Поручитель відповідає по зобов'язанням боржника в повному обсязі, тобто: повернення позики, виплату відсотків за її користування, сплату додаткових відсотків, відшкодування збитків, завданих кредитору невиконанням або неналежним виконання боржником умов договору позики. Посилання співвідповідачів на ті обставини, що ОСОБА_1, працюючи в одному з ними відділі, шляхом омани попросила "їх бути поручителями по договору позики суд не може прийняти до уваги. ПостановоюНОМЕР_3 від ІНФОРМАЦІЯ_9 року Лисичанського MB УМВС в порушенні кримінальної справи по відношенню до ОСОБА_1 відмовлено за відсутністю в діях злочину, передбаченого ст. 190 КК України, тобто заволодіння чужим майном або придбання права на майно шляхом обману, або зловживання довірою.

Оскільки рішення постановлене на користь позивача ,то відповідно до ст. 88 ч. 1 ЦПК України з відповідачки та співвідповідачів солідарно підлягає стягненню державне мито у сумі 51 грн.

На підставі викладеного, відповідно до ст. 553, 554 559 ч.1, 625,1050,1054 ЦК України, керуючись ст. ст. 10,11, 60 ,209,212-215,218 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Кредитної спілки "Лисичанська кредитна спілка" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення боргу задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 солідарно на користь Кредитної спілки „Лисичанська кредитна спілка" р/р 26502411480 МФО 304740 в СФ АБ Укркомунбанку код ЗКПО 25876348 борг в сумі 1150грн., відсотки за користування кредитом 477, 56 грн., державне мито в сумі 51 грн., а всього 1678 (одна тисяча шістсот сімдесят вісім) гривень 56 коп.

4

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Кредитної спілки „Лисичанська кредитна спілка" р/р 26502411480 МФО 304740 в СФ АБ Укркомунбанку код ЗКПО 25876348 нараховані за період з ІНФОРМАЦІЯ_8 по ІНФОРМАЦІЯ_7 року проценти в сумі 277(двісті сімдесят сім) грн. 89 коп.

У позові Кредитної спілки „Лисичанська кредитна спілка" до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення відсотків за період з ІНФОРМАЦІЯ_8 по ІНФОРМАЦІЯ_7 року в сумі 277грн.89 коп. відмовити як необгрунтований.

У зустрічному позові ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , Кредитної спілки "Лисичанський кредитна спілка" про визнання договору поруки недійсним відмовити як необгрунтований.

У зустрічному позові ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , Кредитної спілки "Лисичанський кредитна спілка" про визнання договору поруки недійсним відмовити як необгрунтований.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Луганської області шляхом подання до Лисичанського міського суду заяви про апеляційне оскарження протягом 10-ти днів з дня після його проголошення або подання апеляційної скарги у той самий строк. Апеляційна скарга подається протягом 20-ти днів після подання заяви про апеляційне оскарження до Лисичанського міського суду .

Суддя: