Постанова № 50314564, 10.02.2011, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 лютого 2011 року м. ПолтаваСправа № 2a-1670/573/11

Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Алєксєєва Н.Ю., розглянувши в порядку скороченого провадження справу за адміністративним позовом Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавській області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення боргу, -

В С Т А Н О В И В:

18 січня 2011 року Кременчуцька об'єднана державна податкова інспекція в Полтавській області звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення боргу.

27.01.2011 відповідачем отримано копію ухвали про відкриття скороченого провадження, що підтверджується відміткою про отримання у повідомленні про вручення рекомендованого поштового відправлення. Разом із тим, у строк, встановлений частиною 3 статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідачем не подано до суду заперечень проти позову.

Відтак, суд дійшов висновку, що спір підлягає вирішенню на підставі наявних у матеріалах справи доказів, оскільки вони повно та всебічно висвітлюють обставини спірних правовідносин.

Відповідно до положень пунктів 2, 11 статті 11 Закону України Про державну податкову службу в Україні органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати контроль за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку; наявністю свідоцтв про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, з наступною передачею матеріалів про виявлені порушення органам, які видали ці документи, торгових патентів; застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку та розмірах, встановлених законами України.

Контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог Закону України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, відповідно до статті 15 зазначеного закону, здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України.

Як свідчать матеріали справи, 16.08.2010 року працівниками ДПА в Полтавській області проведено перевірку магазину, розташованого за адресою: вул. Свердлова, 3, с. Кобелячок, Кременчуцький район, Полтавська область, який належить фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1, з питань дотримання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій господарської одиниці. Перевірка проводилася в присутності фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

За результатами перевірки складений акт №0941/16/03/23-2172916500 від 16.08.2010 року. При цьому зауважень до акту перевірки не виникало.

Відповідно до акту, в ході перевірки були встановлені порушення відповідачем вимог пунктів 9, 11, 12 статті 3 Закону України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, статті 3 Закону України Про патентування деяких видів підприємницької діяльності. Зокрема, виявлені наступні порушення:

- не проведення щоденного друку фіскального чеку РРО, не зберігання фіскального чеку в КОРО;

- не забезпечено проведення розрахункових операцій через РРО з використанням режиму попереднього програмування товарів;

- не забезпечено ведення обліку товарних запасів у порядку, встановленому законодавством;

- здійснення торгівельної діяльності в період з 01.01.2010 року по 11.01.2010 року без наявності відповідного торгового патенту.

Відповідно до статті 238 Господарського кодексу України за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків. Види адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються цим Кодексом, іншими законодавчими актами. Адміністративно-господарські санкції можуть бути встановлені виключно законами.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування відповідно до своїх повноважень та в порядку, встановленому законом, можуть застосовувати до суб'єктів господарювання такі адміністративно-господарські санкції: вилучення прибутку (доходу); адміністративно-господарський штраф; стягнення зборів (обов'язкових платежів); застосування антидемпінгових заходів; припинення експортно-імпортних операцій; застосування індивідуального режим) ліцензування; зупинення дії ліцензії (патенту) па здійснення суб'єктом господарювання певних видів господарської діяльності; анулювання ліцензії (патенту) на здійснення суб'єктом господарювання окремих видів господарської діяльності; обмеження або зупинення діяльності суб'єкта господарювання; скасування державної реєстрації та ліквідації суб'єкта господарювання; інші адміністративно-господарські санкції, встановлені ним Кодексом та іншими законами.

Згідно зі статтею 241 цього Кодексу адміністративно-господарський штраф - це грошова сума, що сплачується суб'єктом господарювання до відповідного бюджету в разі порушення ним встановлених правил здійснення господарської діяльності. Перелік порушень, за які з суб'єкта господарювання стягується штраф, розмір і порядок його стягнення визначаються законами, що регулюють податкові та інші відносини, в яких допущено правопорушення.

За результатами перевірки, на підставі акту №0941/16/03/23-2172916500 від 16.08.2010 року відповідачем були винесені рішення від 03.09.2010 року №0005832303/1914 про застосування до фізичної особи підприємця ОСОБА_1 штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 4431,30 грн. та №0005842303/1913 про застосування до фізичної особи підприємця ОСОБА_1 штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 57,86 грн.

Згідно з пунктом 9 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" визначено, що суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій.

Відповідно до пункту 4 статті 17 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" за порушення вимог пункту 9 статті 3 вищевказаного Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України, застосовується фінансова санкція у розмірі двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі невиконання щоденного друку фіскального звітного чеку або його незберігання в книзі обліку розрахункових операцій.

Відповідно до пункту 11 статті 3 Закону України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій з використанням режиму попереднього програмування найменування, цін товарів (послуг) та обліку їх кількості.

Із акту перевірки вбачається, підтверджується матеріалами справи, що відповідачем не забезпечено проведення розрахункових операцій через РРО з використанням режиму попереднього програмування обліку кількості товару.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідачем допущено порушення вимог п. 11 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", тому відповідачем вірно визначена штрафна (фінансова) санкція згідно із пунктом 6 статті 17 цього Закону у розмірі 85,00 грн. (17 х 5).

Відповідно до п. 12 ст. 3 України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг).

Згідно статті 21 Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, що не ведуть або ведуть з порушенням встановленого порядку облік товарів за місцем реалізації та зберігання, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості не облікованих товарів за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тому відповідачем вірно визначена штрафна (фінансова) санкція у розмірі 4006,30 грн.

Відповідно до частини 1 статті 2, частини 1, 2 статті 3 Закону України Про патентування деяких видів підприємницької діяльностіторговий патент це державне свідоцтво, яке засвідчує право субєкта підприємницької діяльності чи його структурного (відокремленого) підрозділу займатися зазначеними у цьому Законі видами підприємницької діяльності. Патентуванню підлягає торговельна діяльність, що здійснюється субєктами підприємницької діяльності або їх структурними (відокремленими) підрозділами у пунктах продажу товарів. Під торгівельною діяльністю слід розуміти роздрібну та оптову торгівлю, діяльність у торговельно-виробничій (громадське харчування) сфері за готівкові кошти, інші готівкові платіжні засоби та з використанням кредитних карток.

Згідно частини 1 статті 7 вказаного Закону торговий патент повинен бути розміщений на фронтальній вітрині магазину, а у разі відсутності біля касового апарату; на фронтальній вітрині малої архітектурної форми; на табличці для автомагазинів, розвозок та інших видів пересувної торговельної мережі, а також для лотків, прилавків та інших видів торгових точок, відкритих у відведених для торговельної діяльності; у пунктах обміну іноземної валюти; у приміщеннях для надання послуг у сфері грального бізнесу та надання побутових послуг. Торговий патент має бути відкритим та доступним для огляду.

В супереч зазначеному, відповідач не забезпечив належне виконання вимог Закону України Про патентування деяких видів підприємницької діяльності щодо здійснення торгівлі за наявності відповідного торгового патенту.

Частиною 1 статті 8 Закону України Про патентування деяких видів підприємницької діяльності передбачено, що суб'єкти підприємницької діяльності, що здійснюють торговельну діяльність, операції з торгівлі готівковими валютними цінностями, операції з надання послуг у сфері грального бізнесу та побутових послуг, у разі порушення вимог цього Закону несуть відповідальність за здійснення операцій, передбачених цим Законом, без одержання відповідних торгових патентів або з порушенням порядку використання торгового патенту, передбаченого частиною другою статті 7 цього Закону, сплачують штраф у подвійному розмірі вартості торгового патенту за повний термін діяльності суб'єктів підприємницької діяльності із зазначеним порушенням.

Відповідно до частини 4 статті 3 Закону вартість торгового патенту на здійснення торговельної діяльності встановлюється органами місцевого самоврядування залежно від місцезнаходження пункту продажу товарів та асортиментного переліку товарів. Вартість патенту за календарний місяць для відповідача складає 80,00 гривень.

Таким чином, за здійснення діяльності без придбання торгового патенту за період з 01.01.2010 року по 11.01.2010 року відповідач повинен сплатити штрафні (фінансові) санкції у розмірі: 57,86 грн.

Із наявного в матеріалах справи зворотного боку облікової картки платника вбачається, що станом на 10.12.2010 року відповідачем частково сплачено заборгованість в сумі 1482,86 грн., залишок несплаченої суми складає 3006,30 грн.

Згідно підпункту 20.1.28 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755 органи державної податкової служби мають право стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов"язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частини 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідач доказів в спростування наведеного та доказів сплати сум нарахованих штрафних (фінансових) санкцій суду не надав, своїм правом на оскарження рішень позивача не скористався.

З огляду на викладене, суд вважає доводи позивача обґрунтованими та такими, що підтверджені відповідними доказами, у зв`язку із чим позов підлягає задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України постанови суду, прийняті в порядку скороченого провадження, виконуються негайно.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-162, 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавській області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення боргу задовольнити.

Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 заборгованість перед бюджетом в сумі 3006,30 грн. на р/р №31115104700219, код платежу 21080900, одержувач: УДК у Кременчуцькому районі, код 34698579, банк одержувача: ГУДК України у Полтавській області, МФО 831019.

Постанова підлягає негайному виконанню.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції.

СуддяН.Ю. Алєксєєва