Постанова № 50312916, 18.04.2011, Миколаївський окружний адміністративний суд

Миколаївський окружний адміністративний суд вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54055 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(вступна та резолютивна частини)

18.04.2011 р. Справа № 2а-837/11/1470

м. Миколаїв

11:30

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Біоносенка В.В., за участю секретаря судового засідання Клець Г.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомДочірнього підприємства «Молочна дистрибуція Миколаїв»до відповідачаДержавної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєваза участю представників: від позивача: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 від відповідача: ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 158-163 КАС України, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення №0001632301/2 від 17.11.10, №0001632301/1 від 12.10.10, №0001632301/0 від 07.09.10 в частині донарахування недоїмки з податку на прибуток на суму 42500 гривень та штрафних санкцій на суму 21250 гривень.

3. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення №0001642301/2 від 17.11.10, №0001642301/1 від 12.10.10, №0001642301/0 від 07.09.10 в частині донарахування недоїмки з податку додану вартість на суму 34000 гривень та штрафних санкцій на суму 17000 гривень.

4. В решті позову відмовити.

5. Апеляційна скарга на цю постанову може бути подана до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її отримання у повному обсязі.

Суддя В. В. Біоносенко

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

18 квітня 2011 р. справа № 2а 837/11/1470

м. Миколаїв

11:30

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Біоносенка В.В., за участю секретаря судового засідання Клець Г.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомДочірнього підприємства «Молочна дистрибуція Миколаїв»до відповідачаДержавної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєваза участю представників: від позивача: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 від відповідача: ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до адміністративного суду з вимогами про скасування податкових повідомлень-рішень відповідача про донарахування недоїмки та штрафних санкцій з податку на прибуток підприємств на загальну суму 292609,50 гривень та податку на додану вартість на суму 97713 гривень.

Відповідач позов не визнав, свою позицію аргументував тим, що підприємством віднесено до валових витрат та податкового кредиту суми, сплачені не у звязку з веденням господарської діяльності, а саме: за оренду складських приміщень та надання інформаційно-консультаційних послуг.

В свою чергу позивач вважав, що зазначені витрати відносяться до господарської діяльності, а тому він обґрунтовано відніс їх до валових витрат та податкового кредиту.

Дослідивши надані докази (пояснення сторін, письмові докази) та вислухавши промови сторін, суд дійшов до таких висновків.

Дочірнє підприємство «Молочна дистрибьюція - Миколаїв»зареєстровано як юридична особа виконавчим комітетом Миколаївської міської ради 24.05.02 (т.1 арк.спр.21).

Основним видом діяльності ДП «Молочна дистрибьюція - Миколаїв»є оптова торгівля молочними продуктами, яйцями, олією, тваринними маслом та жирами (т.1 арк.спр.22).

В період з 30.06.10 по 10.08.10 ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва провело планову виїзну перевірку підприємства з питань дотримання вимог податкового законодавства, результати якої були оформлені ОСОБА_6 від 17.08.10 №6625/23-200/32055899 (т.1 арк.спр.23).

Податковий орган не погодився з віднесенням підприємством на валові витрати та податковий кредит коштів, сплачених 1) за послуги інформаційно-консультаційного характеру та 2) послуги з оренди складських приміщень.

07.09.10 уповноваженою особою відповідача були прийняті податкові повідомлення-рішення №0001632301/0 про донарахування недоїмки та штрафних санкцій з податку на прибуток та №0001642301/0 про донарахування недоїмки та штрафних санкцій з податку на додану вартість. Після процедури адміністративного оскарження сума недоїмки з податку на прибуток склала 195073, а штрафних санкцій - 97536,50 гривень сума недоїмки з податку на додану вартість склала 65142 гривень, а штрафних санкцій на суму 32571 гривень (т.1 арк.спр.127-130).

Щодо конкретних правопорушень суд досліджував аргументи, заперечення та докази сторін стосовно кожного правопорушення окремо.

1. Позивачем укладено договір оренди від 01.01.08 з ТОВ «Аврора-Фрут», згідно якого ДП «Молочна дистрибьюція - Миколаїв»орендує холодильну камеру №8 площею 216 кв.м., за адресою м. Миколаїв, вул. Автомобільна, 1-а. Орендна плата складає 12000 гривень на місяць.

Всього позивачем було сплачено за період, що перевірявся, 170000 гривень.

Відповідно до п.1.32. ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Відповідно до умов договору оренди холодильна камера здатна забезпечувати температурний режим +5С. Разом з тим, відповідно до ДСТУ умови зберігання сирів плавлених пастоподібних в межах від -4С до +4С.

Зазначена різниця в технічних можливостях холодильної камери, орендованої позивачем, дала підставу податковому органу для висновку про неможливість використання його у господарської діяльності, а таким чином неможливості віднесення коштів, сплачених за договором оренди, до валових витрат та податкового кредиту.

Суд не погоджується з таким трактуванням відповідача.

В судовому засіданні позивач довів, що підприємство займалося оптовою торгівлею молочними виробами широкого асортименту. Умови зберігання деяких продуктів допускають можливості їх зберігання при температурі не вище ніж +6С (наприклад масла фасованого), що підтверджується відповідними посвідченнями по якості виданими виробником продукції, та Технічними умовами ДСТУ4399:2005 (т.3 арк.спр.17, 28).

Окрім цього, факт використання орендованого холодильника у господарській діяльності підтверджується Інвентаризаційними відомостями та ОСОБА_6 перевірки Управління ветеринарної медицини в м. Миколаєві (т.3 арк.спр.57).

Інших складських приміщень з холодильними камерами у позивача в зазначений період не було. За таких обставин, суд вважає, що податковий орган помилково дійшов висновку про те, що витрати позивача на оренду холодильної камери не відносяться до господарської діяльності та не можуть бути віднесені до валових витрат та податкового кредиту.

З урахуванням викладеного податкові повідомлення-рішення №0001632301 підлягають скасуванню в цій частині на суму 42500 гривень недоїмки з податку на прибуток та 21250 гривень штрафних санкцій, а №0001642301 на суму 34000 гривень недоїмки з податку на додану вартість та штрафних санкцій на суму 17000 гривень (т.3 арк.спр.61-62).

2. Протягом 2008-2010 років ДП «Молочна дистрибьюція - Миколаїв»сплатило на користь ПП ОСОБА_6, ПП ОСОБА_7, ПП ОСОБА_8, ПП ОСОБА_9, ПП ОСОБА_10, ПП ОСОБА_11, ПП ОСОБА_12, ПП ОСОБА_13, ПП ОСОБА_14, ПП ОСОБА_15 та ПП «Віжес»610992 гривень за послуги інформаційно-консультаційного характеру.

Відповідно до типових договорів з зазначеними контрагентами, останні виконували позивачу послуги з щомісячного огляду поточних ринкових цін на масло, сири, досліджували торгівельні точки роздрібної мережі, налагоджували нові контакти. Вартість послуг в середньому складала 10000 гривень за місяць (т.2 арк.спр.41-44).

Договори надання послуги інформаційно-консультаційного характеру, акти виконаних робіт є настільки загальними та неконкретизованими, що це дало підстави податковому органу у сумніві щодо віднесення цих послуг до господарської діяльності підприємства та можливістю їх віднесення до валових витрат та податкового кредиту. Окрім цього, під час перевірки зясувалося, що частини з контрагентів за цими договорами є одночасно найманими працівниками підприємства, що також вказує на ймовірність використання цих договорів у схемах мінімізації оподаткування.

Відповідно до п.5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до п.п.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»не включаються до складу валових витрат витрати на потреби, не пов'язані з веденням господарської діяльності.

Відповідно до п.п.7.4.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»якщо платник податку придбаває послуги, які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням, не включається до складу податкового кредиту.

Проаналізувавши взаємовідносини між ДП «Молочна дистрибьюція - Миколаїв»та виконавцями послуг інформаційно-консультаційного характеру, суд дійшов висновку, що витрати, понесені позивачем, не можуть бути віднесені до господарської діяльності.

Безперечно, позивач має право організовувати ведення господарської діяльності підприємства на власний розсуд, з урахуванням особистих бажань, смаку та уподобань, навіть якщо укладені договори носять завідомо збитковий або абсурдний характер, і податковий орган не має право втручатися у цю діяльність.

Але податковий орган має право давати оцінку цій діяльності щодо можливості врахування таких операцій для зменшення податкового навантаження (віднесення до валових витрат та податкового кредиту).

Діяльність позивача по укладанню та виконанню зазначених вище договорів на надання послуг інформаційно-консультаційного характеру не мала на меті отримання доходів, а здійснювалася лише з метою штучного завищення валових витрат, що в свою чергу переслідувало мету за рахунок цього зменшити зобовязання перед бюджетом щодо сплати податків.

За таких обставин, суд погоджується з висновками податкового органу про безпідставність віднесення позивачем коштів, сплачених ПП ОСОБА_6, ПП ОСОБА_7, ПП ОСОБА_8, ПП ОСОБА_9, ПП ОСОБА_10, ПП ОСОБА_11, ПП ОСОБА_12, ПП ОСОБА_13, ПП ОСОБА_14, ПП ОСОБА_15 та ПП «Віжес»за послуги інформаційно-консультаційного характеру на валові витрати, та зарахування до податкового кредиту.

В цій частині позову належить відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 158-163 КАС України, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення №0001632301/2 від 17.11.10, №0001632301/1 від 12.10.10, №0001632301/0 від 07.09.10 в частині донарахування недоїмки з податку на прибуток на суму 42500 гривень та штрафних санкцій на суму 21250 гривень.

3. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення №0001642301/2 від 17.11.10, №0001642301/1 від 12.10.10, №0001642301/0 від 07.09.10 в частині донарахування недоїмки з податку додану вартість на суму 34000 гривень та штрафних санкцій на суму 17000 гривень.

4. В решті позову відмовити.

5. Апеляційна скарга на цю постанову може бути подана до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її отримання у повному обсязі.

Суддя В.В. Біоносенко

Відповідно до ч.3 ст.160 КАС України постанова складена у повному обсязі 20.04.11

Суддя В.В. Біоносенко